Якою має бути загальна стратегія підтримки активної участі жінок у політичному процесі? Якими є гарантії реалізації їхніх прав, зокрема виборчих, з огляду на виклики, спричинені військовою агресією? Як забезпечити рівні можливості для всіх громадян України у політичних процесах? Як стимулювати участь жінок у політичних процесах та забезпечити повноцінне і всебічне залучення та рівне представництво на всіх рівнях влади? Відповіді на ці питання шукали учасники круглого столу «Забезпечення залучення жінок до політичних процесів в Україні», що відбувся 20 травня у Києві.

Від початку повномасштабної війни Україна політично обмежена у повному застосуванні свого права на самооборону, зокрема у знищенні військових цілей на території Росії. Очевидно, що захист нашої держави в затяжній війні передбачає ураження сил в тилу ворога. Відповідно до міжнародного права, такі дії цілком можна вважати елементом самозахисту країни від агресора, а не агресією проти іншої держави. 

За останній рік повномасштабної російської агресії Волинська область залишалася у своїх адміністративно-територіальних межах, не зазнала суттєвих змін у політичній сфері та значних пошкоджень інфраструктури. Долаючи виклики воєнного часу, влада області працювала над збільшенням фінансової підтримки та забезпеченням потреб військових, розв’язанням безпекових питань та поліпшенням умов для внутрішньо переміщених осіб і релокованого бізнесу.  В області постійно триває робота над посиленням обороноздатності, особливо на північних рубежах з Білоруссю. Триває будівництво фортифікаційних споруд вздовж кордону: протитанкових ровів, залізобетонних конструкцій, невибухових загороджень тощо.

Як бачимо, рівень підтримки у президента Зеленського в парламенті значно вищий, ніж у попередників. Ініціатив шостий президент зареєстрував також досить багато, хоча й з початком повномасштабного вторгнення їхня кількість почала зменшуватись. Але зменшення активності президента у цій сфері не є проблемою, адже головним законотворчим органом в Україні є парламент, де голоси під законопроєкти президента де-факто завжди знаходяться.

Від початку повномасштабної війни Україна політично обмежена у повному застосуванні свого права на самооборону, зокрема у знищенні військових цілей на території Росії. Очевидно, що захист нашої держави в затяжній війні передбачає ураження сил в тилу ворога. Відповідно до міжнародного права, такі дії цілком можна вважати елементом самозахисту країни від агресора, а не агресією проти іншої держави. 

Нам потрібно говорити про українську історію давню та сучасну і бути зрозумілими для людей, аби не просто розповідати новини, чи розвінчувати російську дезінформацію, а змінювати наративи. Про це говорила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час дискусії «Структуруючи хаос: Що можуть зробити медіа, аби відновити розколотий світ» на ювілейному десятому Львівському медіа форумі 17 травня.

23 квітня Сенат Сполучених Штатів Америки проголосував за пакет допомоги Україні на 60 млрд доларів. Раніше цю допомогу ухвалила Палата представників. Баталії навколо допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню тривали у США близько 5 місяців. Ще 6 грудня 2023 року Президент Байден скерував до Конгресу законопроєкт, який стосувався військової допомоги. Однак республіканці в Палаті представників відмовилися голосувати за нього: мовляв, спочатку потрібно розглянути питання захисту кордону між США та Мексикою і загалом внести зміни до міграційного законодавства. 

Станом на перший квартал 2024-го після двох років великої війни ситуація на Черкащині залишається стабільною і контрольованою. В цілому 2023-й мало чим відрізнявся від попереднього року. Ключовою відмінністю стало збільшення кількості ракетно-дронових ударів ворога по території області: “дісталося” і центру Черкас, де тепер про війну нагадує зруйнований готель, і Смілі, і особливо Умані. 28 квітня 2023 року увійде в історію як один із найтрагічніших днів в історії області — тоді російська ракета забрала життя 23 людей, зокрема 6 дітей. Черкащина й далі прихищає переселенців, допомагає відбудовувати деокуповану Херсонщину, намагається відновити зруйновані об’єкти на своїй території, проводить тендери на будівництво та ремонти укриттів тощо. Політичне середовище області й обласного центру продовжує перебувати у загальному затишші, попри незначні спалахи активності.