У рамках круглого столу під назвою «Виборчі кампанії за кордоном: міжнародна практика і рекомендації для України» Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА представила звіт за підсумками фасилітованих діалогів з українськими громадами у Німеччині, Великій Британії, а також Литві.
Ці діалоги можуть допомогти визначити, як рухатися далі в організації голосування у закордонному виборчому окрузі. Мова йде про глобальну українську політичну націю. Наші співгромадяни за кордоном повинні мати можливість бути включеними в питання вироблення політик: через вибори, через своє представництво в певному органі чи через функціонування окремих інституцій.
Ольга Айвазовська зауважила, що державі треба сфокусуватися на тій аудиторії, яка має політичну волю співпрацювати і тримати контакт. З її слів, за підсумками діалогів стало зрозуміло, що війна підсилила ідентичність тих, хто перебуває за кордоном. Для цих людей бути частиною українською спільноти – означає бути більш помітними. Вони відчувають свою політичну роль і діють в інтересах України.
У ході фасилітованих діалогів ОПОРА з’ясувала, що українці за кордоном залучаються до суспільно-політичного життя України через: політичну участь (вибори, інструменти е-демократії); економічну участь (інвестиції в Україну, сплата податків в Україні); міжнародну співпрацю (реалізація спільних українсько-німецьких чи українсько-британських проєктів у сферах освіти, бізнесу, громадського життя); промоцію України за кордоном, волонтерство, розвиток місцевої української спільноти.
В рамках панелі «Підтримка політичного зв’язку з українським електоратом за кордоном: виклики та перспективи», яку модерувала Ольга Айвазовська відбулися виступи представниць українських організацій за кордоном.
Наталка Панченко, лідерка української діаспори у Польщі розповіла, що наша діаспора та біженці — це шалений людський ресурс. «Якщо до 2022 року це були студенти, науковці, а також люди, які приїхали виконувати фізичну роботу, то сьогодні ми бачимо бізнес, підприємців, які перевезли бізнес або починають все з нуля і досягають успіхів». З її слів, це самодостатні люди, які вміють ухвалювати рішення і можуть достойно представляти Україну. Крім того, вони намагаються створювати програми співпраці з Україною та зацікавлені в тому, аби не втрачати контакту з Україною.
«Коли думаю, що Україні треба буде провести вибори, мені стає страшно», — додала Наталя Панченко. Вона розповіла, що у 2019 році, коли в Польщі проживало приблизно 1,5-2 млн українців на всю країну було 4 виборчі дільниці. В середньому аби доїхати до дільниці треба було подолати 400-500 км. Максимальна пропускна спроможність усіх дільниць — 20 тисяч людей, тобто 1 відсоток.
«Я розумію виклики, які пов’язані з альтернативними способами проголосувати. Але я не бачу реальної можливості як цей процес за нинішнього законодавства реалізувати». Крім того, Панченко зауважила, що нині «Польща одна з країн, яка піддається впливу російської дезінформації, і мають місце саботаж, диверсії, де виконавцями є українці, завербовані російськими спецслужбами. Очевидно, що росіяни будуть намагатися зірвати виборчий процес, влаштовувати хаос та усіляко перешкоджати виборчому процесу».
Наталія Пригорницька, співзнасновниця ГО «Альянс українських організацій» з Німеччини своєю чергою зауважила, що «одна з ключових особливостей, які притаманні активній українській спільноті у ФРН, - бути почутими як на рівні Німеччини, так і на рівні співпраці з Україною». Політична участь українців – одне з ключових завдань активної меншості, яка є рушійною силою. Ідеться про просвітницьку роботу щодо інструментів політичної участі в Німеччині, членство у різних організаціях, навіть Міграційних радах, які є дієвим інструментом впливу на внутрішню політику.
За різними підрахунками в Німеччині понад 1 млн людей приїхали з України після 2022 року, значна частина з них мала можливість отримати німецьке громадянство. «Українці, які вже мають громадянство Німеччини, вони теж дуже дієві, активні, адже розуміють як працює внутрішня політика в ФРН», підкреслює Пригоринцька.
Говорячи про вибори, зі слів Наталі, в Німеччині проблеми схожі, як і в Польщі. У попередні роки на дільницях в ФРН було багато черг, люди не знаходили себе в списках, тощо. Під час круглого столу лунали цифри щодо очікуваної присутності людей на виборах за кордоном, але Пригорницька зауважила, що це дуже динамічний процес. З її слів, багато що залежить від внутрішньо політичної ситуації в Україні і українці відчувають свій обов’язок піти на вибори.
«Зв'язок з українським електоратом може покращити підтримка комунікації вже зараз, розуміння того, хто є стейкхолдерами на місці, так би мовити мапування стейкхолдерів в Німеччині. Ця активна меншість – мультиплікатори тієї інформації, в тому числі і про формування внутрішніх політик і щодо передвиборчного процесу».
Наприкінці панелі Ольга Айвазовська додала, що «ми не можемо гарантувати безпеку держави без участі закордонної громади у політичному житті. Вони хочуть бути долучені до виборлення політик, зокрема і безпекових».
Своєю чергою Юлія Шипілова, керівниця програм Східної Європи International IDEA зауважила: «Ці вибори не лише про оновлення влади, а про збереження суверенітету. Те що росія не зможе отримати на полі бою, вона спробує робити на полі бою. Треба сформувати чіткі правила гри для голосування за кордоном, треба посилювати дискусію. Виборча реформа на часі і робота повинна починатися зараз. Усі наші партнери разом з комітетом – ми будемо пояснювати: це не про те, що вибори мають відбутися завтра, а це про питання національного суверенітету і безпеки».