Після початку повномасштабного вторгнення українці досягли консенсусу щодо ролі російських / проросійських ЗМІ в українському медіаполі — абсолютна більшість українців критично ставляться до них – лише 16% респондентів вважають, що росіяни дають альтернативний погляд на події для збалансованої картини. Втім, щодо державного регулювання медіа думки українців розділилися — помітний запит на більш жорстку лінію та активну роль держави в цій сфері. 

Так, за результатами опитування, проведеного КМІС на замовлення ОПОРИ, серед українців немає однозначної позиції щодо українських медіа. 57% вважають, що ЗМІ мають чесно і повністю доносити до громадськості інформацію, а 40% схиляються до того, що не всю інформацію потрібно оприлюднювати. 65% українців схвалюють телемарафон “Єдині новини” як метод формування спільного погляду громадян. 

Крім того, 60% українців мають запит на більший контроль держави щодо інформації в інтернеті та водночас прагнуть, щоб ЗМІ мали можливість обгрунтовано критикувати дії влади. При цьому більше чверті українців (32%) схиляються до думки, що ЗМІ мають підтримувати офіційну лінію влади. 

Лише 13% українців вважають обмеження діяльності проросійських медіа політичною розправою, а 73% переконані, що, навпаки, потрібно вживати заходів проти них. Так само, коли йдеться про новини щодо політичної ситуації та ситуації на фронті, 77% українців погоджуються, що інформації з українських ЗМІ достатньо.

Багато українців доволі скептично оцінюють своє орієнтування в інформаційному полі. Зокрема, 40% стверджують, що через велику кількість джерел їм важко визначити, де саме правда. Водночас 52% упевнені, що можуть визначити одне чи кілька правдивих джерел. Також більше половини українців (56%) вважають, що держава відповідальна за боротьбу з фейками та дезінформацією, а 35% покладають цю відповідальність на самих громадян.

Результати соціологічного дослідження "Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни" можна переглянути на сайті ОПОРИ (а також завантажити звіт у форматі PDF) за посиланням

Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.

За коментарями звертайтеся:

Роберт Лорян, [email protected],+38 095 571-10-66

 

Дослідження провів на замовлення ОПОРИ Київський міжнародний інститут соціології у липні 2022 року. Дослідження складалося з двох частин: щоденникового опитування і телефонних інтервʼю. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% — для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%. Методом щоденникового опитування опитано 100 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Польовий етап дослідження тривав з 6 до 15 липня 2022 року. Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Серед опитаних спостерігалося пропорційне представництво за статтю. Не менш ніж 70% опитаних — з вищою освітою, зайняті у різних сферах, а також представники економічно неактивних груп. Усі учасники цікавляться подіями в Україні та за кордоном і майже щоденно споживають новини через різні медіа. Не менш ніж 30% учасників використовують російську мову для спілкування вдома.

 

Читайте також: