74% українців за кордоном хочуть проголосувати на майбутніх виборах, однак лише 16% із них перебувають на консульському обліку. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, які 17 липня в Івано-Франківську презентувала Громадянська мережа ОПОРА під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди:  виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців».

«Повномасштабна війна кардинально змінила географію українського виборця. Сьогодні головне завдання — зробити так, щоб кожен громадянин міг реалізувати своє виборче право тоді, коли проведення виборів стане можливим. Для цього необхідно вже зараз перевірити й актуалізувати свої дані у Державному реєстрі виборців», — повідомила регіональна консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Івано-Франківській області Марія Гаврилюк.

Два ексклюзивні масштабні дослідження, проведені Громадянською мережею ОПОРА в межах кампанії «Кожен виборець важливий», поєднали загальнонаціональне соціологічне опитування населення України та опитування українців, які нині проживають у Німеччині, Польщі й Чехії.

За оцінками дослідників, на актуальність даних Державного реєстру виборців сьогодні впливають понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб, 5–9 млн українців за кордоном, громадяни, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, військовослужбовці та особи, зниклі безвісти. Крім того, близько 1,45 млн громадян не мають зареєстрованої виборчої адреси, з них майже 30 тисяч знялися з реєстрації в Івано-Франківській області.

Загальнонаціональне соціологічне опитування населення України показало, що кожен четвертий дорослий українець має досвід довготривалого переміщення, а майже 70% останніх переїздів були вимушеними через війну. Понад 60% переміщених змінили область проживання, а близько 5% дорослого населення після 2022 року виїжджали за кордон і згодом повернулися до України. Попри те, що понад 97% українців мають зареєстроване місце проживання, майже третина фактично живе за іншою адресою. Якщо врахувати громадян, які перебувають за кордоном або проходять службу в Силах оборони, можна припустити, що більше половини українців нині проживають не за виборчими адресами, внесеними до ДРВ. Дослідження свідчать, що серед тих, хто змінив місце проживання після початку повномасштабного вторгнення, 76,5% проживають не за місцем своєї реєстрації, хоча офіційний статус ВПО мають менш як половина з них. Водночас понад 80% переміщених уже називають своє теперішнє місце проживання основним.

Під час опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі, 74% респондентів заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, однак лише 16% перебувають на консульському обліку, який відповідно до чинного законодавства забезпечує включення до списків виборців за кордоном. Також дослідження показало, що значна частина українців не орієнтується у процедурах голосування за межами країни та зміни виборчої адреси. 49% готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування державою цей показник зростає до 61%. Водночас понад 80% українців за кордоном користуються застосунком «Дія» і більшість із них вважають його найзручнішим способом оновлення виборчих даних.

Під час обговорення результатів місцевий аналітик Ігор Ткач зазначив, що дослідження показало значно ширшу проблему, ніж просто необхідність актуалізувати Державний реєстр виборців. На його думку, після війни Україні доведеться переглянути саму модель організації виборів, зокрема для громадян, які перебувають за кордоном.

«Навіть якщо українці стануть на консульський облік, це не гарантує їм можливості проголосувати. Виборчі дільниці працюють лише при консульських установах, яких у багатьох країнах небагато. Людям доведеться долати сотні кілометрів, щоб дістатися до місця голосування. Тому потрібно принципово змінювати модель організації виборів за кордоном», — зазначив Ігор Ткач.

Також за його словами, на законодавчому рівні треба врегулювати питання про реалізацію виборчих прав осіб, які вважаються зниклими безвісти чи перебувають у полоні.

Депутат Івано-Франківської обласної ради Юрій Глинський звернув увагу ще на одну проблему, яка може постати після війни: «У багатьох громадах буде складно сформувати дільничні виборчі комісії, адже значна кількість людей виїхала. До цього також потрібно готуватися заздалегідь, щоб після оголошення виборів не працювати в умовах хаосу», — сказав він.

Під час круглого столу ОПОРА також презентувала інформаційну кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі, яка покликана допомогти громадянам перевірити інформацію про себе у Державному реєстрі виборців. Покрокова інструкція про те, як перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення, за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Керівник секретаріату Івано-Франківської міської ради Станіслав Козлов підтримав інформаційну кампанію ОПОРИ та наголосив, що виборці можуть перевірити свої дані вже зараз: «Дослідження цікаве і важливе, а компанія перевірив себе в реєстрі також є дуже потрібною. Наш відділ ведення державного реєстру виконавчого комітету працює. Кожен мешканець, виборець, має можливість фізично прийти перевірити себе у реєстрі виборців», — зазначив він.

До слова, в Івано-Франківській області функціонують 12 відділів ведення реєстру виборців — при всіх шести районних адміністрація, та у міських радах Болехова, Бурштина, Івано-Франківська, Калуша, Коломиї та Яремча.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.