Державний реєстр виборців, хто його адмініструє
Державний реєстр виборців (ДРВ) — це автоматизована система, яка збирає і зберігає персональні дані всіх громадян України, що мають виборче право, а також веде облік виборчих дільниць. Дані ДРВ постійно змінюються: щодня хтось переїжджає, змінює прізвище, виїжджає за кордон, помирає, стає повнолітнім — і всі ці зміни мають відображатися у Реєстрі вчасно. Якщо цього не станеться, людина, яка прийде на виборчу дільницю, може не знайти себе у списках виборців і, як наслідок, не реалізує своє право голосу.
У Львівській області реєстр виборців веде 21 відділ ДРВ: 6 у Львові (по одному на район), 7 — при районних адміністраціях і 8 — при міських радах. Формально всі вони працюють у звичному режимі. Однак штат цих відділів укомплектований лише на 83,3%, тобто працюють 65 фахівців замість 78, передбачених урядовою постановою. Відповідно, кожне шосте робоче місце є вакантним.
Утім, не завжди йдеться про брак людей. У Самбірській та Яворівській районних адміністраціях і в Шевченківському районі Львова штат відділів менший за передбачену постановою КМУ норму, тобто навіть якщо всі вакансії закриють, людей однаково бракуватиме. Найгірша ситуація — у Стрийській, Золочівській, Моршинській та Бориславській громадах, де укомплектованість становить лише половину від потрібної.
Звичайно, ці показники не є критичними, але обсяг роботи, який стоїть перед відділами ДРВ, залишається суттєвим. Лише за останній квартал 2025 року у Львівській області відбулося майже 38 тисяч змін даних виборців. Серед них 18720 змін виборчої адреси, 6692 виборці набули права голосу, 8510 — втратили, 3845 — змінили свої ідентифікаційні дані. За цим показником Львівська область поступається лише Дніпропетровській, Одеській і Харківській (з кількістю змін 54 тисячі, 48 тисяч та майже 46 тисяч відповідно), а також м. Києву (майже 46 тисяч змін).
Коли в Україні оголосять вибори, саме ці інколи недоукомплектовані відділи ДРВ повинні будуть за лічені тижні обробити хвилю заяв від людей, які захочуть проголосувати не там, де “прописані”. А досвід показує, що виборці масово подають заяви на зміну місця голосування в останні визначені законом дні.
Наприклад, перед першим туром президентських виборів 2019 року лише за один день, 25 березня, надійшло понад 50 тисяч таких заяв по всій країні (загалом протягом першого туру президентських виборів місце голосування змінили понад 315 тисяч виборців, із яких майже 21 тисяча — у Львівській області). Перед другим туром змінили місце голосування ще 325 тисяч виборців, при цьому 73 тисячі зробили це в останній можливий день. Не змінилася ситуація і під час позачергових парламентських виборів того ж року — з 281 тисячі виборців, які тимчасово змінили місце голосування протягом виборчого періоду, 195 тисяч заяв було подано в останній тиждень, 48 тисяч з яких — в останній день.
Якщо так само станеться і після війни, а досвід попередніх років дає підстави так припускати, — навантаження на систему буде колосальним.
Виборча інфраструктура
У Львівській області налічується 2119 виборчих дільниць, із яких 2060 є звичайними, а 59 — спеціальними.
Кількісно найбільше малих дільниць — їх 949. Ще 673 — середні, 497 — великі. Більшість великих дільниць (251) розташовані у Львові, в інших міських громадах їх значно менше: в Шептицькій — 29, Дрогобицькій — 28, Стрийській — 16 та Новояворівській — 13. У решті громад розміщено не більше 10 великих виборчих дільниць у кожній.
Жодна з них, на щастя, не була повністю знищена внаслідок бойових дій. Але часткових пошкоджень зазнали щонайменше 31 заклад освіти, де традиційно розміщують дільниці: львівський ліцей “Оріяна” постраждав у грудні 2023-го, ракетний удар 4 вересня 2024 року пошкодив одразу 5 шкіл, а торік, 5 жовтня 2025-го, було пошкоджено школу №86. Станом на середину серпня 2026 року майже всі обʼєкти відновлено. Не відновлено поки що лише одну школу — ту, яка постраждала внаслідок нещодавньої ракетної атаки на Львів 30 липня 2026 року.
Окрема історія — приміщення дільниць, які не постраждали від ракет, а просто зруйновані часом і більше непридатні для використання. За інформацією відділу адміністрування Державного реєстру виборців при ЛОДА, у Львівській області таких налічується 19. “На сьогодні районні військові адміністрації та органи місцевого самоврядування опрацьовують пропозиції щодо зміни місця розташування приміщень для роботи виборчих комісій і приміщень для голосування. Після їх надходження відповідні подання будуть скеровані до Центральної виборчої комісії для розгляду в установленому порядку. Зазначене питання перебуває на контролі обласної державної адміністрації”, — зазначили там.
Нова географія виборців
Наприкінці 2019 року, перед останніми загальнонаціональними виборами, в Україні налічувалося 35,48 мільйона виборців. Наприкінці 2025-го їх було вже 34,2 мільйона. Причини зрозумілі — масова еміграція, демографічні процеси, людські втрати через російську агресію. При цьому 1,44 мільйона виборців по всій Україні мають позначку “вибув” — це люди, чия виборча адреса не зареєстрована взагалі, тобто система “не знає”, де саме вони мають право голосувати. У Львівській області ситуація дещо краща за середню по країні: зареєстровану адресу мають 96,73% виборців, а без адреси залишаються 62 187 людей.
Найбільше виборців на Львівщині сконцентровано в обласному центрі — 575 тисяч, що становить 31% усіх виборців області. Далі йдуть Дрогобицька (4,5%), Стрийська (3,8%), Шептицька (3,45%), Яворівська, Сокальська, Новояворівська та Золочівська громади — приблизно по 2%. У понад 50 громадах області живе менш як по 1% виборців.
Міграція як виклик для виборчої інфраструктури
Ще одним фактором непередбачуваності повоєнних виборів є внутрішнє переміщення. Офіційно на Львівщині зареєстровано понад 200 тисяч ВПО, з яких 152 тисячі є повнолітніми. Це люди, які фактично проживають в області, але через особливості обліку в Реєстрі не входять до офіційної кількості виборців Львівщини (1,9 млн) — адже в ДРВ більшість внутрішніх переселенців досі значаться за своєю попередньою адресою. Тобто фактична кількість людей із правом голосу, які проживають на території області, є принаймні на 8% більшою за ту, що показує Реєстр.
Утім, офіційні дані про кількість ВПО теж, найімовірніше, занижені. “Ніхто не має реальних даних про кількість переміщених осіб. По-перше, це змінна величина: хтось приїхав, хтось поїхав і не змінив дані про це. По-друге, значна частина людей не реєструються свідомо — чоловіки, працездатні самозайняті особи, яким не потрібна допомога, вони не мають на це часу та не бачать потреби”, — зауважує представник однієї з рад ВПО області.
Офіційно у місті Львів зареєстровано 74 тисячі переміщених осіб, але реальною може бути цифра в 95 тисяч.
Дослідження ОПОРИ показує, що 81% людей із досвідом переміщення вважають своїм основним місцем проживання саме те місто чи село, де живуть зараз, а не те, де формально прописані. Це означає, що перед днем виборів багато людей або терміново змінюватимуть місце голосування, або, що гірше, просто не голосуватимуть, бо не встигнуть розібратися з паперами. Крім того, це може призвести до кризового навантаження на виборчу інфраструктуру, адже в деяких випадках буде потреба у відкритті нових виборчих дільниць.
Показовим є приклад Трускавецької міської громади, де офіційно проживає близько 8,5 тисячі дорослих ВПО. У громаді є 17 постійних дільниць на майже 24 тисячі виборців. Навіть якщо “дозаповнити” наявні дільниці до максимально дозволеної законом кількості виборців, на них однаково бракуватиме місця — тому є потреба у відкритті щонайменше двох нових середніх дільниць. Оскільки відкриття дільниці є тривалим процесом, зробити це після початку виборчого процесу може бути вкрай важко.
Зрештою, як показало дослідження ОПОРИ, майже третина всього населення України фактично живе не за місцем своєї реєстрації. Тому ОПОРА закликає українців перевірити та оновити свої дані в Державному реєстрі виборців уже сьогодні. Це саме той випадок, коли одна дія однієї людини безпосередньо впливає на те, чи зможе система впоратися з навантаженням у день виборів.
Змінити виборчу адресу можна двома способами: або звернувшись до найближчого органу ведення Державного реєстру виборців, або скориставшись сервісом “Кабінет виборця” онлайн. ОПОРА зібрала покрокові інструкції про те, як це зробити, і відповіла на найпоширеніші запитання щодо перевірки й оновлення виборчих даних.
Зміна виборчої адреси особливо актуальна саме для ВПО: оформлення довідки переселенця не означає автоматичної зміни даних у ДРВ, тож навіть за кілька років життя в новій громаді людина так і залишається в Державному реєстрі виборців за своєю старою адресою. Змінити виборчу адресу можна раз на рік і лише в міжвиборчий період — тобто якщо людина вже визначилася, де проживатиме найближчим часом, зараз якраз той момент, коли це варто зробити.
Крім того, важливо не плутати зміну виборчої адреси з тимчасовою зміною місця голосування: оновлення виборчої адреси — це не разова дія на конкретні вибори, а постійна зміна запису в Реєстрі, яка відповідає фактичному місцю проживання людини. За потреби виборчу адресу можна змінити й на закордонну — якщо людина вже виїхала й планує залишатися за кордоном.
За оцінками експертів, за межами України може перебувати близько 5,6 мільйона українських біженців, серед яких 1,7 мільйона дітей. Зі Львівщини виїхало близько 2,5% населення. За даними експертів ОПОРИ, якщо керуватися лише офіційною статистикою Євростату, тобто брати для оцінки доволі консервативну цифру в 3 млн виборців, то лише в ЄС потрібно відкривати близько 800–850 великих дільниць. При цьому на сьогодні за кордоном передбачено відкриття лише 104 виборчих дільниць.
Доступність дільниць
Ще однією проблемою є доступність виборчих дільниць для вразливих груп населення.
У Львівській області станом на липень 2026 року обліковано 14 179 виборців з позначкою “не здатні самостійно пересуватися” — це 0,8% від усіх виборців області. Але реально готові їх прийняти лише окремі виборчі дільниці. За даними ЦВК, (на підставі відомостей, наданих органами місцевого самоврядування та виконавчими органами державної влади), доступність приміщень дільниць виглядає так:
- для людей похилого віку й тих, хто ходить із паличкою чи милицями, повністю пристосовано лише 3,53% дільниць, а 11,26% — не пристосовані взагалі;
- для людей на колісних кріслах повністю доступними є лише 2,36% дільниць (переважна більшість — 86,24% — частково пристосовані);
- для людей із порушеннями слуху повністю доступні 3,82% дільниць, для людей із порушеннями зору — 3,91%.
Тож якщо виборець пересувається на кріслі колісному, ймовірність того, що дільниця повністю відповідає його потребам, мізерна. У всій області лише дільниці однієї громади (Мурованської) відповідають всім критеріям доступності одразу. А є громади, де під жоден критерій не підпадає жодна дільниця, наприклад, Підкамінська селищна та Яворівська міська громади.
Замість висновків
Проблеми, описані вище, є реальними, але не є нездоланними. Кадровий дефіцит у відділах ведення ДРВ не є критичним порівняно з прифронтовими регіонами. Більшість пошкоджених приміщень виборчих дільниць уже відновлено, а питання приміщень, непридатних з інших причин, перебуває на етапі опрацювання.
Водночас питання створення додаткової інфраструктури для внутрішньо переміщених осіб та українців за кордоном, а також забезпечення доступності дільниць для людей з інвалідністю потребують подальшої системної роботи. Вирішити їх можливо лише за умови, що ця робота розпочнеться заздалегідь, ще до початку виборчого процесу.
Свою роль може відіграти й кожен виборець особисто. Найпростіший крок, доступний вже сьогодні, — перевірити й за потреби оновити свою виборчу адресу. Що більше людей зроблять це заздалегідь, то рівномірніше буде розподілене навантаження на систему і то вищою буде ймовірність, що своє право голосу зможуть зреалізувати всі.
Матеріал створено в рамках проєкту “Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії”, що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Наталія Матківська, консультантка ОПОРИ у Львівській області