Громадянська мережа ОПОРА створила онлайн-інструмент "War Speeches" для відстеження офіційної позиції та публічного дискурсу держави-окупанта щодо перебігу війни проти України і прогнозування її майбутніх агресивних планів. є
У фокусі нашого моніторингу насамперед заяви і виступи посадових осіб держави-окупанта, а також офіційні документи владних інституцій.
Крім детальної хронології публічних позицій, презентованих на вебсайті, ми пропонуємо розгорнуті аналітичні огляди внутрішньополітичної ситуації в рф в умовах війни з Україною.
У цій публікації проаналізовано дві стратегії, за допомогою яких парламент рф намагається забезпечити інституційну стабільність всередині країни під час невдалого розгортання військової кампанії в Україні.
Нереалізований план Держдуми
Не лише перебіг розв’язаної рф війни в Україні пішов не за планом.
Внутрішньополітичний порядок денний росії та організація роботи владних інституцій ніяк не вкладаються у заготовлені в кремлі сценарії.
Попри планомірну і довготривалу підготовку до війни з Україною, російський парламент вже більше місяця працює в режимі хаотичних та екстремальних заходів, спрямованих на порятунок чинної системи влади.
Всі ці дні держдума гарячково намагається продемонструвати суспільству свою здатність зберегти статус кво і одночасно пристосуватися до нестерпної реальності, появу якої вона ж і спричинила.
Те, що заготовлений план не працює, стало зрозуміло вже наприкінці лютого.
Чітко дотримуючись затвердженого розпорядку роботи, за 2 дні до початку війни з Україною держдума рф провела своє останнє в лютому пленарне засідання. Відразу після цього депутати вирушили до своїх округів, аби роз’яснити виборцям, у чому полягає успіх та історичне значення "спеціальної військової операції" в Україні.
На фоні ж провалу бліцкригу з окупації України члени парламенту достроково завершили роботу на місцях і терміново скликали пленарне засідання 3 березня (замість 14-го).
Неочікувані наслідки воєнної авантюри кремля змусили держдуму також призначити додаткові позапланові засідання на 10 і 11 березня. Одночасно парламентарі переглянули графік роботи думи на найближчі місяці.
Дати пленарних засідань змістили так, щоб невідкладно запустити конвеєр з ухвалення "законів воєнного часу", а у відпустку піти на тиждень раніше запланованого, на Великдень.
Виявилося, що російський парламент, який славиться своєю далекоглядністю, завчасно не підготував жодного потрібного законопроєкту.
Це проявилося в той незручний момент (початок березня), коли ЄС із його багаторівневою і повільною системою управління вже реалізовував третій пакет санкцій у відповідь на сплановану агресію проти України.
В підготованому за місяць до початку війни переліку з-понад 150 проєктів законів, що їх першочергово мала розглянути держдума на весняній сесії, не було жодного, який можна було б оперативно винести на голосування.
Рішення полягало в тому, щоб замість реєстрації в парламенті нових законодавчих ініціатив (в агонії підготовлених урядом), формально вносити правки до вже зареєстрованих законопроектів на співзвучну тему, які пройшли перше читання. Далі назву і зміст початкового тексту документу різко змінювали до невпізнання.
Ось як розкрила суть технології одна з її архітекторів, депутатка Ірина Панькіна ("Єдина Росія"): "З метою оперативного прийняття потрібних норм ми заглибили та інтегрували їх у законопроєкт, який перебуває на високій стадії готовності" (з виступу на пленарному засіданні 22 березня 2022 р.). Так вдалося обійти вимоги традиційної процедури з тривалим поетапним розгляду законопроєктів у трьох читаннях.
Саме в такий спосіб приймали так звані "закони про фейки або військову цензуру" (закони №31-ФЗ і №32-ФЗ від 04.03.2022 р.).
Законопроєкт, який у першій редакції був спрямований на введення кримінальної відповідальності проти осіб, які сприяли виконанню міжнародних економічних санкцій проти росії, переробили на закон, який дозволяє ув’язнювати винних за розголошення об’єктивної інформації про війну в Україні ("дискредитацію збройних сил рф").
А із законопроєкту, який передбачав введення штрафів за фінансові операції з майном, отриманим злочинним шляхом, зробили закон, яким введено адміністративну відповідальність за публічні дії за підтримку або заклики до введення санкцій проти рф.
Із законопроектів, які врегульовували відповідальність за порушення правил пожежної безпеки, парламент зробив закони, що ввели адміністративну і кримінальну відповідальність за дискредитацію (не лише збройних сил), але дій усіх державних органів росії за межами країни (№63-ФЗ і № 62-ФЗ від 25 березня 2022 року).
Так само "на льоту" повністю змінили законопроєкт про повсюдне введення дистанційного електронного голосування. Документ, який у першому читанні налічував 7 сторінок і наділяв ЦВК повноваженнями проведення онлайн-голосування, в другому читанні став детальною інструкцією на 160 сторінок щодо обмеження політичної конкуренції і встановлення тотального контролю держави над виборчим процесом (№90-ФЗ від 1.04.2022 р.).
Поряд із фальшуванням і переписуванням уже внесених законопроєктів, використовували і більш прямолінійний формат екстремальної законотворчості – реєстрацію і миттєве прийняття законопроектів одразу у всіх читаннях.
Така історія із законом, який впровадив механізми адаптації економіки рф до міжнародних санкцій (№46-ФЗ від 08.03.2022 р.). Комплексний пакет рішень (39 сторінок), що вносив зміни до двох десятків чинних законів, був зареєстрований напередодні і розглянутий держдумою одразу в трьох читаннях, менш ніж за дві години. Цього ж дня його затвердили на паралельному засіданні верхньої палати парламенту – ради федерації.
Завдяки неприхованим маніпуляціям уся процедура, яка б у плановому режимі мала тривати кілька тижнів (внесення законопроєкту, ознайомлення депутатів із документами, внесення правок, розгляд у кількох читаннях, голосування думою та радою федерації і, врешті, підписання путіним), тепер скорочена до двох днів.
Ніхто з депутатів навіть не збирався заспокоювати виборців, що порушення процедури – це вимушений крок в умовах неготовності парламенту рф до реакції світу на війну в Україні. Навпаки, їм запропонували адаптуватися і звикати. "Ми будемо приймати закони в авральному режимі, ми будемо приймати закони "з коліс", ми будемо розв’язувати проблеми в режимі "тут і тепер" – у чотирьох читаннях і без поправок", – пояснив логіку подальших дій депутат від фракції "Справедлива Росія" Михайло Делягін (виступ на засідання держдуми 4 березня 2022 року).
Країна безстрокового воєнного стану
Правило кремля не називати речі своїми іменами пояснюється не лише страхом визнати факт спланованої військової агресії проти України. Воно також зумовлене бажанням приховати розгортання спеціальної операції проти власних громадян.
Внаслідок цілої низки вивірених, але завуальованих рішень парламенту російське суспільство вже більше місяця призвичаюється жити в умовах офіційно не впровадженого воєнного стану.
Зусилля держдуми щодо обмеження прав і свобод громадян за своїм змістом і наслідками є навіть більш репресивними, ніж це можна було прогнозувати в умовах застосування закону про воєнний стан.
Відповідно до закону про воєнний стан у рф (№ 1-ФКС від 30.01.2002 р.), варто було б очікувати призупинення діяльності партій чи громадських організацій, якщо б влада вирішила, що їхні дії підривають оборону і безпеку країни.
В колективній уяві кремля збір підписів проти війни чи проведення акцій із закликами до миру цілком підпадали б під це визначення. Натомість зараз замість обмеження діяльності всім ініціаторам чи учасникам таких кампаній загрожує реальний тюремний строк.
За публічне розповсюдження, так би мовити, недостовірної інформації про збройні сили рф депутати ввели максимальне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі (закони №32-ФЗ від 04.03.2022 р.). Це норма поширюється і на працівників ЗМІ.
Замість введення додаткового контролю за діяльністю ЗМІ, як це обумовлено режимом воєнного стану, Держдума створила правові умови, в яких незалежна журналістика неможлива.
Формально не впроваджуючи воєнної цензури (що можливо в умовах воєнного стану), парламент пішов значно далі.
Цензурують не лише критику збройних сил, а й будь-яку альтернативну думку щодо дій усіх без винятку державних органів, які виконують свої повноваження з метою так званого захисту геополітичних інтересів рф (закон №63-ФЗ від 25.03.2022 р.). Максимальна покарання за такі дії — позбавлення волі на строк до 5 років.
На додачу до кримінального переслідування "ворогів народу", держдума законодавчо зобов’язала міністерство юстиції рф поставити "нацпредатєлєй" на облік і створити розширений офіційний реєстр іноземних агентів. Тепер такий ярлик може отримати не тільки ОГС і ЗМІ, а й будь-яка фізична особа.
В умовах воєнного стану вибори не проводяться, а всі виборці однаково обмежені в реалізації виборчих прав. Держдума натомість вибірково визначає, кому і коли обмежувати пасивне виборче право.
Тепер на виборах різних рівнів протягом 5 років не зможуть обиратися ті, хто мав судимість за здійснення злочинів екстремістської спрямованості (навіть якщо вона знята чи погашена) чи посадові особи, відсторонені з посади президентом рф (наприклад, неугодні губернатори регіонів).
В умовах воєнного стану громадяни чітко розуміли б, що не можуть вільно проводити збори, мітинги, пікети і демонстрації.
Сьогодні ж учасників незалежних масових заходів неминуче чекає затримання на підставі розширеного переліку дій, які парламент рф запропонував вважати кримінальними злочинами.
Також парламент дозволив органам виконавчої влади не проводити обов’язкових раніше громадських слухань (публічних обговорень) з питань містобудування і забудови територій (закон №58-ФЗ від 14.03.2022 р.).
Воєнного стану в росії немає, але все одно впроваджуються додаткові заходи, спрямовані на посилення режиму секретності в діяльності органів влади та інших організацій. Зокрема, парламент рф дозволив Центральному банку не розкривати інформації про фінансові операції та емітентів (Закон №46-ФЗ).
В умовах воєнного стану держава за потреби може вилучати майно в будь-яких осіб та організацій, але згодом зобов’язана компенсувати його вартість. Натомість парламент рф готує законодавче рішення націоналізувати майно іноземних компаній без жодних компенсацій (законопроект №103072-8 від 8.04.2022 р.). "Наша відповідь – не просто військова економіка, наша відповідь – економічна експансія", – попередив усіх депутат держдуми Олексій Нечаєв (партія "Нові люди", виступ на пленарному засіданні 10 березня).
Перевага правового режиму воєнного стану в тому, що він має свій початок і закінчення. Після цього всі правові акти, прийняті для його виконання, втрачають силу або скасовуються. Натомість тоталітарні закони, які гарячково наприймав парламент рф під приводом "оборонної війни" проти всього світу, безстрокові.
"Спеціальна операція" кремлівської влади проти власних громадян успішно розгортається і триватиме строго за планом навіть після того, коли Україна в своїй війні переможе.
Олександр Неберикут, аналітик Громадянської мережі ОПОРА для Української правди