20 жовтня в Молдові відбулися голосування на конституційному референдумі щодо потенційного вступу країни в ЄС та президентські вибори. Жоден із кандидатів не зміг отримати необхідної кількості голосів для перемоги в першому турі, тому 3 листопада проведуть другий тур. Тоді стане відомо, чи збереже Майя Санду посаду президентки.
Молдова — парламентська республіка, тому більшість кандидатів у президенти використовують цю виборчу кампанію для піару власних політичних сил перед парламентськими виборами влітку 2025 року. ОПОРА розібралася, як Росія намагалася вплинути на президентські вибори, що результати референдуму означають для майбутньої євроінтеграції Молдови і як вони можуть вплинути на Україну.
Що результати референдуму свідчать про зовнішньополітичний вектор Молдови
Результати конституційного референдуму оголосили 20 жовтня. За проєвропейський курс Молдови проголосували трохи більш як 50% виборців.
Більше половини виборців (55%), які голосували на території Молдови, проголосували проти європейського курсу країни.
В автономному регіоні Гагаузії лише 5% виборців із майже 58 тисяч проголосували за проєвропейський курс Молдови. Подібна ситуація стала можливою завдяки чіткому проросійському курсу очільниці регіону Євгенії Гуцул — за що проти неї навіть ввів санкції ЄС. Натомість у невизнаному Придністров’ї, мешканці якого голосували на 30 спеціальних дільницях на підконтрольних Молдові територіях, 37% виборців виступили за проєвропейський курс країни.
Вирішальною силою на цьому референдумі стали закордонні виборці. В цілому за межами країни відкрили 234 дільниці. Найбільше — в Італії (60), Німеччині (26) та Франції (20). За кордоном проголосували майже 240 тисяч громадян Молдови, і 77% з них підтримали зміни до конституції. Діаспора завжди була важливою електоральною силою: саме вони надали необхідну підтримку Майї Санду в 2020, коли її вперше обрали президенткою країни.
Додамо, що процес євроінтеграції Молдови хронологічно пов’язаний із початком російської повномасштабної війни проти України. Спільно з нашою державою в березні 2022 року Молдова подала заявку на вступ у ЄС. В червні 2023 року Європейська Рада надала Україні й Молдові статус країн-кандидатів, а в грудні 2023 року розпочалася процедура переговорів про вступ.
Одночасне проведення президентських виборів та референдуму: організаційні виклики та критика
Вибори та референдум 20 жовтня відбулися згідно з Виборчим кодексом, який вступив у дію 1 січня 2023 року. Раніше він забороняв одночасне проведення кількох типів виборів, але парламентська більшість внесла зміни, що дозволяють організувати вибори президента і конституційний референдум в один день. Іншими важливими нововведеннями стали можливість голосувати поштою та необхідність для тих, хто хоче балотуватися в президенти, підтверджувати знання румунської (офіційна мова Молдови — ред.). Зміни до Виборчого кодексу, внесені менш ніж за рік до виборів та референдуму, розкритикували місцеві правозахисні організації, зокрема PROMO-LEX, а також опозиційні сили. Останні вважали, що це був політично обґрунтований крок чинної президентки для підвищення явки та своїх шансів на перемогу. Втім, більш активними на виборчих дільницях стали антивладні виборці.
У президентських виборах брали участь 11 кандидатів. У другий тур пройшли чинна президентка Майя Санду та представник Соціалістичної партії Александр Стояногло. Проросійського політика Ілана Шора, якого засудили до 15 років ув’язнення в Молдові та який наразі проживає в Росії, не допустили до виборів. Натомість у квітні 2024 року він долучився до створення в Москві "Блоку "Побєда"".
Під час другого туру проросійські політичні сили, наймовірніше, виступлять єдиним блоком, щоб не допустити переобрання Майї Санду. Наприклад, Ілон Шор уже заявив про підтримку Александра Стояногло.
Врешті, прив’язка референдуму до президентських виборів фактично перетворила волевиявлення на тест рівня підтримки проєвропейського майбутнього, обличчям якого і є Санду.
Як Росія намагалася зірвати референдум
Серед опозиційних сил Молдови не було єдиної стратегії щодо участі в референдумі. Голова партії соціалістів, колишній президент Ігор Додон закликав громадян бойкотувати волевиявлення. Натомість Комуністична партія Молдови, яка входить до спільного з соціалістами парламентського блоку, назвала Додона зрадником за такі заклики. Комуністи наполягали, що громадяни мали прийти на дільниці й проголосувати "проти". Проросійська очільниця Гагаузії Євгенія Гуцул теж закликала молдован проголосувати проти вступу в ЄС. Варто відзначити, що в Гагаузії, яка є автономним регіоном країни, в 2014 році вже відбувся референдум, за результатами якого мешканці виступили проти вступу в ЄС і натомість висловилися за більш тісну інтеграцію з Росією та вступ у Митний Союз.
І російська влада, і молдовська опозиція не підтримують вступ Молдови в ЄС. Ігор Додон заявляє, що участь молдован у референдумі та проєвропейський курс країни в цілому можуть призвести до "втрати державності та війни". А представник Соціалістичної партії, кандидат у президенти Стояногло заявив, що чинна провладна партія є "партією війни", оскільки Санду називає Росію "загрозою для національної безпеки".
Проросійський політик Ілан Шор навіть створив Telegram-бот "STOP UE\СТОП ЄС", за реєстрацію в якому громадянам Молдови пропонували 500 леїв (близько 1 тисячі гривень). За місяць за виконання різноманітних завдань можна було отримати 2000 леїв (більш як 4 тисяч гривень). В жовтні 2024 року Антикорупційна прокуратура Молдови заявила, що розкрила схему незаконного фінансування партій, близьких до Ілона Шора, та передвиборчого підкупу 170 тисяч громадян Молдови — ті мали отримати гроші через російський "Промсвязьбанк" за голосування за певного кандидата.
Іншим прикладом інформаційної боротьби в онлайні є анонімний сайт "Nu acum" ("Не зараз"). Він позиціонує себе як об’єднання громадян Молдови, які не заперечують проти вступу в ЄС, але вважають, що це слід робити колись у майбутньому, адже нині Молдова начебто не готова до таких кроків.
Для більш консервативної аудиторії противники євроінтеграції поширюють дезінформацію про те, що після вступу в ЄС молдовських дітей "змусять бути ЛГБТ" і проводити "гей-паради". Також варто відзначити міфи про те, що лише Росія може допомогти Молдові знизити комунальні платежі, а ЄС планує розпродати молдовські землі та знищити сільське господарство Молдови.
В жовтні за порушення законодавства Молдови адміністрація Telegram видалила близько 100 ботів, пов’язаних з Ілоном Шором, а також десятки каналів, що належали проросійським політикам, зокрема Євгенії Гуцул. Також корпорація Meta видалила 23 сторінки у Facebook і 20 акаунтів в Instagram, які публікували дезінформацію про конституційний референдум. У жовтні в Молдові заблокували російські сайти Yandex, Дзен і Rutube через високий рівень дезінформації на цих платформах. Так молдовська влада намагається протидіяти російському інформаційному втручанню у внутрішню політику і виборчий процес.
Натомість російська влада заявила, що Молдова нібито позбавила своїх громадян, які живуть у Росії, права голосу. Через безпекові фактори в РФ працюватили тільки 2 виборчі дільниці в Москві (у минулі роки в Росії відкривали 29 дільниць). У відповідь Конгрес російських громад Молдови заявив, що попросить Путіна не визнавати результати виборів. У жовтні ЦВК Молдови також заявила, що деякі мешканці Молдови без їхнього відома були зареєстровані для участі в голосуванні у Росії — так російська влада готується заявляти про недовіру до результатів референдуму. Варто відзначити, що на так званих виборах президента Росії в березні 2024 року російська влада відкрила свої виборчі дільниці на території невизнаного Придністров’я всупереч протесту Молдови.
Після оголошення результатів референдуму Ілон Шор заявив, що "Санду сфальсифікувала результати референдуму", щоб "протягти" Молдову в ЄС, та поставив під сумнів легітимність результатів волевиявлення. Цю тезу активно використовує російська пропаганда, щоб аргументувати необхідність захисту "російської культури" та проросійського курсу в Молдові. Також Кремль заявляє, що вибори відбулися в умовах придушення свободи слова і конкурентної боротьби. Врешті, Ілон Шор заявив про підтримку Стояногло в другому турі, що дасть можливість проросійським силам виступити єдиним блоком проти Санду.
Другий тур президентських виборів 3 листопада та парламентські вибори влітку 2025 року стануть ще одним тестом не тільки для Молдови, а й для всієї проєвропейської спільноти в умовах, коли Росія активно використовує дезінформацію та гібридні тактики впливу для дестабілізації.
Катерина Міхалевська для Цензор.НЕТ