Чергові місцеві вибори в Німеччині, що відбулися 22 вересня у федеральній землі Бранденбург, продемонстрували дедалі більшу фрагментацію політичного ландшафту країни. Проросійські “Альтернатива для Німеччини” і “Союз Сари Ваґенкнехт” зміцнюють свої позиції, натомість урядові “Зелені” та Вільна демократична партія зазнали нищівної поразки.

У Бранденбурзі, як і в Саксонії й Тюрингії, де вибори відбулися ще 1 вересня, демократичним силам буде важко обійтися без коаліцій із “друзями Путіна”. Крім того, результати виборів можуть спричинити турбулентність у федеральному уряді, де зберігається підтримка України. Водночас вище керівництво Німеччини, схоже, готове підігрувати антиукраїнським настроям заради електоральних переваг.

Після серії поразок Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) канцлера Олафа Шольца виграла на виборах до бранденбурзького парламенту з результатом у 30,9% голосів. Попри те, що ця федеральна земля вважається оплотом соціал-демократів ще з часів об’єднання Німеччини, ультраправа “Альтернатива для Німеччини” (АдН) мала всі шанси обійти провладну партію. Така ситуація могла би поставити хрест на планах Шольца балотуватися на новий термін наступного року.

Ба більше, вважалося, що поразка соціал-демократів могла б запустити політичний процес позачергових виборів. Однак поки що урядова коаліція може видихнути, адже АдН фінішувала другою з результатом у 29,2%. Третє місце посів нещодавно заснований лівопопулістський “Союз Сари Ваґенкнехт” (BSW) із результатом у 13,5% голосів, четверте — Християнсько-демократичний союз (ХДС) із 12,1%. 

Після провальних виборів у Саксонії й Тюрингії соціал-демократам вкрай важливо було перемогти на територіях, де їхян партія керує протягом багато років і де особисто живе Шольц. Утім, перемога СДПН є результатом низки тактичних кроків, серед яких — максимальне дистанціювання чинного канцлера від виборів.

Нині Олаф Шольц має наднизький рейтинг: 77% населення вважає його “слабким лідером”. Саме тому виборчу кампанію фактично “витягнув” прем’єр-міністр Бранденбургу з 2013 року Дітмар Войдке, якого схвалюють близько 60% виборців. 

І все ж усе це не завадило Шольцу розіграти “українську карту”. Напередодні виборів він посилив скептицизм щодо України, висловивши думку, що вже зараз потрібно обговорювати шляхи завершення війни й запрошувати Росію на другий Саміт миру. Також ширилися чутки про підготовку Шольцом “мирного плану”, який передбачає територіальні поступки України.

Під час спілкування з громадянами Бранденбургу Шольц запевнив, що не дозволятиме Україні бити по Росії німецькою зброєю, навіть якщо інші країни дадуть такі дозволи. Цілком очевидно, що зміна риторики канцлера спрямована на те, щоб здобути симпатії виборців, але аж ніяк не сприяє нарощенню світової єдності навколо другого Саміту миру.  

Крім цього, аби завадити перемозі АдН, соціал-демократів підтримали їхні союзники по коаліції — Вільна демократична партія. Схожу стратегію обрав і електорат — 75% голосів тих, хто підтримав СДПН, були віддані не через симпатію до цієї партії, а для того, щоб не допустити до влади екстремістів.

Олаф Шольц задоволений результатами виборів, але чи достатньо їх, аби поховати дебати щодо його “непридатності” на роль канцлера, досі не зрозуміло. Попри вкрай негативні показники соціологічних опитувань, Олаф Шольц прогнозує, що приведе свою Соціал-демократичну партію до перемоги на виборах до Бундестагу наступного року.

Також, незважаючи на перемогу, в соціал-демократичної партії виникає дилема щодо майбутньої коаліції в Бранденбурзі. Сформувати коаліцію лише з ХДС не вдасться, оскільки для цього не вистачить одного мандату. Тому для формування уряду потрібно буде домовлятися з лівою партією Сари Ваґенкнехт, лідерку якої ще називають “подругою Путіна”.

Партія Ваґенкнехт, як і АдН, просувають проросійський порядок денний. Приміром, в одному з останніх інтерв’ю німецька політикиня запропонувала відмовитися від постачання Україні зброї, припинити вогонь на поточній лінії фронту з подальшим проведенням “референдумів” на Донбасі та в Криму. Показово, що однією з умов Ваґенкнехт для формування коаліції є зміна політики федерального уряду щодо України.

Як і в Саксонії й Тюрингії, де тривають коаліційні переговори між ХДС, СДПН та BSW, Ваґенкнехт навряд чи доб’ється зміни федеральної політики. Втіи, варто зважати, що антиукраїнські впливи в Німеччині посилюються.     

Крім небажаних політичних альянсів на місцевому рівні, перемога СДПН затьмарена й активізацією внутрішньої боротьби в коаліційному уряді. Чергова поразка партій “світлофорної” коаліції (СДПН, ВДП, Зелені) на фоні максимально низького задоволення її роботою серед населення значно ускладнює консенсусне прийняття рішень та злагоджену роботу уряду. Тепер партії можуть зосередитися на відродженні своїх рейтингів, не шукаючи компромісів усередині “світлофора”.

На тлі програних місцевих виборів керівництво німецьких “зелених” пішло у відставку. І хоча це не має вплинути на роботу уряду або відставку управлінців від цієї партії, все ж, як зазначає Reuters, такий крок може спровокувати посилення політичної нестабільності.

Натомість вільні демократи, переслідувані пошуком реанімаційних шляхів, сподіваються прийняти низку важливих питань на федеральному рівні, аби потім “продати” їх своїм виборцям. Тому партійці посилюють свої вимоги про зміни в міграційній, пенсійній та економічній сферах, а також про прийняття бюджету на 2025 рік.

Віцепрезидент Бундестагу і представник ВДП Вольфганг Кубицький вважає, що урядова коаліція Німеччини розпадеться ще до кінця цього року. Однак, з огляду на вкрай низькі рейтинги правлячих партій, реалістичність цього сценарію викликає сумніви. Жодна з коаліційних партій станом на сьогодні не виграє федеральні вибори, а ВДП взагалі не потрапляє до Бундестагу.     

Врешті, демократичним силам Німеччини потрібно переосмислити власні політичні стратегії, оскільки зростання рейтингів популістських партій загрожує стабільності найбільшій економіці Європи. Понад це, позиції екстремістів у безпековій політиці можуть дорого коштувати Німеччині, як і Європі загалом. 

Для Цензор.НЕТ