2-3 червня в Києві відбувся дводенний захід «Шляхи до прогресу: німецько-українські діалоги про верховенство права для вступу до ЄС», організований Інститутом європейської політики (ІЄП, Берлін) у співпраці з Громадянською мережею ОПОРА. Цей діалог поєднав експертів, урядовців, дипломатів, правозахисників, аналітиків та представників громадянського суспільства з України та Німеччини. Захід став майданчиком для чесної розмови про виклики та досягнення у сфері реформ, демократії й верховенства права в умовах війни та на тлі поступу України до членства в Європейському Союзі.

4-5 червня в Брюсселі депутати Європарламенту й експерти з питань виборів обговорювали шляхи протидії політично заангажованому ("фейковому") спостереженню за виборами та пов'язаним із ним дезінформаційним кампаніям. Громадянську мережу ОПОРА як провідну українську організацію незалежного громадського спостереження за виборами на конференції представила голова правління Ольга Айвазовська. 

Перші повоєнні вибори в Україні відбуватимуться у складних умовах — понад пів тисячі виборчих дільниць зруйновані, ще більше потребують технічного дооснащення. Аналіз, який провела Громадянська мережа ОПОРА, показує, що виборча інфраструктура вимагає прийняття рішень уже зараз для забезпечення права голосу мільйонів громадян у майбутньому.

Масове внутрішнє переміщення населення внаслідок повномасштабного російського вторгнення створює серйозні виклики для організації повоєнних виборів в Україні. Щоб забезпечити виборчі права близько чотирьох мільйонів внутрішньо переміщених осіб, потрібні гнучкі й технологічно зручні рішення.

20 жовтня 2024 року в Молдові відбулися вибори президента і конституційний референдум щодо зміни законодавства на шляху до вступу в ЄС. У результаті 50,35% виборців проголосували за зближення з Європейським Союзом. Виборча кампанія відбувалася в умовах засилля російської дезінформації та підкупу виборців партіями, пов’язаними з РФ. Міністр закордонних справ Молдови Михаїл Попсой заявив, що росіяни випробували нові технології втручання у виборчий процес, щоб надалі використовувати ці інструменти в інших країнах. У цьому матеріали ОПОРА розібралася, які «інновації» були використані під час підкупу виборців в Молдові та як запобігти їх застосуванню в Україні. 

Еміграція величезної кількості українців через повномасштабне російське вторгнення стала економічним та гуманітарним викликом не лише для України, а й для держав-партнерів, що прийняли мільйони вимушено переміщених осіб. У дослідженні Громадянської мережі ОПОРА наголошено, що, навіть за найскромнішими підрахунками, населення України з 1991 року до 24 лютого 2022 року скоротилося більш ніж на 8 млн осіб. Повномасштабне російське вторгнення суттєво погіршило демографічну ситуацію, спричинивши масове зовнішнє та внутрішнє переміщення. За даними УВКБ ООН, станом на 19 лютого 2025 року в Європі зареєстровано 6 млн 346 тис. 300 громадян України. Водночас у згаданому дослідженні, проведеному на основі даних мобільних операторів, зазначено, що кількість мешканців України станом на 6 червня 2023 року порівняно з 31 грудня 2021 року зменшилася на понад 7 млн осіб.

Нинішнє законодавство створює перепони для реалізації виборчих прав українців за кордоном. Йдеться й про право голосувати (спроможності наявної мережі закордонних виборчих дільниць не вистачить, аби взяти участь у волевиявленні змогли всі охочі), й про право балотуватися — тут на заваді стоїть ценз осілості, тобто вимога щодо постійного проживання в Україні.

Це друга версія дорожньої карти, доопрацьована на основі дискусій із широким колом стейкхолдерів, за результатами яких були уточнені ключові рекомендації.