14 березня український парламент прийняв Постанову про звернення до урядів і парламентів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей у зв’язку з проведенням російською федерацією "президентських виборів" на тимчасово окупованій території України (№11078). Таке звернення підтримали 282 народні депутати. У Пояснювальній записці депутати зазначили, що мають на меті звернутися до міжнародних партнерів із закликом засудити проведення державою-агресором незаконних так званих “президентських виборів” на тимчасово окупованій території України та протидіяти спробам російської федерації залучити міжнародних спостерігачів для їх легітимізації. 

26 лютого в Парижі за ініціативи президента Франції Емманюеля Макрона зібралися близько 20 глав держав і урядів, які шукали шляхів подальшої підтримки України. За результатами зустрічі стало відомо, що 15 країн готові підтримати чеську ініціативу купувати снаряди за межами ЄС, що має вирішити проблему з нестачею боєприпасів України. Згодом союзники України передали Чехії всі кошти, необхідні для закупівлі 800 тисяч артснарядів для Києва, які знайшов президент країни Петр Павел.

Громадянська мережа ОПОРА у співпраці з Міжнародним центром української перемоги і телекомунікаційною компанією "Vodafone Україна" провела масштабне дослідження переміщення українців у жовтні 2022 — січні 2023 років. Зокрема, ми простежили зв’язок між російськими обстрілами та виїздом населення за кордон. Результати наших підрахунків підтверджують, що стратегічною метою російських дій є знелюднення України. Масовані обстріли енергетичної інфраструктури спонукали українців мігрувати за кордон. Так, кількість виїздів за межі країни в листопаді 2022 року зросла на 17% порівняно з жовтнем, а в грудні — взагалі на 39%. Навіть у січні 2023 року, коли ситуація з електропостачанням трохи покращилася, виїздів з України було на 24% більше, ніж у жовтні 2022-го.

Протягом 8 років у Львові діє механізм подання електронних петицій до Львівської міської ради. Поступово цей інструмент удосконалювали тематично, встановлюючи обмеження щодо проблематики звернень, і технічно, адже були визнані випадки “накрутки” голосів. Чи є ефективним механізм колективних звернень зараз, під час воєнного стану, і які проблеми виникають у його реалізації?

Прагнучи дослідити такий механізм громадської участі, як електронні петиції, Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалася з автором петиції “Львову потрібен план дій для протидії негоді”. Микола Рябика — виконавчий директор громадської організації “Плато”. 07 липня 2021 року петиція за його авторства була опублікована на порталі e-DEM. Вона набрала необхідну кількість голосів 3 вересня 2021 року.  Минуло більше двох років після того, як депутати Львівської міської ради підтримали цю петицію на засіданні 4 листопада 2021 року. Здається, вона мала б бути реалізованою — хоча б частково. Однак автор петиції констатує протилежне.

Питання електронної демократії порушують щоразу, коли йдеться про вільний доступ громадян до впливу на місцеву політику. Електронні петиції — це спосіб висловлення ідей, проблем і пропозицій через колективне онлайн-звернення до відповідного органу влади. У цьому матеріалі ми розглянемо дві громади та їхній досвід роботи з цим інструментом е-демократії. 

Ольга Айвазовська поспілкувалася з Вадимом Пристайком про публічну та непублічну дипломатію, ризики, які несуть переговори за зачиненими дверима без України, та суперзавдання української дипломатії. Також говорили про те чи можуть бути позитивні сценарії для України на Вашингтонському саміті НАТО і як коли блок перейде від позиції стримування до позиції сили.

У зарубіжному інформаційному просторі й на різних дискусійних майданчиках у демократичних країнах світу час від часу поширюється риторика з тиском на Україну щодо необхідності проведення виборів в умовах війни. Цю позицію аргументують тим, що Росія свої “вибори” проводить. Тому виникає необхідність пояснити, чому російські вибори не мають нічого спільного зі справжніми демократичними виборами, а тому вони не призводять до формування легітимних органів влади не тільки на окупованих територіях, а й на всій території Росії. Для цього потрібно зупинитися на трьох ключових тезах.