Для багатьох українців питання компенсації за завдану війною шкоду поки що здається далеким. Поки триває війна, складно думати про майбутні механізми відшкодування, а ще складніше — повірити, що вони справді запрацюють. Саме тому багато людей відкладають подання заяви до Реєстру збитків для України (RD4U).
Однак Реєстр створений не тому, що рішення про компенсації вже ухвалені. Його роль інша — він формує основу для майбутнього компенсаційного механізму. І саме тому подати заяву важливо вже зараз. Адже справедливість — це не момент, а послідовний процес, який починається із фіксації.
Справедливість потребує часу
Міжнародна практика показує, що відповідальність за воєнні злочини та відшкодування завданої шкоди майже ніколи не настають швидко. Після великих воєн компенсаційні механізми створювалися поступово, а виплати тривали десятиліттями.
Після Першої світової війни Німеччину зобов’язали сплатити репарації за Версальським договором у розмірі 132 мільярдів золотих марок (на сьогодні ця сума еквівалентна приблизно 440 мільярдам доларів США). Виконання цих виплат тривало до 2010 року. Після Другої світової війни Німеччина знову відшкодовувала збитки, а повне виконання міжнародних зобов’язань і повернення до статусу повноправного члена світової спільноти зайняло майже 90 років. А в новітній історії після війни в Перській затоці Ірак виплатив Кувейту 52,4 мільярди доларів компенсацій у межах механізму ООН.
У всіх цих випадках міжнародні механізми формувалися поступово, а їхньою основою були належним чином задокументовані факти. Саме так працює міжнародне право: спочатку збираються докази, потім формується механізм відповідальності, і лише після цього ухвалюються рішення про компенсації. Міжнародна справедливість повільна, але вона настає там, де є факти задокументованої шкоди, а не емоції чи гучні заяви.
Час грає проти нас
Кожна заява до Реєстру — це ще один підтверджений факт про наслідки російської агресії. Разом вони формують доказову базу, яка матиме значення не лише сьогодні, а й через багато років. У питаннях відповідальності час майже завжди працює проти постраждалого. Тому відкладати подання заяви ризиковано.
По-перше, час не зберігає докази. Час зменшує масштаб трагедії в очах сторонніх спостерігачів. Події, які були шоком, поступово стають історією. З роками втрачаються фотографії та відео, змінюються телефони, видаляються акаунти, губляться документи, зникають архіви тощо. Свідки переїжджають або втрачають зв'язок. Навіть якщо більшість інформації можна відновити, це потребує значно більше часу та зусиль.
По-друге, масовість має значення. Кожна окрема заява документує історію конкретної людини. Водночас сукупність таких заяв демонструє масштаб шкоди, завданої Україні. Чим більше інформації буде зафіксовано, тим повнішою буде доказова база для міжнародних механізмів і тим складніше буде заперечувати або применшувати наслідки російської агресії. Адже окремий випадок — це трагедія, а тисячі задокументованих випадків — це вже система доказів.
По-третє, людська пам’ять змінюється. З часом складніше точно пригадати дати, послідовність подій чи окремі обставини. Для міжнародних юридичних процедур саме такі деталі мають значення. Тож чим раніше зафіксовано шкоду, тим простіше її підтвердити.
По-четверте, персональна трагедія перетворюється на історію. З часом навіть добре відомі події починають трактуватися по-різному. Змінюється політичний контекст, з'являються спроби применшити масштаб трагедії або перекласти відповідальність. Саме тому важливо, щоб поряд із людськими спогадами існували офіційно задокументовані факти.
По-п’яте, сьогодні документуємо для майбутнього. Саме наші нащадки житимуть у світі, де ухвалюватимуться міжнародні рішення, писатимуться підручники, формуватимуться політичні висновки. І якщо сьогодні ми не задокументуємо факти — завтра їх можуть поставити під сумнів. Необхідно зробити все, щоб нашим дітям та онукам через 30−40 років не довелось доводити світові очевидне. Тому фіксація шкоди — це не лише про гроші, а й про пам’ять, про гідність, про право на правду і про відповідальність перед тими, хто житиме після нас.
Реєстр вже працює
Реєстр збитків для України — це офіційний міжнародний механізм, де фіксуються збитки, втрати і шкода, завдані фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок війни. Його створила Рада Європи за участю України й за підтримки понад 40 держав-учасниць і Європейського Союзу.
Реєстр збитків не здійснює виплат і не визначає розмір компенсації. Для цього вже укладена угода про створення Компенсаціцноі комісії, на черзі — формування Компенсаційного фонду. Проте завдання Реєстру — зафіксувати інформацію про шкоду, завдану російською агресією. Це означає, що міжнародна спільнота вже переходить від політичних заяв до структурованого обліку шкоди.
Кожна подана заява — це:
- підтвердження факту завданої шкоди;
- документування наслідків війни;
- частина міжнародної доказової бази.
Майбутній компенсаційний механізм ще формується. Це природний процес, який потребує часу. Але його неможливо побудувати без належно зібраних доказів.
Саме тому подання заяви до Реєстру збитків варто розглядати не як очікування швидкої компенсації, а як внесок у формування системи, яка в майбутньому має забезпечити відновлення справедливості. Реєстр не завершує процес відновлення справедливості — він його починає.
Подати заяву сьогодні — означає зафіксувати своє право, допомогти документувати наслідки війни та зробити свій внесок у майбутній компенсаційний механізм.
Із осені 2025 року консультанти ОПОРИ допомагають розібратись у деталях та правильно заповнити заяву. Такі консультації можна отримати офлайн на базі офісу «OPORA in Poland» у Варшаві та у таких обласних центрах України: Дніпро, Львів, Миколаїв, Рівне, Одеса, Чернігів, а також онлайн незалежно від місця перебування. Заповнити заявку на отримання консультації можна за посиланням: https://oporaua.org/zbitku.
У рамках проєкту консультанти ОПОРИ також проводять групові просвітницькі заходи щодо подання заяв до Міжнародного реєстру збитків на запрошення партнерських громадських організацій та в місцях компактного проживання переселенців.
Матеріал підготовлено з метою інформування громадян про порядок подання заяв до Реєстру збитків для України (RD4U); він не є індивідуальною правовою консультацією.
Інформація, викладена в цьому матеріалі, має загальний інформаційно-роз’яснювальний характер. Вона не замінює індивідуальну юридичну консультацію та не створює правовідносин між автором і читачем. Рішення щодо подання заяви, вибору категорії шкоди та переліку документів заявник приймає самостійно. За потреби рекомендовано звернутися за фаховою правовою допомогою.
Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА у співпраці з Legal Action Worldwide за фінансової підтримки Swiss Solidarity.
Більше інформації шукайте у соціальних мережах та на сайті за хештегом #консультаціїRD4U