Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України звички споживання новин серед українців суттєво змінилися. Крім помітного переважання соціальних мереж над іншими джерелами, змінилися й переваги їх користувачів. Так, першу трійку соціальних мереж для споживання новин очолює Telegram, який уперше потрапив у топ українців — 44% респондентів споживали новини у Telegram за останні 7 днів, а 39% зараховують Telegram до топ-2 мереж, якими вони користуються. Далі йдуть Facebook і YouTube, які зараховують до своїх топ-2 мереж 24–26% респондентів, а загалом отримували з них інформацію за останній тиждень по 36%. Крім цього, 20% опитаних до топ-2 мереж зараховують Viber (загальне користування ним для отримання новин — 31%). Втім, Viber все ще переважає як месенджер для особистої комунікації. Інші соціальні мережі респонденти називали рідше (зокрема, лише 3% за останній тиждень користувалися однією з російських соціальних мереж).

Це дані масштабних опитувань думки громадян щодо споживання медіа, проведених Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ОПОРИ у липні 2022 року. 

Доволі очікувано, що після початку повномасштабного вторгнення збільшилася потреба у швидкому та лаконічному інформуванні про новини на фронті, регіональні й загальнонаціональні події. Респонденти щоденникового дослідження зазначили, що надають перевагу коротким відео та інформаційним повідомленням в інтернеті (62% та 61% відповідно). 

Надання переваги коротким повідомленням і відео корелює з результатами щоденникового дослідження щодо переходу в Telegram для отримання новин. У щоденниковому дослідженні, описуючи зміни у пошуку новин та користуванні різними платформами / джерелами інформації після початку війни, учасники вказували на перехід у Telegram. Вони пояснювали таке рішення необхідністю швидко отримати актуальні оперативні новини, зручним способом користування (наприклад, через телефон) навіть за умови перебуванням поза домом (наприклад, у сховищах), а також лаконічним форматом подання новин у ситуації, що швидко змінюється. Деякі респонденти наголошують на емоційному виснаженні через дуже травматичні події, тому більш прийнятним є сухий і короткий формат подання новин. Найбільшу актуальність Telegram має серед молодшої аудиторії: серед осіб 18–29 років 76% зараховують його до топ-2 соціальних мереж для себе (показник серед 30–44 річних — 52%).

За даними щоденникового опитування, майже половина спожитого респондентами контенту в YouTube (41%) і Telegram (39%) — це російськомовні інформаційні продукти (41%). Для Facebook частка контенту російською мовою становить лише 12%. 

Загалом учасники щоденникового опитування зверталися до соціальних мереж переважно по українські новини. Майже чверть контенту, спожитого у Facebook і Telegram, припадає на локальні новини (19% та 20%). Міжнародний контент у соціальних мережах споживали лише 1% користувачів Facebook та 13–16% користувачів YouTube і Telegram. Прикметно, що стосовно Facebook значна частина респондентів у відповідь на прохання назвати конкретні Facebook-сторінки чи групи, які вони читають, найчастіше відповідали, що просто гортають стрічку. Іншими словами, користувачі сформували для себе Facebook-стрічку як окреме медіаполе, що складається з уподобаних ними сторінок, дописів їхніх друзів та іншого контенту, який, на думку алгоритмів Facebook, буде для них цікавим. Відповідно, користувачі менше фіксують джерела кожного окремого допису в стрічці.

Серед користувачів соціальних мереж 39% стверджують, що вони підписані на офіційні сторінки / канали органів влади, посадових осіб тощо. Серед них 48% назвали Президента, 17% — ЗСУ, 9% — Олексія Арестовича, 6% — Валерія Залужного, 5% — Віталія Кіма.

 

Результати соціологічного дослідження "Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни" можна переглянути на сайті ОПОРИ (а також завантажити звіт у форматі PDF) за посиланням

Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.

За коментарями звертайтеся:

Роберт Лорян, [email protected],+38 095 571-10-66

 

Дослідження провів на замовлення ОПОРИ Київський міжнародний інститут соціології у липні 2022 року. Дослідження складалося з двох частин: щоденникового опитування і телефонних інтервʼю. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% — для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%. Методом щоденникового опитування опитано 100 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Польовий етап дослідження тривав з 6 до 15 липня 2022 року. Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Серед опитаних спостерігалося пропорційне представництво за статтю. Не менш ніж 70% опитаних — з вищою освітою, зайняті у різних сферах, а також представники економічно неактивних груп. Усі учасники цікавляться подіями в Україні та за кордоном і майже щоденно споживають новини через різні медіа. Не менш ніж 30% учасників використовують російську мову для спілкування вдома.

 

Читайте також: