Перший модуль Академії виборчої доброчесності, що відбувся офлайн 24–26 жовтня 2025 року, об’єднав фахівців, аналітиків, представників громадських організацій і державних інституцій. Усі вони працюють над тим, щоб виборчі процеси в Україні залишалися справжнім інструментом демократії навіть у часи війни. Протягом трьох днів учасники дискутували про цінності, безпеку та етичну відповідальність — три складові, без яких неможливо уявити доброчесний виборчий процес.

На четвертий рік повномасштабного вторгнення українці повернулися до активних онлайн- та офлайн-суперечок на чутливі суспільні теми. Градус таких дискусій додатково зростає через травматичний воєнний досвід, погіршення економічного становища і загальне виснаження від постійної небезпеки та невизначеності. Дискусії про політичне минуле, теперішнє і майбутнє переростають у поділи на “поганих” і “хороших”, “правильних” і “неправильних” українців. Усе це — плідний ґрунт для радикалізації різних суспільних груп. Коли в інформаційному просторі нормалізують дискримінацію, сегрегацію й насильство, зростає ризик появи політичного насильства — ворожих, агресивних або насильницьких дій, зумовлених політичними мотивами чи прагненням прямо або опосередковано вплинути на політичні процеси в країні або на систему її управління. ОПОРА проаналізувала український сегмент Telegram (15 найпопулярніших загальнонаціональних анонімних каналів, 46 анонімних регіональних каналів та 5 каналів блогерів), щоб зʼясувати, чи є насильницька риторика системним явищем, а також виявити, кого й за що маргіналізують у публічному просторі.

У цьому звіті представлено результати якісного дослідження Громадянської мережі ОПОРА, присвяченого посиленню соціальної згуртованості та залученню до суспільного життя п’яти потенційно вразливих груп українського суспільства: українці за кордоном, внутрішньо переміщені особи, ветерани та їхні родини, люди з інвалідністю й російськомовні громадяни України.

У цьому дослідженні ОПОРИ під поняттям соціальної згуртованості мається на увазі спроможність суспільства забезпечувати добробут всіх його членів, мінімізуючи нерівності та уникаючи поляризації, а також формувати спільноти вільних індивідів, які підтримують одне одного та досягають спільних цілей демократичними методами.

Еміграція величезної кількості українців через повномасштабне російське вторгнення стала економічним та гуманітарним викликом не лише для України, а й для держав-партнерів, що прийняли мільйони вимушено переміщених осіб. У дослідженні Громадянської мережі ОПОРА наголошено, що, навіть за найскромнішими підрахунками, населення України з 1991 року до 24 лютого 2022 року скоротилося більш ніж на 8 млн осіб. Повномасштабне російське вторгнення суттєво погіршило демографічну ситуацію, спричинивши масове зовнішнє та внутрішнє переміщення. За даними УВКБ ООН, станом на 19 лютого 2025 року в Європі зареєстровано 6 млн 346 тис. 300 громадян України. Водночас у згаданому дослідженні, проведеному на основі даних мобільних операторів, зазначено, що кількість мешканців України станом на 6 червня 2023 року порівняно з 31 грудня 2021 року зменшилася на понад 7 млн осіб.

Проблема недостатньої прозорості фінансування політичних партій та виборчих кампаній в Україні досі залишається актуальною. Про необхідність внесення законодавчих змін, якими будуть передбачені ефективні, обгрунтовані й стримуючі санкції за порушення правил фінансування політичних партій та виборчих кампаній зазначено у звітах БДІПЛ/ОБСЄ (за результатами усіх виборів 2019-2020 років — президентських, парламентських і місцевих), дорожній карті з функціонування демократичних інституцій та Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 роки.

ОПОРА публікує результати апробації оновленої методології аудиту безпеки, яку ми провели у чотирьох територіальних громадах. Ці громади різні за масштабом, безпековим контекстом і рівнем відновлення, але кожну з них ми оцінювали за єдиним підходом — на основі нашого інструмента. Для того, щоб можна було порівняти дані та результати, Громадянська мережа ОПОРА створила дашборд. 

Сьогодні, 9 травня, у Львові представники 35 країн прийняли міжнародну декларацію щодо створення трибуналу для розслідування злочину агресії проти України. У спільній заяві міністрів закордонних справ та представників держав-учасниць Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України йдеться про завершення технічної роботи над правовими інструментами для створення такого трибуналу при Раді Європи.