«Ризик російського втручання - 100%»: Ольга Айвазовська про вибори в Україні в інтерв’ю для L’Express

Безпека у громадах — базова умова для старту виборчого процесу, і це поняття ширше, ніж фізична безпека. Безпекові індикатори мають бути закріплені на рівні закону, щоб рішення про (не)проведення виборів було максимально об’єктивним. Також слід визначити орган, який буде таке рішення ухвалювати. Саме про це йшлося 21 травня на заході «Безпека як передумова повоєнних виборів: яким має бути механізм прийняття відповідальних рішень».

Аудит безпеки Полтавської міської громади відбувався в березні-квітні 2025 року за матрицею оцінки, яку розробила Громадянська мережа ОПОРА. Аудит безпекової ситуації в громадах — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності й соціально-економічних передумов, який допоможе забезпечити прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення повоєнних виборів на певних територіях.

Інформація про кількість облаштованих укриттів у громаді відрізняється залежно від джерела. Так, за даними сайту міської ради, станом на кінець 2024 року в Кривому Розі обліковано 376 найпростіших укриттів. Разом з тим, на сайті комунального підприємства “Центр електронних послуг” зазначено, що таких укриття — 324. 

280 дільничних виборчих комісій (97,9%) мають щонайменше одне укриття в радіусі до 1,5 км. Водночас обом базовим критеріям — наявність укриття в межах 1,5 км і здатність вмістити щонайменше 20% виборців, які проживають у межах території дільниці, — відповідають 257 виборчих дільниць (89,49% від загальної кількості). Необхідно облаштувати достатню кількість укриттів для виборців та членів виборчих комісій біля 29 звичайних виборчих дільниць.

Аудит безпеки Снігурівської громади відбувався у березні-квітні 2025 року на основі матриці оцінки, яку розробила Громадянська мережа ОПОРА. Аудит безпекової ситуації в громадах — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності та соціально-економічних передумов, який допоможе забезпечити прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення повоєнних виборів на певних територіях.

ОПОРА ініціювала розробку матриці аудиту безпеки — інструмента, який дозволить на основі об'єктивних критеріїв визначати можливість або неможливість проведення виборів у певній громаді. Він передбачає комплексне дослідження соціально-економічної, суспільно-політичної та безпекової ситуації — з особливим акцентом на території, що найбільше постраждали від війни.

17 січня у Берліні відбулася стартова конференція проєкту «Шляхи до прогресу: Німецько-українські діалоги про верховенство права для вступу до ЄС». Подія об'єднала провідних представників влади, експертів і міжнародних партнерів, які обговорили ключові виклики та можливості України на шляху до євроінтеграції. Співорганізували захід Інститут європейської політики (Берлін) та Громадянська мережа ОПОРА. Під час дискусійної панелі, присвяченої електоральній демократії, Ольга Айвазовська, голова правління ОПОРИ, представила Дорожню карту підготовки до перших повоєнних виборів в Україні. Це була перша публічна презентація документа, підготовленого експертами ОПОРИ.

Наразі існує консенсус, закріплений у висновках, прийнятих під час ІХ Діалогу Жана Моне: проведення майбутніх вільних і чесних національних виборів має відбутися не менш як через 6 місяців після завершення воєнного стану. Для проведення таких виборів мають також бути створені належні демократичні й безпекові умови.

Після припинення воєнного стану (війни) першочерговим завданням буде проведення багаторівневого аудиту безпеки для визначення можливості проведення виборів в громадах/територіях і прийняття обґрунтованого рішення винятково на основі достовірних та офіційних даних.