Повномасштабна війна змінила виборчу географію Івано-Франківщини: в області зареєстровані понад 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, понад 30 тисяч виборців мають у Державному реєстрі виборців відмітку про вибуття, а частина жителів регіону перебуває за кордоном або служить у Силах оборони. Громадянська мережа ОПОРА з'ясувала, наскільки актуальними є дані Реєстру на Прикарпатті, як сьогодні працюють його відділи та які проблеми потрібно вирішити до того, як проведення виборів в Україні стане можливим. 

Державний реєстр виборців — це база даних, на основі якої під час виборів формують списки виборців. Саме тому так важливо, щоб інформація про виборців та їхні виборчі адреси в Реєстрі була актуальною. Поки виборів немає, ДРВ продовжують оновлювати, а виборці вже зараз можуть перевіряти інформацію про себе. 

Як сьогодні працює Реєстр на Прикарпатті

Нині в Івано-Франківській області працюють 12 відділів ведення ДРВ: при 6 районних державних адміністраціях та у міських радах Болехова, Бурштина, Івано-Франківська, Калуша, Коломиї та Яремча. Планова кількість їхніх працівників становить 48, але фактично працюють 34, тобто штат укомплектований приблизно на 71%. 

У міжвиборчий період такої кількості працівників загалом вистачає, розповідають у відділах. Однак Реєстр не “чекає” наступних виборів — його постійно оновлюють. Люди досягають 18 років, змінюють прізвища й місце проживання, набувають або припиняють громадянство, помирають.

Дані про ці зміни надходять від органів реєстрації, міграційної служби, судів, медичних закладів та інших установ, визначених законом. Зокрема, міграційна служба передає дані про отримання паспортів, набуття чи припинення громадянства та зміни персональних даних. Суди повідомляють про визнання людини недієздатною чи поновлення її дієздатності, а медичні заклади — про виборців, які постійно не здатні самостійно пересуватися. Інформація про померлих надходить до системи централізовано з відділів державної реєстрації актів цивільного стану. 

Щомісяця відділи ведення ДРВ отримують нові масиви даних, завантажують їх у систему, перевіряють і уточнюють проблемні записи.

Значна частина обміну вже відбувається через захищені електронні системи, однак повної автоматизації поки що немає. Окремі дані досі формують і переносять вручну, тому до тепер залишається ризик людської помилки.

Проблеми виникають і через неуніфіковані дані: старі назви районів і населених пунктів, різне написання прізвищ, неповну інформацію про дату чи місце народження. Якщо, наприклад, дані про померлого не повністю збігаються із записом у ДРВ, працівникам доводиться додатково встановлювати, про яку саме людину йдеться.

Одним із можливих рішень працівники відділів називають подальшу автоматизацію обміну між державними реєстрами та використання уніфікованих структурованих даних.

Зараз громадяни звертаються до відділів ДРВ поодиноко. Значно активніше перевіряти свої дані вони починають із наближенням виборів, особливо після формування попередніх списків виборців для дільниць.

Від зупинки Реєстру до повного відновлення

Після початку повномасштабного вторгнення роботу автоматизованої системи Державного реєстру виборців тимчасово припинили. Наприкінці 2023 року ЦВК частково відновила її функціонування — відділи ведення ДРВ знову отримали можливість працювати з системою та почали вносити накопичені за час перерви відомості про виборців. Повністю Реєстр запрацював із січня 2026 року, коли відновили взаємодію його відділів із виборцями.

За час, коли доступ до системи був обмежений, у відділах накопичився значний обсяг інформації, і після часткового відновлення роботи її довелося опрацьовувати. Працівники відділів на Прикарпатті розповідають, що певний час опрацьовували приблизно місячний обсяг даних за тиждень. Такий режим тривав близько пів року.

Понад мільйон виборців, але карта змінюється

Станом на 31 серпня 2026 року Державний реєстр виборців обліковував 1 055 516 виборців в Івано-Франківській області. З них 1 025 338 мали виборчу адресу, а 30 178 — відмітку про вибуття.

Для порівняння: на початку 2022 року виборчу адресу мали 1 032 800 виборців області, а відмітку про вибуття — 18 765. Відтоді кількість виборців із такою відміткою зросла на 11 413, або приблизно на 61%, а кількість виборців із виборчою адресою скоротилася на 7462. Найбільше виборців зараз обліковується в Івано-Франківському районі — 432,8 тисячі, найменше — у Верховинському (22,35 тисячі). 

На виборчу географію області вплинуло й масове внутрішнє переміщення громадян внаслідок російського повномасштабного вторгнення. За інформацією Івано-Франківської ОВА, станом на кінець листопада 2025 року в області на обліку перебували 109 762 ВПО. Найбільше зареєстровано в Івано-Франківській громаді — 40 542 людини. У Коломийській громаді — 8600 ВПО, Яремчанській — 5474, Калуській — 4484, Косівській — 3411. 

Утім, це не означає, що всі ці люди є виборцями або голосуватимуть саме на Прикарпатті (ба більше, офіційна реєстрація як ВПО не впливає на виборчу адресу — вона залишається за місцем постійної реєстрації, так званою “пропискою”). Однак ці дані показують масштаб змін у фактичному розміщенні населення області.

Нині на Івано-Франківщині налічується 1025 виборчих дільниць: 305 малих, 457 середніх та 263 великих. Жодна з них не була зруйнована внаслідок російської агресії. 

Станом на кінець 2025 року в області було зареєстровано 8558 виборців із відміткою про постійну нездатність самостійно пересуватися — 0,81% від загальної кількості виборців області. Тож важливим буде питання безбар’єрності та доступності приміщень для голосування.

Зрештою, крім фізичного стану приміщень дільниць, перед майбутнім виборчим процесом постане питання, наскільки їхня мережа відповідає фактичному розміщенню виборців.

Нова географія виборців: що показали дослідження ОПОРИ

Наслідки масового переміщення для майбутніх виборів обговорювали під час круглого столу ОПОРИ “Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців”.

Перше дослідження, представлене на дискусії, показало значний розрив між зареєстрованим і фактичним місцем проживання. Майже 29% українців із зареєстрованим місцем проживання фактично живуть за іншою адресою. Серед тих, хто переїхав після 24 лютого 2022 року, таких 76,5%. При цьому офіційний статус ВПО має менше половини тих, хто після початку повномасштабної війни переїхав і не повернувся до попереднього місця проживання. 

Друге дослідження охопило 1500 громадян України, які проживають у Польщі, Німеччині та Чехії. 74% опитаних заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, однак лише 16% перебувають на консульському обліку. Якщо ж для голосування необхідно їхати до найближчого великого міста, готовність взяти участь у виборах знижується до 59%. 

Місцевий аналітик Ігор Ткач під час круглого столу звернув увагу, що навіть актуалізація Реєстру сама по собі не розв'язує проблеми доступності голосування за кордоном.

“Навіть якщо українці стануть на консульський облік, це не гарантує їм можливості проголосувати. Виборчі дільниці працюють лише при консульських установах, яких у багатьох країнах небагато. Людям доведеться долати сотні кілометрів, щоб дістатися до місця голосування. Тому потрібно принципово змінювати модель організації виборів за кордоном”, — зазначив він

За його словами, законодавчого врегулювання потребуватиме й реалізація виборчих прав громадян, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

Депутат Івано-Франківської обласної ради Юрій Глинський звернув увагу на іншу потенційну проблему — формування дільничних виборчих комісій у громадах, звідки виїхала значна кількість населення.

“У багатьох громадах буде складно сформувати дільничні виборчі комісії, адже значна кількість людей виїхала. До цього також потрібно готуватися заздалегідь, щоб після оголошення виборів не працювати в умовах хаосу”, — зазначив він. 

Керівник секретаріату Івано-Франківської міської ради Станіслав Козлов натомість наголосив, що перевіряти дані виборці можуть уже зараз.

“Наш відділ ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету працює. Кожен мешканець, виборець, має можливість фізично прийти перевірити себе у Реєстрі виборців”, — закликав Козлов. 

Під час круглого столу ОПОРА представила інформаційну кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі, яка пояснює, як перевірити свої дані та що робити, якщо вони потребують уточнення. 

Реєстр потрібно актуалізувати до початку виборчого процесу

Кожен виборець уже зараз може перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців і за потреби звернутися для їх уточнення. Але підготовка до майбутніх виборів не обмежується актуальністю Реєстру.

ОПОРА наголошує, що проведення виборів під час воєнного стану неможливе. Водночас готуватися до перших повоєнних виборів потрібно завчасно — ще до того, як розпочнеться виборчий процес. Адже йдеться не про безпосередній початок виборчої кампанії, а про підготовку законодавства, Державного реєстру виборців, приміщень виборчих дільниць та інших умов для голосування. 

Поки неможливо точно сказати, якою буде виборча географія Прикарпаття. Немає повних даних про те, скільки жителів області зараз перебувають за кордоном, скільки служать у Силах оборони і скільки залишатимуться на службі, коли вибори стануть можливими.

Так само може змінитися і ситуація з ВПО. Зараз на Прикарпатті зареєстровано майже 110 тисяч внутрішньо переміщених осіб, але невідомо, скільки з них залишаться в області. А частина прикарпатців, які зараз живуть в інших регіонах чи за кордоном, може повернутися.

Втім, частину роботи можна робити вже зараз: перевіряти стан і доступність виборчих дільниць, готувати їх до потреб маломобільних виборців, вирішувати кадрові питання у відділах ДРВ та покращувати обмін даними між державними реєстрами.

Матеріал створено в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

 

Марія Гаврилюк, консультантка ОПОРИ в Івано-Франківській області, спеціально для KURS