Питання підготовки до перших повоєнних виборів уже сьогодні потребує фахової дискусії та ретельної роботи над законодавчою базою, – про це йшлося під час публічної дискусії «Законодавство про перші повоєнні вибори: політико-правова рамка», який провела Громадянська мережа ОПОРА 17 березня в Одесі.

Під час заходу експерти, депутати та представники громадянського суспільства обговорили ключові виклики та можливі рішення для організації виборів після завершення війни. Як зазначили під час заходу організатори дискусії – експерти ОПОРИ – від того, якими будуть законодавчі рішення та політичний консенсус щодо ключових параметрів виборчого процесу, залежатимуть легітимність майбутньої влади, відновлення демократичних процедур і довіра громадян до державних інституцій. В умовах масштабних безпекових викликів, внутрішнього переміщення мільйонів людей та перебування значної частини громадян за кордоном підготовка до повоєнних виборів вимагає завчасного обговорення можливих моделей і рішень, а також роботи над законодавчою базою майбутніх виборів.

«Те, що ми сьогодні бачимо у політичній площині нашої держави, – це лише одна складова підготовки до повоєнних виборів. Готуватися до них потрібно вже зараз: чим більше підготовчої роботи буде зроблено сьогодні, тим якісніше можна буде організувати виборчий процес після завершення війни», – зазначив Анатолій Бойко, регіональний консультант Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області, голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України».

Громадянська мережа ОПОРА багато років досліджує виборче законодавство та виборчі процеси в Україні, здійснює спостереження за виборами, а також бере участь у розробці та експертному обговоренні законодавчих змін. Зокрема експерти ОПОРИ долучились до діяльності Робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо організації виборів в особливий або повоєнний період, що була створена наприкінці 2025 року. Її створення стало відповіддю на необхідність визначити правові рамки перших повоєнних виборів та рекомендації Європейської комісії у межах євроінтеграційного процесу.

Під час зустрічі в Одесі старша радниця з правових питань ОПОРИ Ольга Коцюруба наголосила, що проведення виборів під час воєнного стану неможливе, адже вони не відповідатимуть принципам свободи та прозорості виборчого процесу. За її словами, законодавча підготовка до повоєнних виборів триває і перебуває на стадії активного напрацювання, однак ключові політичні рішення ще потребують широкого консенсусу. Крім того, вона зазначила, що ОПОРА не підтримує одночасного проведення президентських і парламентських виборів, а також поєднання виборів із всеукраїнським референдумом. При цьому складним лишається питання люстрації.

«Остаточного консенсусу в питанні люстрації наразі не досягнуто, однак ми впевнені, що воно вкрай важливе і необхідне. Ми підтримуємо так звану «мʼяку люстрацію», за якої кандидати будуть зобовʼязані повідомити публічно про всі свої можливі звʼязки з державою-агресором. Це стосуватиметься тих кандидатів, щодо яких на момент виборів будуть відсутні судові вироки абощо. Якщо ж будь-яких кроків щодо люстрації або обмежень державою вжито не буде, у суспільства постане питання щодо прозорості, чесності, рівності і справедливості перших повоєнних виборів», – пояснила вона.

Аналітик ОПОРИ Дмитро Баштовий підкреслив важливість регіональних обговорень для підготовки законодавчих змін: «Такі заходи є надзвичайно цінними, адже багато залежить від інформації про ситуацію в регіонах і рекомендацій практиків на місцях. Зокрема, одним із ключових викликів стане визначення на законодавчому рівні критеріїв безпеки для проведення виборів у громадах. Наразі з-понад 33 тисяч виборчих дільниць більш ніж пів тисячі зруйновані внаслідок бойових дій, а понад 6400 розташовані на тимчасово окупованих територіях. Відповідно, цю проблему потрібно вирішувати, і, звісно, йдеться не лише про це, а про десятки і сотні інших нюансів та питань, над розв’язанням яких варто працювати вже сьогодні», – сказав він.

Під час дискусії учасники також обговорили вартість організації виборів, проведення виборів за кордоном, базові політичні рішення щодо строків і послідовності проведення виборів, критерії безпеки, а також механізми реалізації виборчих прав різних категорій громадян. Окрему увагу приділили забезпеченню виборчих прав різних груп громадян, зокрема військовослужбовців та українців, які перебувають за кордоном.

Зокрема депутат Одеської міської ради Олександр Славський зауважив, що питання участі військових у виборах потребує особливої уваги: «З одного боку, може здаватися дивним зараз думати про вибори, але з іншого боку, я усвідомлюю, що це необхідно. Я особливо хвилююся за тих, хто сьогодні служить у Силах оборони. Ці люди мають не лише право проголосувати, а й право брати участь у політичному житті країни, яку вони захищають. Для цього їм потрібен достатній час: повернутися додому, зрозуміти, якою є політична ситуація, визначитися зі своїм рішенням тощо. І на це треба щонайменше пів року або й рік. А ми розуміємо, що часу, ймовірно, буде значно менше. І, звісно, питання обмежень дуже важливе, бо ми можемо отримати ситуацію, коли в місцевих радах будуть просто постійні бійки й суперечки, якщо до них пройдуть одночасно, скажімо, ветерани і ті, хто ухилявся від служби, втікши за кордон», –зазначив політик.

Колишній військовий, науковець Інституту публічної служби і управління та представник ГО ІЦ «Майдан Моніторинг» Олександр Остапенко звернув увагу, що одним із ключових принципів майбутніх виборів має бути рівність виборчих прав: «Основний критерій виборів – це рівність, а рівність означає справедливість. Сьогодні існують різні ситуації: хтось виїхав за кордон законно, хтось – незаконно. І є купа інших проблем та питань. Але законодавство потрібно формувати вже зараз, залучаючи суспільство до обговорення та враховуючи міжнародні практики», – вважає він.

Організатори публічної дискусії зауважили, що такі зустрічі в регіонах мають важливе значення для підготовки до перших повоєнних виборів, адже дозволяють врахувати місцевий контекст і напрацювати ефективні рішення.

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.