Громадянська мережа ОПОРА провела фасилітований діалог у столиці Ірландії — Дубліні, аби систематизувати досвід українських громад за кордоном, напрацювати стратегії їхньої взаємодії з демократичними інститутами України та громадянським суспільством і врешті виробити спільне розуміння проблем, потреб і способів залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України. У діалозі взяло участь 30 осіб. ОПОРА зʼясувала, що повʼязує українців за кордоном з Україною, їхні мотивації долучатися до суспільно-політичного життя, а також інструменти, які вони знають і, можливо, використовують для цього. Крім того, ми дослідили виклики, з якими стикаються українці за кордоном, та причини, які стримують їх від повернення до України.

Після завершення повномасштабної війни Україна поступово повертатиметься до повноцінного політичного процесу з конкуренцією, виборами та бурхливими публічними обговореннями. Однак підпис під документом про припинення бойових дій навряд чи зможе за помахом чарівної палички розв'язати всі проблеми та конфлікти, які накопичилися за роки війни в українському суспільстві. Вони, скоріш за все, не лише не зникнуть, а й стануть більш помітними, тож їх частіше використовуватимуть у політичних дискусіях. Понад те, різні досвіди війни й дискусії про справедливість розподілу її тягаря можуть створювати додаткову напругу та підсилювати суперечливі інтерпретації подій.

Наприкінці грудня 2025 року на тлі переговорів зі США стосовно 20 пунктів мирного плану для припинення російсько-української війни Президент України зробив низку заяв щодо можливості проведення референдуму стосовно мирної угоди з росією та включених до цієї угоди територіальних питань. Конституція України допускає зміну території України, яка має бути затверджена всеукраїнським референдумом. Разом з тим, Конституційний Суд України перебуває в інституційній кризі, яка ставить під сумнів його спроможність приймати рішення у визначений законом строк. Крім того зміна території України може бути підтверджена на референдумі лише шляхом схвалення на ньому прийнятого парламентом і підписаного Президентом закону про ратифікацію міжнародної угоди, яка передбачає такі зміни.  Громадянська мережа ОПОРА розглянула основні виклики, повʼязані з підготовкою, проведення такого референдуму та встановленням його результатів.

Аудит безпекової ситуації — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності, який забезпечить прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення виборів на певних територіях, доступну і для суспільства, і для держави, і для західних партнерів України. Оцінювання охоплює такі сфери: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники і стан демократичних процесів. у березні-квітні 2025 року, ОПОРА вже проводила пілотні аудити безпеки у 4 громадах: Криворізькій (Дніпропетровська область), Снігурівській (Миколаївська область), Запорізькій та Полтавській. Для порівняння результатів було створено інтерактивну панель (дашборд). Друга хвиля дослідження, результати якої наведені нижче, відбулася у жовтні-листопаді 2025 року. Дані збиралися за липень-вересень 2025 року. 

Унаслідок повномасштабної війни, яку Російська Федерація розпочала проти України, мільйони українських громадян були вимушені залишити свої домівки та виїхати за кордон. За даними Громадянської мережі ОПОРА, станом на травень 2025 року за межами України перебувало близько 8.9 млн українців. Хоча точні цифри назвати важко з огляду на різну інформацію, яку мають українські та міжнародні інституції, частка українських громадян за кордоном наразі становить близько 15-20% від наявного населення України до 24 лютого 2022 року. Це свідчить, що демографічна й міграційна ситуація в Україні потребує термінового втручання як з боку української влади та громадського сектору, так і з боку держав-партнерів, які прийняли найбільшу кількість українських громадян.  Комплексна робота з діаспорою, яка значно зросла та змінилася за останні декілька років, потребує розуміння ключових викликів та потреб, які стоять перед її представниками. Для вивчення цих аспектів Громадянська мережа ОПОРА ініціювала серію фасилітованих діалогів з українськими громадами. Перший такий діалог відбувся наприкінці квітня 2024 року у Вільнюсі (Литва). Друга ітерація діалогів відбулася у грудні 2024 року в трьох містах Сполученого Королівства. Наступний етап передбачає проведення серії обговорень у Німеччині, Італії, Іспанії й Ірландії.

Російське повномасштабне вторгнення суттєво змінило українське суспільство. Відмінні, часто травматичні досвіди проживання війни й різноманіття поглядів на суперечливі суспільно важливі питання створюють сприятливий ґрунт для зростання напруги в публічному просторі — зокрема через поширення взаємних звинувачень, мови ворожнечі та приниження інших на основі їхнього досвіду. У демократичних суспільствах подібна риторика становить особливу загрозу, адже підриває єдність громадян, зменшує довіру до інституцій і знижує ефективність суспільного діалогу, чим ускладнює пошук консенсусу й можливість мирного розв’язання конфліктів.

У цьому звіті представлено результати якісного дослідження Громадянської мережі ОПОРА, присвяченого посиленню соціальної згуртованості та залученню до суспільного життя п’яти потенційно вразливих груп українського суспільства: українці за кордоном, внутрішньо переміщені особи, ветерани та їхні родини, люди з інвалідністю й російськомовні громадяни України.

У цьому дослідженні ОПОРИ під поняттям соціальної згуртованості мається на увазі спроможність суспільства забезпечувати добробут всіх його членів, мінімізуючи нерівності та уникаючи поляризації, а також формувати спільноти вільних індивідів, які підтримують одне одного та досягають спільних цілей демократичними методами.