Ще наприкінці травня 2022 року Європейський Союз призупинив імпортні квоти і мита для українського експорту на свою територію. Така допомога стала для нас рятівною, особливо з огляду на блокаду Росією морських шляхів. Експорт продукції без квот, мит і тарифів швидко увійшов у вжиток під назвою “економічний безвіз”. Тоді, у 2022 році, він став одним із найсерйозніших рішень ЄС на підтримку України в умовах війни, разом з енергетичним, транспортним, митним і цифровим “безвізами”.

Нині, коли повномасштабна війна триває у своїй активній фазі без чиєїсь тотальної переваги, ейфорія від деокупації Київщини, Чернігівщини, Харківщини та Херсона вже давно минула, а попереду — більше питань, аніж відповідей, лідери громадської думки, керівники громадських і благодійних організацій, фондів, волонтери й експерти формують своє бачення того, в якій точці війни ми перебуваємо зараз. І що нам всім як суспільству та конкретно їхнім організаціям потрібно зробити, аби зрештою перемогти.

Відносини Росії та КНДР вийшли на новий, більш небезпечний рівень. Раніше ОПОРА вже писала про можливі ризики взаємодії двох тоталітарних держав. Втім, останні російські обстріли України ознаменували тривожну ескалацію військової співпраці між Росією і Північною Кореєю.

Про тенденції й масштаби міграції українців у зв’язку з російськими обстрілами читайте у спільному дослідженні Громадянської мережі ОПОРА, Міжнародного центру української перемоги і телекомунікаційної компанії “Vodafone Україна”. Для розрахунків були використані дані мобільного оператора “Vodafone”. Дані, оприлюднені у цьому звіті, доводять, що стратегічною метою Російської Федерації є знелюднення українських територій задля протидії спротиву.

У жовтні 2022 року Росія розпочала масовані обстріли енергетичної інфраструктури України. Вустами Дмітрія Пєскова Кремль ставив ультиматуми: “Керівництво України має всі можливості вивести ситуацію [з ударами по українських енергетичних об'єктах] у нормальне русло, має всі можливості врегулювати ситуацію в такий спосіб, щоб виконати вимоги російської сторони, і припинити, відповідно, всілякі страждання місцевого населення”.

Неспровокована російська агресія, що триває з 2014 року, завдала Україні непоправних втрат. Убивства тисяч людей, масштабні пошкодження, знищення цілих галузей економіки, стирання з лиця землі міст і селищ, зміна структури населення через депортації українців та переселення росіян у захоплені регіони, окупація й анексія — ось неповний перелік заходів, до яких вдається Російська Федерація, винищуючи все українське. Водночас агресія триває й у менш помітному, але не менш важливому культурному просторі.

У дискусіях про те, як довести вчинення Росією геноциду, переважно наводять аргументи про фізичне знищення, депортації й насилля щодо населення окупованих територій. Водночас русифікація й індоктринація, спрямовані на заперечення ідентичності українців в окупації, — це системна політика, яка може свідчити про намір знищити український народ як такий.  Ми дослідили законодавчі акти РФ, публічні заяви представників російської влади та місцевих колаборантів, свідчення з російських та проросійських медіа на ТОТ, заяви української влади та правоохоронних органів, а також проросійські місцеві телеграм-канали і сторінки “ВКонтакте”. Цей звіт — одна з перших спроб охарактеризувати культурну політику в так званих “Л/ДНР” з 2014 р., а також описати “кримський сценарій” культурної окупації, який наразі впроваджують на окупованих частинах Херсонської, Запорізької, Луганської й Донецької областей.

Неспровокована російська агресія, що триває з 2014 року, завдала Україні не- поправних втрат Убивства тисяч людей, масштабні пошкодження, знищення цілих галузей економіки, стирання з лиця землі міст і селищ, зміна структури населення через депортації українців та переселення росіян у захоплені регіони, окупація й анексія — ось неповний перелік заходів, до яких вдається Російська Федерація, винищуючи все українське Водночас агресія триває й у менш помітному, але не менш важливому культурному просторі. Цей звіт — одна з перших спроб охарактеризувати культурну політику в так званих “Л/ДНР” з 2014 р., а також описати “кримський сценарій” культурної окупації, який наразі впроваджують на окупованих частинах Херсонської, Запорізької, Луганської й Донецької областей.