Для українців Навальний – доволі суперечлива фігура. З одного боку, він критикував режим Путіна, а з іншого – підігрував риториці Кремля про Україну. Для Заходу ж, який одвічно намагається знайти "хороших росіян", аби побудувати політичний діалог, він був символом опозиції й найбільшою загрозою для нинішнього авторитарного режиму. Ймовірно, що і в Кремлі Навального вважали небезпечним. Спершу його не допустили до виборів, потім спробували вбити, а згодом посадили у в'язницю, з якої йому не вдалося вийти живим. Вбивство або доведення до смерті "опозиційного" політика вчергове продемонструвало, що Росія – давно не демократія, а путінський режим страшенно боїться втратити контроль над політичним процесом. Відтак, Кремль копіює тактику гітлерівської Німеччини й очищує внутрішнє політичне поле від уявних "ворогів".

Перший місяць 2024 року відзначився потужними інформаційними операціями Росії. На всіх доступних майданчиках Кремль намагався розколоти єдність між владою й народом України, водночас заперечуючи існування української ідентичності. Паралельно Росія імітує зацікавленість у переговорах, аби виграти час і переспрямувати увагу світу. Втім, агресивні дії й наміри публічних російських ультранаціоналістів змушують Європу всерйоз розглядати варіант прямого військового зіткнення з РФ. Важливим елементом російських інформаційних зусиль залишається зменшення західної допомоги Україні. Через дискредитацію військово-політичного командування нашої країни та маніпулювання чутливими темами російська сторона відвертає увагу від власних воєнних злочинів, а також дестабілізує міжнародну підтримку і внутрішню ситуацію в Україні.        Нижче розповідаємо про ключові російські наративи у січні, їх контекст і мету поширення.

Останній місяць війни був для України неоднозначним. З одного боку, США поки що не проголосували за новий пакет військової допомоги для України, хоча компроміс між демократами та республіканцями щодо цього питання був досягнутий. Обидві партії готові голосувати "за". Втім, наріжним каменем досі залишається узгодження позицій щодо посилення заходів проти нелегальної міграції на кордоні США та Мексики. З іншого боку, Європейська Рада ухвалила рішення розпочати з Києвом переговори про вступ до ЄС. Попри тенденції до зменшення військової допомоги протягом останніх кількох місяців, у грудні кілька країн Європи, Японія і США анонсували чергові пакети допомоги орієнтовано на 1,5 млрд доларів. Все більше лідерство в цьому процесі демонструє Німеччина. Україна анонсувала виробництво понад 1 млн безпілотників у 2024 році. Натомість Кремль запевняє, що воюватиме до кінця, а в найближчій перспективі — напередодні перевиборів Путіна, запланованих на весну 2024 року — хоче продемонструвати власному суспільству "перемоги" на фронті. 

Події минулого місяця вкотре показали, що світ перебуває на етапі змін політичного ландшафту і потребує єдності демократичних сил.

Жовтень 2023 року був багатим на зовнішньополітичні події та геополітичні зрушення. Відсутність консенсусу в США щодо подальшої допомоги Україні, обрання проросійського уряду в Словаччині, стійка прокремлівська політика Угорщини, інтенсифікація військових дій на Близькому Сході можуть негативно вплинути на порядок денний у російсько-українській війні. Водночас військова підтримка України лишається стійкою. Нині вона першочергово скерована на посилення протиповітряної оборони, зважаючи на загрози для української енергетики. Україна намагається досягти справедливого закінчення війни, просуваючи власну "формулу миру". Росія не демонструє бажання припинити військове вторгнення, а й далі прагне захопити українські землі. Свої зовнішні зусилля Росія спрямувала на зменшення допомоги Україні та пошук нових союзників. Кремль робить ставку на затяжну війну, глобальну нестабільність та втому Заходу від України. Все це має стати сигналом до більш рішучих дій міжнародної спільноти, аби зупинити ключове джерело світової дестабілізації.

µ=Минулого тижня (25 вересня – 1 жовтня) в Україні анонсували створення Альянсу для виробництва зброї. Кремль не відмовляється від імперіалістичних прагнень та погрожує захопити нові території. Для цього агресор планує спрямувати на війну більше третини федерального бюджету. Попри зростання державного боргу, Росії досі вдається фінансувати війну проти України через частковий обхід санкцій та використання компаній із третіх країн для імпорту товарів військового призначення. Партнери України докладають зусиль, аби Росія не могла обходити санкції, але обмеження проти Москви потребують більш пильної уваги національних урядів, а також напрацювань стратегії перманентного їх посилення. 

Минулого тижня (18–24 вересня) партнери оголосили про військову допомогу Україні на кілька мільйонів доларів США. Серед того, що найближчим часом отримає Україна, – додаткові системи протиповітряної оборони (ППО), танки, бронетехніка, артилерійські снаряди та, ймовірно, далекобійні ракети ATACMS. У Нью-Йорку відбувся тиждень високого рівня 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, під час якого лідери низки країн підтримали територіальну цілісність України та засудили російську агресію. Росія не допомогла своєму союзнику Вірменії в конфлікті з Азербайджаном, тож Баку провело успішну військову операцію в Нагірному Карабасі. Натомість правляча партія Грузії звинуватила Україну в підтримці сил, які хочуть здійснити переворот в країні, та ініціювала імпічмент проєвропейської президентки країни. 

Минулого тижня (11–17 вересня) російський диктатор Владімір Путін зустрівся зі своїм північнокорейським колегою Кім Чен Ином, який підтримав Кремль у “священній боротьбі” з "гегемоністичними силами”. Втім, РФ та КНДР ніяких угод не підписали – принаймні офіційно. Також росіяни вкотре заявили, що нібито готові до мирних переговорів, але не забули й про ультиматуми – Україна має погодитися з окупацією частини своїх територій. Рада Європи ухвалила декларацію з принципами прозорого й ефективного функціонування створеного раніше Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України. Декілька членів ЄС, які межують з країною-агресором, заборонили в'їзд на свою територію автомобілям з російськими номерами. Україна ж за допомогою морських дронів системно атакує російський Чорноморський флот. Загалом Сили Оборони знищили або пошкодили більш як 20 військові кораблів Росії, у тому числі 5 на минулому тижні. Серед них: великий десантний корабель “Мінськ” та підводний човен “Ростов-на-Дону”.

Минулого тижня (4–10 вересня) відбулися переговори президентів Туреччини та Росії, де Владімір Путін допустив повернення Росії  до "зернової угоди", якщо вимоги його країни будуть виконані. Зокрема відбудеться послаблення санкцій на російських сільськогосподарський сектор. 9–10 вересня у Нью-Делі (Індія) відбувся саміт лідерів країн "Великої двадцятки" G-20, учасники якого в підсумку ухвалили компромісну заяву щодо України.  Вірменія провела спільні військові навчання з США, що викликало гнівну реакцію Кремля, як і той факт, що США передали Україні снаряди зі збагаченим ураном. В Офісі Президента України розкритикували Комісію ООН з розслідування злочинів в Україні, назвавши її висновки про відсутність достатніх доказів здійсненого Росією геноциду в Україні "політичною беззубістю" та "непрямим заохоченням злочинця".