Профінансовано Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать лише авторам і не обов’язково відображають погляди та думки Європейського Союзу чи Європейської Комісії. Ні Європейський Союз, ні Європейська комісія не несуть за них відповідальності.

 

Звіт Європейської Комісії (ЄК) містить інформацію про проведені реформи та проблеми, які потребують подальшого врегулювання. Серед них є й питання, дотичні до виборчої реформи.

Як підкреслила ЄК, інституції, відповідальні за євроінтеграцію, уже створені й активно координують участь зацікавлених сторін у скринінговому процесі та  розробленні стратегічних документів, пов’язаних із процесом вступу. Створено команду для підготовки Національної програми з імплементації acquis ЄС (NPAA), а процес розробки такої програми офіційно розпочався у травні 2025 року.

ЄК підкреслила, що у звітному періоді вибори не проводилися, оскільки вони заборонені під час воєнного стану. 25 лютого 2025 року Верховна Рада ухвалила постанову про проведення виборів після досягнення всеосяжного, справедливого та сталого миру.

Загальна інституційна рамка в Україні залишається загалом сприятливою для проведення демократичних виборів після скасування воєнного стану, коли це дозволятимуть обставини. Реалізовано низку ключових рекомендацій із останніх звітів місій зі спостереження за виборами ОБСЄ / БДІПЛ. Разом із тим, виборча реформа має продовжуватися, щоб усунути невирішені зауваження і підготувати країну до можливого проведення післявоєнних виборів.

Вибори

У своєму звіті ЄК констатувала відсутність активної парламентської робочої групи, яка би працювала над виборчою реформою, але визнала, що основним інструментом визначення пріоритетів виборчої реформи стала Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій, яку координує Офіс Віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

При цьому ЄК наголосила, що найбільш актуальними питаннями для післявоєнних виборів будуть: 

  • забезпечення політичних прав громадян України, переміщених в Україні й за кордон, а також прав військовослужбовців; 
  • проведення аудиту й оновлення Державного реєстру виборців;
  • протидія загрозам у сфері кібербезпеки та дезінформації, зокрема шляхом продовження зміцнення прозорості, гарантій свободи, плюралізму та редакційної незалежності медіа;
  • реформування правил регулювання політичної реклами.

Таким чином, ЄК підкреслила необхіність проведення виборчої реформи, насамперед  розв’язання проблем у забезпеченні виборчих прав різних категорій виборців (зокрема внутрішньо переміщених осіб, тих, хто перебуває за кордоном, жінок, військовослужбовців та людей з інвалідністю), оновлення даних Державного реєстру виборців, формування безпекових критеріїв проведення виборів, адаптації виборчого законодавства до вимог acquis ЄС, а також реформування правил передвиборної агітації, політичної реклами та протидії дезінформації. 

Нагадаємо, що необхідні, на думку Громадянською мережею ОПОРА, кроки  для повноцінної реформи охоплені Дорожньою картою для забезпечення організації повоєнних виборів в Україні. 

Парламент

В контексті діяльності парламенту у звіті  зазначено, що він продовжує реалізовувати свої повноваження в умовах війни та воєнного стану, бере активну участь у загальному процесі реформ і виконує свої законодавчі завдання. Україна запровадила кроки для посилення прозорості законодавчого процесу, зокрема щодо прямої трансляції засідань комітетів, а також участі журналістів і представників громадянського суспільства у цих засіданнях. Серед питань, які потребують врегулювання:

  • потребує комплексного оновлення законодавство про політичні партії, у тому числі щодо порядку притягнення політичних партій до відповідальності за порушення правил фінансування; 
  • жінки залишаються недостатньо представленими в політиці та прийнятті рішень, при цьому частка жінок-депутатів залишається стабільною на рівні 21% (квітень 2025 року);
  • для демократичної стійкості важливо постійно забезпечувати повагу до прав опозиції, тому необхідні законодавчі ініціативи, що регулюють права парламентської опозиції.

Чіткі рекомендації у звіті ЄС відкривають можливості для реєстрації і прийняття в  Парламенті напрацьованої експертами нової редакції Закону “Про політичні партії в Україні”, а також для реформування юридичної відповідальності за порушення правил політичного фінансування, в тому числі протидії іноземному фінансовому втручанню, над яким триває робота в робочій групі, що функціонує за організаційної підтримки ОПОРИ.

Для виконання завдань, пов'язаних із питаннями політичного фінансування, необхідно прийняти  законопроєкт № 11462 від 05.08.2024, що спрямований на вдосконалення правил фінансування виборчих кампаній і контролю виборчих фондів. Окремо слід розробити і прийняти законодавство, спрямоване на протидію іноземному втручанню у фінансування партій та виборів.

Окрему увагу в контексті виконання вимог звіту слід приділити питанням політичної участі жінок через інструменти гендерних квот та подоланню бар’єрів, які, на думку ОПОРИ, виникають, зокрема, через вимушену міграцію й існування цензу осілості (проживання) на загальнодержавних виборах.

Основоположні права

Загальні рамки і забезпечення основних прав залишаються задовільними, а уряд зберіг загальну повагу до основних прав і продемонстрував свою відданість їх захисту. Україна прийняла та впровадила кілька ключових реформ, серед яких — законодавство про захист жертв злочинів (у тому числі воєнних), посилення Національного механізму запобігання, початок імплементації Стамбульської конвенції та прийняття Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному середовищі. 

Водночас викликає занепокоєння відсутність прогресу у впровадженні низки політик, зокрема криміналізації злочинів на ґрунті ненависті, створення цивільних партнерств та реформи захисту персональних даних. Тому в наступному році Україна повинна:

  • продовжувати імплементацію зміненого законодавства щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин, і Плану дій щодо національних меншин у тісній співпраці з представниками національних меншин та надавати ресурси і допомогу для розбудови потенціалу відповідним органам влади;
  • переглянути законодавство щодо функціонування Омбудсмена відповідно до Паризьких принципів ООН і Венеційських принципів Ради Європи щодо захисту та сприяння діяльності Інституту омбудсмена, а також прийняти законодавство про захист даних у повній відповідності до acquis ЄС;
  • продовжувати розвивати інклюзивне середовище для людей з інвалідністю, у тому числі шляхом просування напрямку деінституціалізації та прийняття законодавства про реабілітацію осіб з інвалідністю.

Попри формальну віддаленість цих тем від виборчої реформи, прогрес у зазначених ЄК напрямках матиме довгострокові наслідки і для проведення виборів. Зокрема, відсутність законодавчих запобіжників для злочинів на ґрунті ненависті породжує передумови до поляризації й навіть політичного насильства. Натомість регулювання захисту персональних даних, зокрема тих, розпорядниками яких є політичні партії, дуже важливе під час виборчого процесу. Захист таких даних урегульовує нова редакція Закону “Про політичні партії в Україні” — законопроєкт, який напрацювала робоча група за участі ОПОРИ.

Крім того, у фокусі  реформи має бути забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та напрацювання, спрямовані на інклюзивність виборів.

Свобода вираження поглядів

Незважаючи на обмеження, спричинені російською агресивною війною, Україна досягла певного прогресу в цій сфері, зокрема, щодо фінансової незалежності суспільного мовника, прозорості власності медіа та доступу до інформації для журналістів.

Рекомендації Комісії минулого року були виконані частково й залишаються актуальними. У прийдешньому році Україна, зокрема, повинна:

  • забезпечувати безпеку і незалежність журналістів, поважати їхню роль у сфері публічної інформації; оперативно, самостійно й ефективно розслідувати випадки прямого залякування та переслідування, а також непрямих форм тиску на журналістів і медіа;
  • забезпечити належне фінансування суспільного мовника, щоб дозволити незалежним суспільним медіа виконувати свою роль, закріплену в законодавстві України, та забезпечити, щоб контент, створений державними медіа, був репрезентативним у контексті політичного та суспільного плюралізму України;
  • продовжувати докладати зусиль для збереження та поступового зміцнення прозорого, плюралістичного і незалежного медіаландшафту, забезпечуючи відповідність обмежень, тимчасово запроваджених воєнним станом, ключовим публічним правам та інтересам, таким як доступ до інформації й свобода медіа.

Оскільки свобода медіа і вираження поглядів загалом є фундаментальною для проведення вільних та демократичних виборів, ОПОРА досліджує медіаспоживання українців, В цьому контексті не cлід забувати про необхідність реформування правил передвиборної агітації та політичної реклами, зокрема вдосконалення положень законопроєкту № 8310 від 27.12.2022 (щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів і здійснення передвиборної агітації) та пов’язаних документів.

Спільна зовнішня, безпекова та оборонна політика

У цьому блоці окремо підкреселно продовження співпраці України з ЄС у сфері протидії кіберзагрозам, зокрема через регулярний кібердіалог. У контексті міжнародної безпеки України брала активну участь у переговорах щодо підсумкового звіту Відкритої робочої групи ООН з питань безпеки та використання інформаційно-комунікаційних технологій на 2021-2025 роки, зокрема шлязом узгодження із заявами ЄС і подання національних позицій.

Україна також продовжила співпрацю з ЄС у сфері протидії гібридним загрозам (зокрема зовнішнім інформаційним маніпуляціям і втручанню) на основі двосторонньої безпекової угоди, укладеної в червні 2024 року. Україна приєдналася до заяви Високого представника ЄЄ від липня 2025 року, яка засуджує постійні гібридні кампанії Росії проти ЄС, його держав-членів і партнерів. Наголошено, що боротьба з іноземним інформаційним втручанням та маніпуляцією (FIMI) особливо важлива у сільських і менш розвинених регіонах, які мають нижчу стійкість до таких гібридних атак.

Загрози російського втручання у суспільні та політичні процеси для України є екзистенційною, тому Громадянська мережа ОПОРА досліджує поляризацію в українському суспільстві культурну політику на тимчасово окупованих територіях, а також організовує заходи щодо протидії російським дезінформаційним наративам, маніпуляціям та дискредитації європейського курсу України.