Політична карта Тернопільської області

 

Безпекова та соціально-економічна ситуація в регіоні

Тернопільська область розташована в західній частині України. Її площа становить 13,8 тис. кв. км, що дорівнює 2,3% території держави. Протяжність області з півночі на південь становить 195 км, із заходу на схід — 129 км. Вона межує з Рівненською, Чернівецькою, Львівською, Івано-Франківською та Хмельницькою областями.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №724-р, на території області утворено 55 територіальних громад. Станом на 1 січня 2026 року область поділяється на 3 райони, налічує 18 міст, 18 селищ і 1022 села. 

Система органів місцевого самоврядування складається з обласної ради, 3 районних рад і 55 рад територіальних громад.

Безпека

Через значну віддаленість (кілька сотень кілометрів) від зони бойових дій і відсутність окупованих територій Тернопільська область вважається відносно безпечною. Водночас упродовж 2022–2025 років вона неодноразово ставала ціллю російських ракетних і дронових атак. За даними ресурсу Air Alarms, із 24 лютого 2022 року до 20 листопада 2025 року на території області зафіксовано 38 вибухів, найбільше — у Тернополі та Чорткові.

У 2025 році кількість атак зросла. Зокрема, в Тернополі було зафіксовано 4 масштабні обстріли зі знищенням об’єктів інфраструктури та значними пожежами, тоді як у 2024 році стався лише один інцидент такого масштабу. Після атак 25 травня та 6 червня суттєво постраждали інфраструктурні об’єкти та житлові будинки, однак обійшлося без жертв.

Найбільш руйнівною стала масована атака 19 листопада 2025 року. У Тернополі були зруйновані дві багатоповерхівки, завод “Оріон” і ще кілька об’єктів інфраструктури. Загинули 38 людей, серед них 7 дітей, понад 90 осіб отримали поранення, зокрема 18 дітей. Ще 3 людей вважають зниклими безвісти. Цей удар став найбільшим за масштабами руйнувань і втрат для області від початку повномасштабної війни.

За даними сервісу Air Alarms, від початку повномасштабної війни до 20 листопада 2025 року в Тернопільській області було оголошено 875 повітряних тривог. Середня тривалість однієї тривоги становила 1 год 10 хв. Найдовша тривога зафіксована 25 лютого 2022 року і тривала 7 год 43 хв. Найчастіше повітряні тривоги оголошували вночі — між 02:00 і 03:00. У листопаді 2025 року в області запровадили диференційовану систему оповіщення про дронові загрози окремо для кожного району.

У Тернопільській обласній військовій адміністрації (далі — ОВА) на запит ОПОРИ відповіли: “Згідно з Реєстром пошкодженого та знищеного майна станом на 03.11.2025 в області внаслідок російського вторгнення з 24 лютого 2022 року постраждало: 146 житлових об’єктів, з них відновлено до функціонального стану — 25; 10 нежитлових об’єктів, з них відновлено до функціонального стану — 4; 7 об’єктів освіти, з них відновлено до функціонального стану — 4; 2 об’єкти охорони здоров’я. Інформація щодо орієнтовної загальної суми прямих фінансових збитків, понесених областю внаслідок військової агресії Росії, на даний час відсутня”.

На Тернопільщині немає територій, офіційно визначених як заміновані. Після атак вибухотехніки оперативно знешкоджують небезпечні уламки й нерозірвані боєприпаси. Інформації про нещасні випадки, пов’язані з контактом із вибуховими предметами, в області не надходило.

Водночас у регіоні й далі проводять масові культурно-мистецькі, спортивні та інші заходи. Серед найбільш помітних — регулярні акції на підтримку звільнення військовополонених, благодійні ініціативи зі збору коштів на потреби Збройних Сил України, а також протести проти обмеження незалежності антикорупційних органів у липні 2025 року.

Загалом органи влади дозволяють проведення таких акцій і не втручаються в них. Винятком став згаданий протест у липні 2025 року, під час якого виник суспільний резонанс. Коментуючи подію, голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський заявив, що участь у ній брали «проплачені студенти». Ця заява викликала негативну реакцію учасників, які у відповідь використовували іронічні плакати з написами “Проплачений студент”, “Ми не проплачені” тощо.

Окремо слід відзначити щорічні паломницькі ходи до Почаївської лаври, які організовує заборонена в Україні УПЦ МП. Наприклад, у серпні 2025 року в такій ході взяли участь кілька тисяч людей. Після цього порядок проведення масових заходів було оновлено.

За рішенням Ради оборони Тернопільської області від 3 вересня 2025 року №35, відповідальним за погодження масових заходів визначено начальника Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП). Проведення мирних зібрань, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів під час воєнного стану можливе лише за умови попереднього письмового погодження. Організатори повинні не пізніше ніж за 10 робочих днів подавати відповідне повідомлення до виконавчих структур органів місцевого самоврядування. Виконавчі комітети міських, селищних і сільських рад, своєю чергою, мають надсилати узагальнені заявки не пізніше ніж за 7 робочих днів для погодження начальнику обласного ТЦК та СП.

Станом на початок лютого 2026 року в області діють планові й аварійні обмеження постачання електроенергії. Водночас повідомлень про системні проблеми з водо-, тепло- чи газопостачанням у населених пунктах Тернопільської області не надходило.

На офіційних сайтах ДСНС України в Тернопільській області та Тернопільської міської ради розміщені посилання на інтерактивні карти захисних споруд, де зазначено їх типи, місткість та адреси. Водночас на карті ДСНС наявна інформація лише щодо Тернопільського району. Дані про укриття в Кременецькому та Чортківському районах фактично відсутні. Повнішу інформацію про захисні споруди можна отримати через інформаційну систему ДСНС України “Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту”.

Соціальний капітал і бюджетні пріоритети

За даними актуалізованої Стратегії розвитку Тернопільської області на 2021–2027 роки та плану заходів з її реалізації у 2025–2027 роках, які були ухвалені 22 жовтня 2025 року на засіданні робочої групи та очікують на затвердження Тернопільською обласною радою, станом на 1 січня 2022 року в області проживало понад 1 млн осіб.

Станом на 1 вересня 2025 року в Тернопільській області було зареєстровано 62 850 внутрішньо переміщених осіб. Найбільше їх проживає в Тернополі — 27 971 особа, а також у громадах районних центрів: Чортківській територіальній громаді — 2 539 осіб і Кременецькій територіальній громаді — 2 633 особи.

Для інформування ВПО в області створено окрему інтернет-платформу, посилання на яку розміщені на сайтах Тернопільської ОВА і Тернопільської міської ради. Крім того, при Тернопільській ОВА як дорадчий орган функціонує Рада з питань внутрішньо переміщених осіб.

7 жовтня 2025 року Держмолодьжитло в прямому ефірі провело 22-й етап відбору отримувачів пільгових іпотечних кредитів у межах програми «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб». За його результатами 28 внутрішньо переміщених осіб, які проживають у Тернопільській області, отримали право на оформлення пільгового кредиту для придбання житла за кошти Банку розвитку Ради Європи (CEB).

Загалом у Тернопільській міській територіальній громаді потребують житла 552 сім’ї внутрішньо переміщених осіб (1270 людей). Для розв’язання цієї проблеми в Тернополі триває будівництво багатоквартирного житлового будинку за кошти грантової програми Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) “Житло для внутрішньо переміщених осіб та відновлення звільнених міст України”.

В області немає окремої програми підтримки ВПО. Втім, відповідні заходи передбачені в Обласній комплексній програмі соціальної підтримки окремих категорій громадян на 2025–2027 роки, ухваленій рішенням Тернопільської обласної ради у 2024 році.

В актуалізованій Стратегії розвитку Тернопільської області та плані заходів з її реалізації на 2025–2027 роки визначено низку викликів, пов’язаних із ринком праці регіону. Зокрема, переїзд населення з територій, де тривають бойові дії, збільшив кількість шукачів роботи в західних областях, зокрема й у Тернопільській. Водночас значна частина працездатного населення була мобілізована або долучилася до захисту країни, що спричинило дефіцит кадрів на багатьох підприємствах.

Крім того, частина мешканців виїхали за кордон у пошуках безпеки та соціальної підтримки. Паралельно відбувається релокація бізнесу з центральних і східних регіонів, що змінює структуру попиту на робочу силу. У результаті сформувався дисбаланс між пропозицією та попитом на ринку праці: не збігаються кількість претендентів, їхні професійні навички та досвід із потребами роботодавців. Навіть за умов конкурентної заробітної плати попит на кваліфікованих працівників залишається незадоволеним.

Через ці зміни сформувався дисбаланс між попитом і пропозицією на ринку праці: не збігаються кількість шукачів роботи, їхні професійні навички та досвід із потребами роботодавців. Навіть за належних умов праці та конкурентної заробітної плати попит на кваліфікованих працівників залишається незадоволеним.

За даними Тернопільського обласного центру зайнятості, станом на січень 2026 року роботодавці пропонують 2844 вакансії. Найбільша потреба спостерігається у працівниках з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання машин і механізмів, кваліфікованих робітниках з інструментом, а також у працівниках сфери торгівлі та послуг.

У грудні 2025 року було затверджено бюджет Тернопільської області на 2026 рік із доходами 1,944 млрд грн. Доходи загального фонду становитимуть 1 490 млн грн, що на 245,5 млн грн (19,7%) більше, ніж у 2025 році. Основним джерелом наповнення бюджету залишається податок на доходи фізичних осіб — 1 302,7 млн грн, або 87,4% надходжень загального фонду. Доходи спеціального фонду заплановані на рівні 181,7 млн грн, що на 32,9 млн грн (22,1%) більше порівняно з попереднім роком.

З державного бюджету область має отримати 272,3 млн грн міжбюджетних трансфертів. Видатки загального фонду визначені в обсязі 1 753,6 млн грн.

Згідно з повідомленням Тернопільської ОВА, одним із ключових напрямів видатків у 2026 році залишатиметься підтримка Сил безпеки й оборони, ветеранів та членів їхніх сімей. На початку бюджетного року на ці потреби передбачено 72,7 млн грн, з яких 58 млн грн — безпосередньо для Сил оборони. Це на 38 млн грн, тобто утричі, більше, ніж було закладено під час формування бюджету на 2025 рік. Упродовж року обсяги фінансування оборонних потреб планують коригувати залежно від доходів бюджету і поточних викликів.

У 2025 році з Тернопільської області виїхали 86 підприємств, а натомість сюди перемістилися 72 підприємства. Це свідчить про зміну тенденції порівняно з 2022–2024 роками, коли на Тернопільщину переїжджало більше бізнесів, ніж виїжджало (222 проти 165).

Згідно з відповіддю Тернопільської ОВА від 24 листопада 2025 року №0312368/42 на наш запит, у межах урядової програми релокації до області переміщено 62 підприємства. Найбільше з них евакуйовано з Київської, Харківської та Запорізької областей.

Політичний ландшафт у 2019–2022 роках

Президентські вибори 2019 року

Тернопільська область стала однією з 5, де за підсумками першого туру президентських виборів 2019 року Володимир Зеленський не здобув перемоги. На Тернопільщині, як і на сусідній Львівщині, переміг чинний тоді Президент Петро Порошенко, який отримав 24,36% голосів виборців. Друге місце посіла Юлія Тимошенко з результатом 18,87%, третім став Анатолій Гриценко — 17,08%. Володимир Зеленський із 14,67% опинився лише на четвертому місці.

У другому турі ситуація змінилася. Володимир Зеленський здобув перемогу в області, отримавши 50,43% голосів, тоді як Петро Порошенко — 46,64%. Різниця між кандидатами становила майже 20 тис. голосів із 519,5 тис. виборців, які взяли участь у голосуванні.

Водночас Петро Порошенко переміг у 2 із 5 виборчих округів області — у місті Тернополі (округ №163) та в окрузі з центром у Зборові (округ №165).

На момент виборів Тернопільську ОДА очолював представник “Європейської Солідарності” Степан Барна. 20 травня 2019 року, після поразки Петра Порошенка, він подав заяву на звільнення, яку новообраний Президент Володимир Зеленський задовольнив 11 червня.

Для призначення нового голови ОДА Ігоря Сопеля Володимир Зеленський особисто прибув до Тернополя 1 листопада 2019 року. Під час візиту його зустріли протестувальники з вигуками «Ганьба». Вони висловлювали невдоволення діями окремих представників партії “Слуга народу”, які раніше освистали під час виступу у Верховній Раді учасницю АТО й народну депутатку від “Європейської Солідарності” Яну Зінкевич.

На момент призначення виходець із невеликого міста Хоростків Ігор Сопель був маловідомим у політичних колах Тернопільщини. У 2010–2015 роках він був депутатом Хоростківської міської ради від партії “Громадянська позиція” (тоді її лідером був Анатолій Гриценко). У 2019 році балотувався до Верховної Ради по виборчому округу №166 (центр — м. Теребовля) від партії “Слуга народу”, однак програв народному депутату попереднього скликання Миколі Люшняку, який на момент обрання позиціював себе як безпартійний самовисуванець. Після обрання до парламенту Люшняк приєднався до депутатської групи “Довіра”.

Призначення Ігоря Сопеля на посаду голови ОДА місцеві медіа пов'язували з його дружиною Оленою та тривалою комунікацією з командою “Квартал 95”. Він прийшов у політику з бізнесу, не маючи досвіду державного управління. За п’ять місяців перебування на посаді йому не вдалося сформувати чітку управлінську вертикаль в області.

На посади заступників він призначив вихідців із Хоросткова: Ігоря Гайдука (посадовця Гусятинської РДА, депутата Хоростківської міської ради від “Європейської Солідарності”) й Арсена Марчишака (колишнього депутата Хоростківської міської ради від “Громадянської позиції” і доцента кафедри релігієзнавства Чернівецького національного університету). Посада першого заступника залишалася вакантною.

Через нерезультативність роботи і проблеми з комунікацією під час загострення епідеміологічної ситуації, зокрема щодо евакуації громадян України з Китаю, Ігор Сопель подав заяву про звільнення за власним бажанням. Хоча Президент прийняв його відставку 22 лютого 2020 року, указ про звільнення був оприлюднений лише 18 березня 2020 року.

Наступного дня, 19 березня 2020 року, був опублікований Указ Президента України про призначення головою Тернопільської ОДА Володимира Труша, який раніше був головою Рогатинської районної держадміністрації в Івано-Франківській області. У 2010 році Труш, колишній податківець, став депутатом Рогатинської районної ради від партії “Сильна Україна” Сергія Тігіпка. Тоді ж він став помічником на платній основі народного депутата родом з Рогатина, члена фракції “Партії регіонів” Валерія Келестина (народний депутат у 2002–2012 роки). 

Валерій Келестин був засновником ТДВ “Техно-Центр”. У 1997–1998 роках, напередодні старту політичної кар'єри, на посаді президента ЗАТ “Техно-Центр” працював Ігор Насалик (міський голова Калуша у 2006–2015 роках, народний депутат у 1998–2006 роках, 2014–2016 роках і міністр енергетики у 2016–2019 роках). За даними аналітичної системи YouControl, ТВД “Техно-Центр”, зареєстрована у 1999 році, є правонаступницею ЗАТ “Техно-Центр”. Насалик у 2012 році, коли був міським головою Калуша, підтримував Келестина у 2012 році, який балотувався по 85-му виборчому округу. Цей округ охоплював, зокрема, Калуш, Калуський і Рогатинський райони Івано-Франківської області. Через бізнес Володимира Труша в Рогатині та співпрацю з Келестиним деякі медіа повʼязували його з Насаликом. 

На посаді голови ОДА Володимир Труш сформував команду заступників, які були вихідцями з інших областей, залишивши з попередньої команди лише Ігоря Гайдука. Першим заступником голови ОДА став Ігор Демʼянчук, який до того був першим заступником голови Рогатинської районної державної адміністрації. На посаду заступника був призначений Віктор Устенко (політтехнолог із Чернігівщини). Ще одним заступником Труша став виходець з Івано-Франківської області, доцент університету Володимир Важинський, який уже мав попередній досвід роботи в структурі Тернопільської ОДА. В такому складі керівництво області пропрацювало до початку повномасштабного вторгнення.

Результати парламентських виборів 2019 року на Тернопільщині

21 липня 2019 року відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України. В Тернопільській області було сформовано 5 виборчих округів (№163–167). За даними ЦВК, у всіх цих округах перемогла партія “Слуга народу”, яка отримала 31,51% голосів. Партія “Голос” отримала 13,07% голосів, “Європейська солідарність” — 12,59%, “Батьківщина” — 12,23%, “Радикальна партія Олега Ляшка” — 7,37%, ВО “Свобода” — 6,69%. Серед лідерів електоральних симпатій лише “Радикальна партія” та “Свобода” не потрапили в парламент. Натомість “Опозиційна платформа — За життя”, що потрапила в парламент, отримала лише 1,70% голосів в області.

За результатами парламентських виборів на округах №163-167 в Тернопільській області було обрано 3 представники партії “Слуга народу” та 2 самовисуванці. 

В окрузі №163 (центр — місто Тернопіль) із 25,45% голосів переміг Андрій Богданець, заступник генерального директора ПрАТ “Птахофабрика Тернопільська”, безпартійний, висунутий партією “Слуга народу”. Увійшов у фракцію партії “Слуга народу”. “Птахофабрика Тернопільська” належить тернопільському бізнесмену Петру Сачику. За даними “Української правди”, Андрій Богданець входив до неформальної групи в “Слузі народу”, яку сформував навколо себе бізнесмен Ілля Павлюк. “Українська правда” називає Павлюка “королем контрабанди” часів президентства Януковича. Станом на 2021 рік до ядра “групи Павлюка” входило майже 30 нардепів.

В окрузі №164 (центр — місто Збараж) із 21,42% голосів переміг Ігор Василів, підприємець, безпартійний, висунутий партією “Слуга народу”. Він увійшов у фракцію “Слуга народу”. Василів переміг “свободівця” Михайла Головка (народний депутат України у 2012–2014 роках) з розривом лише в 413 голосів.

В окрузі №165 (центр — місто Зборів) із 35% голосів переміг Іван Чайківський, директор ТОВ “Корпорація “Агропродсервіс”, самовисуванець. Увійшов у депутатську групу “Партія ‘За майбутнє’”. 

В окрузі №166 (центр — місто Теребовля) із 31,05% голосів переміг Микола Люшняк, народний депутат, безпартійний, самовисуванець. Увійшов в депутатську групу “Довіра”. 

В окрузі №167 (центр — місто Чортків) із 22,21% голосів переміг Володимир Гевко, директор ТОВ “Навчально-консалтингова компанія ‘Профі-Центр’”, безпартійний, висунутий партією “Слуга народу”. Увійшов у фракцію партії “Слуга народу”. Братом Володимира Гевка є відомий український комік, капітан команди “Ліги сміху” “VIP. Тернопіль”, автор та актор скетч-шоу “Країна У”, учасник проєкту “Студії 95 квартал” — Віктор Гевко (депутат Тернопільської міської ради від партії «Слуга народу»).

Також Тернопільщину в парламенті представляють ще 4 народні депутати, які пройшли за списками політичних партій. Від партії “Слуга народу” пройшли в парламент Іван Калаур (завідувач кафедри Тернопільського НЕУ), Євгенія Кравчук (медійниця) та Людмила Марченко (провідна фахівчиня департаменту навчання і розвитку персоналу ТОВ “Епіцентр К”). Від партії “Голос” депутатом став Андрій Шараськін (керівник приватного підприємства “Театральна компанія Андрія Шараскіна”).

До обрання народними депутатами з усіх чотирьох широко відомим в області був лише Андрій Шараськін — журналіст, воїн-доброволець та оборонець Донецького аеропорту.

Місцеві вибори 2020 року 

Обласна рада

У виборах депутатів обласної ради, які відбулися 25 жовтня 2020 року, взяли участь 13 політичних сил. 

Тернопільська обласна рада складається з 64 депутатів. За результатами виборів мандати були розподілені між 6 партіями. “Європейська Солідарність” отримала 17 мандатів; “Свобода” — 13; “За майбутнє” — 12; “Слуга народу” — 8; “Батьківщина” — 8; “Довіра” — 6 мандатів. 

Хоча “Європейська Солідарність” отримала найбільше голосів, неформальну коаліцію створили ВО “Свобода”, “За майбутнє”, “Слуга народу” та “Довіра”. Це дозволило їм самостійно обрати керівництво обласної ради, адже разом вони мали 39 голосів. Головою Тернопільської обласної ради обрали представника «Свободи» Михайла Головка (народний депутат у 2012–2014 роках). За підтримки цієї ж партії посаду першого заступника голови отримав Володимир Болєщук від партії “За майбутнє”, а посаду заступника голови — Ігор Сопель від партії “Слуга народу”. 

“Свобода” як ключовий учасник більшості отримала значний вплив на призначення керівників комунальних підприємств. Наприклад, керівником комунального підприємства “Агропромсистема” став член “Свободи” Борис Семанишин, а КП «Наглядінвестбуд» — Віталій Дробатюк.

“Європейська Солідарність” і “Батьківщина” пішли в опозицію.

Місцеві вибори 2020 року 

Тернопільська міська рада

На посаду міського голови Тернополя балотувалося 10 кандидатів. Впевнену перемогу із 74,59% голосів отримав Сергій Надал, який перебуває на посаді міського голови Тернополя з 30 листопада 2010 року Надал був висунутий у кандидати від партії ВО “Свобода”. Підприємець Іван Сорокаліт із “Сили людей” опинився на другому місці з результатом у 5,88% голосів. Решта кандидатів набрали менш як 5% голосів.

Вибори депутатів Тернопільської міської ради були більш конкурентними. Кандидати висувались від 19 партій і лише шести партіям вдалось отримати мандати.

42 мандати міської ради були розподілені наступним чином: ВО “Свобода” отримала 18 місць; “Європейська Солідарність” — 9; “Порядок. Відповідальність, Справедливість” — 5; “Сила людей” — 4; “Слуга народу” та “За майбутнє” — по 3. 

Партія “Батьківщина” в міську раду не потрапила. Після оголошення результатів виборів її представники стверджували, що під час підрахунку голосів відбулися фальсифікації: начебто голоси, віддані за “Батьківщину”, зарахували іншим партіям. Втім, коли партія подавала матеріали до суду, строки оскарження були порушені. 

Партія “Порядок. Відповідальність. Справедливість” — локальний політичний проєкт, орієнтований на міського голову Сергія Надала, який висувався від “Свободи”. Партія позиціювала себе як “команда Надала”. Список партії очолив давній друг і партнер Надала по міській раді Олександр Смик (начальник управління культури та мистецтв міської ради, заступник міського голови Тернополя у 2014–2015 роках). За словами експертів, імовірно, ця політична сила була створена для потенційних кандидатів, орієнтованих на Надала, які хотіли стати депутатами, але з різних причин не мали бажання йти у списках “Свободи”.

За результатами виборів у Тернопільській міській раді було сформовано фракції партій “Свобода”, “ЄС” та “Порядок. Відповідальність. Справедливість”. Решта політичних сил не змогли сформувати власні фракції, оскільки, згідно з Регламентом Тернопільської міської ради, депутатська фракція утворюється щонайменше з 5 депутатів. Тому депутати “Сили людей”, “Слуги народу” та “За майбутнє” працюють як позафракційні. 

Вже на першій сесії новообраний міський голова Сергій Надал сформував навколо себе більшість, до складу якої ввійшли всі фракції та позафракційні депутати зі “Слуги народу” та партії “За майбутнє”. В опозиції залишилися 4 депутати від “Сили людей”, але вони не мають достатнього впливу на прийняття рішень у міській раді. 

Всі голосування, які виносить на сесії Сергій Надал, отримують підтримку в сесійній залі. Це можна чітко побачити на офіційній інтернет-сторінці Тернопільської міської ради в розділі “Поіменне голосування депутатів”.

Тенденції до початку повномасштабного вторгнення

“Свобода” та “Європейська Солідарність” входять у більшість в міській раді. Натомість в обласній раді ці політичні сили протистоять одна одній. “Європейська Солідарність” перебуває в опозиції, “Свобода” — в більшості. 

Між Тернопільською ОДА та обласною радою не було політичних протистоянь. Це у своїх інтервʼю підтвердили голова ОДА Володимир Труш (2020–2023 роки) і голова обласної ради Михайло Головко (2020–2023 роки). На думку Володимира Труша, це відбувалося завдяки наявній коаліції в обласній раді, до якої, зокрема, ввійшли пропрезидентська “Слуга народу” та “Свобода”. 

Після призначення на посаду голови ОДА у 2020 році у Володимира Труша виник конфлікт з народним депутатом Іваном Чайківським (“За майбутнє”). Зі слів народного депутата, Володимир Труш не допустив  його на засідання штабу протидії пандемії COVID-19, аргументуючи це тим, що Чайківський може нести інфекційну загрозу присутнім. Це, на думку народного депутата, було порушенням законодавства України. Втім, судячи з їхнього подальшого спілкування, чиновники цей конфлікт владнали.

Політичний ландшафт у 2022–2025 роках 

Зміна балансу сил

Військові адміністрації

24 лютого 2022 року, у звʼязку з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України, Указом Президента на базі обласних державних адміністрацій було утворено обласні військові адміністрації (ОВА). Тернопільську ОВА очолив Володимир Труш, який до цього був головою ОДА. Свої посади зберегли і його перший заступник Ігор Демʼянчук та заступники Ігор Гайдук, Володимир Важинський і Віктор Устенко.

Втім, за 4 роки війни керівництво області змінилося повністю — і через корупційні скандали, і через переформатування центральних органів влади. З 2022 до початку 2026 року голову Тернопільської ОВА було змінено тричі. Крім обласної, було також створено три районні військові адміністрації: Кременецьку. Чортківську та Тернопільську. У жодній громаді області військових адміністрацій не створювали.  

В березні 2023 року Ігор Дем’янчук та Ігор Гайдук були мобілізовані до лав Збройних Сил України й розпочали службу в одній і тій самій військовій частині. 26 червня 2023 року НАБУ з САП затримали Ігоря Демʼянчука, Ігоря Гайдука та голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка. Їм було висунуто звинувачення у вимаганні близько 2,4 млн грн у тернопільського бізнесмена Олександра Ярмоленка (володіє фірмою “Авакс-Проф”) як частину перерахованих його фірмі грошей за виконані роботи з будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів. Дружина бізнесмена Ольга Ярмоленко очолює департамент охорони здоров'я Тернопільської ОВА.

Фірма “Авакс-Проф” регулярно отримувала підряди на ремонти й обслуговування доріг у Тернопільській області. За даними Clarity Pproject, компанія “Авакс-Проф” за час своєї діяльності підписала 663 договори як переможець закупівель на загальну суму 3,18 млрд грн. Крім того, за ці кошти підозрювані обіцяли підписати відповідні акти виконаних робіт та погасити борг комунального підприємства Тернопільської обласної ради перед його фірмою за такі роботи. В червні 2023 року Михайло Головко, Ігор Дем’янчук та Ігор Гайдук були звільнені з-під варти після внесення застави, але 6 березня 2025 року Вищий антикорупційний суд виніс обвинувальний вирок Ігорю Гайдуку та призначив йому покарання у вигляді 8 років та 2 місяців позбавлення волі. Матеріали справи щодо Ігоря Дем’янчука були виділені в окреме провадження, але розгляд призупинено у зв'язку з його мобілізацією. 

30 червня 2023 року Володимир Труш у своєму коментарі відзначив, що ОВА повноцінно функціонує в обмеженому складі після арешту частини заступників. 28 грудня 2023 року своїм Указом Президент України Володимир Зеленський звільнив Володимира Труша з посади начальника Тернопільської ОВА. 

24 серпня 2024 року головою Тернопільської ОВА було призначено В'ячеслава Негоду, який у 1990–1998 роках був міським головою Тернополя. Згодом Негода також працював першим заступником виконавчого директора Асоціації міст України та кілька разів був заступником міністра регіонального розвитку. 

13 вересня 2024 року Кабінет Міністрів України погодив призначення Степана Куйбіди першим заступником голови Тернопільської ОВА (перед призначенням він працював на посаді директора департаменту економічної політики Львівської ОВА), а Павла Журби — заступником голови (до призначення працював на посаді заступника голови Вишгородської РДА Київської області).

2 грудня 2024 року з посади заступника голови Тернопільської ОВА звільнили Віктора Устенка, який відповідав за гуманітарний напрямок.

13 січня 2025 року відбулися чергові кадрові зміни серед заступників голови ОВА. Володимир Важинський — єдиний із заступників, який залишився з команди Труша, — звільнився за згодою сторін. Новим заступником став Тарас Пастух (ветеран російсько-української війни, народний депутат у 2014–2019 роках, член фракції “Самопоміч”). 

Втім, перестановки в керівництві області не завершилися. 17 вересня 2025 року перший заступник голови ОВА Степан Куйбіда звільнився з посади за власним бажанням. 

18 вересня 2025 року Кабмін погодив призначення ще одного заступника голови Тернопільської ОВА — Володимира Василенка. Він працював заступником міністра соціальної політики України, зокрема відповідав за напрямок безбарʼєрності та допомоги людям з інвалідністю.

8 січня 2026 року Указом Президента України голову Тернопільської ОВА Вʼячеслава Негоду було звільнено з посади. Цього разу призначення нового керівника області відбулось набагато швидше — адже раніше область була без голови ОВА майже 8 місяців. 

Вже 12 січня Указом Президента України новим головою Тернопільської ОВА призначено заступника Негоди, ветерана Тараса Пастуха.

Станом на 13 січня 2026 року керівництво Тернопільської обласної військової/державної адміністрації виглядало так: голова — Тарас Пастух, перший заступник — відсутній, заступники — Павло Журба, Володимир Василенко. 

На Тернопільщині вперше в Україні керівниками обласної адміністрації та обласної ради стали ветерани російсько-української війни, учасники бойових дій — Тарас Пастух та Богдан Бутковський (голова обласної ради з грудня 2024 року) відповідно.

Після початку російського вторгнення частину повноважень Тернопільської облради, зокрема щодо ухвалення бюджету, було передано ОВА (відповідно до ЗУ “Про правовий режим воєнного стану”). Тож нині бюджет затверджують розпорядженням голови ОВА без консультацій із депутатським корпусом. Подібна практика застосовується і на районному рівні. 

Через суттєвий вплив на розподіл фінансових ресурсів для програм розвитку ОВА де-факто здобула важелі опосередкованого впливу на органи місцевого самоврядування. З травня 2025 року ОВА запровадила комплексну систему оцінювання діяльності громад. Моніторинг здійснюється на основі 39 показників, що охоплюють сім напрямів: фінансова стабільність та економічна ефективність; міжнародна співпраця; якість освіти та розвиток спорту; цифровізація та житлово-комунальне господарство; ветеранська політика й соціальний захист; безпековий сектор. Щомісяця Тернопільська ОВА оприлюднює результати такого оцінювання. 

Функціональна спроможність рад

Обласна рада

Враховуючи суттєве обмеження повноважень обласної ради, у 2025 році відбулося лише 2 її пленарні засідання. При цьому в липні голова ради Богдан Бутковський заявляв про намір проводити засідання щомісяця. В грудні 2025 року обласна рада не змогла провести запланованого засідання, бо на нього зареєструвалося лише 18 депутатів із 64. Планували розглянути понад 100 питань (в основному господарські) та петицію щодо реорганізації обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру. У відповіді на запит ОПОРИ Тернопільська обласна рада повідомила, що 17 червня 2025 року на сесії були присутні 54 депутати, а 23 липня 2025 року — 51 депутат. Середня відвідуваність сесій становить 82%. Сесії відбуваються в залі засідань Тернопільської обласної ради. Обмежень для доступу громадськості не було. Всі рішення сесій, протоколи, результати поіменного голосування доступні у відкритому доступі на сайті Тернопільської обласної ради.

Як і до початку повномасштабного вторгнення, загальний та фактичний склад обласної ради становить 64 депутати. Баланс сил також не змінився. В коаліції залишилися ВО “Свобода” (13 депутатів), “За майбутнє” (12 депутатів), “Слуга народу” (8 депутатів) та “Довіра” (6 депутатів) — загалом 39 депутатів. В опозиції перебувають “Європейська Солідарність” (17 депутатів) та ВО “Батьківщина” (8 депутатів). 

Із початком повномасштабного вторгнення Росії 12 депутатів обласної ради (майже 19% від загального складу) приєдналися до Сил Оборони України: Олег Любінський, Тарас Дячун, Богдан Бутковський, Марія Чашка, Василь Чашка (ВО “Свобода”), Степан Барна, Валерій Чоботар, Тарас Юрик, Олег Валов (“Європейська Солідарність”), Володимир Гач (“За майбутнє”), Василь Деревляний (ВО “Батьківщина”). Частина цих депутатів досі перебувають у лавах ЗСУ, частина повернулися до цивільного життя. На війні загинув Любомир Крупа. Також із першого дня пішов на війну керівник секретаріату Тернопільської обласної ради Олексій Кайда. 

Найбільшим викликом для діяльності й репутації Тернопільської обласної ради стало затримання 26 червня 2023 року її голови Михайла Головка (ВО “Свобода”) за підозрою у вимаганні хабаря. 23 жовтня 2023 року на сесії Тернопільської обласної ради депутати прийняли рішення звільнити Михайла Головка з посади голови обласної ради. Тому вдалося оскаржити своє звільнення, й 1 серпня 2024 року рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду він був поновлений на посаді. Втім, того ж дня своїм рішенням Тернопільська обласна рада повторно звільнила його посади. Михайло Головко не погодився з повторним звільненням і подав нову апеляцію, проте програв її у квітні 2025 року. В червні 2023 року голова Тернопільської обласної організації ВО “Свобода” Олег Сиротюк (народний депутат у 2012–2014 роках) публічно назвав судову справу проти Головка політичним замовленням, до якого нібито причетна УПЦ МП, яка прагне дискредитувати очільника Тернопільської обласної ради. В червні 2025 року Михайло Головко був визнаний винним у хабарництві та вимаганні хабаря. Колишньому голові обласної ради було призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, крім виборних, на 3 роки.

З жовтня 2023 до грудня 2024 року перший заступник голови Ради Володимир Болєщук був виконувачем обов'язків голови Тернопільської обласної ради, що суттєво посилило його вплив в області.

30 грудня 2024 року більшість (депутати від партій “Свобода”, “За майбутнє”, “Слуга народу” та “Довіра”) підтримали призначення на посаду голови Тернопільської обласної ради висуванця від ВО “Свобода”, учасника російсько-української війни Богдана Бутковського. Посади першого заступника голови і заступника зберегли за собою Володимир Болєщук (“За майбутнє”) та Ігор Сопель (“Слуга народу”). Втім, варто відзначити що представники опозиції — насамперед фракція “Європейська Солідарність” — не підтримала призначення Бутковського через “небажання легалізовувати цю коаліцію в кадрових питаннях”. Голова фракції ЄС Степан Барна заявив, що коаліція має самостійно нести відповідальність за Михайла Головка та його кримінальні справи, а також за проблеми в роботі ради.

Згідно з відповіддю Тернопільської обласної ради на запит ОПОРИ, станом на 1 листопада 2025 року було достроково припинено повноваження 12 депутатів Тернопільської обласної ради VII скликання: по три депутати від партій “Довіра” (Ігор Гайдук, Петро Гадз, Олег Щиголь) та “Слуга народу” (Ярослав Захарків, Володимир Труш, Ігор Жмінка), по два депутати від партій ВО “Свобода” — Іван Мурин, Марія Чашка та “За майбутнє” — Любомир Крупа, Святослав Лебонтов і по одному депутату від ВО “Батьківщина” — Іван Бугай та партії “Європейська Солідарність” — Юрій Ништа. Ще один депутат від ВО «Батьківщина» Василь Деревляний подав заяву про дострокове складання повноважень, але станом на лютий 2026 року обласна рада цю заяву ще не розглянула. 

Ключовою підставою для дострокового припинення повноважень більшості депутатів стало їх особисте рішення про складення мандату, втеча за кордон (Ярослав Захарків та Юрій Ништа), відкликання за ініціативою партії (Ігор Жмінка) та смерть (Іван Мурин та Любомир Крупа). 

Щодо Ігоря Жмінки, якого відкликали у 2023 році, то в “Слузі народу” пояснили своє рішення тим, що він не підтримує зв'язок з обласною організацією партії, не проводив зустрічей з виборцями, не визначився і не оприлюднив дні, години та місце прийому виборців та інших громадян. Сам Жмінка пояснює причину відкликання конфліктом з головою обласного осередку партії “Слуга народу” Володимиром Гевком. Ігор Жмінка оскаржив через суд своє відкликання — процес триває досі. 

Юрій Ништа з “Європейської Солідарності” та голова фракції “Слуга народу” Ярослав Захарків виїхали за кордон під час повномасштабного вторгнення і не повернулися. Ништа виїхав за кордон у березні 2022 року систему “Шлях”, а Захарків — у грудні 2023 року у відрядження в Нідерланди “для налагодження економічних зв'язків”. Свою заяву про дострокове припинення повноважень він надіслав поштовим звʼязком.

Замість депутатів, що достроково припинили повноваження, до складу обласної ради увійшли такі обранці: від партії “Довіра” — Ольга Соколишин, Василь Марцинкевич, Мирон Жибак; від партії “Слуга народу” — Павло Кісіль, Віктор Мартинюк, Ганна Василенко; від ВО “Свобода” — Оксана Мормуль, Андрій Семенюк; від партії “За майбутнє” — Зіновій Дольний, Наталія Масник; від ВО “Батьківщина” — Борис Репка; від партії “Європейська Солідарність” — Володимир Богайчук.

Тернопільська міська рада

Промерська більшість у міській раді, яка складається з ВО “Свобода”, “Європейської  Солідарності”, “Порядку. Відповідальності. Справедливості”, “Слуги народу” та “За майбутнє” збереглася в повному складі. 4 депутати від “Сили людей” надалі перебувають в опозиції, але якогось впливу на прийняття рішень не мають.

За інформацією, наданою у відповідь на запит ОПОРИ, станом га грудень 2025 року в міській раді є повноважним 41 депутат — один мандат не заміщений. 

Від початку каденції 4 депутати Тернопільської міської ради достроково припинили свої повноваження: Марія Чашка — ВО “Свобода” (обрана депутаткою Тернопільської обласної ради); Олександр Смик — партія “Порядок. Відповідальність. Справедливість” (у зв’язку зі смертю); Христина Феціца — партія “Європейська Солідарність” (за особистою заявою); Мар’ян Козбур  — ВО “Свобода” (за особистою заявою). 

Зайняли вакантні місця у Тернопільській міській раді Мар’ян Козбур — ВО “Свобода” (замість Чашки); Олександр Вільчинський — “Порядок. Відповідальність. Справедливість” (замість Смика); Ігор Костюк — ВО “Свобода” (замість Козуба).  

Перед самим повномасштабним вторгненням, 22 лютого 2022 року, депутат від партії “Слуга народу” Віктор Гевко (відомий комік, капітан команди Ліги сміху “VIP  Тернопіль”) виїхав з усією сім'єю в США. Після розголосу він повернувся в Україну в кінці грудня 2022 року. Відсутність в Україні не заважала йому весь цей час брати участь у голосуваннях на сесіях Тернопільської міської ради онлайн.

Попри те, що перша сесія міськради у 2025 році відбулася лише 7 березня, до 15 грудня 2025 року відбулося вже 8 сесій. За даними протоколів засідань, середня відвідуваність становить 36 депутатів (84% від загальної кількості в 41 депутата + міський голова). Всі сесії з початку повномасштабного вторгнення дотепер проводять в онлайн-режимі. Також відбуваються онлайн-трансляції сесій, вони доступні для перегляду на сайті Тернопільської міської ради. Вся інформація, що стосується проведення сесій — проєкти рішень, рішення сесій, результати поіменного голосування, відвідуваність депутатами та ін. — оприлюднені у відповідній рубриці на офіційному сайті міської ради.

Ключові політичні гравці

Обласна військова адміністрація

Важливою політичною фігурою є голова Тернопільської ОВА Тарас Пастух. Зважаючи на те, що через режим воєнного стану роль цього органа зросла, її очільник має змогу впливати, зокрема, на формування обласного бюджету.

Тарас Пастух — ветеран війни, був народним депутатом України у 2014–2019 роках від “Самопомочі”. Під час виконання бойового завдання 25 червня 2022 року разом з чотирма побратимами підірвався на протитанковій міні. Пастух переніс низку операцій, зокрема ампутацію частини ноги. З січня 2025 року був заступником голови ОВА, з 12 січня 2026 року — головою. “Українська правда” писала, що фаворитом на посаду голови ОВА був міський голова Чорткова Володимир Шматько. 

Крім роботи у Верховній Раді та Тернопільській ОВА, Пастух має значний управлінський досвід. Він працював на високих посадах в Бучацькій районній та Харківській обласній державних адміністраціях. 

Тернопільська міська рада

Впливовими політичними акторами в області є міський голова Тернополя Сергій Надал (“Свобода”), який за час після місцевих виборів 2020 року зберіг і зміцнив керованість більшістю в міській раді та її структурних підрозділах. Сергій Надал веде активну інформаційну кампанію та наголошує, що і місто, і він особисто надають велику підтримку військовим підрозділам — зокрема тим, що формувалися в Тернополі. 

Тернопільська обласна рада

Наприкінці грудня 2024 року Богдана Бутковського (ВО “Свобода”) обрали головою обласної ради. Це стало можливим внаслідок корупційного скандалу та звільнення попереднього голови обласної ради Михайла Головка, теж від ВО “Свобода”. За словами експертів, з якими спілкувалася ОПОРА, обрання маловідомого депутата Бутковського на посаду голови обласної ради значно підвищило його статус та відкрило можливості для публічної комунікації та участі в політичному процесі на рівні області. 

Народні депутати України

Іван Чайківський (округ №165 із центром у м. Зборів, група “За майбутнє”) до обрання в парламент займався аграрним бізнесом. На час парламентських виборів Чайківський був директором компанії “Агропродсервіс” та членом “Аграрної партії України”. Після обрання до Верховної Ради приєднався до депутатської групи “За майбутнє”, членами якої в основному стали різні депутати-мажоритарники. У Верховній Раді Чайківський працює як секретар Комітету з питань аграрної та земельної політики. “Агропродсервіс” є однією з найбільших агрокомпаній Тернопільщини; дружина Івана Чайківського, Тетяна, є однією з кінцевих бенефіціарів агрохолдингу. В склад “Агропродсервісу” входять підприємства тваринництва, рослинництва, птахівництва, комбікормовий завод, завод з перероблення сої. Окремо варто виділити й “Тернопільський м’ясокомбінат”. Згідно з декларацією Чайківського за 2023 рік донька і син народного депутата мають понад 80 земельних ділянок на Тернопільщини. На Тернопільщині діє й “Благодійний фонд Івана Чайківського ‘Покрова’”, керівницею якого є дружина народного депутата Тетяна Чайківська. 

Діяльність групи “За майбутнє”, частиною якої є Іван Чайківський, не обмежується лише парламентом: у 2020 році була створена партія “За майбутнє”, яка взяла участь у місцевих виборах. Чайківський відіграє важливу роль в функціонуванні обласного осередку партії, який позиціонує себе як команда Чайківського. За підсумками місцевих виборів у 2020 році партія пройшла до Тернопільської обласної та міської рад, де стала частиною більшості. Представника партії Володимира Болєщука було обрано на посаду першого заступника голови обласної ради у 2020 році. Він зберіг свою посаду у 2024 році, коли обласна рада обрала нового голову. 

За оцінками опитаних експертів, Іван Чайківський належить до небагатьох народних депутатів, яким вдалося посилити свій вплив в області. Йдеться не лише про його особисту діяльність, а й про ефективну командну роботу партії “За майбутнє” на регіональному рівні. Важливою частиною цієї команди є Володимир Болєщук — перший заступник голови обласної ради. Він постійно присутній в інформаційному просторі, активно допомагає військовим та системно працює у своєму окрузі.

Володимир Гевко (округ №167 із центром у м. Чортків, фракція “Слуга народу”) до обрання в парламент очолював ТОВ “Навчально-консалтингова компанія ‘Профі-центр’”, яка, зокрема, надає послуги з вивчення іноземних мов. Нині він також є керівником обласної організації партії “Слуга народу”. Політична сила входить до більшості в Тернопільській обласній та міській радах, а Гевко координує роботу понад 150 місцевих депутатів у регіоні.

Політик зберігає вплив на депутатський корпус у Тернопільській обласній і міській радах, що підтверджується, зокрема, здатністю партії відкликати своїх представників. Так, у листопаді 2023 року “Слуга народу” за народною ініціативою відкликала депутата облради Ігоря Жмінку. За словами Гевка, причиною стало те, що Жмінка втратив зв’язок із партією, а сам Жмінка заявляв, що позбавлення мандата було пов’язане з його конфліктом із Гевком.

У 2022 році НАБУ та САП повідомили Володимиру Гевку про підозру у навмисному внесенні недостовірних відомостей до декларації про доходи. Йшлося про документ за 2020 рік, у якому, за даними слідства, він не задекларував активи орієнтовною вартістю близько 3,75 млн грн, що передбачало кримінальну відповідальність. У лютому 2023 року Гевко визнав порушення, після чого суд закрив провадження у справі.

Після початку повномасштабного вторгнення Гевко став фігурантом кількох резонансних подій. Зокрема, 19 березня 2023 року він потрапив у ДТП, унаслідок якої загинула людина: політик здійснив наїзд на пішохода на нерегульованому переході. Державне бюро розслідувань повідомило про відкриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілого). Станом на кінець 2025 року розслідування у цій справі тривало.

У своїй області та на окрузі Володимир Гевко зосереджує діяльність на підтримці місцевих громад, допомозі ветеранам, залученні інвестицій та сприянні релокації бізнесу на Тернопільщину.

Ігор Василів (округ №164 із центром у м. Збараж, фракція “Слуга народу”) до обрання народним депутатом займався підприємницькою діяльністю. Також він очолював обласний осередок “Автомайдану” та був співзасновником ГО “Інформаційна агенція ‘Терміново’”.

У парламентській роботі Василів регулярно відвідує громади свого округу, приділяючи увагу питанням регіонального розвитку, відновлення інфраструктури й іншим соціально-економічним викликам. Наприкінці 2019 року журналісти Bihus.info повідомляли, що компанія, пов’язана з Василівим, могла отримати контракти на обслуговування доріг у Тернопільській області.

Микола Люшняк (округ №166 із центром у м. Теребовля, самовисуванець) у 2014 році був обраний народним депутатом від партії “Блок Петра Порошенка”. На момент висування він працював генеральним директором агрокомпанії ТОВ “Золотники Агро”, власницею та керівницею якої нині є його дружина Ольга Люшняк.

У 2019 році Люшняк переобрався у 166-му окрузі як самовисуванець, і в парламенті IX скликання приєднався до групи “Довіра”. У 2019–2021 роках він також очолював Тернопільську обласну організацію цієї політичної сили. У грудні 2021 року Люшняк став керівником Тернопільської обласної організації партії “УДАР” Віталія Кличка, від якої раніше балотувався до Верховної Ради у 2012 році, однак тоді мандата не здобув.

Крім політичної діяльності, Микола Люшняк є засновником міжнародного благодійного фонду “Перлина Галичини”. Його дружина володіє низкою аграрних підприємств, зокрема ТОВ « Тернопольсортнасіннеовоч” та фермерським господарством “Синевир”.

У Тернопільській обласній раді депутатська група “Довіра” має фракцію у складі 6 осіб. Однак від початку каденції вже половина депутатів склала мандати, і їх замінили наступні за списком. Серед них, зокрема, аграрій Петро Гадза — співвласник і голова наглядової ради групи компаній “Гадз-Агро”, який, за оцінками експертів, мав значний вплив на формування виборчих списків партії.

Андрій Богданець (округ №163 із центром у м. Тернопіль, партія “Слуга народу”) є одним із найбільш активних мажоритарників від Тернопільської області. До обрання у Верховну Раду він працював заступником генерального директора ПрАТ “Птахофабрика Тернопільська”. Під час передвиборчої кампанії 2019 року наголошував на своємудосвіді участі в Помаранчевій революції, Революції гідності, а також у бойових діях на Донбасі у складі батальйону патрульної служби поліції спеціального призначення “СІЧ”.

Політик активно публічно комунікує діяльність свого благодійного фонду “Допоможемо разом”, який, зокрема, займається облаштуванням укриттів у різних областях України. Із 2025 року Богданець очолює громадську організацію “Гуркіт”. У співпраці з Тернопільським обласним молодіжним методичним центром підготовки громадян до національного спротиву організація проводить молодіжні табори, де навчають самозахисту, пропонують лекції з історії та творчі гуртки. Ідею та реалізацію проєкту молодіжного табору “Гуркіт” Богданець пов’язує з колишнім керівником ГУР МОУ, а нині очільником Офісу Президента Кирилом Будановим.

Міські голови районних центрів

Експерти відзначають зростання впізнаваності та впливу міського голови Чорткова — другого за розміром міста області — Володимира Шматька (“Сила людей”). Насамперед це пов’язано з його активною роботою із залучення міжнародних грантів та інвестицій для розвитку громади, зокрема для створення індустріального парку “Chortkiv-West”.

Площа парку становить 87,68 га комунальної землі типу greenfield, тобто передбачає будівництво промислових об’єктів на раніше незабудованій території. Серед пріоритетних напрямів розвитку — легка та харчова промисловість, агропереробка, металообробка, машинобудування, деревообробка та меблеве виробництво. Очікується, що реалізація проєкту дасть змогу залучити понад 700 млн доларів інвестицій і створити до 7,3 тис. нових робочих місць.

Зусилля Володимира Шматька не залишилися непоміченими на центральному рівні. За інформацією “Української правди”, на початку січня 2026 року міський голова Чорткова розглядався як один із фаворитів на призначення головою Тернопільської ОВА. Втім, у підсумку кадрове рішення змінили, і на цю посаду призначили Тараса Пастуха.

Ветерани

Суттєво зросли політичний вплив і суспільна роль представників ветеранської спільноти. Зокрема, йдеться про голову Тернопільської обласної профспілки учасників бойових дій та військовослужбовців Євгена Степанова, голову Ради ветеранів Тернопільської області Олега Любінського та керівника обласного осередку ГО “Захист держави” Віталія Мариновського. Вони добровільно стали на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення, а нині продовжують працювати з ветеранами та їхніми родинами, надаючи різносторонню допомогу.

Діяльність партій

З огляду на відсутність виборчого циклу з 2020 року, активність політичних партій і в області, і в обласному центрі залишається низькою. Більшість заходів, які відбуваються в регіоні (збір допомоги для військових, підтримка людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, проведення навчань і тренінгів), зазвичай організовують під егідою благодійних фондів або громадських організацій, пов’язаних із відомими політиками.

Наразі політичні сили й окремі політики більше уваги приділяють присутності в соціальних мережах, натомість офіційні сайти регіональних осередків або відсутні, або оновлюються нерегулярно. Доволі помітними в соцмережах є парламентські партії, за винятком “Опозиційної платформи — За життя” та “Голосу”, які фактично не проявляють активності на регіональному рівні.

Найбільш активною політичною силою на Тернопільщині залишається ВО “Свобода” (керівник обласного осередку — Олег Сиротюк). Основні напрями діяльності партії пов’язані з підтримкою військових і їхніх родин, благодійною допомогою, а також роботою з молоддю. Це значною мірою зумовлено тим, що багато членів партії з початку повномасштабного вторгнення долучилися до захисту України.

Окрім розгалуженої організаційної мережі й активної громадської діяльності, важливим фактором впливу партії є присутність її представників на ключових посадах в області. Зокрема, посади голови обласної ради та міського голови обласного центру обіймають представники ВО “Свобода”, що забезпечує політичній силі значні можливості для публічної комунікації. Додатково вплив посилюється доступом до медіаресурсів, пов’язаних із партійцями або їхніми родинами. Наприклад, депутат міської ради від ВО “Свобода” Юрій Фартушняк є засновником радіостанції “Українська хвиля”, телеканалу “Тернопіль 1”, а також медіаплатформи та радіомережі “Файне місто”.

Діяльність Тернопільської територіальної організації партії “Європейська Солідарність” (керівник — Степан Барна) зосереджена переважно на допомозі військовим підрозділам, зокрема тим, де проходять службу її члени, а також на проведенні навчальних тренінгів. Повідомлення про свою роботу партійці поширюють через офіційний сайт організації та соціальні мережі. Водночас новинний розділ сайту не оновлювався з лютого 2024 року.

Натомість Facebook-сторінка “Європейська солідарність Тернопільщина”, яка має близько 10 тис. підписників, регулярно оновлюється. Контент здебільшого складається з повідомлень про надану допомогу, публічних звернень керівника обласної організації та військовослужбовця Степана Барни, а також репостів зі сторінок Петра Порошенка та його благодійного фонду.

ВО “Батьківщина” у регіоні також фокусується переважно на благодійній діяльності й підтримці місцевих осередків. Офіційний сайт Тернопільської регіональної організації наразі не працює. Водночас Facebook-сторінка “Батьківщина Тернопільщини” переважно поширює заяви керівництва партії. Додаткову інформацію про діяльність політичної сили в області можна отримати зі сторінок її активістів, зокрема голови регіонального осередку Степана Горуца та Володимира Камінського.

Політична партія “Слуга народу” (керівник обласної організації — Володимир Гевко) нині зосереджує діяльність на роботі депутатів у місцевих радах, де представлена партія. Окремого регіонального сайту для Тернопільської області політична сила не має — інформація розміщується лише в спеціальному розділі загальноукраїнського ресурсу.

Facebook-сторінка “Слуга народу. Тернопільщина” також не містить відомостей про самостійні партійні заходи в області. Переважно там публікують інформацію про офіційні візити, заяви та ініціативи депутатів різних рівнів, зокрема щодо виділення коштів із місцевих бюджетів на підтримку військових.

Основним інформаційним майданчиком діяльності політичної партії “За майбутнє” в Тернопільській області є Facebook-сторінка “Команда Івана Чайківського — ЗА Майбутнє Тернопільщини”. Наразі діяльність політичної сили зосереджена на благодійності, підтримці військових і реалізації соціальних ініціатив. До цих напрямів активно залучений і благодійний фонд Івана Чайківського “Покрова”, який є важливим інструментом комунікації та реалізації проєктів партії у регіоні.

З непарламентських політичних сил на Тернопільщині доволі активною залишається партія “Сила людей” (керівник — Ігор Турський). Як і більшість партій, основний акцент у своїй діяльності вона нині робить на підтримці ЗСУ і благодійних ініціативах. Додаткового авторитету партії надає активна робота міського голови Чорткова Володимира Шматька, який є доволі помітним її представником і в Україні, і на міжнародному рівні.

Щодо звітування депутатів, найкраще цей процес організований у Тернопільській міській раді. У розділі “Депутатський корпус” розміщені профілі кожного депутата, які містять щорічні звіти про їхню діяльність за 2021–2024 роки. Крім того, на сайті є окрема вкладка “Графік звітування перед громадою”, де зазначені дата, час і місце проведення звітних зустрічей кожного депутата.

Натомість у Тернопільській обласній раді рівень звітування є значно нижчим. У розділі “Звіти про роботу депутатів у 2022–2024 рр.” оприлюднено лише три матеріали: звіт депутата Ігоря Жмінки (згодом відкликаного) за 2022–2023 роки, а також звіти депутатки Ірини Шумади («Європейська Солідарність») за 2023 та 2024 роки. Іншої системної інформації щодо звітування депутатів обласної ради на сайті немає.

Молодіжні крила політичних партій у регіоні загалом не демонструють суттєвих відмінностей у своїй діяльності порівняно зі «старшими» партійними структурами. Зокрема, основними напрямами роботи “Солідарної молоді — Тернопільщина” є допомога військовим, а також проведення тренінгів і навчальних заходів для власного активу. 

Схожа ситуація спостерігається і в “ЗеМолодіжці Тернопіль”, однак її діяльність переважно зосереджена на онлайн-зустрічах та внутрішній комунікації з учасниками організації.

Медіа

Основними джерелами інформації для населення залишаються інтернет-ЗМІ, соціальні мережі, Telegram-канали, FM-радіостанції й місцеве телебачення. Водночас повномасштабне вторгнення спричинило різке зростання популярності анонімних Telegram-каналів, де частина аудиторії намагається знайти альтернативну або, на їхню думку, “приховану” інформацію.

У сегменті друкованих медіа ситуація суттєво ускладнилася через різке скорочення рекламних доходів. Унаслідок цього багато видань опинилися на межі виживання. Зокрема, обласні газети “Номер один”, “Наш день”, “Місто”, “Ровесник” та “Нова тернопільська газета” повністю припинили друк і перейшли в онлайн-формат.

Попри цифровізацію, у медіапросторі області залишаються чотири ключові друковані гравці. Серед них:

• “Вільне життя”: лідер ринку (тираж 50 000 прим.), виходить двічі на тиждень.
• “Сільський господар”: тираж 20 105 прим.
• “RIA плюс”: тираж 18 000 прим.
• “Свобода”: тираж 9 202 прим.

Втім, навіть у цифровому секторі відчувається гострий кадровий дефіцит: бракує журналістів, редакторів та операторів. Як наслідок, більшість ресурсів скоротили виробництво авторського контенту та віддали перевагу новинним стрічкам, агрегуванню інформації й передрукам.

Телебачення і радіо

У 2025 році відбулося фактичне об’єднання телеканалів “ІНТБ” і “Тернопіль 1”. Попри збереження різних юридичних назв, вони функціонують як єдина редакційна команда.

Стабільно працюють і інші мовники:

• “TV-4” — найстаріший приватний телеканал області з охопленням понад 1,2 млн глядачів. Він має потужну присутність у соціальних мережах, зокрема у Facebook (близько 77 тис. підписників) та на YouTube;
• “Суспільне. Тернопіль” — один із лідерів за рівнем довіри аудиторії, активно розвиває свої цифрові платформи: Facebook (приблизно 165 тис. підписників) та YouTube (84,2 тис.);
• “Файне місто” — трансформувалося з телеканалу у популярне інтернет-медіа, яке має близько 210 тис. підписників у Facebook.

Радіопростір регіону представлений близько 20 FM-станціями, більшість із яких є частиною загальноукраїнських мереж. До суто регіональних належать “Українське радіо Тернопіл”», “Ух-радіо”, “Радіо ТОН” і “Тернопільська хвиля”.

Окремим каналом комунікації міської влади Тернополя з жителями є мережа “Вуличне радіо”. Його очолює депутат Тернопільської міської ради у 2015–2020 роках від політичної партії “Самопоміч” Олег Нитка. Офіційно виконуючи функцію системи оповіщення, воно фактично слугує майданчиком для промоції міської влади та міського голови Сергія Надала через мережу екранів у транспорті й на зупинках.

Інтернет-медіа. У листопаді 2024 року фахівці команди контент-маркетингової платформи PRNEWS.IO провели аналіз інтернет-медіа Тернопільщини за допомогою своєї бази та інструмента SimilarWeb і опублікували відповідний рейтинг. Головним критерієм відбору була кількість переглядів сайту за 2023 рік. У результаті рейтинг виглядає так:

• 0352.ua — абсолютний лідер із 44,7 млн переглядів. Портал утримує першість завдяки високій оперативності та всеохопному висвітленню життя регіону: від політики та економіки до культури й соціальних ініціатив.
• “20 хвилин” займає друге місце з результатом 10,6 млн переглядів за рік. Ресурс фокусується на актуальних новинах та забезпечує мешканців широким оглядом подій у різних сферах життя області.
• “Тернополяни” — третя позиція, 3,4 млн переглядів. Окрім стрічки новин, медіа публікує аналітичні матеріали і коментарі експертів щодо стратегічно важливих для громади питань.
• TeNews — четверте місце, 2,1 млн переглядів. Платформа приділяє значну увагу суспільно-політичному життю Тернополя й області, регулярно готуючи аналітику на актуальні теми.
• “За Збручем” — п'яте місце, 2 млн переглядів. Видання спеціалізується на оперативному інформуванні про надзвичайні події та ДТП, а також відоме своїми фоторепортажами й авторськими колонками.

Telegram-канали. Ринок Telegram розділений на локальні та мережеві канали:

• Локальні: лідирує “Файний Тернопіль” (52 тис. підписників), популярність набирають «Тернопільоблвідкат» (корупційні розслідування, 14 тис. підписників) та сервісні канали на кшталт “Корки Тернополя” (близько 5 тис. підписників).
• Мережеві: найбільшим є “Тернопіль Труха” (143 тис. підписників), за ним ідуть “Ху@вий Тернопіль” (71 тис.) і “Тернопіль Times” (52,6 тис.).

Впливові блогери. Тернопіль має доволі великий список блогерів-мільйонників: Аліна Френдій, Таня Пренткович, отець Олексій Філюк, Наталі Литвин. Їхня діяльність зараз переважно спрямована на збори для ЗСУ.

Політичні конфлікти

Конфлікти, пов'язані з політичними акторами 

З початком повномасштабної війни політичне життя в області фактично завмерло. В публічному просторі не було конфліктів у трикутнику “обласна адміністрація — обласна рада — міська рада обласного центру”. Не зафіксовано і публічних конфліктів між районними військовими адміністраціями (в Тернопільській області їх чотири) та органами місцевого самоврядування (в Тернопільській області 55 громад). Утім, за період 2022–2025 років можна виділити кілька гучних справ, які мали суттєвий вплив на регіональну політику. 

Сергій Надал проти Андрія Щесняка

Найбільш тривалим конфліктом у регіоні, який триває ще з періоду до повномасштабного вторгнення, можна вважати протистояння між міським головою Тернополя Сергієм Надалом та головним редактором онлайн-медіа “Politerno” Андрієм Щесняком.

З кінця 2019 року на сайті “Politerno” у розділі “Розслідування” почали регулярно з’являтися матеріали, значна частина яких стосувалася діяльності Тернопільської міської ради та безпосередньо міського голови Сергія Надала. Публікації фокусувалися на корупційних схемах у стінах ратуші та сумнівних операціях із майном громади. Автори матеріалів прямо вказували на ймовірне зловживання владою посадовцями задля особистого збагачення».

Конфлікт між Сергієм Надалом і журналістом Андрієм Щесняком суттєво загострився після публікації 12 вересня 2022 року матеріалу “Особняк за $2 млн напередодні війни. Звідки у доньки Сергія Надала кошти на шикарне життя в Маямі”. У цій статті журналіст фактично звинуватив міського голову у можливому незаконному збагаченні та придбанні нерухомості у США для родини доньки, зазначивши, що їхні офіційні доходи, на його думку, не відповідали вартості такого майна.

У відповідь Сергій Надал на своїй сторінці у Facebook назвав оприлюднену інформацію неправдивою.

11 жовтня 2023 року САП зареєструвала кримінальне провадження за статтею “Незаконне збагачення”. Станом на лютий 2026 року підозру Сергію Надалу не оголошено, але досудове розслідування у цій справі триває.

Упродовж лютого-квітня 2025 року на сайті “Politerno” було опубліковано низку матеріалів щодо можливих порушень у використанні коштів бюджету Тернопільської міської громади. У публікаціях наводилися результати фінансового аудиту бюджету за період із 1 січня 2020 року до 31 березня 2024 року, який, за даними медіа, проводила Державна аудиторська служба. За інформацією видання, обсяг втрат бюджету внаслідок виявлених порушень оцінюється у 127 млн грн. Водночас через відсутність повного аудиторського звіту у відкритому доступі ці дані складно незалежно перевірити.

12 березня 2025 року Сергій Надал подав до суду позов проти Андрія Щесняка щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, а також щодо визнання недостовірною інформації, поширеної журналістом. Станом на лютий 2026 року розгляд цієї справи триває.

18 березня 2025 року Андрія Щесняка було затримано за порушення правил військового обліку та мобілізовано. За його словами, станом на кінець січня 2026 року він проходить службу у Військово-морських силах України. На своїй сторінці у Facebook журналіст продовжує публічно критикувати як центральну, так і місцеву владу.

Затримання військовослужбовців за незаконне позбавлення волі 

Іншою резонансною подією в області став арешт і подальше засудження 6 військовослужбовців штурмової бригади, яких підозрювали у вчиненні тяжких злочинів на Тернопільщині. 15 жовтня 2025 року в Тернополі правоохоронці затримали 6 військових (ще одного оголосили в розшук). Їм інкримінували незаконне позбавлення волі людей, застосування фізичного насильства, катування, вимагання коштів та заволодіння майном. За словами начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сергія Зюбаненка, протиправну діяльність документували майже місяць.

У день затримання військовослужбовців, 15 жовтня, свої повноваження радника голови Тернопільської ОВА на громадських засадах склав Михайло Апостол. Він пояснив це рішення виконанням поставлених перед ним завдань. Варто зазначити, що у 2012–2014 роках Апостол був народним депутатом України VII скликання від ВО “Батьківщина”, а у 2015–2021 роках — радником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Водночас достеменно невідомо, чи була його відставка пов’язана із затриманням військових.

Для розслідування цієї ситуації у Верховній Раді було створено Тимчасову слідчу комісію. За словами заступника її голови Михайла Цимбалюка (“Батьківщина”), комісія має встановити, чи були поінформовані про ці події керівник штабу оборони області та голова ОВА, адже, за наявною інформацією, в регіоні регулярно проводили координаційні наради за участі представників ТЦК. Також планували перевірити ініціативу Тернопільського ТЦК щодо залучення бойових підрозділів до роботи в області та дії правоохоронних органів у цьому випадку.

Цимбалюк зазначив, що Тимчасова слідча комісія планує запросити на свої засідання, зокрема, керівництво ОВА, в.о. керівника Тернопільського ТЦК, а також представників Сухопутних військ ЗСУ та Національної поліції. 4 листопада 2025 року відбулося закрите засідання ТСК. За його підсумками Михайло Цимбалюк повідомив, що комісія детально розглянула питання щодо можливого застосування неправомірних дій посадовими особами обласного ТЦК та СП стосовно громадян України. За результатами роботи ТСК планує підготувати конкретні пропозиції та висновки, спрямовані на підвищення ефективності діяльності Ради оборони Тернопільської області, а також на посилення взаємодії між усіма складовими сектору безпеки й оборони.

3 лютого 2026 року Теребовлянський районний суд Тернопільської області ухвалив вироки затриманим військовослужбовцям: п’ятеро з них отримали по 8 років позбавлення волі, ще один — 6 років. Справу одного з підозрюваних виділили в окреме провадження до його затримання.

8 січня 2026 року В’ячеслав Негода за власною заявою був звільнений з посади голови Тернопільської ОВА. З одного боку, на це рішення, ймовірно, могла вплинути описана вище ситуація. З іншого — у грудні 2025 року, після звільнення з посади керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, видання “Дзеркало тижня” повідомляло, що Президент затягує з кадровими рішеннями щодо очільників кількох обласних військових адміністрацій, яких вважають пов’язаними з колишнім керівником ОП. 3 січня 2026 року Президент України Володимир Зеленський, зокрема, анонсував зміну п’яти голів обласних адміністрацій, серед яких була й Тернопільська.

Конфлікт між Радою ветеранів і В’ячеславом Негодою

Інший конфлікт виник між представниками ветеранської спільноти, зокрема Радою ветеранів Тернопільської області, та головою Тернопільської ОВА В’ячеславом Негодою. Його причиною стало призначення у 2024 році позаштатними радниками з питань ветеранської політики Юрія Човгана і Богдана Яциковського. Обидва є колишніми військовими, однак, за оцінками частини ветеранської спільноти, не мали достатнього рівня підтримки, зокрема через відсутність бойового досвіду. Їм було доручено формування “Ветеранського офісу” як центру реалізації ветеранської політики в області. Про ці кадрові рішення оголосили під час брифінгу в ОВА 13 вересня 2024 року.

Питання призначення радників було винесене на обговорення під час засідання Ради ветеранів Тернопільської області 20 вересня 2024 року. У ньому взяв участь Юрій Човган, який запропонував налагодити взаємодію між ветеранською спільнотою та обласною владою через радників голови ОВА. Водночас представники ветеранських організацій цю пропозицію відхилили, наголосивши, що ветерани мають можливість комунікувати з керівництвом області напряму, а не через посередників.

За підсумками засідання Рада ветеранів одноголосно проголосувала за висловлення недовіри Богдану Яциковському, мотивуючи це, зокрема, його “сумнівною репутацією”. На наступному засіданні 22 жовтня 2025 року Рада ветеранів Тернопільщини виступила проти доцільності існування інституту радників голови ОВА з питань ветеранської політики.

15 листопада 2024 року голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський своїм розпорядженням призначив Юрія Човгана виконувачем обов’язків директора “Тернопільського обласного центру сприяння територіальній обороні”. 30 грудня 2024 року рішенням сесії обласної ради заклад перейменували на “Тернопільський обласний ветеранський простір підтримки ветеранів війни та територіальної оборони ‘Ветеранський простір’”, а Човгана затвердили його керівником у статусі в.о.

Конфлікт між представниками ветеранської спільноти та керівництвом “Ветеранського простору” став публічним під час прямого ефіру програми “Кажи прямо в очі” на телеканалі “Тернопіль 1”. Представники Ради ветеранів висловлювали претензії до роботи установи, зокрема щодо затримок у виплаті заробітної плати, відсутності необхідної техніки для працівників і некоректного ставлення до ветеранів.

Конфлікт було врегульовано 29 вересня 2025 року, коли голова Тернопільської облради Богдан Бутковський своїм розпорядженням звільнив Юрія Човгана з посади. У коментарі для тижневика “20 хвилин” Човган зазначив, що причиною звільнення стала відсутність підтримки та нерозуміння з різних сторін, а після цього він планував виїхати за кордон.

Конфлікт художника Івана Марчука з Апостолами

Резонансним далеко за межами Тернопільської області стало публічне звинувачення відомим художником, уродженцем регіону Іваном Марчуком у шахрайстві Михайла Апостола (народний депутат України у 2012–2014 роках, радник міністра внутрішніх справ у 2015–2021 роках) та його сина Ігоря Апостола (керівник благодійного фонду “Апостол”, кандидат у депутати Тернопільської міської ради від партії “Слуга народу” у 2020 році).

У липні 2025 року Іван Марчук подав до суду на Ігоря Апостола, заявивши, що у 2020 році його нібито шахрайським шляхом переконали підписати договір про передачу прав на використання зображень усіх його картин. Згідно з журналістським розслідуванням “Главкому”, документ передбачав надання чотирьом особам — Сергію Павленку, Михайлу Синиці, Ігорю Апостолу і Тамарі Стрипко — виключної ліцензії на використання авторських прав на твори художника строком на 100 років. За це митець нібито отримав 10 тис. грн винагороди, а також 5% роялті від майбутніх надходжень. Водночас, за твердженням самого художника, жодних виплат за цим договором він не отримував.

Як зазначало BBC News Україна, відповідно до норм цивільного законодавства, передача виключної ліцензії означає, що автор фактично втрачає можливість самостійно використовувати зображення своїх робіт, зокрема під час проведення виставок або публікації репродукцій. Адвокатка митця, патентна повірена Наталія Калініченко, пояснювала, що в такому разі художник не мав би права використовувати зображення власних картин ні в рекламних матеріалах, ні в каталогах чи онлайн.

У своїх публічних заявах Іван Марчук називав ініціатором укладення цього договору Михайла Апостола. Той своєю чергою всі звинувачення заперечував, наголошуючи, що не претендує на авторські права на роботи художника.

У грудні 2025 року Ігор Апостол звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-психіатричної експертизи щодо Івана Марчука. У січні 2026 року Шевченківське управління поліції в місті Києві відкрило кримінальне провадження за заявою художника за фактом можливого заволодіння групою осіб виключними майновими авторськими правами на твори образотворчого мистецтва шляхом зловживання довірою. Станом на лютий 2026 року судовий розгляд у цій справі триває.

Варто зазначити, що творча спадщина Івана Марчука налічує понад 5 тис. картин. Середня вартість його робіт становить близько 5–10 тис. доларів. Окремі полотна продаються значно дорожче: у 2024 році картина “Зійшов місяць над Дніпром” була реалізована на аукціоні Goldens у Києві за рекордні для митця 300 тис. доларів, а у 2022 році іншу роботу — “Сад спокуси” — продали за 120 тис. доларів на благодійному аукціоні.

Корупційні скандали

Найгучнішим корупційним скандалом на Тернопільщині у період після 2022 року стало затримання 26 червня 2023 року голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка, першого заступника начальника Тернопільської ОВА Ігоря Дем’янчука та заступника начальника ОВА Ігоря Гайдука. Їх підозрювали у вимаганні 2,4 млн доларів у місцевого підприємця за сприяння у виконанні державних контрактів.

Станом на середину січня 2026 року справу Ігоря Дем’янчука виділили в окреме провадження у зв’язку з його мобілізацією до ЗСУ. Ігор Гайдук за вироком суду отримав 8 років і 2 місяці позбавлення волі, трирічну заборону обіймати певні посади та конфіскацію автомобіля. 11 липня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила цей вирок без змін, після чого Гайдука взяли під варту безпосередньо в залі суду.

18 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд України визнав Михайла Головка винним та призначив йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, трирічної заборони обіймати певні посади та конфіскації всього належного йому майна. У зв’язку з внесенням застави та поданням апеляційної скарги, він не перебуває під вартою. Станом на початок лютого 2026 року розгляд справи в Апеляційній палаті ВАКС триває, остаточне рішення ще не ухвалено.

Не очікуючи завершення судового процесу, у серпні 2024 року Михайла Головка звільнили з посади голови Тернопільської обласної ради. Окремо варто відзначити фактичну відсутність публічної реакції партійного керівництва фігурантів корупційних проваджень на цей скандал. Зокрема, ВО “Свобода” на Тернопільщині здебільшого утримується від коментарів щодо судових вироків своїм представникам, засудженим за корупційні злочини.

Інший резонансний корупційний скандал стосувався народної депутатки України Людмили Марченко. Хоча вона не обиралася в одномандатних округах Тернопільської області, а пройшла до парламенту за загальнонаціональним списком партії “Слуга народу” (№63), свою політичну діяльність вона пов’язувала саме з цим регіоном. Перед початком повномасштабного вторгнення, за її словами, у Тернопільській області було розміщено 76 білбордів із її рекламою, зокрема 15 — у самому Тернополі, причому рекламні площини, як вона стверджувала, були надані власниками безкоштовно.

5 липня 2023 року правоохоронці провели обшук у будинку, де проживала Марченко. Уже 11 липня НАБУ та САП повідомили про підозру народній депутатці та її помічниці. Їм інкримінували отримання неправомірної вигоди за сприяння у прийнятті уповноваженими особами ОВА рішень про надання дозволів на виїзд за кордон, а також внесення відповідних даних до інформаційної системи “Шлях”.

НАБУ також оприлюднило відеозапис, на якому, за даними слідства, Людмила Марченко намагалася викинути через паркан грошові кошти, ймовірно для того, аби позбутися речових доказів. Станом на кінець грудня 2025 року справа щодо народної депутатки перебуває на розгляді в суді. Про це тижневику “20 хвилин” повідомила речниця САП Ольга Постолюк.

12 липня 2023 року Людмилу Марченко виключили з партії “Слуга народу”. Водночас станом на лютий 2026 року вона продовжує брати участь у роботі Верховної Ради як членкиня фракції цієї партії. У липні 2023 року керівник фракції Давид Арахамія заявляв, що її членство у фракції призупинено та має бути припинене на найближчому засіданні, однак станом на лютий 2026 року відповідного рішення так і не прийнято.

Значного розголосу на Тернопільщині набув також корупційний скандал, пов’язаний із секретарем Зборівської міської ради Олександром Парацієм (обраним від ВО “Батьківщина”). На початку липня 2025 року троє ветеранів російсько-української війни публічно заявили, що посадовець нібито вимагав у них частину коштів, які вони мали отримати на лікування в межах обласної програми “Турбота”.

На ці звинувачення оперативно відреагував міський голова Зборова Руслан Максимів (“Європейська Солідарність”), який закликав Парація надати пояснення й заявив про відкритість і готовність до співпраці з усіма сторонами. Сам Олександр Парацій у дописах на своїй сторінці у Facebook назвав ці обвинувачення замовною інформаційною атакою.

15 липня 2025 року відбулася позачергова сесія Зборівської міської ради, на якій єдиним питанням було дострокове припинення повноважень секретаря ради. У засіданні взяли участь ветерани, які заявляли про факти вимагання коштів, а також представники ветеранських організацій. Сам Парацій на сесію не з’явився, пояснивши відсутність перебуванням у відпустці. У голосуванні взяли участь 18 із 26 депутатів, і 15 голосами “за” його було звільнено з посади.

У липні 2025 року поліція Тернопільської області відкрила кримінальне провадження за ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене щодо ветеранів війни та учасників бойових дій в умовах воєнного стану). Інформації про подальший перебіг розслідування на цей момент публічно не оприлюднювали.

11 липня 2025 року голова обласної ради Богдан Бутковський звернувся до керівництва обласної військової адміністрації з пропозицією призупинити дію програми соціальної підтримки ветеранів “Турбота”. Однак уже 18 липня 2025 року під час засідання Ради ветеранів Тернопільщини представники ОВА заявили, що обласна комплексна програма соціальної підтримки окремих категорій громадян на 2025–2027 роки продовжить діяти. Цю позицію також підтвердили на офіційній сторінці ОВА у Facebook.

Резонансною подією стала також ситуація, що відбулася 23 липня 2024 року в Тернополі. Тоді під час засідання Ради оборони області було затримано начальника Борщівського районного ТЦК та СП.

Разом із тим, підозри оголосили ще одному його підлеглому та працівнику Борщівської міської ради. Фігурантам інкримінували вимагання та отримання неправомірної вигоди, нанесення тілесних ушкоджень, а також незаконне позбавлення волі. За інформацією правоохоронних органів, щомісячні незаконні доходи учасників схеми могли становити від 100 до 150 тис. доларів.

Станом на лютий 2026 року розгляд справи триває в суді. Водночас під час досудового розслідування і судових слухань померли двоє фігурантів цього провадження.

Суспільні конфлікти

Почаївська Лавра

Навколо Свято-Успенської Почаївської лаври (УПЦ МП), що розташована в місті Почаїв, регулярно виникають політичні й суспільні конфлікти. Керівництво монастиря неодноразово звинувачували в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, а саму лавру в часто називають одним з ідеологічних осередків “русского мира” на заході України.

У серпні 2022 року тодішній голова Тернопільської ОДА Володимир Труш назвав провокацією хресну ходу майже 5 тис. вірян УПЦ МП до Почаєва під час підвищеної ракетної загрози з боку Росії. За його словами, проведення масових заходів у таких умовах є безвідповідальним і створює додаткові ризики для безпеки людей.

30 листопада 2023 року Служба безпеки України провела обшуки в приміщеннях лаври в межах розслідування можливого розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Було відкрито кримінальне провадження за ст. 161 КК України. За даними слідства, на сайті монастиря могли публікувати матеріали, які ображали представників інших релігійних громад, зокрема юдеїв, та ставили під сумнів існування України як окремої держави.

8 жовтня 2025 року на території лаври правоохоронці провели обшуки в межах іншого кримінального провадження — за фактом можливого шахрайства. За даними медіа, слідство перевіряє обставини оформлення права власності на майно архітектурної пам’ятки, яке, за версією правоохоронців, могло бути незаконно переоформлене у 2018 році.

У січні 2026 року обласна прокуратура звернулася до суду з вимогою скасувати рішення державних реєстраторів про передачу Всіхсвятської церкви в Почаєві у приватну власність релігійній громаді Почаївської лаври та повернути об’єкт у державну власність. За даними прокуратури, у 2018 та 2022 роках державні реєстратори внесли до реєстру незаконні зміни, внаслідок яких релігійна організація отримала право приватної власності на храм, котрий, відповідно до законодавства, має належати державі.

Політично-соціальна активність в регіоні

Політична активність

З початком повномасштабного вторгнення політична активність у Тернопільській області суттєво знизилася. Основну інформаційну діяльність політичні сили зосередили на демонстрації допомоги Силам Оборони. Оскільки після 2022 року в регіоні було сформовано низку військових підрозділів — зокрема 35-й та 16-й окремі стрілецькі батальйони, 105-ту окрему бригаду територіальної оборони, 211-ту понтонно-мостову бригаду та інші, у публічній комунікації особливий акцент роблять саме на підтримці “своїх” військових. Через значний обсяг потреб конкуренція між політичними силами в цьому напрямі фактично відсутня. Допомога, як правило, асоціюється з конкретними політиками і реалізується через афілійовані благодійні фонди або громадські організації.

Окремо варто відзначити активну участь органів державної влади й місцевого самоврядування у забезпеченні військових. Водночас у публічних повідомленнях про допомогу, профінансовану з бюджетних коштів, часто акцент роблять на персональному внеску керівників установ або громад.

Упродовж 2025 року істотних змін у політичному ландшафті області не відбулося. Однак наприкінці року з’явилися ознаки поступової активізації. Після заяв Президента України Володимира Зеленського про готовність до проведення виборів навіть в умовах воєнного стану в регіоні активізувалися окремі партійні структури. Зокрема, наприкінці грудня 2025 року в Тернополі відкрився новий офіс ВО “Батьківщина”, а депутати міської ради від партії “Слуга народу” Віктор Гевко і Денис Фаріончук активізували зустрічі з виборцями. Водночас Володимир Гевко дедалі частіше бере участь у різних офіційних заходах.

Основна інформаційна кампанія політичних партій і окремих політиків і надалі ведеться через соціальні мережі й власні медіаресурси. Наприкінці грудня 2025 року, після кількамісячної паузи, в поштових скриньках жителів Тернополя знову почали з’являтися випуски партійної газети “Слуга народу”, де висвітлюється діяльність обласного осередку.

На початку 2025 року в Тернополі також з’явилися білборди з маловідомим на той момент політиком Віталієм Мичком, що може свідчити про поступову підготовку до майбутніх виборчих кампаній та появу нових гравців у регіональній політиці.

Основною темою, яку використовують практично всі політичні гравці регіону, залишається допомога Силам Оборони України, забезпечення безпеки громадян та підтримка місцевого розвитку. Представники партій ВО “Свобода”, “Європейська солідарність”, “За майбутнє”, “Сила людей” і ВО “Батьківщина” переважно надають військовим пряму матеріальну допомогу — передають обладнання, автомобілі, спорядження, речі першої потреби, продукти тощо.

Натомість депутати від партії “Слуга народу” на Тернопільщині частіше використовують інший підхід, зосереджуючись на ініціюванні рішень у місцевих радах щодо збільшення фінансування потреб армії з бюджетів громад.

Оскільки формат і терміни проведення виборів залишаються невизначеними, політичні сили, представлені в області, офіційно не коментують своїх позицій щодо організації виборчого процесу. Водночас такі ключові гравці, як ВО “Свобода”, “За майбутнє” та “Європейська Солідарність”, мають розгалужені партійні структури й мережу депутатів на обласному та місцевому рівнях, які протягом усього періоду після 2022 року активно працюють у напрямі підтримки оборони. Це фактично забезпечує їм організаційну готовність до потенційної виборчої кампанії. Подібна ситуація спостерігається і в партії “Сила людей”, хоча її представництво в органах місцевого самоврядування значно менше.

Водночас більшість політичних гравців намагаються вести публічну діяльність без активного використання партійної символіки, зосереджуючись на роботі через благодійні фонди та громадські організації. Серед народних депутатів лише Володимир Гевко (“Слуга народу”) періодично проводить заходи з використанням партійного бренду.

Частина благодійних фондів у регіоні безпосередньо асоціюються з окремими політиками. Зокрема, це “Благодійний фонд Івана Чайківського ‘Покрова’”, засновником якого є народний депутат України Іван Чайківський (обраний як самовисуванець на окрузі №165, депутатська група “За майбутнє”). Керівницею фонду є його дружина Тетяна Чайківська.

У 2024 році фонд повідомляв, що передав понад 45 тис. подарункових наборів дітям військовослужбовців, дітям з інвалідністю, сиротам, дітям із сімей ВПО, а також учасникам християнських літніх таборів по всій Тернопільській області. Крім того, у публічній комунікації в місцевих медіа зазначалося, що з 2022 року фонд “Покрова” разом із групою компаній “Агропродсервіс” спрямували майже 229 млн грн на підтримку української армії та людей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Фонд також має окрему програму забезпечення 1-го та 6-го батальйонів 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” Національної гвардії України. За словами директорки фонду Любові Вовк, організація співпрацює з компанією “Нестле Україна” у сфері гуманітарної допомоги харчовими продуктами. Окремим напрямом є соціальна підтримка геріатричних відділень, будинків милосердя, центрів соціального захисту і притулків.

В етнопарку “Агроленд”, розташованому поблизу Тернополя, фонд також організовує благодійні культурні заходи, зокрема концерти. Наприклад, 8 лютого 2026 року там відбувся благодійний виступ DZIDZIO. Діяльність фонду активно висвітлюють у місцевих медіа, а також на офіційному сайті Тернопільської обласної ради, що підсилює його впізнаваність у регіоні.

Громадянська мережа ОПОРА зазначала, що під час парламентської виборчої кампанії 2019 року Іван Чайківський як кандидат у народні депутати, активно використовував ресурси компанії “Агропродсервіс” і благодійного фонду “Покрова” для публічної діяльності. Зокрема, йшлося про передачу подарунків комунальним закладам охорони здоров’я, розіграш грошових сертифікатів під час фестивалю “Всі за сім’ю”, а також встановлення двох пам’ятників Христу-Спасителю.

На Тернопільщині також активно працює благодійна організація “Благодійний фонд Андрія Богданця ‘Допоможемо разом’”, засновником якої є народний депутат України від партії “Слуга народу” Андрій Богданець (обраний в окрузі №163). Основним напрямом діяльності фонду є облаштування укриттів у закладах освіти в різних регіонах України.

Спільно з американською інвестиційною компанією Freedom Holding Corp фонд реалізував проєкт “Freedom Space”, у межах якого було облаштовано понад 30 укриттів у школах та університетах Тернополя, Запоріжжя, Кривого Рогу, Хмельницького, Києва та Чернігова. Інформація про діяльність фонду регулярно публікується на офіційних сайтах військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування в різних областях.

Крім того, у грудні 2025 року фонд “Допоможемо разом” повідомив про участь у проєкті адаптації Центру захисту прав людини в Тернополі до потреб маломобільних груп населення, що стало ще одним прикладом розширення соціальних напрямів його роботи.

Фонд Андрія Богданця зареєстрований у Тернополі, однак позиціює свою діяльність переважно як всеукраїнську. Натомість благодійний фонд Івана Чайківського “Покрова” концентрує свою роботу саме на Тернопільщині. 

У регіоні також функціонує Тернопільський обласний благодійний фонд “Апостол”, основними напрямами якого є підтримка малозабезпечених громадян та допомога Силам Оборони України. Його очолює Ігор Апостол — син народного депутата України VII скликання від “Батьківщини” Михайла Апостола. Сам Ігор Апостол має політичний досвід: у 2020 році він балотувався до Тернопільської міської ради від партії “Слуга народу”, однак депутатського мандата не отримав.

Інші благодійні організації, пов’язані з місцевими політиками:

• фонд “Єднання поколінь”, співзасновником якого є мер Тернополя Сергій Надал;
• фонд “Престиж благо”, співзасновниками якого є Святослав Лебонтов та Ігор Качмарський (обидва були кандидатами в депутати обласної ради від партії “За майбутнє”; Лебонтов став депутатом, але згодом відмовився від мандата);
• фонд “Люди важливі”, заснований депутатом Тернопільської міської ради від партії “Сила людей” Олегом Різником;
• фонд “Територія вільних людей”, засновником якого є Максим Черкашин, кандидат у народні депутати від партії “Голос” на виборах 2019 року.

Окремо варто згадати “Україно-турецький благодійний фонд”, засновницею якого є народна депутатка від “Слуги народу” Людмила Марченко, а керівницею — її помічниця Анастасія Колеснік. Співзасновницею та керівницею благодійного фонду “Великий народ ЮА” є Марія Сметаніна — дружина народного депутата від “Слуги народу” Ігоря Василіва. До співзасновників також входять його помічники Денис Милий і Павло Іванечко. Інформація про діяльність обох зазначених фондів останній раз публічно оновлювалася ще влітку 2023 року, що може свідчити про зниження їхньої активності або переорієнтацію комунікаційних каналів.

Окрім благодійних структур, місцеві політики активно використовують громадські організації як інструмент комунікації та просування власної діяльності. Зокрема, Сергій Надал є співзасновником ГО “Фонд розвитку міста Тернополя ім. Володимира Лучаковського”, Андрій Богданець — ГО “Гуркіт”, Іван Чайківський — ГО “Команда Івана Чайківського”, а депутат Тернопільської міської ради від партії “Слуга народу” Віктор Гевко — ГО “Ві.Ай.Пі. Тернопіль”. Представники партії “УДАР” на чолі з народним депутатом Миколою Люшняком (депутатська група “Довіра”) координують діяльність через “Волонтерський штаб ‘Українська команда. Тернопільщина’”.

11 січня 2026 року відбулася регіональна зустріч представників громадських організацій, волонтерських ініціатив та активних громадян з метою координації діяльності та обговорення можливого створення спільної Асоціації. У заході взяли участь понад 40 осіб, які представляли 28 організацій та ініціативних груп. За словами учасників, ідея створення такого об’єднання офіційно не пов’язана з потенційними виборами, однак кожна організація чи її представники можуть самостійно визначати свою подальшу участь у політичному процесі.

Серед учасників зустрічі були й волонтери, які вже мають досвід участі у виборах. Це, зокрема, Василь Конько (“Схід та Захід єдині назавжди”) та Юлія Мамчак (“Країна рівності та правди”), які балотувалися до Тернопільської міської ради у 2020 році, однак депутатських мандатів не отримали.

Масові заходи у 2024–2025 роках

Під час повномасштабної війни масові заходи на Тернопільщині здебільшого були пов’язані з підтримкою військових, благодійними ініціативами або протестами щодо окремих політичних рішень на національному чи місцевому рівні.

З серпня 2024 року в Тернополі розпочалася регулярна акція “Зупинись”, метою якої стало вшанування пам’яті загиблих у російсько-українській війні. Ініціатива передбачає щоденну зупинку о 9:00 на одну хвилину руху транспорту, роботи установ та громадської активності для проведення хвилини мовчання. Ідею запропонувала волонтерка Ольга Коновал — дружина загиблого командира “Сталевої сотні” Сергія Коновала. Акцію підтримали ветеранські й волонтерські організації.

20 вересня 2024 року Рада ветеранів Тернопільської області одноголосно прийняла звернення до керівництва ОВА, обласної ради та міської влади Тернополя щодо впровадження системних заходів із вшанування пам’яті полеглих. Зокрема, йшлося про запровадження “Хвилини пам’яті” й трансляцію інформаційних матеріалів про загиблих.

18 лютого 2025 року рішенням Ради оборони Тернопільської області було запроваджено загальнонаціональну хвилину мовчання на території області з 20 лютого 2025 року. У межах цих заходів передбачено щоденну зупинку руху транспорту (крім екстрених служб), що стало символічним елементом консолідації громади навколо теми пам’яті.

Протягом 2024–2025 років у Тернополі й інших населених пунктах області регулярно відбуваються масові акції під загальними назвами “Не мовчи. Полон вбиває” та “FreeАзов”. Їхніми ініціаторами є родини військовослужбовців, які перебувають у полоні, вважаються зниклими безвісти або загинули, а також волонтери, громадські організації та ініціативні рухи (зокрема “Звільнити всіх”), військові, які повернулися з полону, та небайдужі громадяни. Головною метою цих акцій є привернення уваги органів влади на обласному та загальнодержавному рівнях, а також структур, відповідальних за процес обміну й повернення військовополонених. Учасники заходів наголошують на необхідності активізації переговорних процесів, системної комунікації з родинами і посилення міжнародного тиску для звільнення українських військових.

Крім того, кожної третьої середи місяця в Тернопільській ОВА проводять зустрічі родин зниклих безвісти та полонених військовослужбовців із представниками державних інституцій.

Єдиним масовим заходом протестного характеру, що мав спонтанний і короткотривалий характер, став пікет під стінами Тернопільської обласної ради та ОВА 22–30 липня 2025 року. Жителі Тернополя вийшли на акції у відповідь на ухвалення Верховною Радою України закону, який, на їхню думку, фактично обмежував повноваження НАБУ та САП.

23 липня під час сесії Тернопільської обласної ради депутати 37 голосами підтримали звернення про підтримку курсу Президента України Володимира Зеленського. Коментуючи акцію протесту під будівлею обласної ради, її голова Богдан Бутковський заявив, що участь у пікеті брали “десять проплачених студентів із незрозумілою метою”. Ця заява викликала негативну реакцію серед учасників протесту та посилила критику керівництва обласної ради під час подальших вечірніх акцій.

Окремо слід відзначити проведення на Тернопільщині масових заходів, спрямованих на підтримку Сил Оборони України. Йдеться про благодійні ярмарки, збори коштів, аукціони, концерти та інші ініціативи. Такі акції, як правило, не мають політичного забарвлення та не пов’язані з підтримкою конкретних політичних сил чи діячів.

Влада і правоохоронні органи не перешкоджають їх проведенню. Навпаки, у деяких питаннях, зокрема щодо впровадження загальнонаціональної хвилини мовчання, можна відзначити співпрацю й координацію між громадськістю і владою. Попри те, що 3 вересня 2025 року рішенням Ради оборони Тернопільської області було змінено порядок організації масових заходів, інформації про їх обмеження або заборону не фіксувалося.

Здебільшого такі ініціативи є або спонтанними, або їх організовують активісти і волонтери, які тривалий час беруть участь у суспільно-політичному житті регіону.

Щороку в серпні на Тернопільщині відбувається традиційна паломницька хода до Почаївської лаври. Попри встановлені обмеження на проведення масових заходів у період воєнного стану, у 2024 та 2025 роках у ній взяли участь кілька тисяч вірян УПЦ МП. Під час ходи, зокрема, привертала увагу участь прихильників цієї конфесії з іконою колишнього російського імператора Миколи ІІ, що викликало гостру критику.

Виконавчий комітет Збаразької міської ради ухвалив рішення про заборону проходження паломників територією громади. Попри це, хода фактично відбулася і пройшла через відповідну територію. Водночас правоохоронні органи забезпечували громадський порядок та супроводжували учасників заходу, щоб не допустити провокацій або сутичок.

Військово-громадська діяльність

З 2014 року ветерани російсько-української війни на Тернопільщині почали створювати власні організації, які залишалися досить розрізненими й інколи вступали в конфлікти між собою. Спроби їх об’єднання не дали відчутних результатів.

Із початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року ветерани разом із багатьма жителями області добровільно мобілізувалися до лав Сил Оборони України. На території Тернопільщини почали формуватися нові військові підрозділи, укомплектовані переважно місцевими жителями (35-й та 16-й окремі стрілецькі батальйони, 105-та окрема бригада територіальної оборони, 211-та понтонно-мостова бригада тощо).

В області також проводили рекрутингові заходи — виставки зброї та обладнання, зустрічі з громадянами, зацікавленими у службі. У них брали участь, зокрема, 7-й прикордонний Карпатський загін, 71-ша окрема єгерська бригада, 1-й центр рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ і Третя штурмова бригада.

У жовтні 2025 року з’явилася інформація про затримання поліцією групи військовослужбовців, яких підозрювали у вчиненні насильницьких і майнових злочинів. За даними медіа, йшлося про представників Третьої штурмової бригади. У підрозділі повідомили, що ознайомилися з інформацією правоохоронців щодо можливих причетних осіб та заявили про готовність до співпраці зі слідством.

За чотири роки повномасштабної війни частина військовослужбовців повернулися додому з різних причин (поранення, звільнення зі служби, досягнення граничного віку). Це актуалізувало питання забезпечення та захисту їхніх прав, а також підтримки тих, хто продовжує службу. У цих умовах виникла потреба реформування ветеранської політики в області та вироблення нових форматів взаємодії між ветеранами і владою, а також між самими ветеранами.

Як наслідок, почали формуватися нові ветеранські організації. Серед них — “Тернопільська обласна профспілка учасників бойових дій та військовослужбовців” (очолює Євген Степанов), громадська організація “Захист держави” (обласний осередок очолює Віталій Мариновський), громадська організація “Рух за справедливу Україну” (очолює Тарас Шевчук). Ці структури змогли сформувати розгалужену мережу фактично в усіх районах області.

З ініціативи Євгена Степанова було створено Раду ветеранів Тернопільської області, до якої станом на кінець 2025 року входили 42 організації. Її очолює ветеран і депутат Тернопільської обласної ради від ВО “Свобода” Олег Любінський. Окрім ветеранських організацій, до складу Ради входять об’єднання родин загиблих, зниклих безвісти, волонтерські ініціативи та інші структури. Будь-яка організація або окремий ветеран може винести своє питання на розгляд, і воно буде обговорене на засіданні Ради ветеранів.

Також ветеранською тематикою опікується комунальна установа Тернопільської обласної ради “Ветеранський простір” (КУТОР “Ветеранський простір”). Ця структура покликана забезпечувати діяльність помічників із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. З листопада 2025 року виконувачем обов’язків керівника установи (до затвердження на сесії обласної ради) призначено ветерана Дмитра Харчука (ГО “Рух ветеранів Лановеччини”). У “Ветеранському просторі” працюють як ветерани, звільнені зі служби, так і демобілізовані військовослужбовці.

Як уже зазначалося раніше, частина депутатів Тернопільської обласної та міської рад із початку повномасштабного вторгнення долучилася до служби в Силах Оборони. Після завершення війни й демобілізації вони, ймовірно, стануть активною частиною ветеранського руху, що може посилити його адвокаційні можливості з огляду на їхній політичний досвід.

На Тернопільщині, як і в інших регіонах України, з лютого 2025 року активно розбудовує свою мережу громадська організація “Захист держави”, яка об’єднує ветеранів, волонтерів і громадських активістів. В області відкрито два офіси — у Тернополі та Кременці. Обласний осередок очолює підприємець Віталій Мариновський. Організація надає безкоштовні правові консультації, проводить зустрічі з іншими структурами, укладає меморандуми про співпрацю, організовує навчання, майстер-класи та тренінги. З огляду на активне розширення мережі як на національному рівні (станом на лютий 2026 року осередки функціонують у 23 областях), так і на місцевому, можна припустити, що після завершення війни ця структура потенційно може стати основою для створення нової політичної сили, формування якої фактично розпочалося завчасно.

28 листопада 2025 року відбувся конгрес обласних профспілок, присвячений створенню Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни як нового голосу захисників України. Її головою обрали керівника Тернопільської обласної профспілки Євгена Степанова. Місією організації визначено впровадження сучасних програм підтримки, реабілітації, адаптації та відновлення ветеранів.

З огляду на функціонування Ради ветеранів Тернопільської області протягом кількох років, органи державної влади та місцевого самоврядування поступово налагоджують із нею конструктивну співпрацю та комунікацію. Прикладами реагування влади на звернення Ради ветеранів стали, зокрема, рішення Ради оборони області про запровадження з 20 лютого 2025 року додаткових заходів під час загальнонаціональної хвилини мовчання, а також облаштування території біля корпусу Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, де розміщені комунальний центр морфологічних досліджень і ритуальний зал, звідки формується колона гуманітарної місії “На щиті”.

Звісно, не всі пропозиції чи вимоги ветеранської спільноти одразу враховують, але певні позитивні зміни у взаємодії вже помітні. Зокрема, конфлікти, що виникали між ветеранськими організаціями та головою Тернопільської ОВА В’ячеславом Негодою щодо призначення радників із ветеранської політики, а також ситуація із секретарем Зборівської міської ради Олександром Парацієм завершилися не на користь представників влади.

За словами співрозмовників ОПОРИ у ветеранській спільноті, призначення на початку 2026 року начальником Тернопільської ОВА Тараса Пастуха, який є ветераном і учасником бойових дій, вселяє надію на подальшу плідну співпрацю між владою та ветеранами.

Можна припустити, що, як і під час місцевих виборів 2020 року, у повоєнний період політичні партії залучатимуть військових, ветеранів та родини загиблих до участі у своїх виборчих проєктах. Водночас наразі ні представники військово-ветеранської спільноти, ні політичних сил відкрито не заявляють про будь-які домовленості чи взаємну підтримку.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.