Хоча питання проведення перших повоєнних виборів наразі заблоковане безпековою ситуацією в країні, підготовка до них вимагає чіткого розуміння наявних проблем і низки послідовних рішень: від забезпечення безпекових умов до законодавчих змін, аби громадяни могли повноцінно реалізувати своє виборче право — як безпосередньо проголосувати, так і бути обраними.
Одним із важливих факторів організації перших повоєнних виборів є забезпечення безперебійної роботи органів Державного реєстру виборців. Їхня робота полягає в постійному оновленні даних про виборців, а у виборчий період — безпосередньому складанні й уточненні списків виборців. Реєстр регулярно наповнюється з декількох джерел, основними з яких є такі:
- органи Державної міграційної служби (подають дані про осіб, яким виповнилося 18 років, зміну персональних даних, набуття або припинення громадянства);
- Міністерство юстиції України (централізовано звітує про померлих);
- органи реєстрації місця проживання, які підпорядковані місцевим департаментам з надання адміністративних послуг.
Останні подають інформацію про громадян, які зареєструвалися (оформили так звану “прописку”) або задекларували своє фактичне місце проживання (не змінюючи прописки) в громаді чи знялися з реєстрації. Саме ці дані формують основу Реєстру, оскільки відповідно до законодавства виборча адреса громадянина визначається за місцем постійної реєстрації, якщо громадянин сам не змінив її на адресу фактичного місця проживання.
Реєстр виборців на Миколаївщині
Після адміністративно-територіальної реформи, зокрема укрупнення районів, кількість відділів ведення ДРВ на Миколаївщині суттєво скоротилася: замість підрозділів при райдержадміністраціях колишніх районів діють відділи у чотирьох укрупнених районах області. Наразі в області функціонує 12 відділів ведення Державного реєстру виборців:
- 4 — в районах області: Баштанський, Вознесенський, Миколаївський, Первомайський;
- 4 відділи в містах, які раніше мали статус міст обласного значення — Вознесенськ, Очаків, Первомайськ, Південноукраїнськ;
- 4 відділи ведення в Миколаєві за районним поділом міста.
Функціонування всіх 12 відділів ведення ДРВ області забезпечує 31 працівник, що свідчить про певну недоукомплектованість штату — згідно з вимогами КМУ, планова чисельність штату для Миколаївщини становить 38 працівників.
Варто також зауважити, що стаття 35 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” передбачає можливість утворення регіональних і територіальних представництв ЦВК. За рішенням Комісії територіальні представництва можуть здійснювати повноваження органів ведення Державного реєстру виборців. Утім, реалізацію цієї моделі наразі відкладено: дію цієї статті законодавства на 2026 рік зупинено.
Для виборців, які вирішать перевірити або оновити свої виборчі дані, обмежена кількість відділів ведення ДРВ означає, що мешканцям віддалених сіл потрібно буде їхати до найближчого районного центру або міста, де працює відповідний відділ. Ускладнена логістика, додаткові витрати ресурсів, часто і без того обмежених, не сприяють бажанню людей оновлювати свої дані в Реєстрі.
Однак є й інший шлях актуалізації даних — через кабінет виборця на вебсайті ДРВ. Перевірити себе в Реєстрі дуже просто: після введення персональних даних (ПІБ, дата народження, виборча адреса) на вказану електронну адресу надходить код верифікації для підтвердження, і виборець бачить на сайті ДРВ інформацію про виборчу дільницю, до якої належить. Якщо ж особа не включена до Реєстру або персональні дані містять помилки, запит автоматично передають для обробки і розгляду працівникам відповідного відділу ведення, які, своєю чергою, можуть подати запит на уточнення інформації до відповідного суб'єкта подання даних до ДРВ.
У разі якщо людина не виявила себе у Реєстрі і хоче подати заяву на включення або внесення змін до персональних даних, для підтвердження ідентифікації особи необхідно мати кваліфікований електронний підпис (КЕП) — наприклад, “Дія.Підпис”, електронний ключ, виданий податковою (ДПС) чи іншим сертифікованим центром, або КЕП від банку.
Працівники відділів ведення ДРВ відзначають, що в міжвиборчий період громадяни не вмотивовані вносити зміни чи виправлення до Реєстру: традиційно активність зростає ближче до початку виборчого процесу. Як наслідок, після оголошення виборів навантаження на кожен відділ різко зросте, що потенційно може призвести до черг та затримок в обслуговуванні.
Миколаївщина як форпост міграції з півдня і сходу
Іншим важливим фактором, що потребує уваги, є масштабні міграційні процеси, спричинені війною. Йдеться про переміщення громадян як у межах країни, так і за кордон.
Через загрозу для життя і здоров’я люди змушені полишати свої домівки і шукати прихистку деінде. За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, проведеного навесні 2026 року, найбільша частка вимушених переміщень припала на мешканців сходу і півдня — 41% і 26% мешканців цих регіонів відповідно змінювали своє місце проживання.
Однак далеко не всі мають можливість переміститися вглиб країни. Багато хто не полишає надії повернутися за першої можливості й намагається оселитися якнайближче до дому. Так, Миколаївщина стала опорним пунктом на шляху міграційних потоків із Херсонської та Запорізької областей, де наразі, на жаль, ситуація особливо небезпечна. Близько 90% переселенців у Миколаєві прибувають із Херсона.
Із 910 населених пунктів Миколаївщини внутрішньо переміщені особи зареєстровані в 743. Станом на липень 2026 року в самому Миколаєві обліковувалося трохи більш як 51 тис. внутрішньо переміщених осіб, а загалом по області — 122 тис. осіб.
Однак це лише невелика частка тих, хто фактично виїхав. Значна частина громадян не реєструються як внутрішньо переміщені особи. Результати опитування ОПОРИ свідчать, що серед тих, хто перемістився після початку повномасштабного вторгнення, 77% досі живе не за місцем свого довоєнного проживання, а офіційний статус ВПО мають лише близько 45%, що вказує на значну частку неформалізованих переміщень.
Дані ДРВ наразі не відображають фактичного місця проживання багатьох українців, оскільки близько 29% дорослого населення України зараз проживає не за місцем реєстрації. Тому громадянам, які вже “осіли” в певних громадах і не планують переміщуватися далі, має сенс звернутися до ДРВ щодо оновлення своєї виборчої адреси вже зараз.
Ще одне потенційно слабке місце в організації повоєнних виборів — низька поінформованість громадян про Державний реєстр виборців. Згідно з результатами вищезгаданого дослідження, лише близько 55% опитаних знають про існування про ДРВ, а майже 38% не чули про нього. Ще більш критичною є ситуація серед молоді (18–35 років): майже половина (48,1%) респондентів цього віку взагалі не має уявлення про Реєстр. Саме тому держава має докласти зусиль для запровадження просвітницьких кампаній щодо функцій ДРВ, особливо серед молоді, яка досягла 18 років під час війни і не мала досвіду участі у виборах. Про це також зазначають представники рад ВПО.
Виборча інфраструктура
До війни в області діяло понад 900 виборчих дільниць різного типу. За даними, які ЦВК надала ОПОРІ, близько 83% приміщень дільниць на Миколаївщині вважаються придатними для використання. Втім, частина будівель пошкоджені або зруйновані внаслідок обстрілів.
Близько 5% приміщень, що зазнали пошкоджень, вже відновлено, але майже 7% не підлягають відновленню. Наприклад, у прифронтових районах кілька шкільних приміщень, де традиційно розташовувалися дільниці, більше не придатні для використання. Це створює додаткове навантаження на систему і бюджет: навіть якщо дані виборців будуть актуальні, потрібна буде додаткова фізична інфраструктура для проведення голосування.
Отже, ще до початку перших повоєнних виборів Україна постане перед низкою викликів, які стануть тестом не лише для виборчої системи, а й для здатності держави забезпечити рівні умови для участі громадян. Створення необхідної законодавчої бази та проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо ДРВ й необхідності оновлення даних переселенців і тих, хто змінив місце проживання, відновлення пошкодженої виборчої інфраструктури, забезпечення доступності для вразливих груп — це ті завдання, які потрібно розв’язувати вже сьогодні, щоб завтра вибори не перетворилися на кризу довіри.
Для мешканців області головне завдання вже зараз — перевірити свої дані у ДРВ й за потреби оновити їх. Це гарантія того, що у день виборів вони зможуть отримати бюлетень і зробити свій вибір.
Матеріал створено в рамках проєкту “Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії”, що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Валентина Наумова, консультантка ОПОРИ в Миколаївській області, спеціально для Інше.ТВ