Минулого тижня (18–24 вересня) партнери оголосили про військову допомогу Україні на кілька мільйонів доларів США. Серед того, що найближчим часом отримає Україна, – додаткові системи протиповітряної оборони (ППО), танки, бронетехніка, артилерійські снаряди та, ймовірно, далекобійні ракети ATACMS. У Нью-Йорку відбувся тиждень високого рівня 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, під час якого лідери низки країн підтримали територіальну цілісність України та засудили російську агресію. Росія не допомогла своєму союзнику Вірменії в конфлікті з Азербайджаном, тож Баку провело успішну військову операцію в Нагірному Карабасі. Натомість правляча партія Грузії звинуватила Україну в підтримці сил, які хочуть здійснити переворот в країні, та ініціювала імпічмент проєвропейської президентки країни. 

Після втручання Росії у президентські вибори в США у 2016 році та Франції в 2017 році країни Заходу почали активніше регулювати політичну рекламу в соціальних мережах. У 2018 році тодішній премʼєр-міністр Швеції Стефан Льофвен оголосив про заснування відомства, яке протидіяло б іноземним кампаніям впливу і гарантувало інформаційну безпеку громадян. На початку 2022 року Швеція запустила роботу Агенції психологічного захисту при Міністерстві оборони. За час свого існування установа протидіяла дезінформації під час парламентських виборів та активно працює на формування психологічної стійкості населення. Такий досвід може стати гарним прикладом для інших держав Заходу.

Перебуваючи тут, я потрапила на період, коли громада обирає представників у міську владу та муніципалітети. Я не змогла пройти осторонь та вирішила подивитися, як працює виборчий процес саме з досвіду громадян. Вирушивши до агітаційних наметів (зазвичай це металеві контейнери, встановлені в центральних частинах міста), я обійшла всі та побачила різні ситуації і питання, які турбували норвежців. Перш за все мене вразили школярі, які занотовували розповіді представників політичних партій.

Протягом останніх років телеграм став однією з основних платформ поширення російської пропаганди й дезінформації — перш за все через відсутність цензури та слабку модерацію контенту. І хоча цей сервіс популярний переважно в Україні та РФ, ним користуються й в інших країнах. Втім, у телеграмі на іноземців чатують проросійські канали, які транслюють вигідні Кремлю наративи. Громадянська мережа ОПОРА дослідила проросійські телеграм-канали, які працюють на західну аудиторію, і зв’язки між ними. 

Нині мільйони українців вимушено перебувають за кордоном через повномасштабну російську агресію. Ця цифра продовжує зростати. За даними української прикордонної служби, близько 40 тисяч громадян України безповоротно виїжджають за її межі щомісяця. За підрахунками ООН цифри ще більші — понад 200 тисяч. І хоч різні інституції дають різну оцінку, зрозуміло, що демографічна та міграційна ситуація в Україні вкрай тяжка. Повернення мільйонів українців додому вимагатиме значних зусиль України й держав-партнерів зі створення сприятливих безпекових, гуманітарних та економічних умов. Звісно, є й сподівання на те, що, можливо, у вересні ситуація покращиться, зокрема через настання "шкільного сезону", але комплексні рішення потрібні вже тепер. У цьому блозі ОПОРА зібрала підрахунки демографічної ситуації в Україні від різних інституцій.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України змусило владні інституції Вінниччини змінити пріоритети своєї діяльності та переформатувати роботу. В умовах війни не зупиняється й активність політичних партій і депутатів різного рівня.

У червні 2023 року українці, міжнародна аудиторія та росіяни спостерігали за так званим “маршем справедливості” — стрімкою, але провальною спробою заколоту, яку організував керівник ПВК “Вагнер” Євґєній Пріґожин. Під час самого “маршу” він особисто озвучив кілька версій того, чому поввернув своїх бійців на Москву. Однак єдине, що може констатувати напевне сторонній спостерігач, — це очевидний конфлікт між російськими політичними елітами, який закінчився переміщенням “вагнерівців” на територію російського сателіта Білорусі та ймовірною загибеллю самого “заколотника”. 

Після 24 лютого 2022 року, поряд з наявними недоліками виборчого законодавства, з'явилися нові виклики, пов'язані з наслідками російської агресії. Саме тому Громадянська мережа ОПОРА напрацювала пропозиції з удосконалення законодавства для перших післявоєнних виборів, ключові положення яких відображено нижче.