Нині в Румунії триває повне перезавантаження влади. 24 листопада та 8 грудня громадяни у два тури обирають президента країни. Також 1 грудня відбулися парламентські вибори.

У першому турі президентських виборів лідером став кандидат, якого соціологи не ставили навіть у п’ятірку фаворитів. З результатом у 22,94% голосів перемогу здобув ультраправий проросійський Келін Джорджеску. Він балотувався як незалежний кандидат, не висувався від жодної партії та не підтримував жодну з політичних сил.

У другому турі йому опонуватиме проєвропейська очільниця “Союзу порятунку Румунії” (USR) Елена Ласконі, яка отримала 19,17% голосів. Натомість уперше за 10 років у виборчих бюлетенях румуни не побачать кандидатів від нині провладних партій — соціал-демократів (PSD) та націонал-лібералів (PNL).

Лідер соціалістів, прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здобув третій результат із 19,14% голосів, а ліберал Ніколає Чуке — п’ятий із 8,78%. Через такі провальні результати Чолаку та Чуке оголосили про відставку і залишили посади очільників урядових партій.

Четверту сходинку виборчих перегонів займає проросійський та євроскептичний кандидат від “Альянсу за об'єднання румунів” (AUR) Джордже Сіміон, який набрав 13,86% голосів.

В Румунії вже говорять, що епоха чинного президента країни націонал-ліберала Клауса Йоганніса закінчилася. Він перебуває на посаді два терміни поспіль та не може балотуватися на третій.

Важливо, що в цій країні глава держави має значні повноваження щодо ухвалення рішень, зокрема з питань національної безпеки і зовнішньої політики. Крім того, президент висуває кандидата на посаду прем'єр-міністра і призначає уряд на підставі вотуму довіри від парламенту, а також, у разі перестановок, відкликає та призначає деяких членів уряду.

Також від президента залежить зовнішній вектор країни, зокрема відданість підтримці нашій країні у боротьбі з російською агресією. А, як ми пам’ятаємо, Румунія послідовно допомагає Україні не лише у військовій сфері, а й відіграючи ключову роль у транспортуванні українського зерна та інших сільськогосподарських товарів на світові ринки. 

Ба більше, Румунія є ключовим союзником НАТО на східному фланзі, де Альянс будує свою найбільшу військову базу.

Несподівано ця країна опинилася перед непростим геополітичним вибором: повернутися на Схід чи зберегти прозахідну орієнтацію?

Келін Джорджеску — скептик України та НАТО, який підтримує Росію і вихваляє фашистських лідерів своєї країни часів Другої світової війни. Джорджеску також був відомим членом праворадикальної партії AUR, але вийшов з неї у 2022 році.

Натомість Елена Ласконі має чітку прозахідну та проукраїнську позицію. Під час виборчих перегонів вона виступила проти відмови України від окупованих територій і зазначила, що це лише заохотить Путіна до продовження агресії. У своїй першій публічній промові після першого туру виборів Ласконі наголосила, що Румунія перебуває в небезпеці, яку мало хто вважав можливою. 

«Ми опинилися в історичному протистоянні між минулим і майбутнім, між збереженням молодої румунської демократії та путінізмом, між любов’ю до батьківщини та тими, хто хоче повернути Румунію в зону впливу Росії», — заявила вона.

Звісно, після перемоги Джорджеску почав спростовувати власні екстремістські погляди, заявивши, що просто “любить свою країну”. Однак як зміг перемогти кандидат, який не проводив традиційної виборчої кампанії, офіційно не витративши жодної копійки на агітацію?  

До дня голосування вважалося, що до другого туру потраплять прем’єр-міністр від соціал-демократів Марчел Чолаку і одіозний лідер правої партії AUR Джордже Сіміон. На це розраховували мейнстримні політики, адже це давало гарантовану перемогу Чолаку. Втім, схоже, ці плани зламала китайська соціальна мережа TikTok. 

Ключовим елементом передвиборчої кампанії Джорджеску були агітаційні ролики у TikTok. Офіційний акаунт кандидата на цій платформі налічує 500 тисяч підписників та більше 5,5 мільйонів лайків. Хоча у вересні 2024 року, до передвиборчої кампанії, Келін Джорджеску мав 31 800 підписників, а до листопада їх кількість зросла приблизно увосьмеро.

Із часом перегляди його відео стрімко росли. Якщо у йшлося про кілька десятків тисяч переглядів, то з жовтня вони сягнули сотень тисяч, а з листопада — мільйонів. Наприклад, відео, де кандидат розповідав, що українські діти в Румунії начебто отримують набагато більше виплат, ніж румунські, переглянули більше 6 мільйонів разів.

Ім'я Джорджеску широко рекламували за допомогою хештегу #călingeorgescu у коментарях, який поширювали тисячі акаунтів, які після виборів стали неактивними. Агресивна кампанія в TikTok у країні, де, за підрахунками, майже половина населення (близько 9 млн людей віком від 18 років) користуються TikTok, мала сенсаційний результат. За Джорджеску проголосували 31% людей віком 18-24 роки.

Разом з цим, такий аномальний приріст переглядів наштовхує на думку про штучність цього процесу — зокрема зовнішнього впливу. Тож Національна рада телебачення і радіомовлення Румунії попросила Єврокомісію почати офіційне розслідування щодо застосунку TikTok. У відомстві підозрюють, що кампанія відбувалася з використанням скоординованих акаунтів та через збільшення видимості контенту за допомогою алгоритмів мережі, що зрештою могло зманіпулювати громадською думкою.

Понад це, Вища рада оборони Румунії заявила, що TikTok не позначив Джорджеску як політика, що дозволило йому уникнути маркування своєї агітації й збільшити охоплення. Державний орган також констатував факт втручання у президентські вибори.

Як бачимо, результати перших “TikTok-виборів” є підозрілими. Подальші розслідування цього інциденту будуть корисними і для України, де ризики недобросовісного використання соціальних мереж та зовнішнього втручання будуть актуальними на перших повоєнних виборах. 

Наразі важко спрогнозувати, хто стане наступним президентом Румунії. Багато залежатиме від того, на чий бік перейдуть деякі прихильники мейнстримних політиків, а також від мобілізації виборців проєвропейських та ліберальних сил. Елену Ласконі підтримали урядові партії та інші ліберальні сили, а сама кандидатка вже виключила будь-яку співпрацю з правими, наголосивши, що країні потрібно правоцентристський уряд.

Своєю чергою Джорджеску може розраховувати на підтримку електорату правих партій — AUR, “SOS Румунія” та POT (Молода народна партія). І все ж цього може не вистачити для перемоги, оскільки загальна частка підтримки так званих “суверенних” партій нині становить близько 40%.

Врешті, сенсаційна перемога Джорджеску значно посилила партії правого крила напередодні парламентських виборів. У результаті 1 грудня вони взяли більше 30%: партія AUR зайняла друге місце з результатом 18,14%, а маловідома партія POT пройшла до парламенту з підтримкою 6,35%.   

Тож політична ситуація перед другим туром стає дедалі більш напруженою. Попри ідеологічні розбіжності, демократичним силам слід консолідуватися, аби стратегічно важливу країну НАТО не очолив проросійський політик. 

Спеціально для: Цензор.НЕТ