Кожен четвертий дорослий українець має досвід довготривалого переміщення через війну, а майже третина громадян фактично проживає не за місцем своєї офіційної реєстрації. Якщо врахувати мільйони українців за кордоном та значну кількість осіб, залучених до сектора оборони, то понад половина населення країни нині проживає не за тими виборчими адресами, які зафіксовані. Це створює виклики для точності даних Державного реєстру виборців та організації перших повоєнних виборів. Про це йшлося під час регіонального обговорення «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», який представники Громадянської мережі ОПОРА провели 14 липня в Полтаві.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації.

8 липня 2026 року члени Громадянської мережі ОПОРА отримали фішинговий лист із темою «Вимога про усунення плагіату», нібито від юридичного відділу відомого українського видання «ГОРДОН». Лист був частиною ретельно підготовленої кампанії, спрямованої на викрадення доступу до поштових скриньок Google співробітників організації.

З моменту останніх місцевих виборів в Україні минуло майже 6 років, але крапку в багатьох справах про підкуп виборців не поставлено й донині. Громадянська мережа ОПОРА розібралася, чому розслідування тривають роками, чи ухвалювали українські суди нові вироки в таких провадженнях, де закінчується легітимна гуманітарна допомога і починається злочин та як не стати співучасником політичної корупції.

Громадянська мережа ОПОРА запрошує на регіональне обговорення «Нова географія українського виборця та міграційні тренди:  виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців». Під час заходу експерти ОПОРИ презентують результати двох масштабних унікальних досліджень: національне соціологічне опитування про внутрішнє переміщення українців та актуалізацію даних Державного реєстру виборців; опитування українців за кордоном щодо зовнішньої міграції, медіаспоживання, готовності брати участь у виборчих процесах. 

Коли людина, обвинувачена у воєнних злочинах, каже: «Я лише виконував наказ», здається, що це історія ХХ століття. Щось із Нюрнберзького процесу, із чорно-білої кінохроніки. Насправді ця фраза набагато старша.

Кожен четвертий дорослий українець має досвід тривалого переміщення, і майже третина громадян країни фактично проживає не за адресою своєї реєстрації. Лише 16 % українців за кордоном стоять на консульському обліку. Про ці та інші виклики Державного реєстру виборців говорили під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 10 липня у Вінниці в Комунальному закладі вищої освіти «Вінницький обласний молодіжний центр "Квадрат"». Про це повідомила регіональна консультантка Громадянської мережі ОПОРА на Вінниччині Тетяна Ненчинська.

58 % українців готові оновити свої дані у Державному реєстрі виборців, але на практиці це роблять одиниці. У Рівному, за словами фахівців відділу ведення Державного реєстру виборців, громадяни майже не звертаються для актуалізації своїх даних. Про причини такої ситуації, її можливі наслідки для перших повоєнних виборів говорили під час презентації дослідження Громадянської мережі ОПОРА у Рівному, яка відбулася 9 липня.