23 травня відбулись останні дебати між кандидатами на посаду президента Європейської комісії, а вже 6–9 червня європейці вибиратимуть депутатів Європейського парламенту. І хоча українці навряд чи отримають можливість обирати й бути обраними до інституцій Європейського Союзу раніше виборів 2034 року (до 2029 року Україна, найімовірніше, не встигне стати повноцінним членом ЄС), знайомитися з цим процесом варто вже зараз.

Гостею цього випуску «Сили вибору» стала Марʼяна Беца, посолка МЗС України з питань світового українства. Ольга Айвазовська поговорила із нею про стратегію глобального українства, збереження української ідентичності за кордоном та страхи, які поширюють росіяни, щоб запобігти поверненню українців додому. Також дискутували про те які можливості і ризики несе множинне громадянство та як забезпечити права українців за кордоном, зокрема виборчі.

Через те, що користуватись ШІ зараз круто, є вже кілька органів влади, які публічно казали про те, що застосовують його у своїй роботі: НАЗК та Верховна Рада. Проте кожного разу, при вивченні питання детальніше у відповідь на інфозапит, вони насправді повідомляли, що лише ознайомлювались із роботою чи просто використовували модний термін. Цього разу ШІ вирішили застосувати й у МЗС, щоб допомагати отримувати консульські послуги за кордоном. Підхід цікавий, адже замість цілого кол-центру і багатьох людей в різних країнах може працювати компʼютер. Проте, на запит прийшла відповідь, що опублікований чат-бот "Вікторія ШІ" це лише ініціатива (тут питання до юристів, чим у нас регламентуються ініціативи?) МЗС і вони вже готують документи про співпрацю з розробниками бота.

«Для нас навіть суто іміджево було би дуже неправильно закривати Комітет свободи слова в момент, коли нас якраз почали критикувати, моментами аргументовано, за те, що є певні виклики для свободи слова в Україні», - розповідає народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин, якийз посади першого заступника голови Комітету з питань антикорупційної політики перейшов на посаду голови Комітету з питань свободи слова.

Жителі Полтавської міської громади, згідно з її Статутом, можуть різними способами долучатися до вирішення місцевих питань. Деякі інструменти, як-от місцеві ініціативи чи загальні збори громадян за місцем проживання. майже не використовують, а інші (бюджет участі) призупинені після початку повномасштабного вторгнення. Врешті, є механізми, зовсім непомітні для більшості мешканців, — залучення до робочих груп. Громадянська мережа ОПОРА вивчила доступні в Полтаві інструменти участі. У попередніх матеріалах ми писали про електронні петиції, громадські обговорення і слухання. 

ОПОРА дослідила, які нові обмеження зʼявилися для іноземних рекламодавців у країнах, де нині перебуває найбільше українців, та спробувала відповісти на три ключові питання: Чи дозволяє законодавство певної країни транслювати політичну рекламу онлайн кандидату або партії, що беруть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні? Чи є можливість у кандидата або партії, що беруть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні, транслювати політичну рекламу онлайн з погляду політики певної соціальної мережі? Чи існують додаткові обмеження (наприклад, вартість) онлайн-агітації за кордоном для кандидатів чи партій, які братимуть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні?

Протягом другого року повномасштабного вторгнення Житомирщина лишалася відносно безпечним регіоном. Територіально росіяни не підступили до області, однак не припиняли обстрілів з повітря. 28 травня 2023 року армія РФ завдала удару по інфраструктурному об'єкту в Житомирі. Вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, об'єкти інфраструктури та заклади освітньої й медичної сфер — всього 30 будівель. У Станишівській громаді поблизу Житомира внаслідок російського обстрілу пошкоджено 200 приватних садиб, будинок культури, амбулаторію та адміністративну будівлю. 9 червня під час нічної атаки зафіксовано влучання в житловий масив приватного сектору Звягельської громади. 19 липня через атаку дронами пошкоджень зазнали житлові будинки та інфраструктурний об'єкт у Чуднівській та Вільшанській громадах. 8 квітня 2024 року Росія вкотре атакувала інфраструктуру Житомирщини, внаслідок чого виникла пряма загроза забруднення повітря. За даними карти надзвичайних ситуацій, з 31 березня 2023 року до 31 березня 2024 року повітряну тривогу на Житомирщині оголошували 294 рази. В області ще триває процес розмінування територій і відбудови зруйнованих будинків та об'єктів критичної інфраструктури.

Суспільне, як один з учасників спільного марафону, вийшло із єдиного мовлення і за погодження РНБО розпочинає власний ефір.