Матеріал створено в рамках проєкту "Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні", що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС. Його зміст є виключною відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

29 червня в Києві відбувся круглий стіл «Повноважність місцевих рад в умовах воєнного стану». Представники Верховної Ради України, органів виконавчої влади, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування та громадського сектору обговорили скорочення депутатського складу місцевих рад, ризики втрати кворуму та можливі законодавчі механізми збереження їхньої спроможності.

Захід організували ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» та ГО «ДЕСПРО» за участі Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Круглий стіл відбувся в межах проєкту «Національна платформа діалогу між органами місцевого самоврядування та органами законодавчої та виконавчої влади».

Круглий стіл відкрив голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою України та місцевого самоврядування Віталій Безгін. Він наголосив, що проблема втрати радами правомочності вже не є поодинокою та потребує законодавчого реагування.

«Коли ми бачимо, що вже 5,5% сільських, селищних і міських рад втратили правомочність, це безумовно є проблемою. Якщо подивитися на нинішню динаміку, можна прогнозувати, що до кінця року таких рад буде вже близько восьми відсотків. Це означає, що запит із боку місцевого самоврядування є, і він цілком обґрунтований», – зазначив Віталій Безгін.

Керівниця проєкту «Національна платформа діалогу між органами місцевого самоврядування та органами законодавчої та виконавчої влади» Оксана Гарнець презентувала розроблену ДЕСПРО Платформу консультацій з органами місцевого самоврядування. Платформа має забезпечити системний збір та узагальнення позицій громад щодо законодавчих ініціатив, які безпосередньо впливають на діяльність органів місцевого самоврядування.

Під час заходу також представили результати консультації «Повноважність місцевих рад в умовах воєнного стану», проведеної з 21 квітня до 11 травня 2026 року. Консультація стосувалася законопроєкту № 14405 «Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану», який передбачає тимчасову зміну кількісного критерію повноважності окремих рад, захист прав мобілізованих депутатів та адаптацію вимог до їхнього звітування в умовах війни.

Заступник виконавчої директорки з аналітичної роботи ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Олександр Заславський презентував дослідження «Місцеві ради в умовах воєнного стану». За наведеними даними, 2,5% районних рад та 5,5% сільських, селищних і міських рад уже не мають правомочного складу. Ще частина рад перебуває у зоні ризику, коли вибуття одного або двох депутатів може заблокувати їхню подальшу роботу. Окремою проблемою є відсутність системного державного моніторингу стану повноважності місцевих рад.

У дискусії взяв участь радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк. Він наголосив, що під час оцінювання стану місцевих рад необхідно розмежовувати їхню легітимність, юридичну повноважність і фактичну функціональність. Рада може формально зберігати необхідну кількість депутатів, однак мати труднощі з відвідуваністю, роботою комісій, кворумом та ухваленням рішень. Завершення п’ятирічного строку, на який було обрано раду, також не означає автоматичного припинення її діяльності: законодавство пов’язує завершення повноважень із початком роботи демократично обраного наступного складу.

Докладніше ця позиція викладена в матеріалі ОПОРИ «Правовий вимір легітимності органів місцевого самоврядування: актуальні питання і пошук відповідей».

Павло Романюк також навів дані дослідження ОПОРИ щодо малих громад Волинської, Одеської та Чернігівської областей. Із 2437 депутатів 111 проаналізованих рад повноваження достроково припинили 206, або 8,5%. Усі досліджені ради залишалися повноважними, однак понад 80% випадків припинення мандатів відбулися починаючи з 2023 року. Оскільки депутатів таких громад обирали за мажоритарною системою, кожен достроково припинений мандат не може бути заміщений без проведення проміжних виборів і фактично залишається вакантним до наступних виборів.

Детальніше – у дослідженні «У якому складі малі громади підходять до 5-ї річниці своїх повноважень?».

Окремо радник ОПОРИ звернув увагу на наслідки припинення діяльності політичних партій. На місцевих виборах 2020 року від партій, які згодом були заборонені, обрали 4188 депутатів. У 46 детально проаналізованих радах жодна рада не втратила повноважності, однак із 422 депутатів від заборонених партій повноваження припинили 97. Після судової заборони партії заміщення депутата наступним кандидатом із її списку не відбувається, тоді як після добровільного саморозпуску партії ЦВК допускає таке заміщення. На думку Павла Романюка, наслідки різних способів припинення партій для виборчих списків, депутатських мандатів, фракцій і складу ТВК мають бути прямо врегульовані законом, а не на підзаконному рівні.

Докладніше – у матеріалі «Вплив припинення діяльності політичних партій на спроможність місцевого врядування в умовах воєнного стану».

«Завдання держави полягає не лише у формальному підтвердженні повноважності місцевих рад, а й у забезпеченні їхньої реальної спроможності представляти громади та ухвалювати рішення до проведення наступних вільних місцевих виборів. Водночас проблеми з функціональністю окремих рад не повинні автоматично ставати підставою для централізації управління або передачі їхніх повноважень військовим адміністраціям», – підсумував Павло Романюк.

За результатами обговорення учасники наголосили на необхідності законодавчо врегулювати критерії повноважності рад, гарантії для депутатів, які проходять військову службу, механізми збереження кворуму та порядок реагування на випадки фактичної неспроможності представницького органу. Водночас відповідні рішення мають зберігати баланс між безперервністю місцевого врядування, демократичним представництвом громад і недопущенням надмірної централізації.