31 жовтня 2025 року в Києві у гібридному форматі відбувся круглий стіл «Виборчі кампанії за кордоном: міжнародна практика і рекомендації для України». Учасники обговорили виклики та знайти рішення проблем політичних кампаній у післявоєнних виборах за кордоном, а також ознайомилися з тим, як інші країни організовують кампанії за кордоном і порівняли як цей досвід корелює з національним законодавством.
Захід організовано Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA) спільно з профільним Комітетом Верховної Ради, Національним демократичним інститутом (NDI), Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), Центром політико-правових реформ (ЦППР), Громадянською мережею ОПОРА та Рухом ЧЕСНО.
На тлі повномасштабної війни мільйони українців опинилися за кордоном – за оцінками, близько 8 мільйонів перебувають у вимушеній еміграції. Попри відстань, вони залишаються невід’ємною частиною українського суспільства і зберігають високий інтерес до подій на Батьківщині – понад 82% українців за кордоном постійно цікавляться політикою в Україні.
Наступні вибори будуть історичними для України, і держава має забезпечити реалізацію виборчих прав громадян за межами країни навіть в повоєнних умовах. Водночас організація виборів і агітації за кордоном є надзвичайно складним завданням із багатьма викликами. Треба вирішити, де і як голосуватимуть розпорошені по світу виборці, а також – як створити умови для передвиборчої агітації серед українців у десятках країн.
На початку події програмна координаторка International IDEA Юлія Шипілова презентувала результати дослідження «Проведення кампаній за межами країни: правові норми та практика у 27 державах-членах Європейського Союзу». За її словами, якщо говорити про інформування про виборчі процеси за кордоном, то є усталена практика в різних країнах, але якщо говорити про агітацію, то цей процес для багатьох незрозумілий.
«Це дослідження побудовано таким чином, що є загальні тенденції, виклики та розуміння того, що можливо і що неможливо. Далі йде аналіз кожної з 27 країн-членів ЄС. І тут ми розглядали агітаційні заходи різного масштабу та розміщення агітаційних матеріалів онлайн та в традиційних медіа».
Вона зазначила, що в дослідженні проаналізовано первинне та вторинне законодавство, а також практика, яка через запити була верифікована безпосередньо з країнами ЄС. Шипілова зауважила, що вони стикнулись зі складнощами в інтерпретації, тому що в багатьох країнах доволі незрозуміло як саме врегульовані ці питання.
Народна депутатка Вікторія Сюмар («Європейська Солідарність») розповіла про тривожні тенденції, які її політична сила побачила в їхньому соціологічному опитуванні, що проводив КМІС у Німеччині, Польщі та Чехії навесні 2024 року:
«На той момент лише 20% опитаних людей займалися питанням отримання громадянства іншої країни, в якій проживають, а 34% не подавали документи і не планували отримати це громадянство. Але, я думаю, у зв’язку з новаціями в ЄС щодо захисту ця ситуація може суттєво змінитися. Згідно з опитуванням важливі перепони для повернення – це проблеми з критичною інфраструктурою (34%) та безпека (34%)».
Ольга Снопок, аналітикиня ОПОРИ, поділилася результатами соціологічного опитування щодо медіаспоживання українців, які виїхали за кордон. Вона наголосила, що виборча кампанія серед наших громадян за межами України значною мірою відбуватиметься в онлайн-просторі.
«Онлайн-агітація буде переважати серед українців за кордоном. Українським телебаченням користується лише 8%, радіо — 1%. Основні джерела інформації — месенджери та соціальні мережі (60-70%). Партії підуть в онлайн, коли почнеться кампанія», – зазначила експертка, посилаючись на дані опитування.
Ольга також застерегла, що TikTok і Telegram належать до платформ з мінімальною модерацією, які найменше контролюють і які можуть стати полем для інформаційного втручання РФ. Особливо популярні серед діаспори анонімні телеграм-канали, які можуть використовувати для дезінформації. Це створює нові ризики під час виборчої кампанії.
Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зауважила, що держава Україна зараз має боротись за соціальну мобільність українців:
«Якщо цей рух українців з України і в Україну буде припинено, то ми будемо мати те, що ми маємо після 2022 року з окупованими територіями. Не з точки зору ідеології, пропаганди і перспективи життя, а з точки зору відсутності взаємодії з державою як такою». Вона також підкреслила: «Ми не знаємо, якими ми будемо: чисельністю, соціальним статусом, економічним становищем країни. Але якщо збираються експерти і політичні актори, то вони можуть визначити, ким ми хочемо бути і які для цього нам потрібні сили і засоби».
Ольга Айвазовська також порушила питання не лише права обирати, а й права бути обраними, і як воно залишається обмеженим для українців за кордоном станом на зараз:
«Жінки, які виїхали у 2022 році на пів року і вже повернулись, не зможуть брати участь як кандидатки до 2028 року у парламентських виборах і до 2034 року на президентських виборах. Чи влаштовує країну-кандидатку в члени ЄС розуміння й усвідомлення проблеми обмеження прав на основі тих подій, які не залежали від громадян? Як на мене, статус країни-кандидата в члени ЄС створює неймовірну кількість можливостей. І форм реалізації прав громадян в особливому статусі кандидата можна знайти дуже багато, головне – хотіти».
Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, під час панелі наголосила, що питання відповідальності за порушення під час передвиборної агітації за кордоном має стати одним із центральних у порядку денному підготовки до виборів.
«Ми дуже тісно співпрацюємо з Національним агентством із запобігання корупції. У нас уже є певні напрацювання і рішення, але їх потрібно узгоджувати з політиками та виходити на конкретні домовленості — принаймні щодо питань, де встановлені чіткі дедлайни дорожньої карти. Це питання вже перестає бути політичним або політизованим — воно стає питанням виконання наших зобов’язань як країни-кандидата в ЄС. Ми, як ОПОРА, пропонуємо розпочати дискусію не з позиції “підготовки до виборів”, а з позиції “підготовки до європейської інтеграції”. Адже маємо конкретні зобов’язання перед Європейським Союзом – у тому числі з визначеними строками».
Коцюруба також звернула увагу на необхідність формування системи відповідальності за порушення правил агітації — як адміністративної, так і кримінальної. Вона наголосила, що досвід Молдови показує реальну загрозу іноземного впливу на виборців за кордоном і потребу превентивного реагування.
«Якщо ми говоримо про передвиборну агітацію, то мусимо розуміти: там, де є агітація, завжди є і порушення. І питання не в тому, чи вони будуть, а в тому, якої з цих агітацій буде більше — законної чи незаконної. Це – кримінальна відповідальність. І зараз ми маємо поставити її на перше місце.
Приклад Молдови це яскраво показує: спочатку намагання вплинути на виборця здійснювали через дезінформаційні матеріали, а згодом – через підкуп. Подібні ризики можуть виникнути і в українському контексті, адже трудові мігранти часто працюють централізовано – на фабриках чи підприємствах, де власники можуть безпосередньо комунікувати з українцями».
Окрему увагу під час заходу було приділено питанням контролю фінансування виборчих кампаній за кордоном. Керівниця департаменту запобігання політичній корупції НАЗК Ганна Чорнуцька представила можливості платформи Politdata — державного інструменту прозорості, який дає змогу відстежувати рух коштів політичних партій і виборчих фондів. Вона наголосила, що у випадку агітації за кордоном саме цифрові рішення можуть стати запорукою ефективного контролю фінансування, адже дозволяють виявляти потенційні зловживання навіть за межами країни.
У дискусії також взяли участь експерти з Франції, Молдови та Європейського центру протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE), які поділилися досвідом щодо регулювання політичної реклами й забезпечення рівних умов для партій у закордонних виборчих округах. Вони наголосили, що головним викликом у більшості держав залишається прозорість фінансування, визначення меж політичної комунікації в інтернеті та запобігання зовнішньому втручанню через онлайн-платформи.
Завершальний блок події – «Підтримка політичного зв’язку з українським електоратом за кордоном» – був присвячений результатам політичних діалогів із громадами у Німеччині, Великій Британії та Литві. У дискусії, модераторкою якої виступила Ольга Айвазовська, взяли участь Наталія Панченко, лідерка української діаспори у Польщі та Наталія Пригорницька, співзасновинця ГО “Альянс українских організацій”. Вони наголосили на необхідності інтеграції українців за кордоном у політичний процес та постійній двосторонній комунікації між державою і громадянами.
Обговорення в рамках круглого столу показало: майбутні вибори мають стати не лише процесом політичного волевиявлення, а й демонстрацією стійкості українських інституцій і відповідальності держави перед своїми громадянами – незалежно від того, де вони зараз живуть.