ОПОРА продовжує серію публікацій про реформування виборчого законодавства щодо інформаційного забезпечення та передвиборної агітації. Раніше ми вже писали про необхідність його оновлення та пропозиції щодо реформування ст. 57 Виборчого кодексу України (далі — ВК України). У цьому матеріалі розповімо про деякі нововведення, що передбачені у законопроєкті № 8310, однак стосуються інших статей ВК України.

Інформаційне забезпечення виборів та регулювання передвиборчої агітації потребують першочергового вдосконалення, адже наразі визначаються нормами 2010 року. Про це 20 лютого в Києві говорили учасники круглого столу “Перспективи вдосконалення виборчого законодавства Або що не увійшло в закон України «Про медіа»”.

Пропонуємо разом згадати довгий шлях до Виборчого кодексу та відкритих списків. Щоб остаточно зрозуміти, чи треба Україні звертати зі шляху виборчої реформи? У цьому відео ми проведемо екскурс по важливих датах десятирічної історії виборчої реформи. Пригадаємо ключові події, а також персоналії, котрі взяли участь у створенні та прийнятті Виборчого кодексу.

У межах дискусійної панелі “Чому повернення до старої виборчої системи буде фатальною помилкою і як її попередити” старший аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев поставив перед політиками — представниками різних політичних сил — питання: ”Якими, на вашу особисту думку, є топ-3 чи топ-5 пріоритетів щодо вдосконалення Виборчого кодексу?”

Як ставляться народні обранці до перспектив перегляду виборчого законодавства? Підтримують вони цю ініціативу чи ні? Дізнавайтесь у цьому відео!

15 та 16 лютого відбудеться координаційний Форум прихильників виборчої реформи, покликаний сформувати спільні підходи та план дій щодо захисту здобутків 10-річної кампанії із запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками.

Два сумнозвісні законопроєкти про відтермінування виборчої реформи, яка передбачає, зокрема, введення прогресивної виборчої системи з відкритими виборчими списками на парламентських виборах, ініціювали 8 народних депутатів. ОПОРА проаналізувала їхні голосування під час ухвалення Виборчого кодексу та внесення змін до нього. Як виявилося, не всі депутати мали послідовну позицію — частина ініціаторів повернення до мажоритарки підтримували виборчу реформу.

Нерівноцінність перемоги кандидатів, значна втрата голосів виборців, апробація різних схем підкупу (від використання кандидатами власних благодійних фондів до присвоєння «соцеконому» вже обраними нардепами). Чи варто повертати «мажоритарку» і сподіватися, що всі її недоліки рано чи пізно обернуться перевагами не для реалізаторів виборчих схем, а для виборців?

Відтермінувати впровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками, тобто зберегти «стару добру» мажоритарку, використавши її ще хоча б на одних парламентських виборах, — таку ідею виношує частина народних депутатів. Із цього приводу навіть подано відповідний законопроєкт. Є досить реальні шанси, що він набере необхідну кількість голосів. Адже мажоритарників у Верховній Раді нині майже дві сотні. Вони, певно, не проти обратися вдруге таким перевіреним способом, також проголосу...