Понад 120 учасників саміту — дипломати, представники державної влади, експерти профільних міжнародних і українських громадських організацій та аналітичних центрів — зібралися, щоб ознайомитися з дослідженням та відрефлексувати його у форматі Chatham House. Він передбачає дискусію в закритому форматі з можливістю вільно цитувати слова учасників після події без зазначення їхніх імен. Ми згрупували ключові рекомендації учасників дискусії та нашої команди за 5 тематичними блоками: збереження єдності, стратегічні комунікації, інформаційна безпека, звʼязок з українцями за кордоном і в окупації, повоєнні виклики євроінтеграції.

(Ро)зʼєднані: Поляризація в українському суспільстві

Метою дослідження було зʼясувати ступінь афективної поляризації в українському суспільстві. На відміну від ідеологічної поляризації, яка виникає через розбіжності у політичних або ідеологічних позиціях, афективна поляризація описує зростання соціальної й емоційної дистанції до інших груп людей та пояснює, чому зменшується згуртованість і доброзичливість між різними групами й окремими людьми. В межах дослідження ми припускали, що українське суспільство розділене на певну кількість груп відповідно до їхнього досвіду, отриманого після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, ми припускали, що члени цих груп схильні мати більш позитивне ставлення до людей, що належать до їхньої групи, та більш негативне — до представників інших груп. Ми мали намір оцінити, наскільки правильними є наші припущення про (1) наявність фрагментації в українському суспільстві, (2) зростання поляризації між різними його групами, (3) зростання ймовірності соціальних конфліктів між цими групами та (4) зростання схильності людей вважати, що їхні погляди поділяє лише меншість населення.

Через збройну агресію росії проти України значна частина громадян України були вимушені покинути свої домівки та в пошуках прихистку виїхали за кордон. У відповідь на інформаційний запит Громадянської мережі ОПОРА Департамент консульської служби повідомив, що за оціночними даними закордонних дипломатичних установ України, всього за межами України станом на травень 2024 року перебуває близько 7,6 млн громадян України. Це створює ризики інтеграції наших громадян за кордоном та втрати зв'язку з Україною, в тому числі і через набуття іноземного громадянства. Тому ОПОРА продовжує досліджувати вплив вимушеної міграції та її наслідків з метою напрацювання ефективної політики репатріації українців.

Унаслідок повномасштабного вторгнення з'явилися нові виклики для політичної участі жінок та забезпечення гендерно збалансованого представництва. Саме ці проблеми намагалася зʼясувати ОПОРА у цьому дослідженні.

Наступні вибори в Україні будуть історичними, оскільки визначать її майбутнє на багато років. За їхнім проведенням пильно стежитиме цілий світ, тож наша держава буде зобов’язана зробити все, щоб виборчий процес відповідав міжнародним стандартам, зокрема у сфері прозорості передвиборчої агітації. Продуктивним рішенням може стати співпраця з європейськими регуляторами, що дозволить українським партіям та кандидатам долучитися до європейського онлайн-простору і забезпечити доступ до "білої" агітації. Такий підхід дасть можливість державним органам і громадським організаціям контролювати агітацію за кордоном та відстежувати витрати на неї. Все це може стати важливим кроком на шляху до забезпечення прозорості, підзвітності, та, зрештою, й легітимності майбутнього виборчого процесу в Україні й за її межами.

За різними підрахунками, зараз за кордоном може перебувати до 20% населення України. Однак державні та міжнародні інституції, які обраховують міграцію, публікують різні дані. Для того, щоб мати можливість систематично отримувати оновлення цієї інформації, зіставляти й порівнювати її між собою, а також відстежувати міграційні тенденції, Громадянська мережа ОПОРА створила дашборд.

У цьому дослідженні історичного досвіду демократичних країн Громадянська мережа ОПОРА спробувала знайти рішення деяких викликів, які постали перед Україною після початку повномасштабного російського вторгнення. Йдеться про особливості проведення виборів під час війни, функціонування парламенту й уряду, легітимність влади, мобілізацію населення і суспільну напругу, вплив війни на підтримку влади та проведення перших повоєнних виборів.