20 жовтня в Молдові відбулися голосування на конституційному референдумі щодо потенційного вступу країни в ЄС та президентські вибори. Жоден із кандидатів не зміг отримати необхідної кількості голосів для перемоги в першому турі, тому 3 листопада проведуть другий тур. Тоді стане відомо, чи збереже Майя Санду посаду президентки.

Російське трактування історії України постійно змінюється. Зокрема, якщо на початку повномасштабного вторгнення Донеччину, Луганщину, Херсонщину і Запоріжжя розглядали як “нові регіони” Росії, то з 2023 року ці території почали називати “історичними”, бо попереднє визначення суперечило міфу “про історичну єдність російських земель”. Тези, які поширює російська пропаганда, постійно змінюються залежно від кон'юнктури всередині РФ. Спершу “ісконно російським” був тільки Крим, а тепер – і чотири тимчасово окуповані українські області.

Після так званих «референдумів» про входження в РФ окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей Росія почала систематично посилювати свій контроль над цими територіями. В березні 2024 року в ООН відзначали, що Росія створила на ТОТ (тимчасово окупованих територіях) атмосферу страху, яка проявляється, зокрема, в процесі інтеграції освітнього процесу в російську систему.

Фактором, який заважає партнерам України швидко й ефективно реагувати на виклики, цілком імовірно, є страх ескалації конфлікту та прямого зіткнення з Росією У травні 2024 року Володимир Зеленський заявив, що кожне рішення союзників про надання Україні зброї запізнюється на рік. Такі затримки з постачанням справді призвели до того, що 14 українських бригад станом на початок липня 2024 року недоукомплектовані та не можуть виконувати бойові завдання. Фактором, який заважає партнерам України швидко й ефективно реагувати на виклики, цілком імовірно, є страх ескалації конфлікту та прямого зіткнення з Росією. Саме на це у липні цього року вказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Аби змінити демографічну ситуацію на окупованих територіях, Росія примушує населення брати російські паспорти, переслідує та депортує проукраїнських мешканців і водночас створює пільгові умови для росіян, які переїжджають на ТОТ. Такі дії покликані максимально швидко змінити етнічний склад населення окупованих територій, щоб підтримати міф про «єдність руських земель» і заперечити існування українців як політичної нації.

На міжнародній арені росіяни часто заявляють, що Україна переслідує християн. Водночас на тимчасово окупованих територіях загарбники зачищають усі церкви — крім тих, які готові перейти в пряме керівництво Російської православної церкви (РПЦ). Остання в Росії має статус фактично офіційної державної релігії. Докладно про релігійну ситуацію на ТОТ України читайте в матеріалі Громадянської мережі ОПОРА.

У травні 2024 року у Володимира Зеленського закінчуються строки президентських повноважень, тож, за версією російських пропагандистських медіа, він більше не буде легітимним главою держави. Громадянська мережа «Опора» розібралася, як Росія використовує брехню про «диктаторський режим в Україні» задля продовження війни та послаблення міжнародної підтримки нашої держави.

15–17 березня 2024 року в Росії відбудуться президентські вибори, на яких звісно ж «переможе» Володимир Путін. Це будуть уже другі незаконні «вибори» на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей України після так званого «приєднання» цих територій до Росії у 2022 році.

8 лютого Центральна виборча комісія РФ відмовила Борісу Надєждіну в реєстрації як кандидата на посаду президента країни через "підробку" частини зібраних підписів. Його участь у виборах можна було використати для імітації чесної перемоги Путіна, покращення його іміджу в демократичних країнах та уникнення подальшої міжнародної ізоляції. Втім, сама відмова Надєждіну, якого західні ЗМІ вже назвали "антивоєнним" кандидатом, теж покликана сформувати хибну думку про те, що вибори в Росії проводяться відповідно до законів та міжнародних норм. 

Нині Куп’янський напрямок серед найгарячіших на всій лінії фронту. Після деокупації Харківщини у вересні позаминулого року загарбники не полишають спроб знову захопити місто, яке понад 7 місяців перебувало під їхнім контролем. Росіяни намагаються наступати, тому активно обстрілюють Куп’янськ і довколишні села. Аби зменшити кількість жертв серед цивільних, українська влада евакуйовує людей з частини населених пунктів.