“Демократія не працює” — з таким заголовком вийшло щорічне дослідження "Індексу демократії" групи Economist Intelligence Unit. У звіті за 2024 рік автори шукали відповідь на питання,  чому представницька демократія не працює для великої кількості громадян по всьому світу.

 У вступній частині дослідники зазначили, що демократична модель, розроблена протягом останнього століття, перебуває у скрутному становищі. “Те, що демократія не працює належним чином у багатьох демократичних країнах світу, було зрозуміло вже давно”, — пишуть автори. І додають, що це призводить до зростання популістських політичних альтернатив протягом останнього десятиліття. “Можливо, вони не мають усіх відповідей на нагальні питання сучасності, але принаймні налагоджують зв'язки з маргіналізованими верствами електорату і задовольняють попит на представництво громадян, які відчувають, що не мають права голосу”, — пишуть про партії популістів у звіті.

Загалом результати 2024 року вказують на погіршення стану демократії. Лише 37 країн покращили свої показники, в той час як 83 регресували, а 47 залишилися на тому самому рівні.

Регрес в загальносвітовому індексі став передусім результатом подальшого погіршення середнього балу “авторитарних режимів”. Група Economist Intelligence Unit відзначає, що це тенденція останніх років — авторитарні режими стають ще більш авторитарними з плином часу. 

Згідно з індексом, більше третини (39,2%) населення світу живе в умовах авторитарного правління. Останніми роками ця частка повільно зростає. 60 країн на земній кулі зараз класифіковані як “авторитарні режими”. Ще у 2014 таких країн було 52.

Україна в дослідженні

Не оминули аналітики The Economist і Україну. Згадка про неї — в контексті війни з Росією: “...російсько-українська війна триває третій рік поспіль, продовжуючи негативно впливати на показники Індексу демократії в обох країнах, особливо в Росії”.

У 2024 році загальна оцінка України за індексом погіршилася — за рік наша держава опустилася на одну позначку і посіла 92-ге місце з індексом у 4,90. Також Ураїна не змінила свого статусу “гібридної демократії”.

“Централізація влади в Офісі Президента Володимира Зеленського та відхід на другий план уряду, парламенту, засобів масової інформації  та опозиції була реалізована разом із жорстким тлумаченням воєнного стану”, — пишуть у звіті, додаючи, що закон про воєнний стан використовується для ізоляції Президента від політичного тиску та розширення його повноважень.

У звіті йдеться і про президентські вибори в Україні, які мали б відбутися у березні або квітні 2024 року, але були призупинені разом з парламентськими через воєнний стан. “Проведення вільних і чесних виборів за нинішніх обставин було б неможливим: 20% території України, на якій проживає понад 3 мільйони українців, перебуває під окупацією Росії; понад 6 мільйонів українців живуть як біженці в Європі; неможливо гарантувати безпеку виборців; не буде рівних умов для всіх політичних партій”, — відзначають автори дослідження.

Загалом про ситуацію з демократією в Україні пишуть таке: “Виснаження і розчарування прогресом у війні підірвали довіру суспільства до держави і до пана Зеленського особисто”. Додамо, що свіже дослідження, проведене на замовлення The Economist, свідчить,  що 72% українського населення повністю або частково схвалює роботу Зеленського на посаді Президента.

У Росії посилюється авторитарний режим 

Російська Федерація, де панує авторитарний режим, перебуває на 150-му місці рейтингу (на 6 позначок нижче, ніж у 2023 році) з індексом 2.03. Зокрема, дослідники відзначили державні репресії, зокрема смерть опозиційного активіста Олексія Навального у в'язниці за підозрілих обставин, а також “придушення внутрішнього інакомислення і критики війни”. 

“Частка вироків до позбавлення волі, винесених у судовому порядку, продовжувала зростати — з 50% у 2023 році до 55% усіх вироків, а середня тривалість тюремного ув'язнення в ‘антивоєнних’ справах також дещо збільшилася”, — наводять статистику у звіті. 

“Президентські вибори в березні, на яких Владімір Путін зміг балотуватися на п'ятий термін після конституційних змін 2020 року, не були ані вільними, ані справедливими”, — пишуть аналітики. Рекордні 88% голосів на користь чинного президента називають найвищим відсотком у пострадянській Росії, а перемогу Путіна — “заздалегідь вирішеним питанням”.

Вибори у світі і вплив Росії на деякі з них

2024-й — рік найбільшої кількості виборів в історії. За підрахунками дослідників, у 75 країнах світу відбулися загальнонаціональні вибори, в тому числі у 8 з 10 найбільш населених країн світу: Бангладеш, Бразилія, Індія, Індонезія, Мексика, Мексика, Пакистан, Росія та США. На територіях, де були проведені вибори, проживає близько 4,2 млрд людей, тобто більше половини населення світу. 

У дослідженні пишуть про значний вплив Росії на кількох виборах у регіоні. Особливо це було очевидним у Молдові, де в жовтні 2024 року відбулися президентські вибори, а в листопаді — конституційний референдум. “Звинувачення у російському втручанні включали поширення дезінформації, прямі фінансові перекази виборцям, а також залякування і погрози на адресу тих, хто підтримує членство країни в ЄС. Загальний бал Молдови за індексом знизився з 6,23 у 2023 році до 6,04 у 2024 році, а отже, їй лише вдалося зберегти свою класифікацію як “недосконалої демократії”, — описують наслідки цього впливу аналітики. 

“Російське втручання не змогло запобігти ні переобранню президента Молдови Майї Санду, ні проведенню конституційного референдуму, але невелика перевага, забезпечена значною мірою голосами молдовської діаспори, підкреслює глибокі розбіжності в країні. Вони є цілком реальними і ґрунтуються на розбіжностях щодо майбутньої орієнтації країни та незадоволенні економічними умовами і створюють для Росії сприятливий ґрунт для спроб вплинути на виборців”, — деталізують у звіті, наголошуючи, що Москва буде намагатися використати ці розбіжності і на парламентських виборах у Молдові у 2025 році.

Дослідники пишуть і про те, що Росія відіграла значну роль у політиці Грузії — опосередковано, а не шляхом прямого втручання. У Грузії зафіксовано найстрімкіше погіршення індексу серед усіх країн регіону: її показник впав із 5,20 у 2023 році до 4,70. Парламентські вибори в жовтні стали змаганням між двома протилежними поглядами на майбутній напрямок Грузії — до Росії чи ЄС, представленими конкуруючими політичними силами в уряді та опозиції”, — йдеться в дослідженні. 

Довідка

Індекс демократії Economist Intelligence Unit дає уявлення про стан демократії у 165 незалежних державах. Він охоплює майже все населення світу і переважну більшість держав (мікродержави не враховуються). 

Індекс демократії, який оцінюють за шкалою від 0 до 10, базується на п'яти категоріях: виборчий процес і плюралізм, функціонування уряду, політична участь, політична культура та громадянські свободи. На основі оцінок за низкою показників у цих категоріях кожну країну відносять до одного з чотирьох типів режимів: “повна демократія”, “недосконала демократія”, “гібридний режим” або “авторитарний режим”. Вперше індекс був складений 2007 року.

Читайте також: "Боротьба України за захист своїх кордонів є демонстрацією демократії в дії – дослідження "Індекс демократії" від The Economist".