Кожен четвертий дорослий українець має досвід довготривалого переміщення через війну, а майже третина громадян фактично проживає не за місцем своєї офіційної реєстрації. Якщо врахувати мільйони українців за кордоном та значну кількість осіб, залучених до сектора оборони, то понад половина населення країни нині проживає не за тими виборчими адресами, які зафіксовані. Це створює виклики для точності даних Державного реєстру виборців та організації перших повоєнних виборів. Про це йшлося під час регіонального обговорення «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», який представники Громадянської мережі ОПОРА провели 14 липня в Полтаві.

У березні–травні цього року ОПОРА проаналізувала міграційні процеси та їхній вплив на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України та опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі.

Під час заходу регіональна консультантка Громадянської мережі ОПОРА на Полтавщині Олександра Клиша презентувала ключові результати та окреслила головні чинники, які сьогодні найбільше впливають на систему: «Повномасштабна війна суттєво вплинула на актуальність даних ДРВ та продемонструвала вразливість системи, яка спирається на зареєстроване місце проживання. Сьогодні на точність Реєстру впливають великі групи людей: понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб, мільйони громадян за кордоном, військовослужбовці, а також люди, що перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Наприклад, через неможливість оновлення баз на ТОТ, там накопичуються застарілі відомості — зокрема, у Реєстрі досі обліковується близько 42 тисяч виборців віком понад 100 років. Ще одна проблема — це майже 1,45 млн громадян, які взагалі не мають виборчої адреси, бо знялися з реєстрації, але не прописалися на новому місці».

Аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук наголосив, що міграція має значний вплив на майбутню явку, до якої буде прикута особлива увага міжнародних партнерів. Наразі дані загальнонаціонального реєстру можуть до 50% не відповідати дійсності. Водночас значна частина виїздів за кордон не відображені в ДРВ, оскільки лише 16% переселенців перебувають на консульському обліку.

Дослідження виявило високу потенційну готовність громадян взаємодіяти з державою. Самостійно оновити свої виборчі дані готові 58% опитаних в Україні та 49% за кордоном, а після проактивного заклику чи повідомлення від держави ці показники зростають до 77% та 61% відповідно. Найбільш зручним інструментом для цього люди вважають цифрові сервіси: застосунком «Дія» готові скористатися 77% респондентів в Україні та понад 80% за кордоном. Проте, як наголосив Андрій Савчук, «Дія» має бути виключно майданчиком для актуалізації даних та інвестування в якість Реєстру, тоді як електронне голосування під час перших повоєнних виборів є неможливим.

До обговорення міграційних трендів долучилися також посадовці Полтавської ОВА, представники громадянського суспільства та медіа.

Кореспондентка КП «РІЦ «Новини Полтавщини» ПОР» Вікторія Вакула наголосила на важливості ініціативи ОПОРИ щодо завчасного діалогу про виборчі права: «Для нашого регіону тема інтеграції та обліку внутрішньо переміщених осіб є щоденною реальністю, з якою ми стикаємося у своїй роботі. Насправді надзвичайно важливо і правильно, що ОПОРА починає говорити про виклики для виборчої системи вже зараз, завчасно, а не тоді, коли вибори опиняться безпосередньо на горизонті. Це дає нам змогу якісно інформувати суспільство, а виборцям — час розібратися у складних процедурах та захистити свій голос».

Також під час заходу Андрій Савчук розповів присутнім про створену мережею тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація про кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі доступна за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Тексти досліджень доступні на сайті ОПОРИ:

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.