9–11 липня цього року у Вашингтоні відбудеться зустріч країн-членів НАТО. Саміт буде присвячений знаковій даті — 75-річчю організації. На ньому будуть розглядати теми стримування й оборони, глобального партнерства Альянсу, а також підтримка України.

Утім, на політичне запрошення України до членства в Альянсі розраховувати не варто, оскільки наші партнери не мають консенсусу з цього питання. Не стане відкриттям, що США та Німеччина виступлять проти запрошення України, як це було на минулорічному саміті у Вільнюсі. Причини залишаються незмінними — острах ескалації та втягнення Альянсу у війну.

Безумовно, Росія робила і робить усе, аби Україну не взяли в НАТО, адже тоді Кремль остаточно втратив би вплив на нашу країну. Для цього Росія реалізує зовнішню політику глобальних ризиків, погрожуючи постачати свою зброю в конфліктні регіони світу, відновити виробництво ракет середньої та малої дальності, застосувати ядерне озброєння тощо.

Однак, на відміну від безпосереднього членства в НАТО, початок переговорів про вступ України можливий навіть в умовах війни. Немає юридичних або документовано-політичних підстав не погодити політичне запрошення нашої держави до Альянсу вже зараз — на цьому експерти на першому громадському саміті “Безпекові гарантії для української демократії в умовах війни”, який провела Громадянська мережа ОПОРА.

Однак натомість члени Альянсу обговорюють, наскільки рішучим має бути формулювання рішення саміту щодо майбутнього членства України. Частина країн виступають за менш сміливі пропозиції, такі як “побудова мосту до членства” або дорожньої карти, інші ж пропонують закріпити тезу про “незворотність вступу” деяких країн, зокрема й України. Для нас важливо отримати чіткий сигнал та уникнути двозначностей, оскільки наша стратегічна мета — вступ до НАТО — залишається незмінною.  

Нині ж варто не завищувати очікування, а зосередитися на більш відчутних речах, які може дати нам саміт у Вашингтоні. І частина з них можуть стати для України гарними новинами.

Зокрема, цілком можливо, що незабаром НАТО як структура відіграватиме більшу роль у допомозі Україні. Іншими словами, може відбутися інституціоналізація ролі Альянсу. В середині червня міністри оборони країн НАТО схвалили “оперативний план розширення підтримки України”, який передбачає більшу роль Альянсу в постачанні зброї та навчанні українських військових.

До речі, єдиним противником цього плану була Угорщина, але генсек НАТО Єнс Столтенберг домовився з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, щоб той не блокував рішення. Натомість Угорщина не братиме участі у підтримці нашої країни.

План розширення допомоги полягає в тому, що її координуватимуть рівні всіх країн НАТО, а не лише США, як це відбувається зараз. НАТО має створити аналог американської Групи сприяння безпеці в Україні (SAG-U), до якої залучать 700 військовослужбовців з країн-членів і партнерів НАТО. Також планують створити логістичні вузли у східній частині Альянсу.

Новий штаб із допомоги Києву координуватиме передачу обладнання і забезпечення тренування Збройних Сил України. Його цінність полягає у тому, що він має забезпечити сталу допомогу, обійшовши непередбачуваність від приходу до влади політиків, які скептично ставляться до військової підтримки України. 

Додатково на саміті мають ухвалити низку рішень щодо функціонування нового спільного аналітичного і тренувального центру у Польщі (JATEC), запуск якого узгодили за результатами засідання Ради Україна-НАТО у лютому цього року. Ця перша спільна інституція України з НАТО передбачає аналіз досвіду, отриманого в ході російсько-української війни, розвиток військової освіти та підготовки, а також досягнення взаємосумісності між ЗСУ і силами НАТО.

Не менш важливим результатом саміту може стати нова система фінансування оборони України, яка гарантуватиме довгострокову військову підтримку на рівні щонайменше 40 млрд євро на рік. ОПОРА вже пояснювала, що угоди про співробітництво в сфері безпеки, які Україна уклала з партнерами, переважно не передбачають довгострокового фінансового планування військової допомоги — у низці угод вказано, що її обсяги залежатимуть від наявності коштів, а також рішень парламентів і урядів відповідних країн.

Тож на саміті країни Альянсу цілком імовірно можуть взяти на себе такі військові зобов’язання на наступні роки. Попередньо, за інформацією Reuters, союзники по НАТО вже узгодили 40 млрд військової допомоги на 2025 рік. Такий механізм фінансування надважливий для стійкості України, адже убезпечить військову допомогу від політичних коливань та зробить її обсяги не меншими, ніж у попередні роки повномасштабної війни.

Крім цього, під час або напередодні саміту можна очікувати ухвалення рішень щодо протиповітряної оборони України. 3 липня США вже оголосили про пакет допомоги, який, зокрема, містить нові ракети-перехоплювачі для систем ППО Patriot і NASAMS. Також 5 липня в Україну з Німеччини прибула вже третя система протиповітряної оборони Patriot. Втім, Україна потребує більше ще систем ППО, і ухвалення відповідних рішень не саміті стало б потужним сигналом підтримки від наших партнерів.  

Як бачимо, попри певний скепсис щодо майбутнього України в НАТО у короткостроковій перспективі, саміт у Вашингтоні має стати запорукою стабільної підтримки нашої держави.  

Для Цензор.НЕТ