Понад 1,4 мільйона виборців, 1427 виборчих дільниць, десятки тисяч людей, які змінили місце проживання, сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб, зруйновані й пошкоджені приміщення для голосування, а також відділи Державного реєстру виборців, в яких працює менш як 40% від передбаченої кількості працівників. За усім цим — питання, які після завершення війни стануть цілком практичними: чи зможе кожен виборець Київщини знайти себе у списках і реально скористатися своїм правом голосу?

Повномасштабна війна суттєво змінила демографічну карту області: люди виїжджали за кордон та в інші регіони, натомість Київщина прийняла значну кількість переселенців. Ба більше, частина виборчої інфраструктури була пошкоджена або зруйнована, що теж вплине на організацію перших повоєнних виборів. 

19 відділів ведення ДРВ і кадровий дефіцит

Державний реєстр виборців (ДРВ) — це інформаційна система, що зберігає дані про виборців та виборчі дільниці. Саме на його основі визначають межі виборчих дільниць і складають списки виборців.

Нині у Київській області працюють усі 19 відділів ведення ДРВ: 7 районних та 12 міських. Планова кількість їхніх працівників — 68 осіб, фактична ж — 49 (тобто 72%). У трьох відділах ситуація гірша, ніж в інших: у відділі при Білоцерківській РДА працюють лише 2 працівники замість 7, при Бориспільській — 1 замість 4, а при виконавчому комітеті Фастівської міської ради — 1 замість 3. У відділі адміністрування ДРВ Київської ОВА теж спостерігається відмінність між плановою і фактичною кількістю працівників: замість 4 передбачених фахівців там наразі працюють лише двоє.

Варто зауважити, що Центральна виборча комісія неодноразово зверталася до Кабінету Міністрів із проханням забезпечити функціонування органів Реєстру відповідно до вимог законодавства та привести чисельність їхніх працівників у відповідність до урядової постанови. У грудні 2025 року Комісія також зверталася до обласних та Київської міської державних адміністрацій, військових адміністрацій і Міністерства закордонних справ із вимогою невідкладно вжити відповідних заходів.

Однак нестача людей не скрізь сприймається як критична. Приміром, за словами представника одного з відділів ведення ДРВ Київщини, троє працівників відділу (замість 4 передбачених) не мають потреби в додаткових штатних одиницях задля обслуговування своїх 104 299 виборців:

“Так, це немало, це багато. Але я вважаю, що нас трьох тут достатньо. Так, коли період виборів — трошки більш завантажені. Але загалом вистачає”.

Водночас із технічним забезпеченням відділів на Київщині проблем узагалі немає. Про це розповів ОПОРІ інший представник Реєстру. Потреби відділів забезпечує ЦВК:

“Ми наразі забезпечені повною мірою: як відділи адміністрування, так і відділи ведення. Ми маємо і друкувальні машини, які не в усіх офісах ви побачите, маємо прогресивну електронну базу, технічне забезпечення. Нас веде дуже сильний технічний відділ, який іде ‘в ногу’ з антивірусними програмами. Для розуміння: у 2019–2020 роках, коли ввели ще довоєнні рейтинги державних реєстрів, наш регіон був найкращим в Україні за технічним забезпеченням і обслуговуванням. Із цим нам дуже пощастило”.

Півтора мільйона виборців — де вони зараз?

Станом на 30 червня 2026 року в Київській області був зареєстрований 1 465 641 виборець. Найбільше — у Білоцерківському (330 196) та Бучанському (317 070) районах. Далі за чисельністю виборців — Броварський (200 132), Обухівський (188 681), Бориспільський (170 977), Фастівський (153 242) та Вишгородський (105 343) райони.

Загальна кількість виборців області в ДРВ за останні роки змінювалася несуттєво. У грудні 2020-го їх було 1 487 245, наприкінці 2021-го — 1 477 744, у грудні 2024 року — 1 463 896, а наприкінці 2025-го — 1 464 430.

Від початку повномасштабного вторгнення до 14 січня цього року 14 659 виборців з Київщини змінили виборчу адресу на Київ, 3 136 громадян — на Житомирську область, 2 392 виборців — на Черкаську, 1 969 людей — на Чернігівську, ще 2 293 українці обрали для себе закордонний виборчий округ. Значні цифри спостерігаємо і у зворотному напрямку: з Києва на Київську область свою виборчу адресу змінили 24 848 осіб, із Житомирської області — 4 276 громадян, з Черкащини — 3 649 виборців, з Чернігівської області — 3 009 українців та із Донеччини — 2 976 людей.

Утім, ці цифри не показують реальних масштабів переміщення людей. Адже вони відображають лише тих, хто офіційно змінив місце реєстрації або звернувся до відділів ДРВ із заявою про зміну виборчої адреси, — а таких залишається меншість. Як показує дослідження ОПОРИ, 28,5% українців, які мають зареєстровану адресу, фактично не проживають за нею, а серед тих, хто змінював місце проживання після 24 лютого 2022 року, таких уже 76,5%.

Окрема група — внутрішньо переміщені особи. За даними інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики, у Київській області зареєстровано 244 860 ВПО, з яких 44 258 — діти до 18 років. Найбільша вікова група — це люди 31–50 років — таких серед внутрішньо переміщених осіб у регіоні 67 881. 

Що стосується територіального розподілу ВПО в області, то значне їх скупчення помітне у 7 громадах. Найбільші показники мають 3 ради: у Борщагівській сільській раді при 47 086 виборцях — 20 614 ВПО старше 18 років, в Ірпінській міській раді 19 298 повнолітніх (18+) ВПО при 57 085 виборцях, а також 11 343 повнолітні ВПО у Вишневій міськраді при 43 143 місцевих громадянах. Дещо нижчі показники кількості повнолітніх ВПО у Вишгородській міськраді (6 463), Білогородській сільській раді (5048), Гатненській сільській раді (2453) та у Чабанівській селищній раді (1597).

Водночас важливо розрізняти адресу, вказану у довідці ВПО, і виборчу адресу — це не одне й те саме. Оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи не тягне за собою автоматичної зміни виборчої адреси: людина може мати довідку ВПО з адресою на Київщині, але залишатися в Реєстрі виборців за своєю довоєнною адресою, наприклад, у Донецькій чи Луганській області. Для того, щоб проголосувати за фактичним місцем проживання, потрібно окремо звернутися до відділу ДРВ і змінити виборчу адресу. 

Майже півтори тисячі дільниць у регіоні, але далеко не кожна готова прийняти виборців.

Нині на Київщині налічується 1427 постійних виборчих дільниць: 531 мала, 439 середніх та 457 великих. З них 1390 — звичайні, а 37 — спеціальні: 34 у стаціонарних лікувальних закладах і ще 3 в установах виконання покарань та СІЗО.

Переважна більшість приміщень дільниць (1312 будівель, тобто 92% від загальної кількості) придатні для використання. Однак через наслідки повномасштабної війни 9 дільниць області зруйновані настільки, що не підлягають відновленню, 35 — пошкоджені, а ще 64 — відновлені після пошкоджень. Водночас у регіоні є й незначна кількість будівель, зруйнованих часом. 

Утім, фізично вцілілі дільниці ще не означають “доступні для всіх”. Наприклад, для виборців із порушенням зору повністю відповідають критеріям доступності лише 172 (12%) із 1427 дільниць. Для людей із порушенням слуху всього 67 (4,7%) приміщень. Для виборців, які пересуваються на кріслах колісних, — 109 (7,64%) будівель, а для маломобільних виборців — 143 (10%) дільниці. Ще значна частина споруд відповідає цим критеріям лише частково. До слова, станом на 31 грудня 2025 року у Реєстрі було зафіксовано 9 498 виборців із відміткою “нездатні самостійно пересуватися” — а це 0,62% від загальної кількості виборців на той період.

Отож, питання “Чи є поблизу дільниця?” для частини людей матиме ще й продовження: “Чи зможу я до неї потрапити і проголосувати?”.

А чи знають самі виборці, що свої дані потрібно перевіряти?

За результатами дослідження ОПОРИ, 58% опитаних українців готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а після проактивного повідомлення або заклику держави відсоток таких громадян зростає до 70%. Водночас лише 55% респондентів повідомили, що знають про існування ДРВ, тоді як 40% взагалі про нього не чули. 

Під час дискусії “Нова географія українського виборця та міграційні тренди”, що відбулася в місті Богуслав 14 липня, одним із довгострокових рішень називали виховання “свідомого виборця” ще зі школи. За словами директорки Богуславського гуманітарного фахового коледжу імені І.С. Нечуя-Левицького Людмили Шелудько, якщо пояснювати сучасним підліткам, навіщо потрібні вибори і чому важливо робити свідомий вибір, за кілька років вони самостійно актуалізуватимуть свої дані. Маючи досвід роботи на виборах різних рівнів, жінка переконана: проблема — в низькій обізнаності самих громадян:

“Свідомість виборців досить низька. Та й узагалі рівень обізнаності низький — і це проблема. Якщо ми говоримо про старше населення, наприклад, 60+ років, то вони кажуть: ‘Навіщо нам це потрібно?’ Водночас молодь теж не знає, навіщо їм це все. Коли зросте свідомість суспільства, коли вони заходитимуть до виборчої кабінки, ставитимуть відповідну позначку у бюлетені і розумітимуть, яка за це відповідальність — тоді ми зможемо про щось говорити”. 

“Буде все по-новому”

Найскладнішим викликом можуть стати ситуації, яких офіційна статистика не показує взагалі. Представниця одного з відділів ведення ДРВ Київщини говорить про перші повоєнні вибори з острахом. Серед майбутніх викликів вона вбачає, зокрема, роботу з інформацією про людей, які зникли безвісти, військових і людей з інвалідністю.

“Повоєнних виборів я, чесно говорю, боюсь. Я боюсь викликів зі сторони військових, людей з інвалідністю. Я боюсь. Це життя, але треба готуватись. Ну, просто буде все по-новому”.

Під час дискусії у Богуславі звучала і більш критична оцінка актуальності даних. Депутат Богуславської міської ради Юрій Лелека стверджував, що в списках виборців Богуслава може бути близько 200 так званих “мертвих душ”, і наголошував, що з подібними проблемами учасники виборчих процесів зіштовхувалися і раніше.

Саме тому стан Державного реєстру виборців — це значно більше, аніж просто питання правильно заповненої бази даних. Для однієї людини актуальність даних ДРВ може означати наявність її прізвища у списку. Для іншої — можливість проголосувати там, де вона тепер фактично живе. А для людини на кріслі колісному — змога фізично потрапити на дільницю. Зрештою, якість Реєстру вимірюватиметься не кількістю записів у базі, а тим, скільки реальних людей у день виборів зможуть проголосувати.

Матеріал створено в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини. 

Ксенія Мельниченко, консультантка ОПОРИ у Київській області, спеціально для Громадського простору