Понад 1,4 мільйона виборців, 1427 виборчих дільниць, десятки тисяч людей, які змінили місце проживання, сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб, зруйновані й пошкоджені приміщення для голосування, а також відділи Державного реєстру виборців, в яких працює менш як 40% від передбаченої кількості працівників. За усім цим — питання, які після завершення війни стануть цілком практичними: чи зможе кожен виборець Київщини знайти себе у списках і реально скористатися своїм правом голосу?

Із майже двох мільйонів виборців на Донеччині сьогодні залишається трохи більш як 80 тисяч, а понад 85% виборчих дільниць опинилися під окупацією або зруйновані. Попри це, область стала абсолютним лідером в Україні за швидкістю відновлення Державного реєстру виборців, релокувавши свої відділи в інші регіони. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, чому збережений кадровий потенціал і оновлені бази даних досі не гарантують можливості провести вибори в Донецькій області. 

Кожну війну ми звикли міряти людськими втратами — загиблими, пораненими, тими, хто втратив дім. Але у щоденних зведеннях не згадують ще однієї жертви — природи, а саме замінованих полів, випалених лісів, забруднених річок та морів, де гинуть дельфіни. Руйнівний вплив бойових дій на природу зазвичай відчутний і для наступних поколінь. Але щоб описати цей злочин, спершу потрібно було дати йому назву. Термін екоцид з’явився під час В’єтнамської війни. У лютому 1970 року американський біолог Артур Ґалстон, який досліджував хімічні речовини, для знищення бур’янів, уперше публічно вжив його, щоб засудити навмисне знищення природного середовища, в якому живуть люди. А 1972 року прем’єр-міністр Швеції Улоф Пальме у вступній промові на Стокгольмській конференції ООН прямо назвав В’єтнамську війну екоцидом. Новостворений термін буквально означав «вбивство нашого дому».

У цьому дослідженні Громадянська мережа ОПОРА з'ясувала, наскільки активно використовується ШІ для просування російської пропаганди в українському сегменті TikTok і які саме наративи Росія просуває на цій платформі. 

Громадянська мережа ОПОРА оголошує конкурс на відбір надавачів консультаційних послуг з моніторингу суспільно-політичних процесів та аналізу політичної ситуації в областях України та м. Києві. Конкурс проводиться в рамках проєкту "Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні", що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС.

Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах реалізації проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, оголошує тендер на закупівлю  послуг з налаштування, запуску та супроводу рекламних кампаній у Google Ads (YouTube) та Meta Ads (Facebook, Instagram).

Організація перших повоєнних виборів стане одним із найскладніших адміністративних викликів для України, і прикордонна Сумщина не є винятком. За даними загальнонаціонального опитування, яке провела Громадянська мережа ОПОРА, через масштабну міграцію близько третини українців можуть проживати не за місцем реєстрації. Для Сумщини цей загальнонаціональний виклик поєднується з наслідками війни для виборчої інфраструктури: 43 будівлі виборчих дільниць в області повністю зруйновані. Державний реєстр виборців у регіоні продовжує працювати, однак актуалізація даних виборців і завчасна підготовка інфраструктури потребуватимуть окремої уваги до початку виборчого процесу. 

Як Україна виконує взяті на себе зобов’язання в межах євроінтеграційного треку? Чи готовий ЄС захищати свої цінності від зовнішніх загроз, і як це може змінитися після наступних виборів? Чому Україна є найскладнішим кейсом для ЄС? Про ключові виклики на шляху вступу України до ЄС у новому випуску програми «Сила вибору» голова правління Громадяснької мереді ОПОРА Ольга Айвазовська говорить із послом України в ЄС Тарасом Качкою.