Майже 40 % українців взагалі не знають про існування Державного реєстру виборців. Натомість рівень розуміння виборчих процедур серед громадян ще нижчий. Про нинішню ситуацію та майбутні виклики для актуальності даних у ДРВ говорили учасники круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди» у Богуславі 14 липня.

Консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Київській області Оксана Мельниченко представила присутнім ексклюзивні дані про те, як змінилася географія проживання українців після років війни, наскільки масовою були внутрішня та зовнішня міграція, чи збігаються сьогодні місце реєстрації та фактичне місце проживання громадян, а також які виклики це створює для актуалізації даних Державного реєстру виборців та організації майбутніх повоєнних виборчих процесів.

Громадянська мережа ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, а також опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Їхні результати свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.

Окрему увагу на зустрічі у Богуславі присутні приділили темі необхідності актуалізації особистих даних українців. За підсумками дослідження ОПОРИ більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах: 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави — цей показник зростає до 70 %. Та попри такі висновки дослідження, на практиці, принаймні у Обухівському районі на Київщині, такої активності українців працівники відділів ведення ДРВ поки не помічають. 

Водночас, за результатами тих таки досліджень, рівень обізнаності громадян про виборчі процедури залишається обмеженим — лише 55 % українців повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців, в той час як 40 % взагалі не знають про його існування. І тут справа, найперше, у свідомості самих людей — переконана директорка Богуславського гуманітарного фахового коледжу імені І.С. Нечуя-Левицького Людмила Шелудько, яка, до того ж, має чималий досвід роботи на попередніх виборах різних рівнів: «Свідомість виборців досить низька. Та і взагалі рівень обізнаності низький — і це проблема. Якщо ми говоримо про старше населення, наприклад, 60+ років, то вони кажуть: «Навіщо нам це потрібно?». Водночас, молодь теж не знає, навіщо їм це все. Тобто, справа в тому, що коли зросте свідомість суспільства, коли вони заходитимуть до виборчої кабінки, ставитимуть відповідну позначку у бюлетені і розумітимуть, яка за це відповідальність — от тоді ми зможемо про щось говорити. І, знову ж таки, великі провали, відверто, в роботі ДРВ були, є і будуть. Тому що актуалізувати оці дані досить складно. А якщо ми ще будемо говорити про спеціальні виборчі комісії — лікарні, а тепер це будуть ще й військові частини — це буде досить великий виклик».

Погоджується із такою думкою і депутат Богуславської міської ради від української центристської політичної партії «Слуга народу», директор ТОВ «Ветеран-Є» у Богуславі Юрій Лелека. Вже більше 20 років чоловік пов'язаний із політичною діяльністю (з 2002-го року був членом політичних партій, з 2005-го — очолював відповідні виборчі штаби партій, від яких балотувався), відтак, каже, за цей час вже є з чого робити висновки: «Якщо ми на сьогодні у воюючій країні не можемо знайти мертвих і живих серед військовозобов'язаних — то про який порядок у Державному реєстрі виборців ми можемо говорити? У списку виборців, якщо взяти на Богуслав, буде близько 200 «мертвих душ». Взяти, наприклад, тих виборців, яким дільнична виборча комісія надала право голосувати дома — там ми знайдемо відсотків 10 цих же «мертвих душ». І ми ж із цим на практиці стикалися постійно. Проблеми у ДРВ — вони після цифровізації, можливо, стали трішки меншими, але основні «прогалини» нікуди не зникли. І якщо на сьогодні покійним приносять повістки — то я не маю сумніву, що і повідомлення про вибори на наступних виборах, коли вони будуть — їх також отримуватимуть ті, кого вже, навіть, в живих немає».

Та якщо проблема «мертвих душ» — це прогалина, переважно, тих, хто займається веденням відповідних Реєстрів, то небажання чи нехтування закликами щодо актуалізації власних даних у ДРВ — це про самосвідомість кожного з нас. А вирішувати цю проблему, впевнена Людмила Шелудько, варто кардинально і у довготривалій перспективі — треба починати «виховувати свідомого виборця» ще зі школи: «Я вважаю, що дуже добре було б, якби у цьому ланцюжку була співпраця з Міністерством освіти. Адже треба починати ще зі школи дуже простими словами дітям пояснювати все це і ростити того самого «свідомого виборця». Так, ми не знаємо, коли в нас будуть вибори, хоч ми і сподіваємося на якнайшвидшу нашу перемогу, але ми не можемо це спрогнозувати. Але якщо ми будемо про це говорити з сучасним підлітком, якому на сьогоднішній день 12–15 років, будемо пояснювати, навіщо це треба і чому він має робити свідомий вибір — от тоді ми дійдемо до того, що у нас підвищиться рівень свідомості. І ці вже, що на сьогоднішній день підлітки, а потім — це уже майбутні наші виборці — вони, повірте, самостійно актуалізують ці самі дані, адже для них це вже буде важливо».

Водночас, також зауважила директорка Богуславського коледжу, тут потрібно ретельно продумати можливі формати такої співпраці, аби підлітками справді було цікаво це бачити, слухати або читати. Адже сучасне покоління — це про цифровізацію і «життя в телефоні», а тому здивувати чи зацікавити їх досить нелегко: «Можна спробувати зробити для них якийсь цікавий курс або, навіть, у тих таки соцмереж, в ТікТок, зробити якесь цікаве відео, яке, навіть, потім і учитель зможе використати… Я розумію, що вводити подібні ініціативу саме в курс навчання — це досить складно, але можна спробувати зробити це у форматах виховних годин. Вони це почують, якщо це справді буде цікаво, наочно і «трендово», тому що вони зараз — це таке покоління, яке проживало COVID, повномасштабну війну — вони цифровізовані, вони живуть в смартфоні. Їм це буде цікаво. І от коли нам вдасться їм це все пояснити і дати відповідь на питання «Навіщо це потрібно?» — за декілька років невеличкими кроками, ми таки піднімемо ту свідомість громадян».

Окрім цього, ще однією важливою темою під час круглого столу у Богуславі стали результати опитування українців за кордоном. Дослідження ОПОРИ про українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення і лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану. Натомість, 48 % респондентів оцінюють таку перспективу як малоймовірну або і зовсім не планують повертатися. 

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців, відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та у питанні зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Проте, зауважували учасники дискусії у Богуславі, надмірна цифровізація в ході виборчих процесів може стати більш негативним фактором, аніж позитивною помічною історією. Адже, попри окремі ймовірні переваги послуг в онлайні, електронне голосування може призвести до серйозних збоїв, неточностей, помилок та, зрештою, маніпуляцій. Відтак, в ході зустрічі у Богуславі присутні дійшли висновку, що ані онлайн-голосування, ані, навіть, змішаний формат виборів (голосування і на дільницях, і онлайн) не варто було б розглядати для перших повоєнних виборів.

Натомість, актуалізувати свої дані у ДРВ за допомогою електронних сервісів — це буде вкрай вдалою ідеєю, яка в рази пришвидшить процес перевірки і оновлення даних та дасть можливість зробити це повністю віддалено. 

Відтак, експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.