Після початку повномасштабного російського вторгнення компанія Meta приховала інформацію про українських рекламодавців у Бібліотеці політичної реклами фейсбуку. І хоча правила публікації реклами залишилися незмінними, у своїх стрічках українці дедалі частіше помічають російську пропаганду та повідомлення шахрайського змісту.
ОПОРА проаналізувала активну політичну рекламу в українському сегменті фейсбуку за 4–5 квітня та знайшла чимало шкідливого контенту.
Розпочнімо з допису, який першим привернув нашу увагу і спонукав нас детальніше дослідити Бібліотеку політичної реклами. Це реклама новоствореної сторінки “Tsumaki”, яка просуває класичні тези російської пропаганди — щоправда, українською мовою. Раніше подібні публікації фіксував також Центр інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій.
Мета подібних публікацій — підірвати довіру до влади, міжнародних партнерів України та ЗСУ. Ці сторінки використовують фальшиві новини, дезінформацію та маніпуляції. Вони зображають владу, державу і суспільство в негативному світлі та викликають сумніви щодо їхньої компетентності, спроможності й мотивів.
Приклад російської пропаганди, яка поширюється у фейсбуці
Крім російської пропаганди, Бібліотекою політичної реклами ширяться повідомлення, що мають на меті отримати дані банківських карток українців. Зловмисники використовують фішинг — вид онлайн-шахрайства, спрямований на отримання конфіденційних даних користувачів шляхом імітації офіційних повідомлень, вебсайтів відомих організацій, банків або інших компаній.
Ми ідентифікували кілька десятків схожих повідомлень від різних сторінок, повідомлення яких рекламують отримання грошової допомоги, імітуючи при цьому дизайн та назву додатку "Дія" або державної програми допомоги “еПідтримка”.
Усі рекламні оголошення ведуть до телеграм-каналів, де опубліковані посилання на фішингові сайти, що імітують вебсторінки найбільших українських банків. І хоча частину цих сайтів заблокував Національний координаційний центр кібербезпеки, решта залишається активною. Коли сайт заблокований, користувач отримує попередження та не може перейти безпосередньо на сторінку.
Судячи з кількості переглядів дописів у телеграм-каналах, щодня за допомогою реклами у фейсбуці тисячі українців потрапляють на шахрайські ресурси. І хоча в текстах оголошень часто вживають слова ‘виплати’, ‘кошти’, ‘гроші’ та назви державних програм, алгоритми фейсбуку для перевірки рекламни не ідентифікують їх як шахрайський зміст. Водночас у політиці соцмережі існують окремі правила для реклами фінансових послуг та кредитів — як і політичної реклами.
Важливо пам'ятати: попри те, що фейсбук несе відповідальність за належну модерацію реклами, користувачі також повинні бути обережними. ОПОРА закликає лишатися пильними під час взаємодії з рекламою, особливо якщо вона здається підозрілою або просуває схожі до російської пропаганди наративи. Не переходьте за сумнівними посиланнями і не взаємодійте з неперевіреною рекламою — так ви захистите себе від шахрайства та інших кіберзагроз.
Автор: Роберт Лорян