Громадянська мережа ОПОРА підготувала аналітичну записку щодо законодавчих ініціатив зі зміни виборчих систем для місцевих і парламентських виборів. За оцінкою аналітиків та юристів, зареєстровані у Верховній Раді законопроєкти зміщують фокус переважно на механіку виборчих систем, залишаючи поза увагою комплексні рішення для мільйонів військовослужбовців та переміщених осіб, а також питання безпеки на дільницях. Дискусія про оптимальну виборчу модель потрібна, але вона має бути похідною від головної мети — захисту виборчих прав.

Україна зберегла євроінтеграційний курс та продовжує реформуватися навіть під російськими обстрілами. Загальний індекс наближення до ЄС в України становить 0,67 з 1 балу, що є другим результатом серед шести країн Східного партнерства, поступаючись лише Молдові (0,73). Такий результат демонструє стабільність реформ і політичної волі попри повномасштабну війну та відображає тренди за 2024 рік. Минулого року Україна офіційно відкрила переговори про вступ до ЄС. Водночас залишаються значні виклики: верховенство права, інституційна спроможність, рівень виконання судових рішень, захисту прав та свобод під час правового режиму воєнного стану, ефективної боротьби з корупцією.

У цьому звіті представлено результати якісного дослідження Громадянської мережі ОПОРА, присвяченого посиленню соціальної згуртованості та залученню до суспільного життя п’яти потенційно вразливих груп українського суспільства: українці за кордоном, внутрішньо переміщені особи, ветерани та їхні родини, люди з інвалідністю й російськомовні громадяни України.

Чи має Україна фінансові можливості протистояти Росії у війні на виснаження? Якими є внутрішні резерви наповнити бюджет? Чи збережеться на достатньому рівні партнерська фінансова підтримка? На які кроки потрібно зважитися, щоб уможливити повоєнне економічне відновлення? Про це голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська спілкувалася з виконавчим директором Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським у новому випуску відеопроєкту «Сила вибору».

Понад 50 правозахисних, антикорупційних та громадських організацій, серед яких і Громадянська мережа ОПОРА, оприлюднили спільну заяву щодо обшуків у співзасновника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна. Учасники звернення вважають дії Державного бюро розслідувань спробою тиску на критика влади та вимагають припинити використання системи правосуддя для політичних розправ.

Громадянська мережа ОПОРА оновила матрицю аудиту безпеки за підсумками консультацій з ключовими стейкхолдерами. Також була додана законодавча рамка для реалізації аудиту безпеки.

Повномасштабне російське вторгнення спричинило потужний сплеск механічної солідарності серед українців. Але таке кризове об’єднання може бути нетривким у часі. Громадянська мережа ОПОРА провела загальнонаціональне дослідження cоціальної згуртованості українців і підготувала кількісний та якісний звіти, а також проаналізувала, як це відображене у соцмережах.

1 серпня 1975 року в місті Гельсінкі лідери 35 країн, зокрема США, Канади, Радянського Союзу та майже всіх держав Європи, підписали Гельсінський заключний акт. Він не мав сили міжнародного договору, але сформував основу для європейської архітектури безпеки. Держави-підписанти не могли ігнорувати взяті на себе обіцянки без наслідків для своєї міжнародної легітимності. Згаданий акт започаткував інституційний процес, що згодом еволюціонував у постійну структуру ОБСЄ. Попри це нині ми бачимо неспроможності ОБСЄ реагувати на воєнну агресію та знецінення міжнародного права. Сьогодні світ та Україна як ніколи потребує системи, яка здатна діяти, а не існувати формально.