Армія, Мова, Віра (і не тільки): чи визначають соціальні маркери наше ставлення до інших?

Нас цікавило, чи є підстави вважати, що в Україні сформувалося підґрунтя для появи так званої “мовчазної більшості” — тобто наскільки масово респонденти вважають, що інші українці не поділяють їхні погляди (а отже що їхні погляди є менш соціально прийнятними, тому не варто про них комусь розповідати). По-перше, ті, хто вважають себе меншістю, можуть бути більш схильними не висловлювати свої погляди в публічному просторі й не відповідати правдиво соціологам та іншим дослідникам. По-друге, такі люди є більш вразливими до політичних маніпуляцій та розпалювання ворожнечі: наприклад, їх легше переконати, що ті, хто поділяють протилежні думки, є не просто інакшими, а й потенційно небезпечними. Так найчастіше працюють популістичні політики, фреймуючи поділи “ми проти них” у масовій свідомість.

Метою дослідження було зʼясувати ступінь афективної поляризації в українському суспільстві. На відміну від ідеологічної поляризації, яка виникає через розбіжності у політичних або ідеологічних позиціях, афективна поляризація описує зростання соціальної й емоційної дистанції до інших груп людей та пояснює, чому зменшується згуртованість і доброзичливість між різними групами й окремими людьми. В межах дослідження ми припускали, що українське суспільство розділене на певну кількість груп відповідно до їхнього досвіду, отриманого після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, ми припускали, що члени цих груп схильні мати більш позитивне ставлення до людей, що належать до їхньої групи, та більш негативне — до представників інших груп. Ми мали намір оцінити, наскільки правильними є наші припущення про (1) наявність фрагментації в українському суспільстві, (2) зростання поляризації між різними його групами, (3) зростання ймовірності соціальних конфліктів між цими групами та (4) зростання схильності людей вважати, що їхні погляди поділяє лише меншість населення.

Більшість опитаних вважають, що за останній рік ситуація в громаді у різних сферах не змінилася або погіршилася. 24% вказали, що соціально- політична ситуація погіршилася, а 10% — що покращилася.

Більшість опитаних зазначили, що за останній рік ситуація у громаді в різних сферах погіршилася або лишилася без змін. 27% вказали, що соціально-політична ситуація погіршилася, а 9% — що покращилася.

Більшість опитаних зазначили, що за останній рік ситуація у громаді в різних сферах лишилася без змін або погіршилася. 20% вказали, що соціально-політична ситуація погіршилася, а 17% — що покращилася.

Більшість опитаних зазначили, що за останній рік ситуація в громаді у різних сферах погіршилася або лишилася без змін.

Результати дослідження Громадянської мережі ОПОРА, проведеного соціологічною групою «Вибір

Результати дослідження Громадянської мережі ОПОРА, проведеного соціологічною групою «Вибір»

Результати дослідження Громадянської мережі ОПОРА, проведеного соціологічною групою «Вибір»