Повномасштабна війна Росії проти України спричинила безпрецедентну хвилю міграції, змусивши мільйони людей шукати прихистку за кордоном. Кількість українців, які виїхали після 24 лютого 2022 року, оцінюють по-різному: від 5,2 мільйона (Центр економічної стратегії) та 5,6 млн (Громадянська мережа ОПОРА) до 7,7 млн (за даними парламентської ТСК з питань захисту прав ВПО) та близько 8,9 млн (за оцінками дипломатичних установ України, відповідно до відповіді МЗС на запит ОПОРИ).
Нинішнє законодавство створює перепони для реалізації виборчих прав українців за кордоном. Йдеться і про право голосувати (спроможності наявної мережі закордонних виборчих дільниць не вистачить, щоб взяти участь у волевиявленні змогли всі охочі), і про право балотуватися — тут на перешкоді стоїть ценз осілості, тобто вимога постійного проживання в Україні.
Ці обмеження непропорційно торкнуться жінок, адже саме вони становлять більшість тих, хто отримав тимчасовий захист за кордоном. Саме тому виникає нагальна потреба переглянути або адаптувати вимоги цензу осілості до воєнних та повоєнних реалій, враховуючи як мету самого цензу, так і фундаментальне право громадян бути обраними.
Що таке ценз осілості?
Ценз осілості — це законодавча вимога, відповідно до якої людина, яка хоче балотуватися на загальнодержавних виборах, повинна постійно проживати на території України протягом певного періоду перед днем виборів. Для кандидатів у Президенти України цей строк становить 10 років, для кандидатів у народні депутати — 5. На місцевих виборах такого цензу в Україні немає.
За своєю суттю ценз осілості виконує кілька функцій:
- Забезпечує обізнаність кандидата: гарантує, що кандидат знайомий з повсякденним життям країни, її політичною, економічною та соціальною системами.
- Посилює зв'язок з електоратом: створює умови для формування сталих зв'язків між кандидатом і громадою, інтереси якої він прагне представляти.
- Запобігає відриву від національного контексту: діє як певний бар'єр для людей, які тривалий час не проживали в країні й могли втратити відчуття її реалій або ж мають основні інтереси поза її межами.
У чинному Виборчому кодексі вже передбачені винятки з цензу осілості. Перебування за кордоном у службовому відрядженні, на навчанні чи лікуванні не вважається порушенням цензу. Однак ці винятки розраховані на умови мирного часу і не враховують безпрецедентну ситуацію, коли мільйони громадян покинули країну не з власної волі.
Що можна зробити?
Сценаріїв розв’язання проблеми пасивного виборчого права існує декілька.
Найлегший, але не найкращий варіант — нічого не робити. Залишити наявне законодавство як є, що позбавить мільйони українців права балотуватися.
Простим рішенням, яке дозволить балотуватися усім, є скасування вимоги постійного проживання для українців, які виїхали через війну. Наприклад, законопроєкт №11300 від 27 травня 2024 року пропонує не враховувати перебування особи за межами України під час дії правового режиму воєнного стану для кандидатів у президенти та народні депутати. Втім, ця ініціатива досі перебуває на розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Ба більше, тоді постає питання іншого рівня — наскільки майбутні кандидати залишаються пов’язаними з Україною, розуміють її реалії та можуть справді представляти “волю народу”. Тривале перебування за кордоном — скажімо, кілька років до виборів — неминуче вплине на зв'язок з українськими реаліями. Розуміти потреби виборців, спираючись лише на новини, вкрай складно.
Третій сценарій — встановити додаткові умови для балотування тих, хто тривалий час перебував за кордоном. У такому разі необхідно законодавчо визначити критерії, за якими робитимуть винятки з цензу осілості. Також винятки мають стосуватися саме перших повоєнних виборів і враховувати законність та вимушеність перебування за кордоном. Тобто люди, чиє перебування за кордоном не було вимушеним через війну (наприклад, довготривалі туристичні поїздки, що розпочалися до вторгнення і не пов'язані з евакуацією), не повинні підпадати під ці винятки.
Критерії для винятків
Визначення критеріїв для винятків із цензу осілості доволі дискусійне та потребує подальшого експертного обговорення. Серед можливих варіантів необхідно виділити три, які також згадані в Дорожній карті ОПОРИ для забезпечення підготовки повоєнних виборів.
Час виїзду за кордон — лише після повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану 24 лютого 2022 року.
Законність перетину кордону і дотримання законодавства про мобілізацію та військовий облік (ця умова стосується передусім чоловіків). Винятки не мають застосовуватися, якщо доведено факт незаконного перетину кордону чи перебування за кордоном або порушення законодавства про мобілізацію та військовий облік під час перебування за кордоном.
Водночас винятки можуть бути введені для військовополонених та цивільних, яких незаконно утримували в росії, а також для громадян України, вимушених були евакуюватися з тимчасово окупованих територій (ТОТ) або зон активних бойових дій через територію рф або третіх країн. Тут обов’язковою умовою має стати підтвердження факту проживання на цих територіях до їх окупації або початку активних бойових дій, а також факту евакуації.
Статус міжнародного захисту (біженство, тимчасовий чи інший подібний захист), який і є свідченням вимушеності перебування за кордоном.
Крім того, у законодавстві варто передбачити вимогу, аби кандидати, які претендують на застосування винятків із цензу осілості, декларували цю інформацію при поданні документів для реєстрації.
Коли повертатися кандидату?
Іншим аспектом є повернення кандидатів в Україну. Якщо потенційний кандидат не планує повертатися з-за кордону, виникає питання про реальність його зв’язку з виборцями та загалом ситуацією в державі.
Тут можливі кілька підходів.
М’який означає відсутність вимоги повертатися в Україну. Але, знов-таки, тоді виникатиме питання про глибину зв'язку кандидата з країною.
Жорсткий може вимагати завчасного повернення до завершення воєнного стану. Однак в умовах війни передбачити цю подію неможливо. У разі повернення в Україну під час діє воєнного стану життю потенційних кандидатів загрожуватиме небезпека – фактор, через який вони й виїхали за кордон.
Компромісним є повернення в Україну після припинення воєнного стану до початку виборчого процесу та/або проживання в Україні протягом певного періоду часу. Наприклад, якщо підготовчий період до виборів становитиме принаймні 6 місяців, особа має проживати в Україні не менше 3 місяців. Іншими словами, повернення потенційних кандидатів має відбутися після припинення воєнного стану. Значну роль у такому разі відіграватимуть строки проведення перших повоєнних виборів, які мають бути визначені попередньо, перед встановленням часових рамок повернення в Україну.
В будь-якому разі всі ці умови аспекти мають бути визначені на законодавчому рівні. Безсумнівним лишається одне: нарівні з можливістю проголосувати право українців балотуватися має бути врахована в процесі підготовки до перших повоєнних виборів, адже повноцінна демократія неможлива без реалізації обох цих фундаментальних прав.
Спеціально для: Дзеркало тижня