Через повномасштабну війну і правовий режим воєнного стану частина політичних процесів в Україні, зокрема проведення виборів, поставлені на паузу. Місцеві вибори мали б відбутися 26 жовтня 2025 року, але вже зараз очевидно, що провести їх цього дня неможливо. З огляду на це 8 жовтня Верховна Рада прийняла постанову, яка передбачає безперервність роботи місцевих рад і голів громад. Ми звернули увагу на малі громади (до 10 тисяч), депутатів до яких обирають за мажоритарною системою. Аби замістити такого депутата, необхідно проводити вибори, а оскільки в умовах війни це неможливо, такі ради “втрачають” депутатів безповоротно. Постає питання: в якому складі місцеві ради підходять до кінця 5-го року своєї каденції? Тож Громадянська мережа ОПОРА дослідила стан депутатського корпусу у таких громадах.

Парламент відновив прямі трансляції засідань на вимогу громадськості. Уперше з початку вторгнення рф у лютому 2022 року. Більшу частину своєї каденції депутати працювали в напівзакритому режимі, але за допомогою відкритих даних на сайті парламенту ОПОРА зібрала статистику роботи Верховної Ради за 6 років. За цей час парламент пережив багато: формування монобільшості й поступовий її занепад, повномасштабне вторгнення росії, втечу і складання повноважень окремих нардепів. Попри це, законодавчий орган країни продовжує працювати та лишається одним із центрів політичних дискусій. ОПОРА опрацювала публічну інформацію станом на 31 серпня 2025 року та підготувала аналітику.

Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №13464, який під виглядом технічних змін до Виборчого кодексу може кардинально змінити правила виборчої гри. ОПОРА проаналізувала документ і виявила: під формулюваннями, які здаються суто процедурними, ховаються зміни, здатні серйозно змінити принцип розподілу мандатів на користь керівництва партій. Ідеться про зменшення реального впливу персонального голосування. Це дасть змогу політичним силам самостійно визначати, хто з кандидатів потрапить до парламенту.

Неділя, 26 жовтня 2025 року, — саме цього дня в Україні мали б відбутися чергові місцеві вибори. Ця дата наближається, але війна триває, а переобрання парламенту у 2023 та президента у 2024 роках не відбулося. Періодично в Україні активізуються розмови про вибори, інколи з-за кордону також лунають вимоги розпочати електоральний процес. Однак, згідно з чинним законодавством та конституційними принципами, в умовах воєнного стану вибори провести неможливо. 

Нинішнє законодавство створює перепони для реалізації виборчих прав українців за кордоном. Йдеться й про право голосувати (спроможності наявної мережі закордонних виборчих дільниць не вистачить, аби взяти участь у волевиявленні змогли всі охочі), й про право балотуватися — тут на заваді стоїть ценз осілості, тобто вимога щодо постійного проживання в Україні.

29 серпня 2019 року відкрилася перша сесія новообраної Верховної Ради. З того часу пройшло вже 5 з половиною років, а депутати продовжують працювати. Вибори мали б відбутися вже у “неблизькому” 2023 році, однак наразі їх дата залишається у мороці. Як працювали народні обранці від Полтавщини за цей час? У огляді охоплено період з серпня 2019 по 18 квітня 2025 року. 

Навіть у разі припинення обстрілів залишаться території, забруднені не лише мінами, а й будь-чим, що може вибухнути. Це вплине на можливість проголосувати, вести передвиборчу кампанію та адмініструвати вибори. Так, наведено інтерактивну мапу ДСНС із зонами, де виявлені або, ймовірно, знаходяться вибухонебезпечні предмети, та ступенем загрози від них. Загалом потреби України у розмінуванні становлять 29,8 млрд дол.

У серпні 2024 року Громадянська ОПОРА провела соціологічне дослідження у кількох громадах щодо соціально-економічної ситуації. Серед них чотири були обласними центрами - Івано-Франківськ, Львів, Полтава, Рівне. З результатами усіх досліджень можна ознайомитися на сайті ОПОРИ, в цьому матеріалі наведемо окремі дані для порівняння у різних громадах.  

З початку року Україна укладає двосторонні безпекові угоди. На кінець червня підписано загалом 19 договорів з країнами та окрему угоду з Європейським Союзом. Перша домовленість відбулася ще у січні з Великою Британією. З останніх – 27 червня з Європейським Союзом, Естонією та Литвою. Тривають переговори з іншими державами. Зокрема – з Польщею та Чехією. Власне, угода з Польщею була підписана 8 липня, але не аналізується у огляді. 

Розпорядженням Кабміну від 21 липня 2021 року №822-р відбувся другий у 2021 році розподіл субвенцій на соціально-економічний розвиток загальною сумою більше 1,7 млрд гривень. Раніше аналітики ОПОРИ помітили тенденцію, що виборчі округи народних депутатів, під час першого розподілу, отримали по 10 мільйонів гривень або наближену до неї суму. Подібна тенденція зберіглася і під час другого розподілу.  Хто та на що отримав кошти цього разу?

Як можна оцінити роботу депутата? Серед варіантів – тривалість життя, задоволеність населення тощо. Це підходи, які вимагають складної методології та врахування різних факторів. Як говорять «у перемоги багато батьків, а поразка – сирота». Формальним способом оцінити депутата є аналіз виконання його безпосередніх обов’язків – відвідуваності, голосувань, виступів та законодавчих ініціатив.

20 травня 2021 року минуло два роки з часу інавгурації шостого Президента України Володимира Зеленського. Президентські та парламентські вибори 2019 року значно змінили політичний ландшафт країни, увівши у політику «нові обличчя» та створивши «монобільшість». Для порівняння, інавгурація п’ятого Президента України Петра Порошенка 7 червня 2014 року відбувалася в кризовий період, а у жовтні на виборах до Верховної Ради найбільше голосів отримала партія «Народний фронт» Арсенія Яценюка. Якою ж б...