Громадянська мережа ОПОРА продовжує системний моніторинг ризиків, пов’язаних із поширенням у публічному просторі риторики, що може посилювати соціальне виключення, радикалізацію та послаблювати суспільну згуртованість. У цьому звіті проаналізовано комунікацію в українському сегменті Telegram упродовж листопада 2025 року, зокрема випадки висміювання, приниження та інших форм риторики, які потенційно можуть сприяти нормалізації або виправданню насильства.

Фокус дослідження спрямований не лише на окремі приклади агресивної чи дискримінаційної риторики, а передусім на їхню сукупність як маркер ширших суспільних ризиків. Йдеться, зокрема, про тенденції до зростання недовіри до державних інституцій, коли частина Telegram-каналів системно подає українську владу як «внутрішнього ворога», а також про поглиблення поділів між «правильними» та «неправильними» українцями через розширення переліку груп, що зазнають маргіналізації в публічному просторі.

У межах дослідження проаналізовано український сегмент Telegram, який охоплює 15 найпопулярніших загальнонаціональних анонімних каналів, 46 регіональних анонімних каналів і 6 каналів блогерів. Детальніше з методологією можна ознайомитися за посиланням.

Ключові знахідки: ієрархія ризиків

Загальне резюме

Ми поділили прояви насильницької риторики на три рівні загрози ескалації політично мотивованого насильства чи виключення певних груп із політичного життя (балотування на виборах, проведення публічних акцій та мітингів тощо). Для цього ми керувалися двома критеріями:

  1. Чи є в цьому контенті заклики до насильницьких дій або чи зображає він насильство як виправдану або нормальну дію?
  2. Масштаб і системність поширення такого контенту.

У жовтні 2025 року насильницька риторика в досліджуваному масиві зберігала системний й стабільний характер і демонструвала подальшу структуризацію навколо кількох ключових напрямів. Із понад 51 тис. повідомлень, опублікованих у 67 Telegram-каналах, 1323 дописи містили ознаки насильницької риторики. Ці повідомлення були рівномірно розподілені протягом усього періоду спостереження. На відміну від попередніх місяців, окремі наративи набули більшої цілісності й повторюваності, що свідчить не лише про реактивність інформаційного середовища, а й про поступове закріплення певних рамок сприйняття держави, інституцій та окремих соціальних груп.

Як і у попередні місяці, прямі заклики до насильства залишаються поодинокими. Водночас фіксується стабільне поєднання делегітимаційної, дегуманізаційної та принизливої риторики з регулярним висвітленням насильницьких інцидентів, що в комплексі формує підґрунтя для зниження чутливості до насильства та посилення соціальної поляризації.

Найвищі ризики ескалації у жовтні пов’язані з подальшою системною делегітимацією центральної влади та окремих державних інституцій, а також із цілеспрямованими кампаніями дискредитації публічних осіб, які супроводжуються мовою приниження й демонізації. Помітним також лишається конфліктний наратив навколо мобілізації та діяльності представників ТЦК і силових органів, що підсилює напругу між державою та громадянами. Також фіксувалося подальше відтворення принизливої, дегуманізаційної та демонізаційної лексики щодо різних соціальних груп: військовослужбовців, працівників ТЦК, “ухилянтів”, “заброньованих”, жінок, російськомовних українців, українців за кордоном та ін.

Високий рівень загрози

  • Системна делегітимація центральної влади та ключових державних інституцій. У листопаді поглибилася тенденція до послідовної дискредитації Президента, уряду, парламенту, антикорупційних структур й окремих державних органів. Значна частина контенту формує образ держави як такої, що діє проти інтересів громадян, керується корисливими мотивами або свідомо ігнорує потреби суспільства. Делегітимація супроводжується принизливою й дегуманізаційною лексикою, що підриває базову довіру до інституцій і створює передумови для виправдання непокори, саботажу або агресії щодо представників влади.
  • Радикалізація риторики навколо політики мобілізації та силових структур. Суттєвим ризиком залишається системне зображення мобілізації та діяльності ТЦК й інших силових органів як насильницьких, репресивних і нелегітимних. У листопаді ця риторика поєднувалася з детальним описом конкретних інцидентів і корупційних схем, що зміцнювало образ цих структур як загрози для звичайних громадян. Таке фреймування сприяє поглибленню конфлікту «держава vs громадяни» та може знижувати готовність до співпраці з інституціями, а в окремих випадках — створювати підґрунтя для виправдання агресивних дій щодо їхніх представників.
  • Нормалізація насильства в публічному дискурсі. У листопаді, як і протягом минулих місяців, була опублікована значна кількість повідомлень, що детально описують випадки побутового, кримінального або публічного насильства. Часто такі публікації супроводжувалися емоційною або зневажливою лексикою щодо учасників подій. Хоча самі по собі такі повідомлення не є закликами до політично мотивованого насильства, їхня регулярність і тональність можуть сприяти зниженню чутливості до насильства як явища та формувати сприйняття агресії як звичного способу реагування на конфлікти.

Середній рівень загрози

  • Цілеспрямовані кампанії дискредитації з елементами демонізації. У листопад спостерігалися кампанії дискредитації окремих політиків, публічних осіб, антикорупційних активістів і чиновників. Такі кампанії часто поєднували звинувачення у корупції чи зловживаннях із принизливою або дегуманізаційною лексикою, а також із гомофобними наративами. Попри відсутність масових прямих закликів до насильства, системне представлення конкретних осіб як «ворогів», «зрадників» або «маріонеток» знижує поріг емпатії та підвищує ризик схвалення агресивних дій проти них у разі ескалації конфліктів.
  • Дегуманізація та приниження соціальних груп. У листопаді канали використовували принизливу риторику щодо різних соціальних груп — через соціальний статус, поведінку під час мобілізації, мову спілкування або географічне походження. Їхня повторюваність у межах окремих каналів створює фоновий ризик закріплення ієрархічного поділу на «своїх» і «чужих» та підвищує потенціал більш радикальних форм виключення представників цих груп із суспільно-політичного життя.

Низький рівень загрози

  • Поодинокі схвальні згадки про насильство або радикальні дії. У листопаді зафіксовано обмежену кількість повідомлень, де насильство прямо або опосередковано подається як допустимий спосіб реагування. Такі прояви не є системними, однак у поєднанні з делегітимацією та дегуманізацією можуть підвищувати ризики ескалації в майбутньому.

Лінії конфліктів

У проаналізованому контенті за листопад 2025 року чітко простежуються повторювані лінії конфліктів між різними соціальними групами та інституціями. Вони відтворюються з допису в допис і формують стійкі уявлення про “протилежні сторони” суспільних процесів. У перспективі такі протиставлення можуть трансформуватися в соціально-політичні кліважі — стабільні лінії напруження, навколо яких розгортатиметься політична конкуренція та мобілізація. На відміну від класичних кліважів, що мають історичне або територіальне підґрунтя, зафіксовані конфлікти здебільшого є продуктом поточної війни, мобілізаційних практик і трансформацій державного управління. Саме тому вони є динамічними, але водночас потенційно ризикованими з огляду на швидкість їх поширення й емоційну насиченість.

 Ключові соціально-політичні конфлікти, які проявлялися в досліджуваному контенті:

  • держава vs громадяни;
  • влада vs громадяни;
  • військовозобов'язані vs держава;
  • «ухилянти» vs суспільство;
  • військові vs цивільні;
  • російськомовні vs українськомовні;
  • УПЦ МП vs українське суспільство;
  • українці в Україні vs українці за кордоном;
  • бідні vs багаті.

Статистика

У межах дослідження було зібрано 51147 повідомлень із 67 Telegram-каналів (15 загальнонаціональних анонімних новинних каналів, 6 найпопулярніших каналів блогерів і 46 локальних каналів — по 2 з кожної області, крім АР Крим і Луганської області). Дані охоплюють період з 1 до 30 листопада 2025 року. 

За допомогою мовної моделі Ollama Gemma 3 було автоматично виявлено повідомлення, що містять мову ворожнечі, заклики до насильства або іншу насильницьку риторику. Мовна модель визначила 3027 дописів як повідомлення з ознаками насильницької риторики. Після цього вручну було проведено поглиблений контент-аналіз, який показав, що 1323 повідомлення містили ознаки насильницької риторики: 463 — у каналах блогерів, 451 — у локальних Telegram-каналах, 409 — в анонімних новинних каналах. Детальний опис методології — за посиланням.