Представники влади та громадського сектору говорять, що реагувати на ці ризики потрібно вже зараз. На форумі ОПОРИ 23 березня вони окреслили необхідні кроки — від забезпечення доступності голосування до врегулювання інформаційного простору та протидії зовнішньому втручанню. Про це експерти розповіли під час публічної дискусії “Політичні права повинні бути захищеними, а всі категорії громадян отримають рівні механізми для реалізації принципів і стандартів вільних виборів. Як не політизувати правозахисний порядок денний на перших повоєнних виборах”.

Як зазначив член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий, у питаннях доступності виборчого процесу вже зроблено чимало порівняно з попереднім законодавством: “Ми свідомі, що у зв’язку з війною збільшилася кількість громадян, які мають порушення здоров’я. Тому станом на сьогодні Центральна виборча комісія прийняла Постанову про забезпечення виборців розумними пристосуваннями. Ми вивчили міжнародний та український досвід, сформували вимоги і визначили види розумних пристосувань, які можуть бути допоміжними громадянам на виборчих дільницях”.

Крім того, за його словами, ЦВК скерувала до Верховної Ради документ із пропозиціями змін до законодавства, які стосуються забезпечення участі у голосуванні незрячих і людей із порушенням зору. Адже, з огляду на українські реалії, не так багато людей можуть використовувати звичний для міжнародної практики бюлетень зі шрифтом Брайля: “Ми запропонували певне ноу-хау з нашого боку — це накладка на виборчий бюлетень, яка дає можливість без знання шрифту Брайля через QR-код в онлайні ознайомитися із аудіоозвучкою бюлетеня, перекладом жестовою мовою, доступним текстовим форматом. Із цією накладкою людина зможе проголосувати самостійно, без допомоги інших”.

Олександр Осіпов, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з рівних прав і свобод, прав національних меншин, релігійних та політичних поглядів, підкреслив, що головними на перших повоєнних виборах стануть безпека і можливість проголосувати для всіх категорій виборців: громадян України за кордоном, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, люди, які наразі перебувають на тимчасово окупованих територіях, та інші.

“Наш основний вектор нині — це аналіз запропонованих змін і нормативно-правових актів, які вже реєструють для проведення перших повоєнних виборів, а також надання рекомендацій через призму недопущення порушень прав людини і громадянина у виборчому процесі. Безпосередньо після закінчення воєнного стану актуалізується й питання моніторингу — від фізичної доступності виборчих дільниць до реалізації права бути обраним”, — розповів він.

Народна депутатка України від фракції “Європейська Солідарність” Вікторія Сюмар, зауважила, що оскільки мирні переговори наразі не принесли успіху й про вибори навесні цього року говорити немає сенсу, то наявність парламентської Робочої групи порушила питання про те, які вибори ми хочемо отримати після війни. На думку депутатки, саме публічність цього процесу дала можливість чітко заявити позицію, що вибори в умовах воєнного часу не можуть бути ні демократичними, ні вільними, ні справедливими: “Увага до цих виборів буде велика, але ключове те, що на чесні вибори буде запит у зраненого і стражденного українського суспільства, яке буде хотіти на цих виборах справедливості. Будь-яка несправедливість та будь-які фальсифікації на них будуть сприйматись абсолютно негативно — для українців це буде дуже чутливе питання”.

Вікторія Сюмар також порушила тему регулювання для платформ для поширення інформації. “78% українців споживають новини у телеграмі. Телебачення ми вбили ‘Єдиним марафоном’ — може, це його єдиний плюс, але, поза тим, ми отримали іншого монстра, який ніяким чином і ніяким органом не врегульований. Ба більше, це платформа, яка сама не визнає принципів відповідальності”, — розповіла вона. За словами Сюмар, якщо держава хоче забезпечити умови рівного доступу на виборах, необхідно виводити їх у легальне українське поле без політичних уподобань в інтересах держави.

Олександр Бурмагін, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, зауважив, що великою загрозою є скоординоване зовнішнє втручання: “В Європі всі вже розбудували інфраструктуру та екосистему, вони вже переходять до апробування різних інструментів і думають, як їх вдосконалювати. Натомість в Україні на законодавчому рівні немає нічого з точки зору протидії скоординованому зовнішньому втручанню (FIMI). У нас є окремі елементи: Нацрада може ловити те, що йде через мову ворожнечі в межах свого мандату, щось ловить СБУ в межах поточного Кримінального кодексу, але системно цьому протидіяти неможливо, коли у тебе на рівні законодавства навіть відповідних дефініцій не існує”.

За словами співзасновниці громадської ініціативи “Голка” Маргарити Ситник, українці за кордоном часто можуть не знати, як протидіяти дезінформації про Україну та відповідати на провокативні політичні чи історичні питання, які їм ставлять місцеві мешканці в країнах перебування. Крім того, українці за кордоном так само часто споживають новини через телеграм і є мішенню дезінформації. Також на них впливають у церквах, адже українці часто відвідують за кордоном парафії УПЦ (колишній московський патріархат), кількість яких із початку повномасштабного вторгнення дуже збільшилася.

“Ми вже маємо певну нерівність у потенційному доступі деяких кандидатів до виборів. Ми нещодавно провели дослідження юзернеймів голів військових адміністрацій. З’ясувалося, що 12 голів адміністрацій використовують своє ім’я в офіційних телеграм-каналах, які зараз розвиваються руками бюджетних пресслужб. А після того, як людина піде з цієї посади, за нею, напевно, залишиться цей телеграм-канал з великою кількістю підписників”, — розповіла вона.

Про питання взаємодії та комунікації держави й українців за кордоном говорила Ірина Швець, керівниця львівського офісу Громадянської мережі ОПОРА, яка координує організацію фасилітованих діалогів з українцями у різних країнах, які організовує ОПОРА: “Під час наших обговорень ми не обговорюємо питання виборів. Ми запитуємо учасників про їхні очікування та залученість до громадсько-політичної діяльності. Ми навмисне ставимо питання так широко, щоб воно не зводилося до виборів. Однак у ході дискусій все одно постають питання активного і пасивного виборчого права. Для українців за кордоном, крім отримання консульських послуг, питання права голосу є одним із ключових. Вони свідомі викликів, які стосуються чинної невеликої мережі виборчих дільниць. Ці активні українці, які приходять на наші зустрічі, готові будуть їхати на дільниці по кілька годин за потреби, але всі вони очікують кроку назустріч. Вони очікують від держави Україна, що їхнє право проголосувати буде забезпечено в тому форматі, який буде зручнішим і для них теж, ніж 5 дільниць на 1,5 млн виборців у Польщі”.

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.