Минулого тижня (15–21 травня) відбулися міжнародні зустрічі, які засвідчили непохитну підтримку України. Зокрема, на саміті країн G7 США приєдналися до "коаліції винищувачів" для України, а на саміті Ради Європи створили Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації. 

Для дискредитації України та зменшення військової допомоги Росія вкотре скликала засідання Радбезу, яке не дало агресору дипломатичних успіхів. Ба більше, Росія погодилася продовжити на два місяці зернову угоду, так і не досягнувши ключової своєї мети – скасування частини санкцій.

Також нещодавно лунали нові мирні ініціативи щодо врегулювання війни, відновилось авіасполучення між Грузією та Росією, а пострадянські організації Співдружність Незалежних Держав (СНД) та Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) опинилися в кризі.   

Нижче детально розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.    

"Нові" мирні ініціативи, продовження зернової угоди та міжнародні саміти з дипломатичними перемогами для України

Тиждень, що минув, був багатим на дипломатичні події, зокрема міжнародні саміти. Всі вони підкреслили непохитну підтримку України. 

Так, на Саміті глав держав і урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку 17 травня, понад 40 країн та ЄС підписали Договір про Реєстр збитків, яких завдала війна Росії проти України. В українському Мінюсті пояснюють: "Це вагомий крок в поступі до притягнення РФ до відповідальності за агресію. Але це лише перша складова комплексного механізму відшкодування збитків. Кінцевою метою є створення всеохоплюючого механізму, який забезпечить реальну виплату компенсацій". Натомість у Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) відзначили, що п’ятирічний період повоєнного відновлення України вимагатиме додаткових інвестицій у розмірі близько 50 млрд доларів на рік.

​​Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сподівається, що наступним кроком після створення Реєстру збитків має стати механізм конфіскації російських активів. 

А от речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що рішення Ради Європи будуть для РФ "юридично нікчемними, а приєднання до неї розглядатимемо як ворожий щодо Росії акт". За її словами, Рада Європи перетворилася в повністю підконтрольний ЄС інструмент, у його "відділ з ідеології", який "активно використовується Заходом у гібридній війні з Росією". Вочевидь, російським чиновникам не сподобалися й інші рішення, ухвалені в Ісландії. 

Четвертий саміт Ради Європи також схвалив резолюцію з політичною підтримкою українського прочитання "формули миру" та привітав прогрес у створенні Спецтрибуналу для керівництва Росії.

У двох наступних самітах, про які йтиметься далі, взяв участь особисто Володимир Зеленський. Так, у п’ятницю, 19 травня, Президент відвідав саміт Ліги арабських держав в Саудівській Аравії, де також зустрівся зі Спадкоємним принцом, Прем’єр-міністром Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом аль Саудом, а згодом провів переговори з главами делегацій ОАЕ, Оману та Кувейту. 

На самому заході Володимир Зеленський закликав сприяти захисту та підтримці українців, зокрема української мусульманської спільноти. Також Президент України просив членів Ліги арабських держав долучитися до імплементації української формули миру. Відзначимо, що участь у події взяв участь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

У наступні дні, 20–21 травня, Володимир Зеленський відвідав саміт країн "Великої сімки", що відбувся у японському місті Хіросіма. За словами Президента, "в Японії Україна з партнерами координує позиції та готує нові спільні кроки для перемоги у війні з Росією". Президент України висловлював партнерам вдячність за допомогу, а також припустив проведення зустрічі щодо формули миру в липні.

На полях заходу Зеленський також провів двосторонні зустрічі й переговори з очільниками держав та урядів, зокрема прем’єром Великобританії Ріші Сунаком, президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єром Індії Нарендрою Моді, канцлером Німеччини Олафом Шольцом, прем’єркою Італії Джорджією Мелоні, президентом США Джо Байденом, прем’єром Канади Джастіном Трюдо, президентом Індонезії Джоко Відодо, прем’єром Японії Фуміо Кісідою тощо. Зокрема, на зустрічі з Джо Байденом Зеленський наголошував на важливості гарантій безпеки для України до вступу в НАТО. Своєю чергою Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак акцентував на підтримці захисту України від Росії, підкреслюючи, що "безпека України – це наша безпека".

Відзначимо, що ще 20 травня, тобто завчасно, лідери G7 узгодили спільне комюніке щодо підтримки України: "​​Ми вживаємо конкретних кроків, щоб підтримувати Україну стільки часу, скільки їй буде потрібно на тлі незаконної агресивної війни з боку Росії". 

Також лідери "Великої сімки" оголосили про нові обмеження проти російських алмазів, ухвалили план протидії ризикам щодо російського "озброєння енергетики" та підтвердили, що "міжнародний порядок має ґрунтуватися на верховенстві права".

У відповідь російське МЗС відзначило, що країни G7 буквально "зациклилися" на всеосяжній конфронтації з Росією, а основним підсумком саміту начебто став "набір заяв, насичених одіозними пасажами антиросійського, а також антикитайського характеру". Росіяни також переконані, що їхні "оцінки щодо Групи семи та її деструктивних дій поділяє більшість членів світової спільноти".

Але робити різкі та критичні заяви – це, мабуть, усе, що вдається "російській дипломатії". Свої ж реальні позиції вона змінює регулярно – як, наприклад, щодо зернової ініціативи.

Так, 17 травня віцепрем'єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що зернова угода було розблокована і діятиме до 18 липня: "Світ продовжить отримувати українську продукцію завдяки зусиллям наших партнерів по угоді – Туреччині та ООН". Кубраков також відзначив, що "на сьогодні на потреби світу вже відправлено 30,4 млн тонн агропродукції". 

Нагадаємо, що з середини квітня Росія вкотре почала обмежувати роботу ініціативи, а з травня фактично заблокувала її, відмовившись від реєстрації нового флоту та інспекцій суден, які йдуть на завантаження до українських портів. Усю хронологія російського саботажу зернової угоди можна прочитати у цьому матеріалі ОПОРи.

США привітали продовження зернової ініціативи, а от російські чиновники по-різному коментували програш у шантажі. Так, прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков пояснив продовження зернової угоди "відносним результатом" на переговорах: "Є відносний результат на переговорах за участю представників Туреччини, України та ООН. Щодо Россільгоспбанку опрацьовуються різні варіанти, еквівалентні розблокуванню SWIFT".

Натомість на офіційному сайті МЗС Росії йдеться про те, зернова угода продовжена "без будь-яких змін" ще на два місяці "у відповідь на звернення, насамперед турецьких партнерів як сторони домовленості". І хоча Сєргєй Лавров у своєму виступі заявив, що "реалізація ініціативи не пов'язана з внутрішньополітичними процесами в Туреччині", все ж, за словами міністра закордонних справ Росії, це пропозиція президента Реджепа Таїпа Ердогана, на якого, до речі, 28 травня чекає другий тур виборів.

Варто також відзначити, що, попри неодноразові спекуляції Кремля, експорт російської пшениці в січні-лютому 2023 року майже подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Кррім міжнародних самітів та поразки російського шантажу щодо зернової угоди, минулого тижня також стало відомо про "нові" мирні ініціативи.

Так, за інформацією видання Reuters, Папа Римський Франциск хоче відрядити своїх представників до президентів України та Росії, щоб спробувати домогтися припинення вогню. Планують, що болонський кардинал Маттео Дзуппі вирушить до Києва для переговорів із Володимиром Зеленським, а глава департаменту Східних Церков архієпископ Клаудіо Гуджеротті поїде до Москви для зустрічі з Владіміром Путіним. Видання відзначає, що обидва президенти погодилися зустрітися з папськими представниками.

З власними мирними ініціативами планує виступити й Південно-Африканська республіка. Так, в офісі Президента Україна повідомили, що під час телефонної розмови 13 травня президент ПАР Сиріл Рамафоса "інформував Володимира Зеленського про намір приїхати до України у складі місії від кількох африканських країн". Президент України готовий прийняти високих гостей в Україні, вислухати їхні пропозиції, розповісти про українську формулу миру та запросити приєднатися до її реалізації.

Цікаво, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна підтримує всі мирні ініціативи, тому що "ніхто не знає, який мирний план матиме шанси на успіх". На думку Орбана, досі не з'ясована навіть справжня природа конфлікту: одні вважають, що в Україні відбувається "посередницька війна", а інші говорять про справжню війну між сторонами.

Коментуючи мирні ініціативи, секретар РНБО України Олексій Данілов наголосив, що у відносинах із Москвою зброя є найкращим методом дипломатичного спілкування. "Ніякої іншої мови злочинне угрупування вбивць і ґвалтівників не розуміє. Хочете припинення війни – закликайте спочатку Росію скласти зброю і піти з території України". 

Також 16–17 травня з візитом в Україні перебував спеціальний представник уряду Китаю Лі Хуей, який зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та іншими посадовцями. 

За результатами зустрічі МЗС Китаю повідомило, що "панацеї для розв'язання кризи не існує, але всім сторонам необхідно починати з себе, будувати взаємну довіру і створювати умови для припинення війни й переговорів". Також ішлося про те, що Китай нібито допоможе Україні "в межах своїх можливостей".

Дмитро Кулеба відзначив важливість участі Китаю в реалізації формули миру Президента України, Чорноморської зернової ініціативи, гарантуванні ядерної безпеки та інших важливих міжнародних зусиллях. А керівник Офісу Президента Андрій Єрмак повідомив, що провів брифінг про поточну безпекову ситуацію в країні для китайської урядової делегації.

Що ж, мирні ініціативи – це, звісно, добре. Головне, аби вони збігалися з українською формулою миру. 

Росія вигадала, що знищила Patriot, та вже точно зустрінеться з F-16 на полі бою  

16 травня вночі Росія завдала масштабного ракетного удару по Києву. Втім, Сили протиповітряної оборони України повідомили про збиття всіх 18 ракет, які летіли в українську столицю. Також армійці розповіли, що за допомогою системи Patriot їм вдалося збити аеробалістичні ракети "Кинджал". 

Це вже другий випадок, коли за допомогою системи протиповітряної оборони Patriot, яку нещодавно отримала Україна, збили російську гіперзвукову ракету. Перший такий випадок відбувся 4 травня, коли Patriot вийшов переможцем у дуелі з "Кинджалом", який хотів його вполювати.

Натомість у Міністерстві оборони Росії заявили, не надавши жодних доказів, що "високоточним ударом гіперзвуковим ракетним комплеком 'Кинджал' знищили ракетний комплекс 'Patriot'". Втім, вже згодом у Міноборони Росії повідомили, що ударом "Кинджалу" "повністю знищили" аж 5 пускових установок Patriot. 

В Україні стостували цю інформацію. У командуванні Повітряних сил зазначили, що однією ракетою неможливо знищити 5 пускових установок, бо вони розміщені у різних місцях. Спростували знищення Patriot і в США. 18 травня в Пентагоні підтвердили, що система протиповітряної оборони Patriot зазнала ушкоджень, але її вже полагодили – нині зброя перебуває у робочому стані. 

Тим часом 16 травня стало відомо, що в Росії за "державну зраду" заарештували кількох розробників ракет "Кинджал". Їх підозрюють у тому, що вони передали Китаю дані, пов'язані з гіперзвуковими технологіями. 

18 травня Росія ініціювала засідання Ради Безпеки ООН, аби засудити постачання зброї Україні. Напередодні засідання Сергій Кислиця припустив: Росія буде скаржитися, що Україна щоночі збиває російські ракети. В цілому постійний представник України в Радбезі ООН не помилився. Під час свого виступу російський дипломат Васілій Нєбєнзя був дуже не задоволений тим, що союзники збільшують інтенсивність поставок озброєння для України, загальна сума якого вже сягнула більше 60 млрд доларів, а також надають потужну зброю, в тому числі танки Leopard і ракети великої дальності Storm Shadow, та готуються передати штурмові літаки F-16. Це все, за словами російського представника в Радбезі ООН, шкодить "урегулюванню конфлікту" – кажучи прямо, заважає Росії перемоги у війні. 

Крім цього, Нєбєнзя поширював уже звичні тези російської дезінформації: Україна бомбить Донбас з 2014 року; обстрілює цивільну інфраструктуру з HIMARS (їх, за даними російського міноборони, вже знищили більше, ніж отримала Україна), а командири української армії продають зброю на чорний ринок. 

Риторика Росії не знайшла підтримки. Так, представник США Роберт Вуд наголосив, що постачання зброї не загострює конфлікт, а запобігає його поглибленню. Подібну позицію озвучив представник Франції Ніколя де Рів’єр, зазначивши, що закінчення цієї війни залежить винятково від Росії, і ніхто, крім Кремля, як і раніше, не прагне продовження цього конфлікту.

Чи не найважливіша новина цього тижня – українські пілоти розпочнуть навчання на літках F-16. Так, Британія і Нідерланди сформували "авіаційну коаліцію". Згідно з заявою Даунінг-стрит, очільники урядів двох країн домовились, що "працюватимуть над створенням міжнародної коаліції для надання Україні бойових повітряних сил і засобів, надаючи підтримку в усьому – від навчання до придбання винищувачів F-16". Згодом стало відомо, що до цієї коаліції приєдналися Франція, Бельгія, Португалія, Данія та США – вони готові розпочати навчання українських пілотів, на яке може піти 4 місяці. Окремі країни, наприклад, Данія, готові передати свої F-16 для потреб України. 

Крім цього, у США, країні-виробнику F-16, яка має погоджувати реекспорт військової техніки, заявили, що не заперечують проти надання Україні цих літаків іншими країнами. Згодом, напередодні саміту "Групи семи" (G7), стало відомо, що винищувачі F-16, які Україна отримає від союзників, нададуть за умови, що їх не використовуватимуть для ударів по Росії. Вже під час самого саміту, який відбувся 19-21 травня у Хіросімі, Джо Байден зазначив, що отримав від Володимира Зеленського такі гарантії. 

Водночас, як передає агенція Associated Press, у розмові з журналістами американський президент зауважив, що літаки F-16 можуть застосовуватися "де б не були російські війська в межах України". 

Наразі точно не відомо, коли в Україну надійдуть F-16. Втім, зважаючи на анонсоване навчання пілотів та виходячи з заяв Джо Байдена у Хіросімі, можемо зробити обережний висновок, що політичне рішення щодо передання Україні F-16 вже ухвалене. В Міністерстві оборони України сподіваються, що ці літаки захищатимуть українське небо вже восени. Також у відомстві розраховують отримати від 40 до 50 винищувачів. ​​

"Ближнє зарубіжжя": геополітичні провали та спроби Росії втримати вплив в регіоні

В оновленій концепції зовнішньої політики Російська Федерація підкреслювала свої стратегічні інтереси у євразійській інтеграції з опорою на міжнародні організації, зокрема Співдружність Незалежних Держав (СНД) та Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Однак роль Росії у міжнародних організаціях важко назвати конструктивною. Варто згадати відсутність результатів від російського миротворчого контингенту в Нагірному Карабаху й загалом пасивності ОДКБ під час багаторічного конфлікту між вірменами та азербайджанцями. 

Нині Вірменія розглядає можливість вийти з ОДКБ. Секретар Ради безпеки країни Армен Григорян в інтерв'ю "Новой газете" сказав, що Росія не постачає озброєння, не тільки замовлено, а й вже оплачене Єреваном. Крім того, він зауважив, що архітектура безпеки в регіоні кардинально змінилася.

"Договірних зобов'язань не дотримуються. Вся наша концепція безпеки була побудована на цьому, а нової поки що немає. Це і є криза", – зазначив він.

Натомість очільник російського МЗС Сєргєй Лавров запевнив у життєздатності ОДКБ та наголосив, що всі члени організації працюють на основі консенсусу та поважають одне одного, на відміну від НАТО, де нібито діє "палична дисципліна".

Однак не тільки члени ОДКБ бачать безальтернативність пострадянських союзів. Так, Молдова розпочинає процес виходу з міжпарламентської асамблеї СНД й організації в цілому. Спікер парламенту Ігор Гросу зазначив, що "ця організація не може називатись спільною після того, як засновник СНД Росія по-варварськи напала на Україну". Президентка Молдови Мая Санду підтримує таке рішення та не розглядає Росію як стратегічного партнера.

"Коли Росія тримає проти волі нашого народу 30 років війська на нашій території – це не стратегічне партнерство", – зауважила очільниця Молдови.

Ба більше, Мая Санду заявила, що Молдова прагне якнайшвидше вступити в ЄС для захисту своєї території від Росії. Водночас керівництво країни вважає, що нейтрального статусу, прописаного в молдовській конституції, недостатньо для захисту, а Молдова повинна стати частиною архітектури безпеки в регіоні.

На проєвропейські дії Молдови відреагував Кремль, зазначивши, що вихід з СНД стане для Молдови шкідливим, а Санду діє на користь тих, хто "видавав їй румунське громадянство" та "націлював її і цей уряд на розрив регіональних відносин зі своїми історичними сусідами". Агресор також офіційно "попередив" своїх громадян, що при в’їзді в Молдову власників російських паспортів нібито піддають принизливій процедурі додаткового огляду, а самі росіяни зазнають дискримінаційного ставлення молдавської влади.

Провокативними витівками Кремля вже нікого не здивуєш, особливо на тлі рішення Росії відновити авіасполучення з Грузією. Країна, яка пережила військову агресію Росії та окупацію 20% власних територій у 2008 році, підтримала агресора. 

19 травня літак російської авіакомпанії "Азимут" виконав перший після 4-річної перерви прямий рейс із Москви у Тбілісі, а 20 травня у російському аеропорту "Внуково" приземлився перший прямий авіарейс із Тбілісі грузинської авіакомпанії Georgian Airways. Через відновлення авіасполучення з РФ у Грузії почалися протести, а президентка країни Саломе Зурабішвілі закликала бойкотувати грузинську авіакомпанію.

Під час війни у 2008 році Грузія розірвала дипломатичні відносини із Росією, а нині намагається отримати статус кандидата на членство в Європейському Союзі. Однак такі рішення грузинської влади лише віддаляють країну від європейської інтеграції – і це добре розуміють в Росії. Російська сторона приховала справжню мету відновлення авіасполучення і заявила, що відновлення авіасполучення відбулось через "запит на це від величезної кількості людей".

"Виходимо з того, що торговельно-економічні та гуманітарні зв'язки не мають бути 'заручниками' політики", – сказала на брифінгу Марія Захарова.

Нинішня грузинська влада публічно розмірковує лише про необхідність миру, а не про невідворотність покарання країни, винної в численних воєнних злочинах. Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі на саміті Ради Європи в Рейк’явіку сказав: "Ми свідомі того, що приносить війна, і ми робимо все заради миру… Очевидно, що сьогодні глобальний порядок змінюється, світ ніколи не буде таким, як раніше, і ніхто не зможе вийти з цієї складної ситуації самостійно".

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак переконаний, що саме грузинський народ постійно демонструє солідарність з Україною, а позиція грузинської влади хибна.

"Можливо, комусь здається, що їх це не стосується. І взаємодія з терористами та вбивцями – це нормально. Хибна позиція, історія все розставить на свої місця, люди обов‘язково зроблять це також", – зазначив Єрмак. 

Спеціально для Українська правда