Минулого тижня (20-26 березня) лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрівся у Москві з Владіміром Путіним. Російський президент заявив, що його країна готова взяти за основу китайський мирний план для врегулювання ситуації в Україні.
Росія шукає союзників в Африці й поширює там неправдиву інформацію про те, що в рамках “зернової угоди” Україна нібито експортує зерно у високорозвинені країни, а частка африканського континенту становить лише 3%. Крім цього, Росія обіцяє безкоштовне зерно та добрива для африканських країн, якщо вона вийде з “зернової угоди”.
В Україну й далі надходить військова допомога. 20 країн погодилися спільно закупити для України 1 мільйон артилерійських боєприпасів.
Нижче розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.
Китай балансує щодо підтримки Росії, яка порушує російсько-китайські домовленості
20–22 березня лідер Китаю Сі Цзіньпін відвідав Російську Федерацію. Спільно з Владіміром Путіним він підписав два документи. Один стосувався планів економічного співробітництва, інший — поглиблення партнерства. У цих документах наголошується, що російсько-китайські відносини не є військово–політичним союзом та не мають блокового і конфронтаційного характеру.
Однак у документі про зміцнення та поглиблення російсько-китайських відносин всеосяжного партнерства помітно, що Китай підтримує частину наративів Кремля. Так, Китай виступає за витворення багатополярної системи міжнародних відносин без гегемонії, унілатералізму та протекціонізму у світі. Сторони закликали НАТО поважати суверенітет інших держав та висловили занепокоєння військово-біологічною діяльністю Сполучених Штатів Америки.
Крім цього, Китай виступив проти односторонніх санкцій, підтримав російських спортсменів та заклики російської сторони розслідувати вибухи на газопроводах “Північний потік”. Також сторони виступили проти кроків, які “сприяють ескалації напруженості та затягування бойових дій”, що повторює найпоширеніший наратив росіян, спрямований проти військової допомоги Україні.
Глава Пентагону Ллойд Остін вважає візит Сі Цзіньпіна тривожним меседжем про підтримку Росії, а прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав вісь Росія-Китай небезпечною. Однак виглядає на те, що балансування Китаю в умовах геополітичних змін не виправдало очікувань російської сторони.
Компанія Bloomberg упевнена, що Сі Цзіньпін хоче, щоб Росія вижила, але прагне, щоб у світі не вважали, що він повністю підтримує Росію. Аналітики компанії відзначають відсутність прогресу у будь-яких великих енергетичних угодах, зокрема щодо нового газопроводу “Сила Сибіру-2” у Китай через Монголію.
Речник Кремля Дмітрій Пєсков заперечив цю інформацію, назвавши її “малокваліфікованим вкидом”, однак задекларовані угоди щодо побудови нового газопроводу насправді є скромнішими.
“Сторони докладуть зусиль для просування роботи з вивчення та погодження проєкту спорудження нового газопроводу з Росії до Китаю через територію Монголії”, — значиться в підписаному документі.
Також на можливості для Китаю, які відкриваються через поразку Путіна, вказує британська газета The Daily Telegraph. “Пекін, хоч і вдає, що підтримує згубну війну Путіна, розуміє, що його реальний інтерес полягає в тому, щоб використовувати слабкість Росії у своїх інтересах — чи то шляхом забезпечення постачання нафти зі знижкою чи територіальних поступок”, — пише видання.
Зустріч лідерів Китаю та Росії показала, що в російсько-китайських відносинах Сі Цзіньпін перебуває в сильній позиції. Так, Владімір Путін виявив готовність перейти на юані у зовнішній торгівлі та зазначив китайському лідеру, що “ми навіть трішки вам заздримо”. Втім, на думку Михайла Подоляка, це “усе одно не дасть РФ змоги купити собі 'перемогу' та продавити 'мирний план' на своїх умовах”.
Розмитою залишається позиція Китаю щодо України. Вона зводиться до ширших зовнішньополітичних інтересів. Водночас держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що будь-який план, який не містить положень про територіальну цілісність України, не є конструктивною дипломатією.
Своєю чергою Владімір Путін на спільній із лідером Китаю пресконференції заявив, що Росія готова взяти за основу китайський мирний план для врегулювання ситуації навколо України.
Однак “висока” риторика Путіна про мир насправді не змінила тактики Росії, яка за минулий тиждень завдала низки ракетних ударів по території України із жертвами серед цивільних. Путін цинічно виголошував свої промови, а російські військові вбивали цивільних у Запоріжжі, Ржищеві, Костянтинівці, Херсоні.
І це ще не всі положення російсько-китайських домовленостей, які Росія встигла порушити за кілька днів. Заступник секретаря Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв у коментарях журналістам зазначив, що Україна — це частина Росії. “Але в силу геополітичних причин і в силу історії того, що сталося, ми довгий час мирилися з тим, що ми живемо в різних квартирах”, — сказав він. А в спільному з Китаєм документі Росія підписалася, що “кожна держава має власні історичні, культурні, національні особливості і має право самостійно обирати свій шлях розвитку”.
Крім цього, сторони наголосили: “Всі ядерні держави не повинні розміщувати ядерної зброї за межами національних територій”, але 25 березня Владімір Путін заявив, що Росія розмістить ядерну зброю в Білорусі. РФ та Китай також закликали задіяти міжнародні механізми контроля над озброєнням масового знищення, хоча напередодні Путін вирішив вийти з Угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
Світ уже неодноразово переконувався, що документи, підписані з агресором, нічого не варті. Найближчий час покаже, як Китай продовжить балансувати у взаєминах із Росією.
Окремим вектором лишається військове мислення Китаю щодо Тайваню, який Пекін вважає своє територією. Сі Цзіньпін використав у цьому питанні Росію, яка в спільному документі засвідчила, що Тайвань є невід'ємною частиною КНР.
На думку Держсекретаря США Ентоні Блінкена, Китай наразі обрав спостережну стратегію та ретельно слідкує за реакцією світу на війну РФ. Водночас Блінкен висловив впевненість, що якщо Росії дозволять безкарно нападати на свого сусіда, це “відкриє скриньку Пандори” для потенційних агресорів і призведе до "світу конфліктів".
Росія поширює пропаганду про “зернову угоду”, щоб дискредитувати Україну
На фоні погіршення відносин із країнами Заходу Росія намагається знайти нових союзників, щоб за їхньої підтримки спробувати реалізувати давній план Владіміра Путіна, публічно озвучений у 2007 році на Мюнхенській безпековій конференції. Йдеться про перехід від однополярного світу, де після розпаду СРСР домінує США, до багатополярного, де одним із лідерів себе бачить Росія.
Після розпаду Радянського Союзу Росія, яка вважає себе його правонаступницею, не змогла відновити політичний контроль над новоутвореному державами. Нині її беззаперечним союзником є лише Білорусь. Тому для відновлення своїх глобальних позицій Росія обрала африканський континент, де Радянський Союз колись був важливим гравцем і мав політичний та економічний вплив.
Так, 19–20 березня в Москві відбулася Міжнародна парламентська конференція “Росія-Африка в багатополярному світі”. Організатори зазначають, що участь у ній взяла 41 делегація з 39 країн та Африканського парламентського союзу.
Виступаючи на конференції, Владімір Путін сказав, що Африка є одним із незмінних пріоритетів російської зовнішньої політики. Крім цього, президент РФ використав антиколоніальну риторику, близьку африканським країнам. Більшість із них отримали незалежність від різних держав Європи (в основному Франції, Великої Британії та Португалії) у середині минулого століття.
“З часів героїчної боротьби народів Африки за свою незалежність загальновідомо, наскільки значну підтримку надав свого часу Радянський Союз народам Африки у боротьбі проти колоніалізму, расизму та апартеїду, як допоміг багатьом африканським державам набути і захистити свій суверенітет, послідовно підтримував обороноздатності, створення основ національної економіки, підготовку кадрів”, — сказав Путін.
Втім, така антиколоніальна риторика Путіна виглядає щонайменше суперечливою, адже Росія протягом усієї своєї історії колонізувала навколишні народи. І нинішня російська агресія проти України є продовженням цієї політики: Росія намагається повернути Україну, котра була частиною Російської імперії та Радянського Союзу, під свій політичний та економічний контроль. Ба більше, Росія ставить під сумнів право України на державність і факт існування українців як окремої нації, що має право самостійно визначати власне майбутнє та зовнішню політику.
У своєму виступі, прагнучи залучити союзників з Африки та зняти з Росії санкції, Путін також вдався до антиєвропейської риторики. Він звинуватив очільників країн Європи в тому, що частина російських ресурсів, у тому числі добрива, простоюють через санкції. Росія ж начебто готова надати ці ресурси бідним країнам безкоштовно, але їй у цьому перешкоджають. Також російський президент пообіцяв безкоштовно експортувати в африканські держави зерно, яке вони недоотримують, якщо Росія вийде з “зернової угоди”.
Для дискредитації “зернової угоди” Путін озвучив ще одну пропагандистську тезу — мовляв, Україна експортує зерно переважно у високорозвинуті та заможні країни. Він зазначив, що 45% українського зерна поставлено в європейські країни і лише 3% — в Африку. Але, за даними ООН, станом на середину січня 2023 року близько 44% зерна за цією ініціативою експортували в країни з низьким і середнім рівнем доходу, а в цілому в країни, які розвиваються, — 64%.
В українському Міністерстві закордонних справ підкреслили, що озвучена російським диктатором інформація не відповідає дійсності і спрямована на зрив Чорноморської зернової ініціативи. За даними відомства, з 1 серпня 2022 року через “зерновий коридор” Україна експортувала 25,1 млн тонн сільськогосподарської продукції до 45 країн світу. З них в країни Африки відправили 2,9 млн тонн, тобто 11,6%, в Азію — 12,1 млн тонн (48,2%), в Європу — 10,1 млн тонн (40,2%).
“Росії також добре відомо, що частина закуплених 'ситими країнами' Європи українських зернових відправляється як гуманітарний реекспорт до Африки та Азії. Тому реальна статистика експорту на африканський континент навіть вища, ніж 11,6%. Вже не кажучи про те, що майже 50% продукції йде на підтримку азійських країн”, — підкреслив речник українського МЗС Олег Ніколенко.
Нагадаємо, що 18 березня Україна, Росія, Туреччина й ООН продовжили Чорноморську продовольчу ініціативу з безпечного вивозу українського продовольства. Терміни її пролонгації залишаються незрозумілими через російські дії: Україна стверджує, що угоду продовжено на 120 днів, а Росія запевняє, що лише на 60. Натомість Туреччина й ООН у своїх заявах взагалі не вказують жодних термінів.
Боєприпаси для України та російська істерика через збіднений уран
Західні партнери продовжують надавати Україні військову допомогу. Одним із найважливіших рішень попереднього тижня стала спільна закупівля одного мільйона артилерійських боєприпасів для України, в якій наразі братимуть участь 20 країн. Високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель назвав таку домовленість “історичним рішенням” та зазначив, що надання боєприпасів має відбутися протягом наступних 12 місяців. Також посадовець уточнив, що план працюватиме у трьох напрямках. По-перше, з Європейського фонду миру виділять 1 мільярд євро на компенсацію постачань держав-членів; по-друге, ще стільки ж скерують на спільні закупівлі боєприпасів; і по-третє, держави ЄС робитимуть замовлення для збільшення виробничих потужностей оборонних заводів.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відзначив, що Україна високо цінує проєкт Європейського оборонного агентства щодо спільного виробництва боєприпасів 155-го калібру та підкреслив, що це — “справді революційний крок”, адже країни-учасники працюватимуть над тим, щоб допомога снарядами Україні стала стратегічною.
Також 20 березня державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив про виділення чергового пакета військової допомоги Україні на загальну суму 350 мільйонів доларів. Він містить, зокрема, боєприпаси для реактивних систем залпового вогню HIMARS, гаубиць та бойових машин піхоти Bradley. Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк заявив, що нова американська допомога символізує “абсолютну послідовність підтримки України в спільному захисті демократичних цінностей”.
Ще кілька країн уточнили статус надання Україні раніше обіцяної військової допомоги. Так, збройні сили Норвегії повідомили про доставку в Україну восьми танків Leopard 2 і чотирьох допоміжних машин.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що бойові машини піхоти Marder вже прямують до України. 24 березня була оприлюднена інформація щодо надання Німеччиною Україні нового пакету допомоги, куди ввійшли інженерні машини Dachs, кулемети та запчастини до бронетехніки.
Також 23 березня шведський парламент схвалив пропозицію уряду надати нашій державі новий пакет військової допомоги, куди, зокрема, увійдуть самохідні артилерійські установки Archer і танки Leopard 2. Крім того, американське видання CNN із посиланням на чиновників Міноборони США повідомило, що системи “Patriot” передадуть Україні швидше, ніж планувалося спочатку.
Проте, мабуть, найочікуванішою подією стала передача Словаччиною перших чотирьох радянських винищувачів МіГ-29, про які ми писали в нашому попередньому огляді. Перекидали словацькі винищувачі українські пілоти. Найближчими тижнями Україні мають передати ще 9 літаків.
На цьому Україна не припиняє роботу щодо отримання винищувачів. Так, 23 березня ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що Україна подала до Фінляндії запит на тристоронні (Київ, Гельсінки, Вашингтон) переговори щодо винищувачів Hornet американського виробництва. Наразі Офіс президента Фінляндії спростував цю інформацію, хоча варто зазначити, що термін служби Hornet’ів добігає кінця, і їх мають замінити нові американські F-35.
Президент України Володимир Зеленський привітав надання Україні нової допомоги та подякував усім державам-партнерам. А з річного звіту генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга стало відомо, що країни-члени НАТО у 2022 році виділили Україні близько 120 мільярдів доларів США військової, гуманітарної й фінансової допомоги.
На цій оптимістичній цифрі можна було б закінчити інформацію про військову допомогу Україні, якби не ще одне жваве обговорення. На початку минулого тижня стало відомо, що Велика Британія разом із танками Challenger 2 планує передати нашій країні бронебійні снаряди зі збідненим ураном. Збіднений уран — це відходи процесу збагачення урану. Через високу густину його використовують у броні військової техніки та бронебійних снарядах. “Такі снаряди мають високу ефективність для ураження сучасних танків і бронетехніки”, — зазначає член Палати лордів Аннабель Голді.
Ця новина викликала гостру реакцію росії. Міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу заявив, що “пройдено ще одну сходинку”, а “їх залишається усе менше й менше”. Владімір Путін сказав, що росії “є чим відповісти” та зазначив, що у кремля “є без перебільшення сотні тисяч, саме сотні тисяч снарядів“ зі збідненим ураном, які Росія поки не застосовує. Також Путін додав, що в Білорусі можуть розмістити російську тактичну ядерну зброю. За кілька днів до цього Алєксандр Лукашенко вже заявляв, що Кремль може передати Білорусі боєприпаси ”зі справжнім ураном”, якщо Британія відправить в Україну уран. Також кілька російських відомств та посадовців поширювали інформацію про те, що використання таких снарядів нібито призводить до різкого зростання онкологічних захворювань серед людей.
Усі ці пропагандистські заяви спростували наші союзники. Міністерство оборони Британії підкреслило, що Кремль навмисно намагається сіяти дезінформацію. А координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі зазначив: “Боєприпаси зі збідненим ураном були досліджені на предмет впливу на здоров'я людей. Це не радіоактивна загроза. Вони й близько не становлять ядерної загрози. Якщо Росія глибоко занепокоєна здоров’ям своїх танків і своїх танкістів, то найбезпечніший для них варіант — перемістити їх через кордон і вивезти з України".
Спеціально для Українська правда