Дніпропетровська область і її обласний центр – місто Дніпро, стали територією прихистку для багатьох українців із населених пунктів, які потрапили в зону інтенсивних боїв після початку повномасштабного вторгнення. Лише офіційно зареєстрованих переміщених осіб у місті понад 180 тисяч. Сюди релокувались і виробництва з тимчасово окупованих чи прифронтових територій. Ще з 2014 року Дніпро першим приймає поранених з передової, забезпечує реабілітацію військових, виділяє кошти на допомогу Збройним Силам України. За минулий 2023 рік місто серед лідерів в Україні за обсягом допомоги ЗСУ. Перше місце займає Київ, а на другій сходинці рейтингу Дніпро, який витратив на військові потреби 1,6 млрд гривень. Проте не все так однозначно та позитивно на Дніпропетровщині, як може здатися, на перший погляд.
У даному матеріалі детальніше про суспільно-політичну ситуацію в області та про те, як місцева влада Дніпра розв’язує нагальні проблеми, пов’язані з війною. А також розглянемо регіональне представництво у Верховній Раді, зокрема чому чотири нардепи Дніпропетровщини склали мандати.
Загальний огляд соціально-економічної ситуації
Місто Дніпро утримує першість за рівнем працевлаштування внутрішньо переміщених осіб по Україні. За статистичними даними, станом на січень 2024 року працевлаштувалися понад 60% переселенців як мешканці міста Дніпро.
Дніпропетровська область, завдяки своєму розташуванню, стала прифронтовою ще з початку російського вторгнення у 2014 році. Розташована вона в центрально-східній частині країни та займає 5,3% території всієї України з часткою населення 7,3%.
До 2014 року в області в керівних органах місцевої влади в абсолютній більшості були представники «Партії регіонів». 22 районні державні адміністрації очолювали регіонали, 7 голів та 4 в.о. голів міст обласного підпорядкування були членами Партії регіонів. І головою Дніпропетровської облради був теж регіонал Єген Удод.
Захоплення Криму, вторгнення окупантів в Донецьку та Луганську області змінило проросійський вплив. А після початку повномасштабного вторгнення 2022 року відбулись безповоротні та разючі зміни. Нейтральне або навіть прихильне ставлення до країни – агресора та її громадян кардинально змінилось. Зараз мешканці регіону, що постійно потерпає від обстрілів, сприймають росію як найзапеклішого ворога. Опитування 2022 року показало, що більшість українців (95%) уже вважали Росію виключно ворожою державою.
Руйнування інфраструктури
Дніпропетровська область нині на 4 місці за кількістю тривог і вибухів. А за кількістю загроз артобстрілів на 1 місці. Населені пункти регіону не були під окупацією, але інтенсивність повітряних тривог і обстрілів значно зросла порівняно з 2022 роком. Статистику за весь період активної фази війни можна дослідити ТУТ. Так, в районі бойових дій знаходяться шість громад Нікопольського району, одна громада Криворізького району, чотири громади Синельниківського району. Тут ситуація в порівнянні з 2022 роком не змінилась.
Від початку 2023 року на Дніпропетровщині через російські обстріли загинули 119 людей. Такі дані ДСНС регіону станом на 27 грудня минулого року. Поранено – 671 людину, з них 53 – діти.
Станом на 27 грудня, російські військові майже 1,9 тисячі разів обстрілювали населені пункти Дніпропетровщини. З них близько 200 — ракетні удари. Ще 370 атак здійснили з використанням ударних дронів. Близько 1,3 тисячі були артилерійські обстріли.
За 700 днів повномасштабної російсько-української війни зібрана інформація щодо ймовірно скоєних міжнародних злочинів на території Дніпропетровської області. Ці дані задокументовані приймальнею УГСПЛ у місті Дніпро ГО «Правозахисна Група «СІЧ, у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна»:
- станом на 17 квітня 2024 року на території Дніпропетровської області було задокументовано та внесено до бази даних 2824 епізодів.
Для порівняння, через атаки у 2022 році загинули 218 мирних жителів і понад 800 дістали поранення, йдеться в матеріалі Суспільного. У 2023 році – 28 загиблих, 321 людина була поранена протягом другого року повномасштабної війни.
Великі втрати нанесені й цивільній інфраструктурі області. За даними УГСПЛ у м. Дніпро ГО «Правозахисна Група «СІЧ, у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна», у Дніпропетровській області за 700 днів повномасштабного вторгнення внаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше 11323 об’єкти цивільної інфраструктури, серед яких:
Вид об’єктів |
Кількість |
Об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення |
573 |
Громадське об’єднання |
3 |
Гуманітарний коридор |
1 |
Будівлі житлово-побутового призначення |
7673 |
Будівлі лікувально-оздоровчого закладу |
58 |
Об’єкти культурно-розважального закладу |
39 |
Будівлі освітньо-виховного закладу |
218 |
Будівля державної установи |
107 |
Об’єкти транспортної інфраструктури |
123 |
Господарчі угіддя, ліси |
43 |
Будівлі культового призначення |
29 |
Об’єкти інфраструктури життєзабезпечення |
1405 |
Історичні пам’ятки |
6 |
Мости |
1 |
Транспортні засоби (автомобіль, судно) |
1027 |
Об’єкт невідомий |
17 |
Загалом об’єктів |
11323 |
За січень було задокументовано не менше 41 пошкодженого об’єкта енергетичної інфраструктури, газопроводів, сонячних панелей, ЛЕП та інших об’єктів інфраструктури життєзабезпечення. Але, попри такі руйнування, область обійшлася без блекаутів, пошкоджену інфраструктуру досить швидко відновлювали на місцях.
Варто зазначити, що кожного дня дані щодо обстрілів, руйнування інфраструктури та кількості постраждалих і загиблих – змінюються та зростають. Так, внаслідок одного з останніх масованих обстрілів регіону, 19 квітня 2024 року, армія РФ атакувала Дніпро, Синельникове, Криворізький район та Павлоград ракетами. Зокрема, в Дніпрі влучили в п'ятиповерхівку поблизу вокзалу. Унаслідок атаки у місті загинули три людини, 24 — поранено.
Загалом внаслідок цієї атаки армії рф на Дніпропетровщині загинули 8 людей, зокрема двоє дітей, 34 людини поранено, серед них — дитина.
Найбільше потерпає від ударів дронів-камікадзе та артилерії Нікополь, Марганецька та Червоногригорівська громади.
Інвестиції та бізнес
На 2023 рік в Дніпропетровській області планувалось очікуване збільшення капітальних інвестицій в економіку регіону (за наростальним підсумком) в обсязі 70,0 млрд грн (106% до початку року). Про це йдеться у Програмі соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області.
З джерел фінансування до інвестиційного портфеля області планувалось додати державну фінансову підтримку у вигляді:
- фонду ліквідації наслідків збройної агресії, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на: фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населенню, яке проживає на території зони спостереження;
- завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі;
- виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення міста Жовтих Вод;
- реалізацію проєктів у рамках проєктів «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» та «Програма з відновлення України»;
- коштів підприємств та інших коштів, не заборонених чинним законодавством.
Планувались заходи щодо залучення прямих іноземних інвестицій. Робота регіональних інституцій мала підтримувати та супроводити інвестора. Відповідальні за цей напрямок роботи комунальне підприємство «Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство» Дніпропетровської обласної ради, комунальне підприємство «Агентство розвитку Дніпра» Дніпровської міської ради, а також місцеві інвестиційні інституції у містах Павлограді, Нікополі, Кривому Розі та інших.
Очікувалось збільшення прямих іноземних інвестицій в економіку області (за зростальним підсумком) в обсязі 6320,0 млн дол. США (100,3% до початку року).
Для порівняння обсяг прямих іноземних інвестицій накопиченим підсумком у Дніпропетровську область за 2022 рік становив 6204,6 млн, який знизився на 14,5% у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Попри це регіон залишався лідером серед областей України за обсягом прямих іноземних інвестицій, що складало 18,2% від всеукраїнського показника.
Найбільша частка прямих іноземних інвестицій була спрямована у сектор промисловості $4553,2 млн (73,4% загального обсягу ПІІ області), з яких у переробну промисловість направлено $1580,5 млн, а у добувну – $2771,1 млн. Доля області в обсязі інвестицій у промисловий сектор України перевищила 32%. Друге місце займає сектор торгівлі, обсяг інвестицій становив $848,6 млн (13,7%).
У сектор послуг було інвестовано $728,2 млн (11,7% загального обсягу), найбільша доля направлена в операції з нерухомим майном – $362,1 млн та транспорт, складське господарство – $202,9 млн. Слід зазначити, що попри військову агресію рф проти України у деяких сферах значно збільшився обсяг залучених іноземних інвестицій, а саме:
- тимчасове розміщення та організація харчування – у 7,5 раза та склав $4,5 млн;
- транспорт, складське господарство – збільшення на 24%.
У сферу АПК інвестовано $70,8 млн (1,1% загального обсягу), а у будівництво – $3,8 млн (0,1% загального обсягу). Деякі країни збільшили інвестиції у підприємства області, всупереч повномасштабній війні рф проти України:
- Німеччина – збільшення інвестицій у порівнянні з 2021 роком на 6,5%;
- Чехія – на 6%, що становить $11,9 млн;
- США – на 2%, що становить $38,6 млн.
У 2022 році в економіку Дніпропетровської області іноземні інвестори вклали $113,2 млн прямих інвестицій, що склало 14,4 %, від всеукраїнського показника, з яких $12,6 млн – інструменти участі в капіталі, $100,7 млн – реінвестування доходів.
У відкритих джерелах зведеного звіту за 2023 рік поки немає, але є інформація щодо інвестування. Рік тому, у лютому 2023 року, Європейська Бізнес Асоціація та Global Business for Ukraine, спільно з Ukraine Invest, запустили Інвестиційну карту України для інформування інвесторів про наявні в Україні бізнес-можливості та залучення нових інвестицій в українські проєкти. Географія проєктів охоплює 17 областей та місто Київ. Серед регіонів лідерами за кількістю проєктів є Кіровоградська (35 проєктів) та Дніпропетровська (29 проєктів).
Умови роботи малого та середнього бізнесу у 2023 році незначно, але покращилися. Дніпропетровщина посіла перше місце серед областей України за кількістю зареєстрованих ФОПів, згідно з даними Державної служби статистики. Станом на 1 квітня 2024 року в регіоні зареєстровано 130 469 фізичних осіб-підприємців. Також 37 297 нових компаній було відкрито за 2023 рік. Це на третину менше, ніж у 2021 році, коли було зареєстровано 56 267 нових бізнесів.
В області діють і програми мікрогрантів для малого і середнього бізнесу. Ось деякі з них. В рамках проєкту Представництва Міжнародна організація з міграції в Україні “Розбудова згуртованих громад в Дніпропетровській області”, що фінансується Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Основною метою грантової програми є підтримка економіки України шляхом відновлення робочих місць та виробництва, а також задоволення попиту населення на критично важливі товари та послуги. Для участі у конкурсі запрошені представники мікро- та малого бізнесу Криворізької, Апостолівської та Жовтоводської міських територіальних громад Дніпропетровської області.
МОМ планує надати від 5 до 10 грантів малим та мікропідприємствам у кожній із визначених громад. Максимальна сума гранту становить 5 000 дол. США в гривневому еквіваленті за курсом ООН. Пріоритет надаватиметься бізнесам, які постраждали від війни, а також пошкодженим, зруйнованим та переміщеним підприємствам.
Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps продовжила Програму підтримки економічної стійкості України, яка допоможе внутрішньо переміщеним особам (ВПО) розпочати або відновити власний мікробізнес на новому місці. Взяти участь у цій програмі та отримати відповідну фінансову допомогу можуть ВПО, які знаходяться у Дніпропетровській області та планують підвищити свій дохід за допомогою підприємницької діяльності. Середній розмір фінансової допомоги в межах цієї програми складає 1500 доларів США у гривневому еквіваленті за актуальним курсом НБУ.
Грантовий проєкт «Власна справа» розрахований на започаткування бізнесу чи розвиток бізнесу, який вже існує. Дана програма дає можливість отримати від 50 до 250 тис. грн на втілення своєї підприємницької мрії. На ще одну грантову програму «Грант для ветеранів та їх подружжя» можуть подаватися переселенці зі статусом учасника бойових дій або члени їх сімей. У рамках цієї програми можна розраховувати на такі грантові суми: до 250 тис. грн – за умови створення одного робочого місця, від 250 до 500 тис. грн – за умови створення двох робочих місць; від 500 до 1 млн грн може отримати учасник бойових дій або особа з інвалідністю внаслідок війни, зареєстрований як фізична особа-підприємець протягом 36 місяців.
У 2023 році 461 житель Дніпропетровщини отримав гранти на створення чи розвиток власної справи за програмою "єРобота". Про це йдеться на сайті Дніпропетровського обласного центру зайнятості.
Зміни в структурі населення області
З-поміж областей України, найбільшу кількість офіційно зареєстрованих ВПО прийняла Дніпропетровська область – 464 368 осіб. Серед них більшість складають жінки – понад 270 тисяч, водночас 242 тисячі з усіх зареєстрованих в області ВПО – це люди працездатного віку. Майже порівну дітей та пенсіонерів – по 100 тисяч. Про це Суспільному повідомили в департаменті соціального захисту населення Дніпропетровської обласної військової адміністрації у відповідь на інформаційний запит редакції (*дані станом на 14 грудня 2023 року). За інформацією департаменту, найбільше ВПО проживає у містах:
- Дніпро, 182 тисячі;
- Кривий Ріг, 65 тисяч;
- Камʼянське, майже 29 тисяч
Серед районів області найбільшу кількість ВПО прийняли Нікопольський (30 тисяч), Синельниківський (29 тисяч) та Дніпровський (22,5 тисячі).
Детальніше про переміщення всередині країни дивіться у звіті Міжнародної організації з міграції (МОМ) «Про внутрішнє переміщення населення в Україні». Згідно із даними звіту, повернутись до звичного місця проживання в короткостроковій перспективі планують по Дніпропетровській області 16% респондентів. Водночас переїзд за кордон з не поверненням обмірковують всього 5% мешканців регіону. ВПО, які воліють лишитися у Дніпропетровській області, складає 64%. Намір інтегруватися у Дніпропетровській області висловлюють 21 % внутрішньо переміщених осіб.
Частка працездатного населення та релокований бізнес
Станом на 1 грудня 2023 року на Дніпропетровщині офіційний статус безробітного мали майже 5 тисяч переселенців, з початку повномасштабного вторгнення Росії – 10 тисяч. За січень-листопад 2023 року роботу через центри зайнятості знайшли понад 2 тисячі переселенців. Ще понад 300 переміщених людей пройшли перенавчання. До початку повномасштабної війни, станом на 1 січня 2022 року, в області нараховували понад 73 тисячі переселенців, майже половина з них – 30 тисяч – це були люди працездатного віку, 12 тисяч дітей.
За два роки повномасштабного вторгнення 130 тисяч ВПО отримували послуги у сфері зайнятості, з них – 34 тисячі були працевлаштовані. Зокрема, з 24 лютого 2022 року до 24 лютого 2024 року, за даними Служби зайнятості:
- 5 тисяч ВПО проходили професійне навчання за сприяння служби зайнятості;
- 4 тисячі отримали ваучер на навчання;
- 32 тисячі внутрішніх переселенців були працевлаштовані з наданням компенсації роботодавцю на оплату праці.
Попри позитивні показники у сфері працевлаштування є і статистика безробіття та втрати робочих місць. Так, Дніпропетровська область за кількістю звільнених на першому місці по Україні на січень 2023 року, а саме 1724 працівників. На 2024 рік ситуація стабілізувалась, було звільнено всього 178 працівників. Станом на 1 березня 2024 року мали статус безробітного 7,7 тис. осіб.
За статтю: чоловіки становили 1,6 тис. осіб (або 20,8%), жінки – 6,1 тис. осіб (79,2%). За віковими групами: 23,1% зареєстрованих безробітних були у віці до 35 років; 31,4% – у віці від 35 до 44 років; 45,5% – у віці від 45 років. За освітою: 43,2% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, 34,5% – професійно-технічну, 22,3% – загальну середню освіту.
У 2023 році кількість безробітних за статтю та видами економічної діяльності підприємств, на яких вони раніше працювали, становила:
- 12,9 тис. чоловіків, з них – 10,0 тис. раніше працювали;
- 32,6 тис. жінок, з них – 24,5 тис. раніше працювали.
При цьому у 2023 році послугами Дніпропетровської обласної служби зайнятості скористалися 45,5 тис. зареєстрованих безробітних. Розмір заробітної плати у вакансіях, які можуть бути укомплектовані, як за направленням ДСЗ, так і роботодавцями самостійно, станом на 1 березня 2024 року: середній розмір запропонованої заробітної плати 11 652 грн, мінімальна до 9000 грн на 1132 вакансій. Максимальна вище 20 000 грн – 214 вакансій.
В період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року найбільше працевлаштовано осіб серед працівників сфери торгівлі та послуг. При цьому не знайшлося кваліфікованих робітників у сільському та лісовому господарствах, риборозведенні та рибальстві. Станом на 18 березня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення, з Дніпропетровщини до інших областей України бізнеси переїжджали 1816 разів.
При цьому Дніпро та область займають третє місце по Україні за кількістю підприємств, які переїхали до Дніпропетровської області після початку широкомасштабної війни – 1567. Про це повідомляє Opendatabot.
Ключові виклики для влади в умовах воєнного стану
Один з основних викликів міської влади обласного центру та загалом регіону — проживання для внутрішньо переміщених осіб. Переселенці сподіваються на соціальне житло від держави чи місцевих громад. Однак, більшість ВПО вимушені самотужки шукати житло.
За інформацією від червня 2023 року, в області працюють 29 житлових об'єкта, які можуть прихистити переселенців. У Дніпрі: у комунальній власності – два; ще 38 – це державні та комунальні гуртожитки, а також приватні шелтери. При цьому міська влада Дніпра допомагає лише тимчасово розмістити переселенців.
Згідно з інформацією департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, зареєстровано 181 850 ВПО, з них понад 80% (149 307) — особи, які перемістилися після 24 лютого 2022 року. Про це йдеться в матеріалі Антикорупційне Придніпров’я. Департамент соціальної політики міської ради Дніпра здійснює заселення ВПО лише виключно до двох гуртожитків для тимчасового проживання.
Кількість ВПО, які звернулись із заявами на проживання у цих об’єктах, складає 438 осіб. Відповідно до наданих даних, кількість ВПО, які звернулися із заявами, перевищує загальну кількість місць в гуртожитках. Оскільки два шелтери можуть одночасно вмістити 290 осіб (один – 150, інший – 140 відповідно). За інформацією департаменту соцзахисту населення, станом на січень 2024 року кількість громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку з числа внутрішньо переміщених осіб, складає 10 осіб.
Водночас в області є 5 модульних містечок. Вони розташовані у Дніпрі, Кривому Розі, Кам'янському, Павлограді та Нікополі. Розраховані приміщення майже на 2000 тисячі осіб. На сьогодні там проживають загалом 672 людини. Приблизно 20-30 % – це люди, які тут мешкають із 2014 року. Люди сплачують за проживання 470 грн на місяць в Дніпрі, в Кривому Розі та Кам'янському – 150 грн.
На сайті Дніпро ОВА зазначено, що всього з 7 районів регіону при 4 районних військових адміністраціях утворено Ради з питань внутрішньо переміщених осіб. З 86 громад області Ради з питань внутрішньо переміщених осіб утворено у 33 територіальних громадах, з них 13 міських, 8 селищних та 12 сільських.
Як центральна влада допомагає розв'язувати соціально-економічні проблеми області
Керівництво області у розв'язанні соціально-економічних проблем керується інструментами, запровадженими координаційним штабом при Офісі Президента України. Робота здійснюється за трьома напрямами: гуманітарна допомога від міжнародних організацій; допомога від великого бізнесу військовим адміністраціям і громадам; допомога від органів влади військовим адміністраціям і громадам. А також в забезпеченні нагальних потреб громадян, які постраждали або були змушені змінити своє місце перебування у зв’язку з агресією росії, допомагає платформа "єДопомога", яку створило Міністерство соціальної політики України за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та ПРООН і фінансової підтримки Швеції.
Інша платформа, “Співдія”, об’єднує зусилля волонтерів, бізнесу та держави. Вона працює за кошти міжнародних донорів та за підтримки гуманітарного штабу з координації гуманітарної допомоги Офісу Президента України, Міністерства молоді та спорту, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Допомагають регіону і міжнародні партнери. Зокрема, у жовтні минулого року влада Дніпра уклала угоду про партнерство з німецьким містом Кельн, яке доправило в Україну 300 генераторів, 5 великих автобусів, кілька машин швидкої допомоги, а також обладнання для рятувальників та вантажі з медикаментами.
Товариство Червоного Хреста України надає внутрішньо переміщеним особам продуктові набори (крупи, макаронні вироби, консерви, цукор, борошно, олія та інші продукти тривалого зберігання), гігієнічні засоби (дитячі та дорослі підгузки, чоловічі та жіночі засоби гігієни, дезінфекційні розчини тощо). Також людям можуть видавати лікарські засоби та медикаменти.
На думку міського голови Дніпра Бориса Філатова, аби підвищити ефективність допомоги від центральної влади та міжнародних партнерів, варто зводити модульні містечка для ВПО (вони дають роботу тим, хто їх будує, та помешкання переселенцям) або звичайні житлові будинки; створювати обласні програми підтримки малого і середнього бізнесу, а також залучати інвестиції, в тому числі від іноземних фондів, для відновлення пошкодженого від обстрілів житла.
Основні напрямки видатків міського та обласного бюджетів
В бюджеті області на 2023 рік були заплановані доходи 8,15 млрд грн, що на 19% менше, ніж у 2022 році. Як і в минулі роки, основне джерело його наповнення – податок на доходи фізичних осіб.
Основні видатки депутати облради у 2023 році спрямували на наступні сфери життєдіяльності області: заробітні плати, освітню субвенцію, захист територій, ліквідацію надзвичайних ситуацій, соціальні виплати.
На оплату комунальних послуг та енергоносіїв для лікарень на 2023 рік заклали понад 350 млн грн. Також на підтримку окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я з держбюджету додатково виділили майже 130 млн грн.
На будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг у 2023 році з місцевого бюджету планували 100 млн грн. Ще 772,7 млн грн область мала отримати з державного бюджету, тобто запланована загальна сума видатків 872,7 млн грн.
Водночас на програми, що стосуються захисту і безпеки населення, в бюджеті на 2023 рік затвердили лише 31,4 млн грн — у 26 разів менше, ніж на дороги (і це під час війни). Також у 2023 році з місцевих бюджетів виділили 20,5 млн грн на закупівлю шкільних автобусів, хоча діти в області у 2023 році не відвідували школи, а навчання відбувалося дистанційно. Водночас на виплату стипендій студентам закладів професійно-технічної освіти та фахової передвищої освіти скерували 307 млн грн. Загалом на освіту у 2023 році закладали понад 2 млрд грн.
Виділяли кошти й на відновлення критичної інфраструктури після ворожих ракетних ударів, підтримку тероборони, рятувальників, громад регіону, які найбільше потерпали від війни на загальну суму в понад 1 млрд грн. Також у 2023 році зберегли всі виплати, які мешканці регіону отримували в останні роки, — допомогу сім’ям загиблих, малозабезпеченим родинам, дітям-сиротам, спортсменам. Загалом на все це заклали понад 5 млрд грн.
Також у 2023 році в обласний бюджет закладали 200 млн субвенції до бюджету Криворізької міської територіальної громади для заходів, в тому числі з енергоощадження, на об’єктах теплопостачання комунальної власності міста Кривого Рогу в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України.
Зведений бюджет в Дніпропетровській області виглядає наступним чином:
План на 2023 рік (тис. грн) |
Факт 2023 року (тис. грн) |
Виконання річного плану
|
|
+/- |
% |
||
48 575 459,9 |
50 132 340,0 |
1 556 880,1 |
103,2 |
Основні напрямки видатків міського бюджету Дніпра на 2023 рік:
- підтримка територіальної оборони, яка є підрозділом Збройних Сил України (550 млн грн);
- виплати зарплат, комунальні послуги й енергоносії (5,8 млрд грн);
- комунальне господарство (2,5 млрд грн);
У 2023 році сума захищених видатків майже не змінилася. Заплановані доходи в кошторис міста становили 15,5 млрд грн, що на 1,1 млрд більше, ніж у 2022 році. Джерелами прибутку залишилися податок на доходи фізичних осіб, який сплачують роботодавці, а також єдиний податок і податки на землю та майно.
Основні напрямки видатків на житлове господарство передбачили 922 млн грн, на соціальні виплати у 2023 році заклали 350 млн грн. У цих двох розділах бюджету враховані додаткові кошти на допомогу постраждалим від обстрілів. Транспортна галузь торік отримала 1,4 млрд грн.
За 2023 рік до загального фонду місцевих бюджетів України (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 441 875,0 млн гривень. Приріст надходжень до загального фонду проти 2022 року склав 11,0% або + 43 821,8 млн гривень.
Згідно із дослідженням громадської організації "Громадський моніторинг України", Дніпропетровщина стала лідером із закупівлі дронів для фронту протягом двох років. Загалом область придбала 5609 безпілотників. Загалом регіон витратив на закупівлю понад 707 мільйонів гривень. Найбільше закупив Дніпро — понад три тисячі дронів за більше ніж 418 мільйонів гривень. На другому місці — Кривий Ріг, який витратив понад 211 мільйонів гривень на придбання 2029 безпілотників.
Вилучення “військового” ПДФО
Дніпро є лідером серед міст (за виключенням столиці) щодо допомоги Силам оборони за 2023 рік, направивши понад 1,6 млрд грн на ЗСУ. Про це йдеться в дослідженні Комітету виборців України.
У 2022 році Дніпро отримало 4,2 млрд грн військового ПДФО. За інформацією розслідувачів, частину, а саме 1,2 млрд, віддали на ЗСУ, а інші кошти стали «реалізовувати» через ймовірні корупційні схеми, наприклад, виділили 100 млн грн на бруківку, коли необхідність в ній була відсутня.
Через ухвалений Верховною Радою законопроєкт про вилучення у місті військового ПДФО місто втратило майже 4 млрд грн. Про це заявив міський голова Борис Філатов. Місто надало військовим:
- 80 карет швидкої допомоги;
- понад 700 вантажівок і пікапів;
- майже 1,7 тис. дронів різного типу;
- партії іншого устаткування, що замовляли армійці.
Філатов додав, що навіть попри вилучення у Дніпра чималих коштів, місто і далі купуватиме необхідне для ЗСУ. Разом з тим у Дніпрі місцеві жителі виходять періодично на протести під будівлю міськради. Люди вимагали перенаправити кошти з місцевого бюджету на потреби військових.
Дніпропетровщина за перший рік повномасштабного російського вторгнення витратила на потреби оборони, біженців, лікування поранених та інші потреби — 1,3 мільярда гривень. У 2023 році на допомогу ЗСУ облрада виділила по «Програмі територіальної оборони Дніпропетровської області та забезпечення заходів мобілізації» – 260 млн грн. Разом з тим, по «Регіональній програмі забезпечення громадського порядку та громадської безпеки на території Дніпропетровської області на період до 2025 року» виділялося – майже 360 млн грн. Тобто загалом 620 млн грн.
Фінансування місцевої влади оборони країни та непріоритетних видатків
"Дрони, а не бруківка" – з такими гаслами восени Україною прокотились мітинги жителів міст. Зокрема, біля міськради Дніпра таку акцію вперше влаштували наприкінці вересня минулого року. Хоча обласний центр серед лідерів по допомозі військовим, жителі вимагали перенаправити кошти з місцевого бюджету на потреби військових.
Також громада направляла до Дніпровської міської ради електронну петицію «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП "Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради задля «Підтримки Обороноздатності та Захисту України». Авторка Смирнова Каріна Валеріївна. В петиції серед іншого зазначалось, що на потреби територіальної оборони планується виділити 320 225 326 гривень, що майже вдвічі менше, ніж в бюджет на 2023 рік (було 550 млн грн). Серйозно скорочено видатки на придбання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та квадрокоптерів — всього 50 млн гривень (було 234 380 800 грн).
Також в петиції додали, що у міській раді передбачили 500 млн гривень на ремонт доріг у 2024 році, а Департамент з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради заклали кошти на поповнення обігових коштів комунальних підприємств міської ради у сумі 67 464 979 грн, у тому числі: Комунального підприємства «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради – 25 677 789 грн.
Автори петиції пропонували внести зміни у розподіл бюджету, кошти якого будуть спрямовані на підтримку Збройних сил України, територіальної оборони та КП «Госпітальєри Дніпра» як напрямки, які є найбільш пріоритетними наразі. Петиція набрала понад три тисячі голосів, проте Дніпровську міську раду зацікавили підписанти з російськими ПІБ, яких було близько десяти відсотків відносно кількості інших підписантів. Відповідь на петицію була наступною: «Дніпровською міською радою тричі приймалися рішення щодо внесення змін до показників Бюджету на 2024 рік у частині збільшення видатків на підтримку сил оборони, територіальну оборону та протистояння збройній агресії російської федерації. Тільки за час збору голосів на підтримку петиції місто Дніпро збільшило допомогу силам оборони більше ніж на 200 млн грн”.
6 грудня 2023 року відбулася сесія міської ради Дніпра, де розподіляли бюджет міста на 2024 рік. За рішенням сесії майже мільярд гривень виділили на допомогу ЗСУ та оборонні проєкти для міста. Зокрема, на сайті міськради зазначили, що кожного кварталу, після підрахунку надприбутків, суму видатків на армію планують збільшувати. Водночас протестувальники не вірять словам депутатів, йдеться у матеріалі Суспільного.
"Словесно кажуть мільярд, а по документах там немає цієї суми. Вони маніпулюють тим, що кажуть військова допомога та допомога на ЗСУ. Але військова допомога це біженцям гроші виділяють, на дороги, на зруйновані будинки. І всього лиш 2 відсотки з бюджету йде саме на ЗСУ. Івано-Франківськ, в 10 разів менше ніж наше місто, виділило 7 %. 20 відсотків треба, ми навіть в петиції прописали, звідки ці гроші можна взяти. І не настільки там все складно", – розповіла активістка Олена Мосійчук-Мальок.
Сам міський голова Борис Філатов у своєму підсумковому звіті уточнив, що місто витримує баланс між допомогою Збройним силам України та задоволенням потреб людей. Також він на своїй сторінці у Telegram зазначив, що під час засідання сесії 20 грудня 2023 року ухвалили програму "Співфінансування проєктів на допомогу силам безпеки та оборони України". За нею міські організації можуть отримати гроші на купівлю техніки для ЗСУ. Йдеться про суму у 50 млн грн. Цієї ж сесії додатково виділено кошти в сумі 10,4 млн грн на придбання 200 дронів.
Разом з тим народний депутат із Дніпра («Слуга народу») Максим Бужанський назвав усіх, хто підіймає в Україні тему корупції під час війни, — шкідниками, через яких Захід може зменшити допомогу Україні. Далі пряма мова: «…Точно так же набегались с воплями про тотальную коррупцию, и добегались до того, что это услышали на Западе и ряд оппозиционных сил и недружественных стран стал использовать этот тезис как мотивацию не давать Украине денег».
Бужанський є фігурантом Реєстру зрадників. Наразі він не декларує з трибуни у публічній площині проросійські наративи, які раніше не приховував. Хоча й досі фігурує у скандалах, пов’язаних, наприклад, з блокуванням законопроєкту про деколонізацію.
Разом з тим, за інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, Дніпропетровська область займає друге місце в рейтингу корупції після Львівської. Зауважимо, що обласна рада на 18 сесії на порядок денний виносила питання «Про затвердження Антикорупційної програми Дніпропетровської обласної ради на 2024 – 2026 роки».
В обласному бюджеті теж не все однозначно. За інформацією розслідувачів, у Дніпропетровській області під час воєнного стану витратили на дороги більше, ніж у п’яти прифронтових областях – Київській, Одеській, Харківській, Чернігівській та Миколаївській. Йдеться про суму близько 3 мільярдів гривень. Утім, в розслідуванні зазначається, що ремонтні роботи ніхто не провів, а фірма-виконавець ТОВ «Будінвест Інжиніринг», посилаючись на війну, виправдовує не виконання своїх зобов’язань щодо ремонту доріг.
Також Дніпропетровська обласна військова адміністрація у 2023 році виділила понад 14 мільйонів гривень на будівництво басейну в Нікополі. Загалом за 2022 та 2023 роки ОВА виділила на будівництво спорткомплексу – близько 25 мільйонів гривень.
Дніпропетровська область лідирує по Україні по видатках на захисні споруди. 162 млн грн регіон витратив тільки на мобільні укриття. З них третина пішла на місто Дніпро.
На момент перевірки укриттів, влітку 2023 року, у Дніпрі було встановлено 65 мобільних захисних споруд, планували встановити ще понад 50 таких сховищ. Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що на черговій сесії, 19 липня, винесуть рішення щодо виділення з міського бюджету додаткових 200 мільйонів гривень на облаштування, ремонт та реконструкцію укриттів та сховищ.
При цьому, за результатами перевірки, у червні 2023 року 70 укриттів з 297, за словами представника ДСНС в області Олексія Дмитрюка, не готові до використання. Про неналежний стан захисних споруд на Дніпропетровщині заявляли й у Дніпропетровській обласній прокуратурі. В багатьох укриттів не забезпечені засобами пожежогасіння, відсутні таблички-покажчики маршруту до укриттів, непридатні система опалення та електроживлення, відсутні системи водопостачання, каналізації та вентиляція, сховища сирі та захаращені, демонтовані захисні герметичні двері, відсутня герметизація.
Загальна політична ситуація в регіоні та обласному центрі
Загалом політичні гравці регіону та обласного центру не здають свої позиції попри війну. Область умовно поділена між впливовими особами, і навіть радикальні обставини сьогодення майже не змінили ситуацію.
В Дніпропетровській обласній раді переважає президентська партія. Голова обласної ради — Микола Лукашук (партія «Слуга народу»), депутати від провладної партії домінують та контролюють більшість одномандатних округів.
При цьому великі міста залишились в орбіті інтересів місцевих еліт. Дніпро залишився під впливом Бориса Філатова (партія «Пропозиція»), Кривий Ріг – родиною Вілкулів («Блок Вілкула «Українська перспектива»), Кам’янське в колі інтересів олігарха Ріната Ахметова. Саме ахметівський “Метінвест” допомагає міській владі Кам’янського забезпечувати оборонні заходи. Про це пише газета «Політарена».
Натомість “Інтертайп”, який належить Віктору Пінчуку, сприяє підрозділам територіальної оборони Нікополя, Новомосковська та Дніпра.
Водночас інший олігарх з Дніпропетровщини, Ігор Коломойський, досі за ґратами. Суд залишив його під вартою до 2 червня 2024 року, однак зменшив бізнесмену розмір застави з 2,4 млрд грн до 1,96 млрд грн. Нагадаємо, що 2 вересня 2023 року Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора вручили бізнесмену Ігорю Коломойському підозру за статтями 190 та 209 Кримінального кодексу: шахрайство та легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом.
Ще один відомий політик регіону Геннадій Корбан, хоча і втратив українське громадянство, та все ж залишається впливовою особистістю. Він досі очолює Громадську раду Дніпра.
За інформацією онлайн газети «Політарена», в області велике коло інтересів має заступник голови парламентської фракції “Слуги народу”, колишній куратор Дніпропетровщини по партійній лінії, Юрій Кісєль.
Інформації щодо належності нинішнього голови ОВА, Сергія Лисака, до певної політичної сили у відкритих джерелах немає, хоча посадовець і представляє президентську вертикаль в області. 25 березня 2022 року президент Зеленський своїм Указом надав йому звання бригадного генерала. А вже з липня 2022 року і до 7 січня 2023 року Сергій Лисак очолював СБУ Дніпропетровської області.
Політичні зміни Дніпропетровщини. Корупційні та політичні скандали
Перша гучна політична зміна на Дніпропетровщині відбулася 24 січня 2023 року. Тоді з посади начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації указом президента було звільнено Валентина Резніченка, згідно з поданою ним заявою. Хоча цій відставці передували розслідування та кримінальне провадження, пов`язані з його фітнес-тренеркою Яною Хлантою. Та й проти нього самого згодом відкрили кримінальні провадження. Детальніше про це читайте на нашому сайті. Нині, як відповіли у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Суспільному — розслідування триває, про підозру ні Резніченку, ні іншим посадовцям ОВА не повідомлялося. Водночас 9 квітня 2024 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки в ексголови Дніпро ОВА Валентина Резніченка у справі про фітнес-тренерку, чия фірма отримала з бюджету 1,5 млрд гривень на ремонт доріг в області.
У червні 2023 року тимчасово усунули з посади заступника міського голови Михайла Лисенка. Також звільнили начальника управління з питань цивільного захисту Андрія Газіна. Директор департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міськради Олександр Чудновський отримав догану. Про це повідомив начальник обласної військової адміністрації Сергій Лисак під час брифінгу. Також стосовно Михайла Лисенка відкрите службове розслідування.
За словами Сергія Лисака, кадрові зміни пов'язані з неналежним станом укриттів в місті. А вже 9 лютого 2024 року Михайла Лисенка було звільнено з посади заступника міського голови, директора департаменту благоустрою та інфраструктури. Про це йдеться на сайті міської ради Дніпра. Зокрема, за словами голови ГО "Платформа Громадський контроль" Дениса Селіна, колишній заступник міського голови Михайло Лисенко впродовж 2023 року був 113 днів у відрядженнях. Попри відсторонення від посади у червні 2023 року, він їздив за кордон.
Зокрема Михайло Лисенко зараз проходить по кримінальній справі з розкрадання коштів, які були виділені на ремонт центрального мосту. За результатами досудового розслідування у кримінального провадження No 42018040000001029 від 27.08.2018 року направлено обвинувальний акт до Красногвардійського районного суду стосовно обвинувачених Лисенка М.О., Самілика О.М., Шматченка П.В., Самсонова В.І., Беккера M.Л., Розбея С.К., Заволіка М.В. На даний час судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває, повідомили у прокуратурі. Про це йдеться в матеріалі Суспільного.
Варто зауважити, що ексзаступник міського голови Михайло Лисенко (“Пропозиція”) досі очолює постійну комісію обласної ради з питань ЖКГ. 6 березня 2024 року він проводив та очолював чергове засідання комісії.
Водночас у квітні 2024 року представниками Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили обшуки в департаменті громадського порядку і цивільного захисту міської ради Дніпра. Виявилось, що частина обладнання, яке міська рада поставляла військовим йшло з націнкою 34%, а деяке з націнкою 100%. Можливі збитки становлять 9 млн грн. Підозрюють у розтраті директора департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міськради Олександра Чудновського. За словами Дениса Селіна, голови правління ГО “Громадський контроль”, саме Чудновський не надавав перелік бомбосховищ по місту, і тільки суд змусив його це зробити.
Також по іншій справі повідомлено про підозру колишньому директору комунального підприємства Дніпровської міськради за схему на облаштуванні дитячих майданчиків, можливі збитки складають 1,8 млн грн. Про це йдеться на сайті Дніпропетровської обласної прокуратури.
Ще одним корупційним скандалом виділилась Дніпропетровська область. У 2023 році волонтери звинуватили місцеву владу в вимаганні 10% від гуманітарної допомоги. Водночас за інформацією ГО «ГромКонтроль», в історії із закупівлею медикаментів та медустаткування може бути присутня корупційна складова. При цьому команда ГромКонтролю припускає, що наступні посадовці можуть бути дотичні до цієї справи: Мурашко Костянтин — директор департаменту охорони здоров'я Криворізької міської ради, Бєліков Костянтин — заступник міського голови Кривого рогу по медицині, та Володимир Орлов — перший заступник голови військової адміністрації. У матеріалі йдеться про збитки понад 100 млн грн.
Так, за матеріалами ГромКонтролю, компанія «Біо-Технології» з початку повномасштабного вторгнення почала активно поставляти дороге медичне обладнання в лікарні Дніпропетровської області. Загалом з 24.02.2022 вони підписали договорів на 480 млн грн. Остання закупівля в цьому році на томограф коштувало 77 млн грн (UA-2024-02-08-007951-a). Проте такий томограф коштує на ринку близько 60 млн грн. Тобто на одному тендері переплата склала 28 % від ринкової. За підрахунками команди ГромКонтролю, якщо 28% масштабувати на 480 млн грн, то можлива переплата складе 136 млн грн.
Також варто зазначити, що ще у 2019 році вийшов матеріал на сайті ІА “Politeka”, де Володимиру Орлову закидали участь у корупційних оборудках та зв’язки з українсько-російським мільярдером Ігорем Салом, якого підозрювали у рейдерських захопленнях понад десяток підприємств.
10 квітня 2024 року на хабарі в 30 тисяч доларів США затримали міського голову, Сергія Рєзніка, та секретаря міськради Новомосковська. Обом посадовцям повідомили про підозру у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Затриманих підозрюють в отриманні грошей за сприяння в довгостроковій оренді об’єкта незавершеного будівництва площею 4 500 кв. м з можливістю оформлення права власності.
Прикметно, що найвпливовіший депутат, обраний від партії «ОПЗЖ» до міської ради Дніпра Олександр Сидоренко працює заступником мера Дніпра. До сфери його відповідальності входять інформаційна політика, висвітлення діяльності мерії та міських депутатів, проведення масових заходів, взаємодія міської ради з громадськими організаціями, підтримка місцевих ЗМІ тощо. Те, що про міську раду у ЗМІ можна побачити досить мало поганої інформації, ймовірно, це заслуга тих, хто керує інформаційною політикою. Також заступник виконує окремі доручення мера, наприклад, по інспекції «пунктів незламності» та перевірці роботи «гарячої лінії» міськради.
Депутат не був членом партії ОПЗЖ, а лише балотувався від неї. Втім, за інформацією ЗМІ, деякі скандали стосувалися і великих витрат на висвітлення діяльності міської ради під час війни у Facebook, Telegram, на міських і національних сайтах та на телебаченні. А перемогу у частині таких закупівель одержували підприємці, не «чужі» профільним міським чиновникам. Втім, ім’я депутата не фігурувало у судових документах стосовно таких закупівель.
Крім цього, на Дніпропетровщині судитимуть міського голову міста Апостолове Андрія Осу та його 15 ймовірних співучасників. За версією слідства, вони заволоділи 4 млн грн з бюджету. Про це повідомляло Суспільне Дніпро. Наразі Андрій Оса усунений із посади та перебуває під домашнім арештом. З 14 жовтня 2022 року обов`язки міського голови виконує Олеся Міхно.
Варто зазначити про політичні конфлікти, учасником яких часто ставав міський голова через свої досить прямі публічні висловлювання. У 2023 році в пресі обговорювався конфлікт міського голови Дніпра Бориса Філатова та громадського активіста Дениса Сєліна. Дійшло навіть до Комісії з журналістської етики, яка встановила порушення пп. 2, 9 і 15 Кодексу етики українського журналіста й оголосила виданню «Наше місто» і журналістці Валерії Доброті, а також виданню «Днепр вечерний» публічний осуд. Висловлювання міського голови були подані без купюр з непристойною лайкою і приниженням гідності людини.
Також міський голова Філатов мав відкритий конфлікт із депутатом міської ради від ПП «Слуга народу», гендиректором лікарні ім. Мечникова Сергієм Риженком.
З’ясування стосунків почалося після публікації Сергія Риженка, в якій очільник лікарні звинувачує мера Дніпра в «рейдерському захопленні медзакладу». Борис Філатов відповів у коментарях під дописом, назвавши Риженка санлікарем, а також закинув тому невизначеність політичних уподобань. Натомість Сергій Риженко подав позов до суду на образливі слова Філатова. Згодом міський голова поскаржився, що депутат на сесії міськради 21 червня 2023 року не підтримав запит до правоохоронців стосовно заяви про можливе рейдерство. Також міський голова вказував на начебто факти системних маніпуляцій із боку чиновника, та підкреслював, що Риженко, попри гучні заяви про “рейдерство”, не хоче, аби це розслідували правоохоронці.
21 січня 2024 року у Дніпрі Жовтневий районний суд частково задовольнив позов гендиректора лікарні ім. Мечникова Риженка до міського голови Філатова, визнавши висловлювання мера у соцмережі такими, що мають образливий характер.
Випадки колабораціонізму в області
Станом на грудень 2022 року в судах Дніпропетровщини слухання у справах обвинувачених у колабораційній діяльності та державній зраді відбувалися регулярно. Проте це не впливові особи, а здебільшого пересічні громадяни. Найсуворіші вироки виносять у провадженнях, де досудове слідство проводиться СБУ. Саме такий приклад – засудження чоловіка, який корегував обстріл противника по місту Дніпро. За це він отримував від ворога грошову винагороду. Чоловік був засуджений до 12 років за ґратами.
Дмитро Мовчан – суддя-спікер Ленінського районного суду міста Дніпро, говорить: «Варто зазначити, що у самому місті Дніпро колаборантів та державних зрадників не дуже багато. Вони або виїхали, або добре конспіруються. Справи, що розглядаються у нас, здебільшого стосуються тимчасово окупованих територій. Наприклад, районному суду Дніпра, де працюю я, передано підсудність двох районів Маріуполя та одного району Донеччини».
Поточний баланс сил в органах місцевого самоврядування
Так виглядає розподіл по політичних партіях в обласній раді за результатами місцевих виборів 2020 року.
Партія |
Обласна рада, кількість депутатів |
Дніпровська міська рада, кількість депутатів |
«Слуга народу» |
30 |
9 |
«ОПЗЖ» |
27 |
13 |
«Пропозиція» |
17 |
22 |
«Блок Вілкула «Українська перспектива» |
16 |
5 |
«Європейська солідарність» |
13 |
7 |
«Громадська сила» |
9 |
8 |
«Батьківщина» |
8 |
0 |
В обласній раді найбільшу кількість представників має Слуга народу. А голова ради, Микола Лукашук, є головою депутатської фракції президентської партії. Натомість в раді обласного центру найбільша кількість депутатів в раді від ПП «Пропозиція», одним із засновників якої є міський голова Дніпра Борис Філатов.
Варто нагадати, що усі депутати від “ОПЗЖ” продовжують працювати, створивши різні депутатські групи в радах області. 28 березня 2022 року після заборони проросійських партій фракція «Опозиційна платформа – За життя» у міській раді Дніпра припинила своє існування. Натомість у повному складі депутати фракції створили групу «За Україну! За Дніпро!», яка існує і донині. Обласні депутати від забороненої “ОПЗЖ” ввійшли до складу новоствореної групи “За Україну. За Дніпропетровщину”. У Кривому Розі депутати міської та районних рад вийшли зі складу “ОПЗЖ” і створили групу “За Кривбас, за Україну!”.
Розподіл депутатів по комісіях у Дніпровській міськраді відбувся на сесії 16 грудня 2020 року. Тоді проявилась коаліція між “Пропозицією”, “ЄС” та “ОПЗЖ”. Саме розподіл депутатів по комісіях ще яскравіше окреслює більшість у Дніпровській міській раді. Замість десяти депутатських комісій у міськраді 7-го скликання з’явилося одинадцять. Додалася окрема комісія з розвитку місцевого самоврядування, міжнародних зв’язків та енергозбереження. У місцевих радах боротьба між депутатами точиться за найбільш ресурсні комісії — бюджету та земельну. Як правило, більшість депутатів хочуть потрапити саме сюди, а мер намагається зробити так, щоб ці комісії були під його контролем. І Дніпро не став винятком. Відбулися несуттєві зміни після заборони партії ОПЗЖ. Депутати створили нову коаліцію і майже всі залишились на своїх місцях.
Загалом кардинальних змін керівників депутатських комісій в Дніпропетровській обласній раді та міській раді Дніпра не відбувалося впродовж 2023 року.
Протягом двох років війни відбулась низка змін в обласній раді:
- 28 квітня 2023 року Дніпропетровська обласна рада позбавила депутатського мандата Ігоря Циркіна згідно з його особистою заявою від 6 лютого 2023 року;
- Під час 17-ї сесії облради 28 липня 2023 року набув депутатських повноважень Олександр Катриченко (“Блок Вілкула ‘Українська перспектива’”);
- На 16-й сесії 28 квітня 2023 року набули повноважень Герман Петер зі списку політичної партії “Слуга народу” і Тетяна Юревич (“Пропозиція”);
- 25 листопада 2022 року, під час 14-ї сесії облради, набула повноважень депутатки Наталія Хазан — наступна у виборчому списку “Пропозиції”;
- 5 грудня 2023 року комісія обласної ради з питань регламенту, депутатської етики, діяльності рад, розвитку місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою погодила проєкт рішення про дострокове припинення повноважень депутатки Горб Ольги Валеріївни. Нагадаємо, що Ольга Горб пішла з посади заступниці голови ОВА 7 квітня 2023 року, про що вона повідомила на своїй сторінці Фейсбук.
Стосовно районних рад, то найбільш помітним було звільнення першого заступника голови Покровської райради Юрія Красножона. 17 серпня 2023 року депутати 27 голосами зняли з посади Красножона, а також вони одностайно підтримали його заяву про складання депутатських повноважень за власним бажанням. Красножон балотувався від “Блоку Вілкула”.
Ще в липні журналістам “СВОЇ. Кривий Ріг” стало відомо про перебування Юрія Красножона за кордоном. Тоді в нього була оформлена відпустка за власний кошт.
Частина депутатів регіону мобілізувалась у Збройні сили. У липні 2023 року Рух ЧЕСНО направив звернення до всіх обласних рад та міських рад обласних центрів, щоб дізнатися, чи є в радах депутати, які взяли до рук зброю і пішли на фронт. Від Дніпровської міськради всього 5 із 59 депутатів пішли служити, з них 3 – від «ЄС», 1 – «Слуга народу», 1 – «За Україну. За Дніпро» (депутати від забороненої партії “ОПЗЖ”).
Окрім цього ще 8 депутатів є добровольцями Добровольчого формування територіальної громади. Депутат Криворізької міської ради від партії «Слуга Народу» Олег Щербак служив в 129-му батальйоні ТрО ЗСУ. Після тяжкого поранення і реабілітації повернувся до депутатської роботи.
Максим Музика (“Європейська Солідарність”), секретар постійної комісії міської ради з питань екології, з 16 засідань цього органу за 2022–2023 роки відвідав лише 3. ОПОРІ вдалося поспілкуватися з цим депутатом, і той розповів, що долучився до військової частини для виконання завдань (які він не може розголошувати). Водночас ще 7 березня 2022 року, відповідно до вимог законодавства, він написав заяву про вихід з партії та припинення депутатських повноважень. Довідку про залучення до складу ЗСУ Музика теж надав: “Мені дивно, що я досі зазначений в міській раді. Чому ані міська рада, ані міська партійна організація не зацікавлені в тому аби офіційно припинити мої повноваження через сесійну залу – не знаю”, — прокоментував він.
Сесії місцевих рад та відносини між основними центрами прийняття рішень
За 2023 рік було скликано 4 сесії Дніпропетровської обласної ради. Засідання проводилися в режимі відео конференцій і наживо. Під час повітряних тривог засідання зупинялось і депутати спускались в бомбосховища. До проведення сесій залучалась громадськість. Так представники влади, громадськості та депутатських фракцій обговорили проєкт обласного бюджету-2024. Охочі могли поставити запитання керівникам профільних департаментів ОВА.
Дніпровська міська рада провела за 2023 рік 13 сесій. Відбувалися вони комбіновано: частина депутатів була присутня у сесійній залі, інша – онлайн через зум.
Натомість міськрада не завжди відкриває свої двері для активістів. Зокрема, ми вже зазначали, що близько 200 жителів Дніпра, серед яких родичі військових, збиралися на акцію протесту біля будівлі міськради Дніпра. Вимагали витрачати більше коштів з міського бюджету на підтримку армії. Тоді "Муніципальна варта" не пустила ані громаду, ані депутатів, які підтримали активістів, на сесію.
Загалом комунікація Обласної та міської рад, а також військової адміністрації налагоджена. Ніяких відкритих протистоянь не спостерігається. З центральними органами влади теж публічно відкритих конфліктів не було.
Як ми вже зазначали, голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак представляє вертикаль влади президента. В його Телеграм каналі кожен день закінчується посиланням відео звернень Володимира Зеленського. Окрім того, у своїх дописах Лисак часто посилається на публічні виступи Зеленського і його розпорядження.
Так, дещо змінив свої публічні оцінки міський голова Дніпра Філатов (партія «Пропозиція») стосовно Зеленського. Якщо раніше він дозволяв собі радикальну критику, то зараз його вислови в бік президента загалом позитивні. Та разом з тим Філатов прокоментував з обуренням вилучення «військового» ПДФО: «Знімаю капелюха перед нашими парламентарями та урядовцями, які так технічно розіграли місцеве самоврядування. Тож, шановні колеги, зараз ви отримали шалено великі кошти. Сподіваюся, вам вдасться не лише раціонально витратити їх на потреби Сил Оборони. А й відкрито прозвітувати суспільству щодо ефективності цих витрат».
Окрім того, Філатов нагадав парламентарям, що територіальна громада Дніпра закупила для військових 80 карет швидкої допомоги, надала 700 вантажівок та 1700 дронів. За його словами, відповідно до ухваленого закону, Рада забрала у Дніпра майже 4 чотири мільярди гривень.
На офіційному сайті партії повідомляють, що за результатами 2023 року міський голова Дніпра та співзасновник «Пропозиція» Борис Філатов увійшов до списку 100 українських лідерів, які роблять внесок у перемогу та розбудову державності. Це дослідження рейтингів провело видання «Українська правда», Борис Філатов став одним з 15 переможців у категорії «Державне управління», яку очолив Президент Володимир Зеленський.
Регіональне представництво у Верховній Раді та діяльність нардепів від Дніпропетровщини
Дніпропетровщина у парламенті IX скликання була представлена 17 депутатами-мажоритарниками. З останніх абсолютна більшість (16) представляли партію «Слуга народу», за виключенням Дмитра Шпенова, який не входив до жодної з фракцій. В минулому політик був членом фракцій Партії регіонів та Опозиційний блок. Зокрема він є близьким другом Олександра Вілкула і підтримував його команду. У вересні 2019 року. Шпенов взяв на поруки політиків Олександра Вілкула та Дмитра Колеснікова, заарештованих за звинуваченнями в незаконній діяльності на посадах голови Дніпропетровської ОДА та глави Агентства держмайна України відповідно.
Згідно з даними руху Чесно, у червні 2022 року під час голосування за Стамбульську конвенцію, Дмитро Шпенов був одним з 6 народних депутатів, які проголосували проти ратифікації. 23 лютого 2022 року, він не проголосував за проєкт Постанови щодо запровадження санкцій проти депутатів Держдуми Росії. Також наприкінці 2022 року нардеп проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.
30 листопада 2023 року Шпенов подав заяву про складання депутатських повноважень народного депутата без уточнення причини, а 8 грудня позбавлений депутатського мандату.
До речі, за даними порталу Верховної Ради України, законопроєкт про зміну системи містобудування підтримали 12 народних депутатів із Дніпропетровської області: Нестеренко Кирило (ОВО №30), Медяник В’ячеслав (ОВО №27), Лічман Ганна (ОВО №30), Захарченко Володимир (ОВО №31), Криворучкіна Олена (ОВО №32), Корявченков Юрій (ОВО №33), Чорний Дмитро (ОВО №34), Герман Денис (ОВО №35), Каптєлов Роман (ОВО №36), Бородін Владислав (ОВО №38), Северин Сергій (ОВО №39), Трухін Олександр (ОВО №40).
Михайло Забродський – генерал-лейтенант, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, 17 березня 2023 року склав мандат нардепа (фракція “ЄС”) для роботи в керівництві ЗСУ. 20 березня депутати підтримали це рішення. Вже у квітні 2023 року призначений заступником Головнокомандувача ЗСУ. 10 лютого 2024 року Міністр оборони України Рустем Умєров звільнив Михайла Забродського із займаної посади заступника Головнокомандувача ЗСУ.
Варто зазначити, що троє мажоритарників із Дніпропетровської області отримали керівні посади в комітетах Верховної Ради України: Дмитро Кисилевський (Комітет з питань економічного розвитку), Юрій Мисягін (Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки), Олена Криворучкіна (Комітет з питань екологічної політики та природокористування).. Представники Дніпропетровщини працюють у 8 з 23 комітетів. Найбільше, по чотири депутати, – у комітетах з питань бюджету та правоохоронної діяльності. Ще по двоє – у комітетах з питань економрозвитку, екології та правової політики.
Дніпровські представники. Дмитро Кисилевський, якого вважають людиною олігарха Віктора Пінчука у парламенті, став заступником голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку. За інформацією ЗМІ у липні 2020 разом з Андрієм Герусом пролобіював поправки до урядового законопроєкту про “зелену” енергетику №3658, які ввели пільговий тариф для сталеплавних підприємств з групи "Інтерпайп" Віктора Пінчука та "Дніпроспецсталь", з бізнесу кума Путіна Віктора Медведчука.
Юрій Мисягін обійняв посаду заступника голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. У статі "Dnipro.Depo" зазначали, що він став відомим улітку 2014 року, коли організував пункт допомоги пораненим в аеропорту Дніпра. Згодом Мисягін почав підтримувати 93-тю ОМБр, зокрема й автотранспортом, придбаним за гроші Геннадія Корбана та благодійні пожертви.
Мажоритарник Кирилл Нестеренко став головою підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Головою підкомітету з питань законодавства про адміністративні правопорушення та охоронної й детективної діяльності Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності став В'ячеслав Медяник. Нагадаємо, що він був координатором юридичного напряму у Штабі національного захисту Дніпропетровської області, на той момент область очолював Ігор Коломойський. У лютому 2024 року Медяник написав заяву про дострокове складання мандату народного депутата за станом здоров'я.
Нардеп Максим Бужанський став членом Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності. У 2021 році Бужанський, за матеріалами руху Чесно, не голосував за такі ключові ініціативи, як закон про ринок землі, про повернення відповідальності за брехню в деклараціях та закон про регулювання банків. Водночас за дослідженням Інституту масової інформації нардеп увійшов до списку осіб, які поширювали антизахідні та проросійські наративи. Цитати Бужанського часто містять маніпуляцію та брехню, що показують матеріали проєкту VoxCheck. Він висловлювався, що Український інститут національної пам'яті нічого не робить "з нацизмом, який всюди та героїзує есесівців". Також Максим Бужанський та Олексій Устенко поширювали фейк, що скасування мовного закону Колесніченка – Ківалова стало однією з причин початку окупації Росією Криму. Насправді ж скасування закону відбулося через три дні після початку окупації. Вже у 2023 році Бужанський був єдиним серед нардепів Верховної Ради, хто голосував проти встановлення 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Також народний депутат намагався заблокувати розгляд закону про деколонізацію географічних назв в Україні та очищення країни від наслідків російської імперської політики.
А Сергій Демченко є членом Комітету ВРУ з питань правової політики. Нардеп входить до групи Коломойського. У вересні 2020-го взяв участь у конференції, організованій для "відбілення" репутації скандального голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовк. А у вересні 2023 року запропонував взяти на поруки олігарха Ігоря Коломойського, якому суд присудив арешт у справі про шахрайство. Просячи пом’якшити запобіжний захід для олігарха, Демченко зокрема сказав таке: "Путін відкрито заявляв, що вважає Коломойського шахраєм та називав іншими поганими словами. А ворог нашого ворога — це наш друг".
Криворізькі представники. Екологиня Олена Криворучкіна стала заступницею голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування.
Головою підкомітету з питань автодоріг і дорожнього господарства Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури став нардеп Юрій Корявченков, відомий як "Юзік", актор студії "Квартал-95". Станом на січень 2020-го Корявченков став співініціатором 13 законопроєктів та постанов. Постанова про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії, співавтором якої був нардеп, стала чинним актом.
Членом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності став колишній міліціонер Володимир Захарченко.
Представники інших районів області. Олександр Трухін обійняв посаду заступника голови Комітету ВРУ з питань бюджету. Під час роботи в парламенті нардеп не підтримав зокрема проєкт щодо звільнення тогочасного очільника МВС Арсена Авакова. Трухін був за те, щоб залишити його в Кабміні. Також народний депутат підтримав політично вмотивовану постанову про зняття з посади генпрокурора Рябошапка й голосував за призначення керівником Офісу Генпрокурора Ірини Венедіктової. Про це свідчать дані інструменту “Серпом по рейтингу” Центру протидії корупції. Загалом у списку цього рейтингу в Трухіна станом на лютий 2022 року 19 негативних маркерів.
На початку 2022 року "Українська правда" оприлюднила відео з ДТП, яке трапилося 23 серпня 2021 р. за участю Трухіна. На відео він намагався підкупити поліцейських за те, щоб йому дозволили залишити місце ДТП. Сума питання нібито склала 150 тис. без уточнення валюти. Коли це не подіяло, Трухін наголосив, що може поспілкуватися з Денисом Монастирським, тодішнім Міністром МВС. В результаті Трухіна виключили з партії "Слуга народу". Того ж року Трухіну вручили підозру і на час розслідування він залишив фракцію "Слуга народу" у Верховній Раді. Згодом слідчий суддя ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 49 620 гривень. У 2023 році Олександр Трухін пішов на угоду зі слідством у справі про ДТП і визнав свою провину в пропозиції хабаря поліцейському. За умовами угоди, депутат зобов'язався протягом місяця заплатити 6 мільйонів гривень на підтримку ЗСУ. Суд визнав винним Трухіна у спробі підкупу патрульних поліцейських. Після цього він написав заяву про складання депутатського мандату, а Рада підтримала припинення його повноважень.
Ганна Лічман стала членкинею Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. А до Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування увійшов Дмитро Чорний.
Денис Герман потрапив до Комітету ВРУ з питань бюджету, де очолив підкомітет з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі. У лютому 2022 року журналісти Bihus.Info писали, що нардеп входить до числа членів бюджетного комітету, які підконтрольні нардепу від "слуг" Олександру Трухіну, а не тодішньому офіційному главі комітету Юрію Арістову.
Також членом Комітету з питань бюджету став мажоритарник Роман Каптєлов.
Своєю чергою нардеп Владислав Бородін став членом Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності. Зазначимо, що він був депутатом Дніпропетровської обласної ради від УКРОПу й очолював постійну комісію з питань забезпечення правоохоронної діяльності. І ще одним членом Комітету ВРУ з питань бюджету став народний депутат Сергій Северин.
Рівень сприйняття основних політичних гравців
Активність політичних партій та їхніх лідерів в області та місті Дніпро не спостерігається. Скоріше наявна активність окремих представників місцевої влади.
Так, за матеріалами руху Чесно, найбільш інформаційно відкритим і популярним на сьогодні є голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак. Про партійну приналежність керівника інформація відсутня у відкритих джерелах. Мешканців області найбільше хвилює тема війни і ймовірно саме цим пояснюється особлива увага до Сергія Лисака.
А от міський голова Борис Філатов дбає про свою популярність. Рух Чесно дослідив скільки Дніпровська міськрада за останній рік витратила на рекламу в інтернеті та соцмережах. Цифра складає майже 40 млн гривень.
У січні 2024 року Департамент з питань місцевого самоврядування Дніпровської міськради замовив послуги з “поліпшення інформованості дніпрян” у Facebook та Telegram на суму 4,8 млн гривень. На запит руху Чесно міськрада Дніпра надіслала лише акт наданих послуг, де вказана кількість публікацій у Telegram — 60.
*Скриншот тендеру Дніпровської міськради на поліпшення інформованості дніпрян
Аудиторія найпопулярніших місцевих Telegram-каналів Дніпра на сьогодні становить майже два мільйони підписників. Один із них — “Х…Дніпро.ua” — має майже півмільйонну аудиторію, далі йдуть “Дніпро Оперативний Війна” (вважається прихильним до Міської ради Дніпра, ба більше, цілком можливо, належить їй або міському голові) та “Труха Днепр”, який є частиною найбільшої Telegram-мережі в Україні.
Дописи із посиланням на голову ОВА Лисака майже всі стосуються безпекової ситуації в регіоні та наслідків ракетних обстрілів. Публікації зі згадками Філатова й Лукашука охоплюють ширшу тематику і мають як позитивний, так і негативний контекст. Наприклад, канали “Дніпро Оперативний | Війна” і “Труха Днепр” якщо і згадують посадовців, то критично. Публічних висловлювань місцевих політиків щодо ймовірності проведення виборів в умовах воєнного стану не було. Так само відкрито ніхто не заявляв про власні амбіції взяти участь у виборах.
Благодійні фонди в регіоні
Варто підкреслити низку благодійних фондів, які активно функціонують в регіоні:
- Благодійна організація БФ “Рішучі серця” утворилася 2 роки тому і забезпечує гуманітарною допомогою внутрішньо переміщених осіб у місті Дніпро. Надає продуктові набори від World Central Kitchen та інші необхідні речі за наявності. Реєстрація відбувається за номером гарячої лінії;
- У Дніпрі від початку повномасштабної війни працює організація "Восток SOS". Її члени вивозять з-під обстрілів людей з інвалідністю та літніх людей, які самі не в змозі дістатися до евакуаційного потягу;
- Благодійний фонд "Патронус" з Дніпра. Займаються забезпеченням військових всім необхідним, без посередників. Допомогти можна лише донатом;
- Rise of Ukraine надають гуманітарну допомогу, які пріоритетно можуть отримати ВПО жінки з дітьми до 12 років та сім’ї військових у Дніпрі та Дніпропетровській області. Надають продукти харчування, засоби особистої гігієни та канцелярію для дітей;
- Благодійний фонд "Мама+Я" Допомога дітям-сиротам та немовлятам, позбавленим батьківського піклування з дитячих будинків та інтернатів, а також дітям з прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу Дніпра та області;
- Штаб повного циклу, що розпочав свою роботу 26 лютого 2022 року, переформатував міську ініціативу “КУСТ — Культурна Столиця”. Повний цикл, за словами волонтерів, передбачає, що тут вимушеним переселенцям допомагають не тільки з їжею, житлом та одягом, а й із працевлаштуванням, освітою та організацією дозвілля;
- Благодійний фонд "Помагаєм" існував ще до початку війни та займався допомогою будинкам сімейного типу та важкохворим дітям. Зараз вони продовжують цю роботу, збирають кошти на гуманітарну допомогу для жителів деокупованих та особливо постраждалих регіонів України. Приймають кошти, макулатуру та набирають волонтерів;
- Дніпропетровський обласний благодійний фонд Карiтас, існував задовго до початку російсько-української війни. У 2015 році він вимушено переїхав із Донецька до Дніпра. На базі ініціативи працює Єдиний центр соціальних послуг, де можуть отримати допомогу внутрішньо переміщені особи (ВПО) та містяни вразливих категорій. Також організація пропонує дитячий простір, благодійну їдальню, консультації з працевлаштування, догляд (у себе) вдома для важкохворих людей та людей з інвалідністю);
Водночас чимало благодійних організацій в області пов’язані з місцевими політиками.
Зокрема, БФ Олександра Вілкула “Українська перспектива” надає гуманітарну допомогу ВПО та місцевим жителям. До цього також долучається БФ “Громадське здоров’я” з Кривого Рогу, яка працює з організацією “Клуб Майбутнє”. Вона підтримує військових, допомагає з облаштуванням фортифікаційних укріплень тощо. Нині цей фонд активно звітує про свою діяльність на сторінці у фейсбуці.
Благодійний фонд Бориса Філатова заснований у 2015 році для надання фінансової, юридичної, психологічної та іншої допомоги жителям Дніпропетровська, у тому числі військовослужбовцям АТО і їхнім сім'ям. Фонд займався цілою низкою соціальних проєктів із реабілітації та лікування військових.
Загід Краснов (депутат Дніпровської міської ради IV, V, та VII скликань, кандидат на посаду міського голови Дніпра від політичної партії “Громадська сила” на місцевих виборах 2020 року), є керівником благодійного фонду “Сонячний”. Назва фонду співзвучна з назвою житлового масиву, від якого політик обирається до міської ради Дніпра протягом 20 років. Відкрився фонд у 2002 році — саме тоді Краснов вперше ішов у депутати. Варто зазначити, що у 2016 році, за даними реєстру юросіб, благодійний фонд припинив своє існування. Знайти інформацію про його діяльність у відкритих джерелах не вдалося.
Також працює Центр тимчасового перебування осіб з інвалідністю, осіб похилого віку та їхніх родин від громадської організації “Океан Добра”. З посту його очільниці Ольги Волкової можна зробити висновок, що профінансував відкриття центру Геннадій Корбан. Ця організація транспортує людей з інвалідністю із зон бойових дій, надає їм медичну та психологічну допомогу, забезпечує одягом та засобами гігієни, а також організовує тимчасовий (до тижня) притулок. Протягом 7 днів, доки людина перебуває у Центрі, організація підшуковує можливості відправити її або в більш спокійні регіони України, або за кордон. Також ГО навчає волонтерів правильно піклуватися про людей з інвалідністю.
Сергій Горобець, депутат забороненої вже проросійської партії «ОПЗЖ», не пише про це ніде, однак з 2022 року активно працює у благодійному фонді «Квітуча Україна», про що йдеться в матеріалі порталу новин Інформатор. Зокрема, депутат є і співзасновником фонду разом з юристом Євгеном Цапліним, з яким вони були бізнес-партнерами та соратниками ще по Радикальній партії. Фонд допомагає військовим, лікарням, переселенцям, соціально вразливим громадянам, дитячим будинкам. Здебільшого допомога фонду надається у громадах Дніпровського та Новомосковського районів області. Проте, згідно з даними фінансового звіту, фонд здебільшого займається перерозподілом гуманітарної допомоги від міжнародних організацій. Адже у 2022 році офіційно отримав лише 55,2 тис. грн. У цьому ж фонді активною діяльністю займається депутат обласної ради від “ОПЗЖ” Володимир Березинський та, схоже, грає там головну роль, пише Інформатор.