У 2023 році багато підприємств Івано-Франківської області вимушено призупинили роботу через військові загрози, складнощі доступу до ринків збуту та сировини, підвищення цін на сировину, порушення логістичних ланцюгів і відключення електроенергії. 

Політична ситуація в області суттєвих змін не зазнала, але активність політичних партій зосереджена на реагуванні на виклики війни. Заборона діяльності проросійських партій не вплинула на політичне поле, оскільки такі партії не мали впливу в регіоні. Регіональна влада та підприємницькі ініціативи зосереджуються на залученні міжнародної технічної допомоги для підтримки малого та середнього бізнесу. Про те, як жила Івано-Франківська область під час другого року великої війни читайте далі. 

Соціально-економічна ситуація області на другому році війни

Здійснити повноцінну оцінку соціально-економічної інформації в сучасних умовах неможливо у зв’язку з відсутністю значного обсягу офіційних статистичних даних. Відсутність цих даних також розцінюється як виклик для аналізу та прогнозування економічного розвитку у Програмі соціально-економічного і культурного розвитку Івано-Франківської області.

Не зважаючи на те, що Івано-Франківська область віддалена від зони активних бойових дій, російська агресія негативно позначилась на соціально-економічний розвиток регіону. Приблизної інформації про суми збитків завданих війною немає, проте у Програмі соціально-економічного і культурного розвитку області на 2023 рік зазначено, що через військову загрозу або через ускладнений доступ до ринків збуту і сировини частиною підприємств області було призупинено роботу. Негативно на роботу промислових підприємств вплинуло зростання цін на сировину, порушення логістичних ланцюжків постачання, а також регулярні відключення електроенергії внаслідок ракетних ударів ворога по енергетичних об’єктах України.

Від початку повномасштабної війни росії проти України темпи зростання індексу споживчої ціни у Івано-Франківській області уповільнись і стабілізувались. Якщо за 2022 рік цей показник складав 26,3%, у 2023 – 5,1%, то станом на червень 2024 року складає 4,9 %

У реєстр великих платників податків на 2023 рік увійшло 23 компанії з Івано-Франківщини. У цей реєстр включаються підприємства, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Держбюджету України, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ. Серед великих платників податків Івано-Франківщини є дві газовидобувні компанії –   ТОВ «МАККОМ-ГРУП» та ТОВ «ЗНС», п’ять енергетичних компаній (АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», ТОВ «ПРИКАРПАТЕ­НЕРГОТРЕЙД», ДП «КАЛУСЬКА ТЕЦ-НОВА», АТ «ПРИКАРПАТТЯ­ОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ»), три сільськогосподарські компанії (ТЗОВ «ҐУДВЕЛЛІ УКРАЇНА», ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ» та ТОВ «ЗАХІД-АГРО МХП»), дві будівельні компанії (ТОВ «ВІТА КОНСТРАКШН» і ТОВ «ПБС»), два державні лісові господарства (ВИГОДСЬКИЙ ЛІСГОСП та ОСМОЛОДСЬКИЙ ЛІСГОСП). Серед переліку великих платників податків є релоковане ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДА­ЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД  КОЛЬОРОВИХ СПЛАВІВ». Також у переліку великих платників податків є цементний завод ПРАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ», хімзавод ТОВ «КАРПАТНА­ФТОХІМ», підприємство з оптової торгівлі нафтопродуктами ТОВ «ТД КАРПАТИНАФТОТРЕЙД», завод з виробництва плит, листів, труб і профілів із пластмас ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОМЛАМІНАТ». До цього переліку також належить компанія з оптової торгівлі молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами ТОВ «ІМПЕРОВО ФУДЗ», компанія з оптової торгівлі тютюновими виробами ТОВ «ГАЛИЧИНА-ТАБАК», туристичне агентство ПП «СИПЛАЙНЗАХІД» та підприємство, яке займається наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна – ТОВ «БУКОВЕЛЬ».

Протягом минулого року на Івано-Франківщині також відбулись арешти активів підприємств пов’язаних з країною агресором. Зокрема з публічних джерел відомо, що передано в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) завод карбамідних смол «КарпатСмоли» та завод з виробництва пластикових труб «Калушський трубний завод». Також у публічному просторі наявна інформація про передачу в управління АРМА флагмана хімічної промисловості регіону «Карпатнафтохіму». За інформацією зі ЗМІ це підприємство підозрюють у виведенні коштів на користь компаній, пов’язаних з країною-агресором. Суд також наклав арешт на готель «Бескид» у селі Мислівці на Долинщині, який належить державному зраднику Віктору Медведчуку і його дружині. Яка доля активів агрохолдингу Медведчука «Оскар», частина з яких була на Івано-Франківщині, з відкритих джерел встановити не вдалося. 

Заробітні плати та рівень безробіття

Станом на січень 2022 рік середньомісячна номінальна заробітна плата становила 11827 грн. У зв’язку з відсутністю офіційної статистики складно оцінити динаміку змін заробітної плати. Якщо порівняти офіційні дані розміру заробітної плати станом на 2022 рік з даними ресурсу працевлаштування WORK.ua, то заробітня плата пропонована роботодавцями коливалась в межах від 12000-14000 грн, при цьому очікувана з/п вказана у резюме в середньому коливалась від 14500-18000 тис. грн. У 2023 році в пропозиціях вакансій пропонувалась з/п від 14 тис.-16 тис. грн, а резюме – 18 тис.-19 тис. грн. У 2024 середня з/п за вакансіями знаходиться в межах 17 тис.-19 тис. грн., а середня плата за резюме від 19 тис. грн до 23 тис. грн.

Варто також зазначити, що за даними сайту work.ua найбільш популярні вакансії, які шукають в Івано-Франківську - це продавець-консультант, менеджер з продажу, кухар, водій, адміністратор, бариста та касир. Найбільшу середню заробітну плату у 57 з половиною тисяч гривень пропонують водію-міжнароднику. На другому місці - керівник відділу продажу, із середньою заробітною платою 52 тисячі 200 гривень. 

Що стосується офіційно зареєстрованого рівня безробіття, то за даними Державної служби зайнятості у січні 2022 року статус безробітного мало  9 802 особи, а в січні 2023 року – 5 790 осіб, що майже менше на 41% менше, порівняно з попереднім роком. Ситуація щодо скорочення рівня безробіття на тлі зменшення економічної активності суб’єктів підприємницької діяльності видається дещо дивною. Причиною скорочення рівня безробіття може бути мобілізація частини працездатного населення до лав сил оборони України, а також ймовірна недосконала процедура набуття статусу безробітного чи недієвий механізм пошуку роботи через центри зайнятості. За даними Державної служби зайнятості середня зарплата пропонована роботодавцями, які шукали працівників через центри зайнятості, у 2022 році становила 8 218 грн., а у 2023 році становить 8 655 грн., що приблизно на 30% менше від фікційної середньої зарплати по області станом на січень 2022 року.

Зайнятість та міграція

Станом 1 лютого 2022 року чисельність наявного населення у Івано-Франківській області становила 1 350 565 осіб. Як змінилась демографія за два  війни – невідомо, оскільки немає у відкритому доступі статистики за 2022 рік про міграційний рух населення, а також точних даних про кількість ВПО які проживають на території області. Проте у 2023-му ОПОРА оприлюднила дослідження щодо міграції. За даними мобільних операторів, на Івано-Франківщині налічується 1,31 млн активних карток. Якщо припустити, що картка – це один мешканець, то можна порахувати приблизну кількість населення. Тож якщо керуватись такими даними, то у період великої війни область покинуло близько 40 тисяч людей.

Що стосується природного приросту населення, якщо опиратись на дані Міністерства юстиції, то у на Івано-Франківщині протягом 2022 року народилось 9 385 осіб, а померло майже вдвічі більше ніж народилось –  18 121 особа. Відомо також, що станом на липень 2022 року на території Івано-Франківської області було зареєстровано 140 409 внутрішньо-переміщених осіб, з них осіб працездатного віку – 64814, осіб, що потребують працевлаштування – 6103, осіб з інвалідністю – 4126, пенсіонерів – 17585, дітей – 45975, інші – 1806. У грудні 2022 року за даними ОПОРИ, у Івано-Франківській області на обліку внутрішньо переміщених осіб перебувало 145 678 осіб. Порівняно з липнем 2022 року кількість ВПО в області зросла приблизно на 5 тисяч, проте скільки із зареєстрованих ВПО у області залишились проживати на Івано-Франківщині, скільки повернулись назад до своїх домівок, а скільки переїхали в інші області чи виїхали за кордон – невідомо. Наприклад, у Івано-Франківській територіальній громаді зареєстровано близько 40 тисяч внутрішньо переміщених осіб, але, за оцінками заступника міського голови Івано-Франківська Віталія Федоріва, в громаді, станом на жовтень 2022 року, перебувало не більше 10 тисяч осіб зі статусом ВПО. 

До початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року частка населення працездатного віку становила 60,7% від загальної чисельності населення. Найбільша питома вага населення працездатного віку була в Івано-Франківському (61,5%) та Коломийському (60,7%) районах, найменша – у Верховинському (57,3%). Як змінилась ситуація за рік війни – невідомо, оскільки відсутня повноцінна комплексна статистика зміни структури населення протягом 2022 року. 

Станом на кінець жовтня 2022 року в топ 10 найзатребуваніших професій на ринку праці Івано-Франківщини складали: продавець продовольчих товарів, водій автотранспортних засобів, кухар, продавець-консультант, бухгалтер, швачка, продавець непродовольчих товарів, адміністратор, касир торговельного залу, сестра медична (брат медичний). До служби зайнятості Івано-Франківської області від початку року і станом на кінець жовтня 2022 року з потребою у підборі працівників звернулося понад 4 тисячі роботодавців, які подали до служби зайнятості 11,6 тисяч вакансій. За даними Державної служби зайнятості станом на початок 2023 року, порівняно з аналогічними даними 2022 року, кількість претендентів на одну вакансію зменшилась на одну особу. На початку 2022 року на одну вакансію претендували 7 осіб, а на початку 2023 року – 6 осіб.

Бюджет, інвестиції та підтримка бізнесу

У 2022 році загальна сума обласного бюджету становила 2 млрд 800 млн грн, а трьома основними напрямками видатків була сфера освіти (943 млн грн), сфера охорони здоров’я (288 млн грн) та соціальна політика (239 млн грн). На 2023 рік обласна рада прийняла бюджет у сумі 2 млрд 370 млн грн. З них 1,85 млрд — доходи загального фонду, 521 млн — спеціального. Резервний фонд обласного бюджету складатиме 20 млн грн. Видатки обласного бюджету депутати визначили в сумі 2,37 млрд грн.

Що стосується обласного центру, то на 2022 рік міський бюджет був прийнятий у сумі 4 млрд 200 млн грн, а на 2023 рік – 3 млрд 300 млн грн. Минулого року трьома основними напрямками видатків з місцевого бюджету були освіта (47,3%), комунальне господарство і будівництво (26,3%) та органи управління (6,3%). Цьогоріч пріоритети фінансування не змінилися, лише зменшились частки видатків на освіту (33%) та на комунальне господарство і будівництво (22%) та дещо зросла частка видатків на органи управління і становить вона 7%.

Протягом 2022 року до Івано-Франківської області було релоковано 66 суб’єктів господарювання різних форм власності, з яких 47 відновили роботу на нових площах. Водночас викликом для місцевої влади є пошук компромісу з релокованим бізнесом щодо місця державної реєстрації, оскільки фізичне переміщення бізнесу в область зовсім не означає збільшення надходжень до місцевих бюджетів у вигляді податків. Якщо релоковане підприємство залишається зареєстрованим в області, звідки воно було релоковане, то й податки сплачує за місцем реєстрації підприємства, а не за місцем фактичного розташування. Що стосується програм підтримки бізнесу, то відомо наразі про проєкт «Підтримка підприємців і життєзабезпечення», який реалізовувався Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією, Івано-Франківською міською радою та Торгово-Промисловою палатою і фінансувався Програмою розвитку ООН в Україні. В рамках цього проєкту було надано 20 мікрогрантів для мікро- та малого бізнесу, що релокувався в Івано-Франківську область чи був в процесі релокації. Розмір одного мікрогранту не перевищував суму в 4000 доларів США. Мікрогрантова підтримка це добрий крок на зустріч малому бізнесу, але ті масштаби проекту і розміри грантової допомоги не дають підстав говорити, про те, що це мало суттєвий вплив на економіку регіону. 

Що стосуються масштабніших проєктів підтримки підприємництва слід відзначити проєкт – «Нова економіка Івано-Франківська – підтримка нових інноваційних кластерів економічної діяльності в Івано-Франківську» (NEF)». Він має на меті сприяти економічній трансформації Івано-Франківська задля функціонування економічної діяльності з вищою доданою вартістю за рахунок використання існуючих економічних кластерів та нових інноваційних екосистем. Проект реалізовується Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, БО «Промприлад.Реновація», ГО «ППВ мережа знань», MetaLab, БО «Тепле місто». Загальна бюджет проєкту становить 1249900 євро. Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, БО «БФ «Промприлад», БО «БФ «Тепле місто» та ТзОВ «ППВ мережа знань» також реалізовують у Івано-Франківську проєкт «Розбудова екосистеми інновацій Івано-Франківська», що має на меті підвищення конкурентоспроможності локальної економіки через створення умов для підсилення інноваційної діяльності (продуктів, процесів, сервісів) та створення «точок зростання», «точок впливу» інновацій на бізнес-середовище Івано-Франківської міської територіальної громади. Бюджет цього проекту становить  8648014 гривень.

У Програмі соціально-економічного і культурного розвитку Івано-Франківської області зазначено, що бюджетні ресурси влади обмежені, тому пріоритетом у напрямку підтримки бізнесу області обласна військова адміністрація визначила залучення міжнародної технічної допомоги, грантів, благодійної допомоги для підтримки малого та середнього бізнесу і сприяння експортній діяльності. На даний час Івано-Франківська ОВА здійснює супровід проєкту «Підтримка інклюзивного економічного розвитку в Україні шляхом поєднання просування експорту з регіональним розвитком та Цілями сталого розвитку (ЦСР)».

Що стосується залучення нових інвестицій, то програмою соціально-економічного і культурного розвитку області визначено, що основними майданчиками для нових інвестицій мають стати індустріальний парк «Бурштин», індустріальний парк «Kalush Industrial HUB» та індустріальний парк «Долина».

Водночас у Івано-Франківській міській громаді реалізовується проект підтримки малого бізнесу  «Нова економіка Івано-Франківська – підтримка нових інноваційних кластерів економічної діяльності в Івано-Франківську» (NEF)». Протягом двох років понад 180 місцевих та релокованих підприємців підтримали в рамках вищезаначеного проекту, для підприємців проведено 245 бізнес-консультацій, 12 тренінгів та 4 нетворкінги.

Політична ситуація в області та обласному центрі

З моменту повномасштабного російського вторгнення політична ситуація в області суттєвих змін не зазнала, ключові політичні гравці не змінились, змінились лише акценти політичної активності – реагування на виклики війни. Заборона діяльності проросійських політичних партій ніяк не позначилась на політичному полі регіону, оскільки де-факто такі партії на рівні області не працювали, та жодним мандатом в органах місцевого самоврядування не були представлені.

Найбільшим впливом на місцеве самоврядування володіють 6 політичних партій, які сукупно володіють 72% мандатів у місцевих радах. До переліку цих політичних сила належать ВО «Батьківщина», «Європейська Солідарність», ВО «Свобода», «Платформа громад», «За майбутнє» та «Слуга народу». У найбільшій кількості місцевих рад Івано-Франківщини представлена ВО «Батьківщина» – 71 місцева рада. У 63 місцевих радах мандатами представлена «Платформа громад», «Європейська Солідарність» представлена мандатами у 55 місцевих радах Івано-Франківщини, ВО «Свобода» – у 51 місцевій раді, «За майбутнє» – у 49 місцевих радах, а президентська партія «»Слуга народу» – у 43 місцевих радах. Найбільшою кількістю мандатів у місцевих радах володіє ВО «Батьківщина» – 305 мандатів, 260 мандатів у місцевих радах має «Європейська Солідарність», ВО «Свобода» у місцевих радах представлена 236-ма мандатами, «Платформа громад» – 226-ма мандатами, «За майбутнє» у місцевих радах має 219 мандатів, а «Слуга народу» – 128 мандатів.

Що стосується балансу сил в Івано-Франківській міській раді, то монополією в раді володіє ВО «Свобода», фракція якої налічує 28 депутатів, фракція «Європейської Солідарності» налічує 10 депутатів, а фракція ВО «Батьківщина» – 4 депутати. Судячи з того, що серед заступників міського голови, який є представником ВО «Свобода», є члени «Батьківщини» і «Європейської Солідарності» (був мобілізований , звільнився за власним бажанням ) про неформальну коаліцію і опозицію не йдеться. Це може свідчити про що в раді досягнутий загальний неформальний компроміс.

У Івано-Франківській обласній раді ситуація дещо інша. До неформальної депутатської коаліції можна віднести депутатські фракції, які між собою розподілили посади голови і заступників голови обласної ради. Голова обласної ради Олександр Сич представляє ВО «Свобода», перший заступник голови Василь Гладій представляє політичну силу ВО «Батьківщина», а заступником голови обласної ради є представник «За Майбутнє» Микола Палійчук. Фракція ВО «Свобода» у обласній раді представлена 18-ма мандатами, «За Майбутнє» має в раді 16 мандатів, а ВО «Батьківщина» – 14 мандатів. Загалом ця неформальна коаліція налічує 48 мандатів. Решта політичних сил у обласній раді мають 36 мандатів: «Європейська Солідарність» – 17 мандатів, «Платформа громад» – 10, а «Слуга народу» – 9. 

Сесії обласної та Івано-Франківської міської ради скликаються регулярно, проте безпосередній доступ громадян до засідань сесій закритий. Доступ громадян до приміщення міської ради охороною обмежений лише до першого поверху будівлі, де розташований Відділ звернень громадян. Відео-трансляцій, так само як і можливостей переглянути відеозапис сесій сайт міської ради не забезпечує. Що стосується обласної ради, то доступ до будівлі де розташована обласна рада повністю закритий для відвідування громадянами. Обласна рада знаходиться в тій самій частині будівлі, що й ОВА. В будівлю без спеціального дозволу чи перепустки не пропускають не лише громадян, під ці обмеження навіть потрапив омбудсмен Дмитро Лубінець, який мав намір відвідати ОВА. Але на відміну від Івано-Франківської міської ради, обласна рада веде трансляції сесій через ОТБ «Галичина» та на власній Facebook сторінці. Крім того, через Facebook сторінку забезпечується доступ до трансляції засідань депутатських комісій обласної ради.

Дискусій щодо проведення засідань у відкритому для громадян форматі не ведеться. Прийняті на засіданнях рішення Івано-Франківська міська рада публікує у електронній базі нормативних актів, а обласна рада публікує рішення у відповідному розділі на сайті ради.

Активність політичних партій у регіоні 

Що стосується публічної активності ключових політичних партії регіону, то вона забезпечується через участь у публічних заходах, телеефірах, публічні заяви та участь у волонтерських ініціативах. Значна частина публічної політичної активності пов’язана з реагуванням на виклики війни. Публічних дискусій про повоєнні вибори не ведеться, так само як і не зафіксовано публічних заяв про наміри взяти участь у перших післявоєнних виборах. Найбільш активними у публічному просторі є 6 політичних партій, які ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Європейська Солідарність», «Слуга народу», «Платформа громад» та «За майбутнє».

Якщо проаналізувати зміст новинних повідомлень на офіційній сторінці ВО «Батьківщина» за нещодавній період, то основна увага у цих новинних повідомленнях присвячена наданню членами партії допомоги ЗСУ. Також серед новин є інформація про надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок війни, забезпечення генераторами закладів медицині і освіти тощо. З офіційних партійних новин відомо, що партія також переймається функціонуванням мережі своїх осередків, зокрема переформатуванням структури під нові реалії адміністративно-територіальної реформи. 

Регіональна публічна активність ВО «Свобода» базується на публікації інтерв’ю з членами партії, які у війську захищають територіальну цілісність України, висвітленні діяльності і публічних заяв голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича, Івано-Франківського міського голови Руслана Марцінківа та народної депутатки України Оксани Савчук. Також приділяється увага висвітленню волонтерських ініціатив членів партії.

До найбільш активних політичних партії Івано-Франківщини також можна віднести «Європейську Солідарність». Проаналізувавши новини на партійному сайті, дізнаємось, що впродовж року члени партії долучались до волонтерських ініціатив на підтримку ЗСУ, виступали ініціаторами акцій на підтримку постраждалих від війни та брали участь у гуманітарних акціях. Крім того, у новинах йдеться про те, що впродовж року члени партії були учасниками публічних заходів та провели зустріч депутатів, членів партії та прихильників «Європейської Солідарності» міста Івано-Франківська, на якій було прозвітовано про роботу в міській раді та обговорено пропозиції щодо діяльності організації партії та спільної роботи на майбутнє.

Публічну політичну активність «Слуги народу» теж можна віднести до високої активності. Регіональні новини на потрійному сайті висвітлюють локальну активність і участь у гуманітарних акціях лідерки обласної партійної організації і народної депутатки Олени Вінтоняк, волонтерські ініціативи Василя Вірастюка та Олега Марусяка. Протягом року приділялась увага внутрішньо-партійним заходам – відбувся звіт голови Івано-Франківської обласної організації політичної партії «Слуга Народу» Олени Вінтоняк.

Одна з найвпливовіших політичних партій регіону «Платформа громад» високої інформаційної активності протягом року не демонструвала. Якщо проаналізувати її сторінку у мережі Facebook (офіційний сайт партії не працює), то там можна знайти два повідомлення про діяльність партії у Івано-Франківській обласній раді – пропозицію збільшити фінансування потреб збройних сил та застосувати пропорційний підхід до розподілу коштів на ремонт доріг. Ще одне повідомлення на вищезгаданій сторінці стосується зустрічі лідерів партії з начальником обласного ТЦК та СП, та отримання Олегом Гончаруком нагороди Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного "За сприяння війську". Основна частина повідомлень на Facebook сторінці партії стосується привітань з державними святами.

Партія «За майбутнє» теж не надто інформаційно активна, партійний сайт не працює. Про діяльність партії можна довідатись з її Facebook сторінки, проте широкий спектр інформації про партійну діяльність звідти почерпнути неможливо. На сторінці розміщені анонси про участь у ефірах ОТБ «Галичина» заступника голови обласної ради Миколи Палійчука, відеозаписи телеефірів з депутатами обласної ради Богданом Томенчуком та Миколою Палійчуком.

Діяльність фінансово-промислових груп, повʼязаних з місцевою політикою

Якщо розглядати фінансово-промислові групи, які пов’язані з місцевою політикою, то тут можна виокремити одну – групу «Приват» (де-юре такої групи не існує), з інтересами якої пов’язують політичну партію «За Майбутнє». До повномасштабної війни група «Приват» мала суттєвий вплив на нафто-газову сферу економіки регіону через підприємства «Укрнафти» та ТОВ СП «Укркарпатойл ЛТД», але після націоналізації 2022 року Укрнафти цей вплив втратила. Представник групи «Приват» Генадій Боголюбов зберігає вплив на розподіл електроенергії електромережами споживачам на території Івано-Франківської області через частку у АТ «Прикарпаттяобленерго», яким він володіє спільно і з Ігорем Суркісом.

До сфери інтересів фінансово-промислової групи Приват на Івано-Франківщині також входить найбільший в Україні гірськолижний курорт «Буковель» та міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», які контролюються через ТОВ «Скорзонера». Але останній актив групи в умовах війни використовуватись не може, оскільки пасажирські авіаперевезення в Україні не здійснюються.

Серед активів фінансово-промислової групи «Приват» також є нафтопереробний завод ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», щоправда цей актив не займається нафтопереробкою з 2012 року та станом на початок 2022 року мав податковий борг перед державою у сумі 251 141 613,6 грн.

Медіа-ринок регіону

Після початку повномасштабної російської агресії провідним ЗМІ області вдалось утриматись «на плаву» та продовжити функціонування в нових умовах. Політичну афіліацію ЗМІ зараз чітко визначити неможливо, оскільки політичне життя область не настільки насичене подіями, як до початку повномасштабної війни.

До провідних друкованих видань області можна віднести газету «Галичина», засновниками якої є Івано-Франківська обласна рада і трудовий колектив газети, а також дві приватні газети – «Репортер» та «Галицький кореспондент».

В обласному центрі працюють муніципальна ТРК «Вежа» та приватні Канал-402 і «3-студія». Через ефірне цифрове телебачення на всю територію області мовлення здійснюють Суспільне:Івано-Франківськ, приватна ТРК «РАІ» та комунальне ОТБ «Галичина».

Якщо взяти до уваги дані ресурсу SimilarWeb, то до десятки провідних інтернет-видань за кількість відвідувань можна віднести інтернет видання GALKA.IF.UA, Інтернет-видання «КУРС», ПІК, Агенцію новин «Фіртка», Вікна, Галицький кореспондент, Репортер, Інформатор Коломия, Місто, та Версії.