Після 24 лютого 2022 року, поряд з наявними недоліками виборчого законодавства, з'явилися нові виклики, пов'язані з наслідками російської агресії. Саме тому Громадянська мережа ОПОРА напрацювала пропозиції з удосконалення законодавства для перших післявоєнних виборів, ключові положення яких відображено нижче.

Минулого тижня (11–17 вересня) російський диктатор Владімір Путін зустрівся зі своїм північнокорейським колегою Кім Чен Ином, який підтримав Кремль у “священній боротьбі” з "гегемоністичними силами”. Втім, РФ та КНДР ніяких угод не підписали – принаймні офіційно. Також росіяни вкотре заявили, що нібито готові до мирних переговорів, але не забули й про ультиматуми – Україна має погодитися з окупацією частини своїх територій. Рада Європи ухвалила декларацію з принципами прозорого й ефективного функціонування створеного раніше Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України. Декілька членів ЄС, які межують з країною-агресором, заборонили в'їзд на свою територію автомобілям з російськими номерами. Україна ж за допомогою морських дронів системно атакує російський Чорноморський флот. Загалом Сили Оборони знищили або пошкодили більш як 20 військові кораблів Росії, у тому числі 5 на минулому тижні. Серед них: великий десантний корабель “Мінськ” та підводний човен “Ростов-на-Дону”.

Більше 100 громадських організацій підписали заяву щодо неможливості проведення виборів в активній фазі війни та закликають міжнародних партнерів збільшувати підтримку України, щоб війна закінчилась якнайшвидшою перемогою, а демократичні вибори стали можливими. 

Вибори і повномасштабна війна — несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю — і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов'язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану. 

На третьому році повноважень, півтора з яких припадає на повномасштабне російське вторгнення в Україну, місцеві ради у Львівській області, хоч і перебувають у глибокому тилу, відчувають негативні наслідки війни. Запровадження воєнного стану і, як наслідок, обмеження повноважень, зокрема бюджетних, послабили роль представницьких органів місцевого самоврядування і посилили їх конкуренцію з виконавчими органами і військовими адміністраціями.

Початок повномасштабної війни суттєво не вплинув на загальну ситуацію в Хмельницькій обласній та міській радах. У першій з них пристрасті вщухли ще на етапі обрання голови (тоді кандидатка на цю посаду від партії «Слуга народу», опонентка нинішньої очільниці облради, марно намагалася оскаржити в суді результати голосування депутатів). Натомість у міській раді ситуація була стабільною ще від моменту оголошення результатів місцевих виборів: більш як половина мандатів дісталася партії з прізвищем міського голови в назві, «Команді Симчишина». Так Олександр Симчишин, обраний на цю посаду вдруге, отримав надійну підтримку для реалізації власних ініціатив. А в умовах війни монобільшість стала додатковим інструментом для оперативного прийняття рішень, необхідних для функціонування громади.

У результаті агресії Росії проти України в 2014 році Автономна Республіка Крим та окремі території Донецької й Луганської областей були окуповані. Через бойові дії або їх загрозу на деяких підконтрольних Україні територіях на так званій лінії зіткнення (розмежування) або поряд з нею вибори не відбувалися. Для таких випадків законодавство уповноважило ЦВК приймати рішення щодо проведення виборів на основі висновків військово-цивільних адміністрацій. Водночас такий механізм викликав занепокоєння громадянського суспільства через ризики ухвалення суб’єктивних і політично мотивованих рішень.

Майже 20% населення України зараз перебувають за кордоном. І хоч би коли були призначені перші повоєнні вибори, слід обов’язково передбачити можливість віддати свій голос для українських виборців, які перебувають за межами нашої держави.