Як була влаштована система підкупу виборців в Молдові: уроки для України

20 жовтня в Молдові відбулися голосування на конституційному референдумі щодо потенційного вступу країни в ЄС та президентські вибори. Жоден із кандидатів не зміг отримати необхідної кількості голосів для перемоги в першому турі, тому 3 листопада проведуть другий тур. Тоді стане відомо, чи збереже Майя Санду посаду президентки.

Чому офіційний Тбілісі пішов на ухвалення скандального закону про іноземних агентів напередодні парламентських виборів та чи будуть його виконувати представники громадянського суспільства? Як суспільство ставиться до кроків, які фактично руйнують європейську перспективу Грузії? Та чи боїться нинішня влада Грузії санкцій з боку західних країн? Про це більше у цьому випуску «Сили вибору».  

Вибори в Європейський парламент відбуваються в умовах зростання популярності правих політичних сил і російських гібридних загроз. Більш радикальне і водночас антиукраїнське крило європейських політиків має всі шанси збільшити своє представництво в парламенті ЄС.

23 травня відбулись останні дебати між кандидатами на посаду президента Європейської комісії, а вже 6–9 червня європейці вибиратимуть депутатів Європейського парламенту. І хоча українці навряд чи отримають можливість обирати й бути обраними до інституцій Європейського Союзу раніше виборів 2034 року (до 2029 року Україна, найімовірніше, не встигне стати повноцінним членом ЄС), знайомитися з цим процесом варто вже зараз.

Громадянська мережа ОПОРА висловлює підтримку та солідарність неурядовому сектору і громадянам Грузії. Ми наголошуємо, що ухвалення такого закону стане негативною практикою та зашкодить громадянському суспільству і демократії в цілому. ОПОРА підкреслює, що копіювання негативних практик, як це хочуть зробити провладні політичні сили в Грузії, може призвести до становлення авторитаризму, переслідування незалежних організацій та ЗМІ, а також порушення прав людини.

Глобальна мережа національних спостерігачів за виборами (GNDEM) висловлює глибоке занепокоєння через спроби підірвати право громадян спостерігати за виборчими процесами — як через розгляд грузинським парламентом закону про іноземний вплив, написаного за російським зразком, так і через постійні словесні атаки урядовців на громадських спостерігачів від ISFED, GYLA та TI-Georgia, а також через постійні переслідування громадських лідерів у більш широкому сенсі. 

18 березня в російська ЦВК оголосила результати президентських «виборів», на яких очікувано переміг чинний очільник країни Владімір Путін. «Волевиявлення» відбувалося з численними порушеннями міжнародних норм, зокрема на тимчасово окупованих територіях України, де наших співгромадян змушували голосувати. ОПОРА розібралася, які країни привітали Путіна з «перемогою» та чи є зв’язок між визнанням легітимності російських «виборів» та розвитком демократії в цих державах.

15–17 березня 2024 року в Росії відбувалися президентські «вибори», перемогу на яких із результатом у 87% отримав Владімір Путін. «Виборчий» процес характеризувався примусом до голосування на тимчасово окупованих територіях України, а також порушенням міжнародних норм прозорості, чесності та конкурентної боротьби на всій території Російської Федерації. 

У цьому подкасті аналітики Андрій Савчук та Катерина Міхалевська поговорили про те, як українців у окупації змушуватимуть віддати свій голос за Путіна, хто такий Боріс Надєждін та який його бекґраунд, а також як у так званій "ДНР" приховують місця голосування.