Минулого тижня (6–12 червня) росія активно намагалася зірвати постачання західного озброєння Україні через поширення безпідставних звинувачень для дискредитації нашої держави в очах західних партнерів та цілого світу.
Натомість Україна висловила вдячність за зброю, яка надходить, але також наголосила, що її вкрай недостатньо, аби перемогти росію.
З одного боку, країна-агресор продовжує блокувати український експорт продовольства, а з іншого, – намагається перекласти провину за світову продовольчу кризу на Україну. Зокрема, росія стверджує, що цю проблему можна розв"язати, якщо наша країна розмінує свої порти.
Втім, Україна переконана: за такого сценарію рф може скористатися нагодою та спробувати захопити українські південні міста. Туреччина стала посередником у пошуку виходу з цієї ситуації, але поки що її потуги не дали помітного результату.
Київ продовжив адвокатувати надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Політики продовжують наполягати на отриманні саме статусу кандидата, а не "кандидата в кандидати", "потенційного кандидата" чи іншої альтернативи, які пропонують в окремих європейських столицях.
8 червня Європейський парламент ухвалив резолюцію, якою рекомендував Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. 11 червня у Києві президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела перемовини з Президентом України Володимиром Зеленським, де відзначила прогрес нашої країни, але водночас наголосила що, над певними реформами українському уряду ще потрібно активно працювати в майбутньому – зокрема у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.
Саме від результатів цієї зустрічі і того, чи вдалося Києву та Брюсселю знайти спільне бачення в дискусійних питаннях, і залежить рішення, яке наступного тижня ухвалить Європейська комісія.
"Критично мало, аби зупинити росію": Україна закликає надати їй більше зброї, а росія намагається дискредитувати Україну
Минулого тижня було анонсовано, що Міністр оборони США Ллойд Остін скликає очну зустріч представників Контактної групи з питань оборони України. Ця зустріч відбудеться 15 червня у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі.
Вже втретє міністри оборони та начальники штабів оборони різних країн світу обговорюватимуть потреби Збройних Сил України в озброєні та боєприпасах для протистояння повномасштабній російській агресії.
На цьому фоні Україна, з одного боку, висловила вдячність західним партнерам за зброю, яку вони надають, а з іншого, – наголосила, що її недостатньо, аби зупинити російську агресію.
Так, 8 червня голова МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що Україна вдячна партнерам за надання важкої зброї, але її наразі не вистачає.
"У декого складається враження, що зі зброєю все нормально, але це не так. Ми вдячні за те, що ви надали, але цього критично мало, щоби зупинити Росію. Потрібно більше важкої зброї, і якнайшвидше", – пояснив міністр.
Також український дипломат наголосив: надання РСЗВ Великою Британією і США не змінило ситуацію до необхідного рівня, але є сподівання на нові надходження зброї. "Це сигнал, що табу на постачання важкої зброї зняте, але кількість важкої зброї є критично малою", – пояснив він.
Подібну позицію розділяє і радник Офісу Президента Михайло Подоляк. В інтерв'ю радіо ВВС, передає Укрінформ, він зазначив, що для досягнення паритету у протистоянні рф та можливості визволити захоплені території Україна потребує від 150 до 300 РСЗВ.
За словами політика, в західних партнерів є побоювання, що Україна може використати цю зброю, щоб завдати ударів по території росії, але у Києва немає подібних планів.
"Цього не станеться. Ми просто хочемо захистити нашу країну й відігнати від кордону російські війська, які дуже агресивні й ведуть війну жорстоким, варварським способом", – пояснив він.
Про ці побоювання європейців знають в рф, яка розгорнула інформаційну кампанію, аби дискредитувати Україну та зупинити постачання озброєнь. Про це в ефірі YouTube-каналу "Говорить ОПОРА" розповіла генеральна секретарка громадської організації "Незалежна антикорупційна комісія" (НАКО) Олена Трегуб.
"Однією з цілей росії є нашкодити Україні та зупинити постачання озброєння від наших союзників. Вони це досягають не лише тим, що запускають крилаті ракети по логістичних пунктах зберігання, але і тим, що ведуть інформаційну кампанію, яка полягає у створенні негативних наративів проти України", – зазначила експертка.
Олена Трегуб виокремила три такі наративи. Перший полягає у тому, що українцям не потрібно давати зброю, бо вони корумповані та все розкрадуть.
Другий наратив – Україна може перетворитися на Сирію чи Афганістан, і ситуація вийде з-під контролю. Третій наратив зводиться до того, що у східній Європі чи ще десь терористи можуть збити літак з ПЗРК "Stinger".
"Нам потрібно розуміти, що ці наративи не лише поширюються як думки серед експертів, які не обов"язково є ворогами України, але і росія працює над цією дискредитацією. Не потрібно дивуватися, якщо в майбутньому трапиться випадок, коли західною зброєю, яку на полі бою може захопити росія, ворог організує якусь провокацію і звинуватить у цьому Україну. Однак наша країна відповідально поводиться зі зброєю, яку вона отримала, а наративи, які намагається розганяти росія, не мають під собою жодного ґрунту", – акцентувала експертка.
Слова Олени Трегуб яскраво проістролював російський дипломат (якщо його так можна назвати) і постійний представник росії в ООН васілій небензя, який без жодних доказів звинуватив українську владу в маніпуляціях із західною зброєю.
"Завдяки корумпованості українських чиновників озброєння, що поставляється з США та ЄС, продається на українському чорному ринку. "Стінгери" пропонують за ціною 7 тис. дол. за штуку, а "Джавеліни" – по 30 тис. Вибір західної стрілецької зброї та боєприпасів просто зашкалює", – сказав небензя під час засідання Ради безпеки ООН.
Ще одним прикладом є слова речниці мзс росії марії захарової, яка без доказів заявила, що міжнародні злочинні угруповання вже розробили схему вивезення західної зброї з території нашої країни.
"Міжнародні злочинні угруповання вже розробили схеми вивезення з України озброєнь, зокрема тяжких. Частина зброї вже перебуває у Боснії, Албанії та Косово. Нагадаю, що зараз Захід і США, і НАТО загалом виявляють небачену турботу про майбутнє Балкан", – сказала російська пропагандистка.
Олена Трегуб розповіла, що росія також погрожує західних країнам ескалацією конфлікту, якщо вони продовжать постачати важке озброєння Україні. Це один із наративів, якими наші західні партнери пояснюють неможливість надання нам потрібного озброєння. В таких умовах Україні потрібно комунікувати не лише з адміністрацією, а й із виборцями країн-партнерів, яким варто пояснювати, що насправді Україна не отримала достатньо зброї для збереження життя українських громадян.
"Нам потрібно доводити не лише адміністраціям тих країн, зокрема адміністрації США, що нам потрібно швидше давати зброю у більших об'ємах і серйознішу, але нам ці аргументи дуже важливо проговорювати до виборців цих країн. Не всі виборці, у тому числі у США, розуміють, що Україні насправді не дають тої зброї, яка потрібна. Адміністрації роблять все, щоб переконати своїх виборців, що вони поставили в Україну всю зброю, яку тільки можна. Тому потрібно пояснювати, що насправді це не так і це коштує Україні 200 життів в день, як сьогодні заявляє представник Офісу Президента", – вважає Олега Трегуб.
На думку експертки, таку роботу має вести не лише Офіс Президента, а й українські неурядові організації.
Разом з тим, минулого тижня про певний прогрес у постачанні важкого озброєння України розповів Міністр оборони Олексій Резніков. Він розповів, що наша країна отримала польські САУ "Краб", які стали 5-м видом 155-міліметрової артилерії, яку західні партнери передали Україні.
"Після гармат М777 та FH70, САУ "Cesar" та M109 – це 5-й вид артилерії 155-мм калібру, який нам вдалося залучити", – сказав міністр.
Крім того, міністр також проінформував, що українські військові вже навчаються керувати реактивними системами залпового вогню (HIMARS та MLRS – ред.).
"Я провів багато дискусій з іноземними колегами, щоб запустити завчасну підготовку команд для різних типів зброї, по яких ще немає політичних рішень. Навчання за деякими позиціями почалося ще у березні. Зараз підготовку проходять чи розпочнуть найближчим часом понад 1,5 тисячі наших військових", – написав у своєму Facebook міністр.
рф хоче, щоб Україна відкрила свої порти нібито для розв"язання проблеми продовольчої кризи і стала вразливою для ворожого десанту
Проблеми продовольчої безпеки, які і протягом кількох попередніх тижнів, займають ключове місце у світових дискусіях. Російська стратегія проявляється у тому, що, з одного боку, агресор продовжує блокувати український експорт продовольства, а з іншого, – намагається перекласти провину на Україну.
Це чітко демонструють слова очільника російського мзс сєргєя лаврова. Під час зустрічі зі своїм турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу в Анкарі, яка відбулася 8 червня та була присвячена можливості створення безпечних коридорів для вивезення зерна з українських портів, російський дипломат зазначив, що рф нібито робить усе можливе, аби зерно покинуло українські порти, але Україна перешкоджає цьому. Зокрема, у російському мзс наголошують: рф готова надати коридор для безпечного проходження кораблів із зерном з українських портів до протоки Босфор.
"Для розв’язання цієї проблеми потрібне лише, щоб українці "відпустили" судна зі своїх портів шляхом або розмінування, або визначення безпечних коридорів. Більше нічого не потрібно", – сказав російський політик.
Водночас Україна прогнозує: відкритття портів призведе до того, що росія спробує захопити українські міста. Тому Київ наполягає на потребі розробити дієві гарантії безпеки для відновлення судноплавства.
Також Україна ставить під сумнів здатність росії дотримуватися свого слова, адже, наприклад, за кілька днів до повномасштабного наступу росія переконувала світ у тому, що вона не планує вторгнення. У підсумку рф свого слова не дотрималася. Те саме стосується і заяв росії про те, що її армія не буде атакувати цивільні об'єкти – рф також не дотримується цих обіцянок.
"Враховуючи нещодавній ракетний удар рф по зерновому терміналу в Миколаєві, не можемо виключати планів росії скористатися таким коридором для нападу на Одесу та південь України. Саме тому необхідними є дієві гарантії безпеки для відновлення судноплавства", – вважають в українському МЗС.
В дипломатичному відомстві наголосили, що Україна вже розпочала постачання зерна на світовий ринок вантажівками, залізницею та річковим транспортом, хоча й констатують, що комплексно розв'язати це питання можна, лише розблокувавши українські порти.
Водночас в дипустанові зазначили, що наразі немає домовленостей із цього питання між Україною, росією та Туреччиною, яка намагається бути посередником. Це підтверджує і російська сторона, зокрема прессекретар путіна дмітрій пєсков. При цьому МЗС України наголосило, що рішення варто ухвалювати за участі всіх причетних сторін, а будь-які домовленості, що не враховуватимуть інтереси України, будуть відкинуті.
Що стосується інших пропагандиських наративів, то росіяни просувають тезу, що Україна начебто гальмує переговорний процес та не хоче завершити війну. "Переговори Україна не хоче вести. Вона від цього відмовилася", – говорить головний дипломат рф сєргєй лавров.
Однак, як ОПОРА вже повідомляла в попередніх оглядах, переговори "по-російськи" означають, що для досягнення миру та припинення війни Україна має відмовитися від окупованих росією територій.
Крім цього, з метою очищення своєї репутації та дискредитації України росіяни просувають таку неправдиву інформацію:
- російські військові не чинять насильства, зокрема сексуального, щодо цивільних мешканців;
- Україна обстрілює цивільні об'єкти на території так званих республік "ДНР"/"ЛНР";
- мешканці окупованих територій будуть самостійно вирішувати своє майбутнє;
- ЗСУ скоювали воєнні злочина на окупованій росіянами території України, зокрема і в Маріуполі.
Україна адвокатує отримання статусу кандидата на вступ в ЄС, Європарламент уже підтримав таке рішення
Червень 2022 року може стати важливим періодом у контексті євроінтеграційних прагнень України.
Заявку на вступ, яку Україна подала на початку повномасштабної війни, обговорять на саміті 23–24 червня. Раніше, до 17 червня, Єврокомісія має затвердити висновок щодо заявки на членство України в ЄС. Його ухвалять на основі аналізу опитувальника, відповіді на який у квітні та на початку травня надіслала Україна.
Тим часом 8 червня Європарламент ухвалив резолюцію, якою рекомендував надати Україні статус кандидата. Врешті, на основі висновку ЄК та враховуючи рішення європарламентарів, Європейська рада може ухвалити рішення про надання Україні статусу кандидата і розпочати переговори про вступ.
Звісно, це оптимістичний варіант. Однак у європейських столицях обговорюють і інші "креативні" та "альтернативні" рішення – у ЄС є країни, які скептично ставляться до євроінтеграційних перспектив України. Це підтверджує віцепрем’єрміністерка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, яка 9 червня відвідала з робочим візитом Брюссель.
"Загалом приблизно сім країн Євросоюзу висловлювали пропозиції щодо якогось іншого формату, пропонуючи екстракандидатство чи умовне кандидатство. Було дуже багато різних пропозицій, але фактично є три основні країни, які сьогодні не хочуть давати зелене світло для України," – сказала Стефанішина.
Ольга Стефанішина не назвала країни, про які йдеться, бо це може зашкодити переговорам.
Вона наголосила, що будь-які рішення, крім надання Україні статусу кандидата на членство, послаблять сам ЄС. Подібну позицію не раз висловлював Президент Володимир Зеленський.
Минулого тижня на цьому ще раз наголосив очільник українського МЗС Дмитро Кулеба, який зазначив, що Україні потрібен статус кандидата на членство, а "кандидата в кандидати", "потенційного кандидата" чи інший сурогат.
Ймовірно, усвідомлюючи важливість рішення, яке має ухвалити ЄС, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук поїхав у євроадвокаційне турне в Німеччину та Францію, щоб переконати політичне керівництво цих країн підтримати надання Україні статусу кандидата. Крім цього, 8 червня він відвідав засідання Європейського парламенту, який ухвалив рішення рекомендувати Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ в ЄС.
Ще однією важливою подією тижня в контексті євроінтеграції став візит до Києва очільниці Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона приїхала в Україну 11 червня та зустрілася з Володимиром Зеленським.
За підсумками цієї зустрічі глава Єврокомісії заявила, що переговори, які вона провела з Президентом України, дозволять фіналізувати оцінку заявки України до кінця наступного тижня. Крім цього, Урсула фон дер Ляєн відзначила прогрес нашої держави, але також наголосила, що над певними реформи українському уряду ще потрібно працювати – зокрема, у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.
Водночас, Володимир Зеленський висловив сподівання, що від позитивної відповіді ЄС на українську заявку залежить, чи є взагалі майбутнє у європейського проєкту.
На думку ОПОРИ, саме від результатів цих перемовин і досягнення спільного бачення з окремих питань і буде залежати рішення, яке ухвалить Європейська комісія вже цього тижнч. Сподіваємося, що таке рішення буде позитивним, і Україна вже невдовзі отримає статус кандидата на вступ в ЄС.
Громадянська мережа ОПОРА спеціально для Українська правда