Українці вважають важливими права й інтереси громадян, але водночас надають перевагу сильній державі та не вбачають вчасні й демократичні вибори першочерговим завданням після завершення воєнного стану. Разом з тим, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації звички медіаспоживання серед українців значно змінилися: більшість отримує новини з онлайн-джерел, зокрема соцмереж та месенджерів. Про це свідчать дані масштабного соціологічного дослідження «Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни», яке на замовлення Громадянської мережі ОПОРА провів у липні Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Читайте також:

На тлі війни поруч із бажанням зберегти демократичну державу українці мають запит на «сильну руку». Так, за даними липневого соціологічного дослідження, 58% опитаних вважають, що для України зараз найважливішим є сильний лідер; 79% думають, що Президент має втручатися у діяльність парламенту та уряду (для посилення оборони); а 62% — що на час війни навіть конструктивна критика влади є недопустимою. Натомість 32% респондентів вказали,, що навіть зараз має зберігатися політична конкуренція; за чіткий розподіл повноважень виступають 16%; а прихильниками демократичної системи позиціонують себе  27% опитаних. Разом з тим, 41% вважає, що за жодних обставин влада не може порушувати закони. Якщо звести ці твердження в єдиний індекс «Сильна держава / сильне керівництво vs демократична система і плюралізм», то у результаті 64% респондентів надають перевагу сильній державі та керівництву і лише для 16% пріоритетами є демократія та плюралізм. Решта — 20% — отримали проміжний бал, що свідчить про невизначеність або суперечливість їхніх поглядів.

Серед усіх респондентів 48% вважають, що зараз потрібно враховувати права та інтереси громадян, навіть якщо вони розходяться з інтересами держави, а за пріоритетність інтересів держави виступили 40% опитаних. 57% респондентів вважають, що на період війни влада має притягати до відповідальності громадян за «шкідливі» для держави погляди, тоді як 37% переконані, що будь-хто повинен мати можливість публічно висловлювати свою позицію, не боячись переслідувань влади. Заборону діяльності політиків і партій, підозрюваних у співпраці з росією, за першої підозри навіть без юридичних доказів підтримують 47% респондентів, а 46% вважають, що така заборона можлива лише за наявності надійних юридичних доказів.

Проведення вільних і чесних виборів після завершення воєнного стану вважають необхідним 40% опитаних, а от для 52% це питання є менш пріоритетним. Навіть серед респондентів, які віддають перевагу демократії і плюралізму, 43% вважають це питання не першочерговим. Водночас серед прихильників сильної держави / сильного керівництва 39% наполягають на вчасних виборах. Як бачимо, проведення виборів у свідомості громадян слабко пов’язане із їхніми установками щодо «сильної руки» чи пріоритетності «демократичного врядування».

Щодо притягнення до кримінальної відповідальності за співробітництво з окупантами, то думки опитаних стосовно різних категорій населення розділилися. Так, 69% респондентів вважають, що потрібно покарати тих, хто обійняв керівні посади в окупаційній адміністрації. Стосовно інших категорій ситуація менш однозначна і залежить від контексту. Наприклад, коли йдеться про лікарів, які погодилися надавати медичну допомогу за російськими стандартами, 66% вважають, що їх не потрібно притягувати до відповідальності.

Липневе дослідження підтверджує висновки травневого опитування ОПОРИ щодо специфіки медіаспоживання українців в умовах війни — наразі домінують онлайн-канали інформації (особливо Telegram і YouTube), що свідчить про кардинальну трансформацію медіаландшафту. Попри критику онлайн-каналів через засилля фейків та дезінформації, населення доволі сильно довіряє інформації, опублікованій там, і відзначає низку інших переваг онлайн-джерел для себе. За результатами телефонного опитування, 59% респондентів до топ-2 джерел отримання інформації зараховують соціальні мережі, а от телемарафон «Єдині новини» потрапляє до такого рейтингу у 43%. Далі — спілкування з рідними / знайомими (25%), новинні інтернет-сайти (25%), телебачення (крім телемарафону) — 19%. Натомість, за результатами щоденникового дослідження, 48% витраченого на новини часу припадає на соціальні мережі, на телебачення — 34% (ще 11% — на сайти новин). Серед користувачів соціальних мереж 39% підписані на офіційні сторінки / каналів органів влади (половина з них — на Президента).

Що стосується соціальних мереж, то найбільше респондентів користуються Telegram (39% опитаних), трохи менше — Facebook і YouTube (24–26% відповідно). Крім цього, 20% опитаних до топ-2 мереж зарахували Viber. Щоденникове дослідження також свідчить, що серед соціальних мереж трійка лідерів — це Telegram, YouTube і Facebook. Водночас, якщо аналізувати сумарний час споживання новин у соцмережах, то 41% припадає на Telegram, 37% — на YouTube, а на Facebook — лише 12% (6% припадає на Viber, а на всі інші мережі, разом узяті, — 3%).

Серед тих, хто отримує інформацію в інтернеті, 62% обирають короткі відео, а 61% — короткі інформаційні повідомлення. За даними щоденникового дослідження, більшість респондентів надають перевагу відео до 15 хвилин. Перевага коротким повідомленням і відео корелює з результатами щоденникового дослідження, які свідчать, що користувачі переходять у Telegram для отримання новин. Це можна пояснити необхідністю швидко отримати актуальні оперативні новини, зручним способом користування (наприклад, через телефон) навіть за умови перебуванням поза домом (наприклад, у сховищах), а також лаконічним форматом подання новин у ситуації, що швидко змінюється.

Водночас досі значним диференціюючим фактором у сфері медіаспоживання лишається вік. Якщо серед 18–29 -річних 87% обирають соціальні мережі, то серед вікової категорії 60+ про них говорять 34%, а от найбільше (61%) — про «Єдині новини». Онлайн наразі «програє» лише серед цієї вікової категорії. Крім цього, серед молоді 54% підписані на офіційні сторінки / канали, а серед респондентів віком 60+ років лише 6% читають офіційні пабліки.

Серед різних джерел інформації найбільше опитаних довіряють телемарафону «Єдині новини» — 57%. При цьому не довіряють йому лише 6%. В умовному рейтингу довіри після «Єдиних новин» ідуть Telegram-канали (35% довіряють і 6% не довіряють, а решта респондентів «середньо» оцінили свою довіру або не змогли визначитися з відповіддю), інше телебачення (33% проти 11%), новинні інтернет-сайти 27% проти 8%) і YouTube-канали (25% проти 10%). У випадку Viber співвідношення 20% довіри до 13% недовіри, у випадку Facebook — 20% проти 12%. 54% опитаних мають один або кілька улюблених новинних сайтів, де переглядають усі новини щодня, а ще третина опитаних (33%) регулярно переглядають основні новини.

У телефонному опитуванні на відкрите запитання про «лідерів думок», тобто публічних осіб, за повідомленнями яких респонденти слідкують, 29% назвали Володимира Зеленського, 14% — Олексія Арестовича, 12% — Олега Жданова (у щоденниковому дослідженні цих самих трьох осіб учасники назвали найбільшими інфлюенсерами). Інші «лідери думок»: Валерій Залужний (9%), Сергій Притула (9%), Віталій Кім (4%), Михайло Подоляк (4%), Олексій Резніков (3%), Дмитро Гордон (3%), Юрій Бутусов (3%). Водночас 44% респондентів спонтанно не змогли назвати жодного конкретного прізвища.

13% респондентів телефонного опитування за останні 7 днів отримували інформацію з якого-небудь російського ресурсу. З них 3% дивилися російські телеканали, 11% — з того чи іншого онлайн-джерела. 89% пояснювали це тим, що хотіли дізнатися точку зору росіян / як їм подають інформацію, і лише 2% відповіли, що відвідували російські ресурси через сумніви в українських джерелах. За результатами щоденникового дослідження, проведеного перед початком ведення щоденників, 27% респондентів зазначили, що користувалися російськими медіа для отримання новин протягом останнього місяця. Водночас за результатами кодування медіаспоживання протягом тижня на російські чи проросійські канали припало 4%.

Для респондентів щоденникового дослідження пріоритетною є всебічна, правдива, «без прикрас» інформація про важливі події, яка швидко подається і точно висвітлює факти.  Водночас менш важливою є прихильність до ведучих або журналістів. Також не спостерігається особливої зацікавленості в емоційному розвантаженні та отриманні заспокійливої інформації.

Респонденти мають досить строкаті та суперечливі погляди щодо ролі держави в медіасфері. Є помітний запит на більш жорстку лінію (осібно стоять російські / проросійські медіа) й активну роль держави. Тобто більшість українців (60%)  хочуть більшого контролю держави за інформацією в інтернеті (не поділяють таку думку 30%) і схвально ставляться до телемарафону «Єдині новини» як методу формування спільного погляду (65%, не поділяють таку думку — 17%).  Водночас значна частина (60%) очікує від ЗМІ критичної щодо влади діяльності, а також виступає проти цензурування певної інформації.  Якщо звести відповіді в єдиний індекс, то 45% респондентів скоріше підтримують державне регулювання у сфері медіа, а 21%, навпаки, акцентують увагу на важливості плюралізму. Решта (34%) мають невизначену або суперечливу думку з цього питання.

Абсолютна більшість респондентів критично ставляться як до проросійських ЗМІ в Україні (73% вважають, що потрібно вживати заходів проти них, і лише 13% вважають це політичною розправою), так і до самих російських медіа (лише 16% сказали, що вони дають альтернативний погляд для балансу, 77%  опитаних вважають, що інформації українських ЗМІ достатньо для повної картини). Цей консенсус простежується серед усіх категорій населення. Критичне ставлення до російських та проросійських ЗМІ має місце й серед жителів Півдня / Сходу, а також серед російськомовних громадян.

Разом з тим, багато українців скептично оцінюють своє орієнтування в інформаційному полі. Так, 40% стверджують, що через велику кількість джерел їм важко визначити, де саме правда (при цьому 52% упевнені, що можуть визначити одне чи декілька правдивих джерел). Більше половини (56%) покладають на державу відповідальність за боротьбу з фейками та дезінформацією (на самих громадян — 35%).

Також думки опитаних розділилися щодо обмеження доступу до певної інформації: 57% вважають, що ЗМІ мають чесно і повністю доносити до громадськості інформацію, а 40% — що доводити до громадськості потрібно не всю інформацію.

Дослідження провів на замовлення ОПОРИ Київський міжнародний інститут соціології у липні 2022 року. Воно складалося з двох частин: щоденникового опитування і телефонних інтервʼю. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% — для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%. Методом щоденникового опитування опитано 100 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Польовий етап дослідження тривав з 6 до 15 липня 2022 року.  Опитування проведене серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Серед опитаних спостерігалося пропорційне представництво за статтю. Не менш ніж 70% опитаних мають вищу освіту, зайняті у різних сферах. Також представлені й економічно неактивні групи. Всі учасники цікавляться подіями в Україні та за кордоном і майже щоденно споживають новини через різні медіа. Не менш ніж 30% учасників використовують російську мову для спілкування вдома.

 

За коментарями звертайтеся:

Роберт Лорян, [email protected],+38 095 571-10-66

Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.